МАГНІТНІ ЯВИЩА.

Відповіді на це питання ми розглянемо.

1.   Магнітні взаємодії. Дослід Ерстеда. Магнітне поле. Магнітне поле

Землі

2.   Дія магнітного поля на провідник із струмом. Сила Ампера.

Електродвигуни

3.   Явище електромагнітної індукції. Досліди Фарадея Магнітні явища — це явища протягування тіл до магніту. Вони притягують до себе предмети в складі яких є залізо або сталь. Однак більшість металів, папір, тканина, скло є немагнітними.

Ділянки, де магнітна дія виявляється найсильніше, називають

Згадай.

Постійні магніти-це тіла,які тривалий час зберігають магнітні властивості. Магнітна дія магніту є різною на різних ділянках його поверхні;Полюси магніту — це ділянки, де магнітна дія виявляється найсильніше.Магніт має два полюси — північний N і південний S.

Неможливо одержати магніт тільки з одним полюсом. Однойменні полюси магнітів відштовхуються, різнойменні — притягуються.Якщо в двох паралельних провідниках течуть струми одного напрямку, провідники притягуються. Якщо протилежних напрямків — провідники відштовхуються. Магнітне поле — це форма матерії, яка існує навколо намагнічених тіл, провідників зі струмом, рухомих заряджених тіл і частинок та діє на інші намагнічені тіла, провідники зі струмом, рухомі заряджені тіла й частинки, розташовані в цьому полі. Магнітна індукція (індукція магнітного поля) – це векторна фізична величина, яка характеризує силову дію магнітного поля. Одиниця магнітної індукції в СІ — Тл (тесла)B]=1 Тл. Магнітні лінії (лінії магнітної індукції) — це умовні напрямлені лінії, дотичні до яких у кожній точці збігаються з лінією, уздовж якої напрямлений вектор магнітної індукції. За напрямок ліній магнітної індукції в даній точці домовилися брати напрямок вектора магнітної індукції.Лінії магнітної індукції зображають щільніше в тих областях поля, де модуль магнітної індукції більше. Однорідне магнітне поле — це магнітне поле в кожній точці якого вектори магнітної індукції однакові як за модулем, так і за напрямком. Лінії магнітної індукції однорідного магнітного поля паралельні та розташовані на однаковій відстані одна від одної.Неоднорідне магнітне поле — це магнітне поле, в якого вектори магнітної індукції в різних точках мають різні значення та напрямки. Земля є великим магнітом.Магнітні бурі — це сильні збурення магнітного поля Землі, що охоплюють усю планету і тривають від одного до кількох днів.Зрозуміло, що визначати напрямок ліній магнітної індукції за допомогою магнітної стрілки не завжди зручно, тому використовують правило свердлика або правило правої руки.

Правило свердлика:Якщо вкручувати свердлик за напрямком струму в провіднику, то напрямок обертання ручки свердлика вкаже напрямок ліній магнітного поля струму.Правило правої руки:Якщо

СВІТЛОВІ ЯВИЩА Відповіді на це питання ми розглянемо. 1.   Оптичні явища в природі 2.   Прямолінійне поширення світла 3.   Відбиття світла. Закон відбиття світла. Зображення у дзеркалі 4.   Заломлення світла. Закон заломлення світла 5.   Дисперсія світла. Кольори 6.   Лінзи. Отримання зображень за допомогою лінзи 7.   Око. Зір і бачення Оптика — учення про світло і світлові явища. Ми живемо у світі різноманітних світлових явищ: міраж, полярне сяйво, веселка, блискавка, гало, мерехтіння зір.Що потрібно для того, щоб в темну ніч побачити предмети?

Згадай.

Оптика — учення про світло і світлові явища. Ми живемо у світі різноманітних світлових явищ: міраж, полярне сяйво, веселка, блискавка, гало, мерехтіння зір. Джерела світла — це фізичні тіла, частинки (атоми, молекули, йони) яких випромінюють світло. Залежно від походження розрізняють природні і штучні (створені людиною) джерела світла. Точкове джерело світла — джерело світла, розмірами якого можна знехтувати в даних умовах. Протяжніджерела світла — джерела світла, розмірами яких знехтувати не можна. Приймачі світла — це пристрої, які змінюють свої властивості через дію світла та за допомогою яких можна виявити світлове випромінювання. Світловий пучок промінь  — це сукупність світлових променів.Світловий  — це лінія, що вказує напрямок поширення світлового Закон прямолінійного поширення світла: пучка.                                                                                                                  У прозорому однорідному середовищі світло поширюється прямолінійно.Повна тінь — це область простору, в яку не потрапляє світло від джерела. Півтінь — це область простору, освітлена Закони відбивання світла: деякими з кількох наявних точкових джерел світла або частиною протяжного джерела.                                                                                             1.                  Промінь падаючий, промінь відбитий і перпендикуляр до поверхні відбивання, проведений із точки падіння променя, лежать в одній площині. 2.                  Кут відбивання дорівнює куту падіння: α = β. Оборотність світлових променів: Якщо падаючий промінь спрямувати шляхом відбитого, то відбитий промінь піде шляхом падаючого. Заломленням світла — це зміна Закони заломлення світла: напрямку поширення світла в разі його переходу з одного середовища в інше.                   1.                  Промінь падаючий, промінь заломлений і перпендикуляр до межі поділу середовищ, встановлений із точки падіння променя, лежать в одній площині. 2.                  Відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення для двох даних середовищ є незмінною величиною:

МЕХАНІЧНІ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛІ

Відповіді на це питання ми розглянемо.

1. Виникнення та поширення механічних хвиль

2.Звукові хвилі

3. Інфра- та ультразвуки

4.Електромагнітне поле та електромагнітні хвилі

 

Згадай. Механічна хвиля  — це поширення коливань у пружному середовищі. поперечні і поздовжні. Механічні хвилі є                                                                                                           Поперечні хвилі  — це хвилі, у яких частинки коливаються в напрямку, перпендикулярному до напрямку їх поширення.                        Поздовжні хвилі  — це хвилі, у яких частинки коливаються вздовж напрямку поширення хвилі.                                                                              Амплітуда коливань  — максимальна відстань, на яку відхиляється точка від положення рівноваги.[A]=м.                                                               Період коливань  — час одного повного коливання.                                      Довжина хвилі  — відстань, на яку поширюється хвиля за час, що Довжина хвилі дорівнює періоду.                                  — це відстань між найближчими Звук одна до одної точками хвилі, які коливаються в однаковій фазі. — це фізичне явище, що являє собою механічну хвилю від 20 до 20 000 Гц.                   Джерела звуку частотою          —  це різноманітні тіла, що коливаються із частотою 20−20000 Гц.  Приймачі звуку  — це тіла, в яких відбувається перетворення звукових сигналів на інші сигнали, завдяки чому звук можна сприймати та аналізувати.  У вакуумі звук не поширюється, бо відсутнє середовище, частинки якого можуть коливатися.                                                                                                                    Характеристики звуку: Тон звуку:   Чим більшою є частота звуку, тим вищий тон звуку, і Гучність звуку Відлуння навпаки. :Чим більша амплітуда, тим гучніший звук           — це звук, відбитий від віддаленої перешкоди.                          Інфразвукові хвилі Ультразвукові хвилі  — це звукові хвилі, частота яких менша за 20 Гц.  — це звукові хвилі, частота яких перевищує 20 кГц.Ехолокація — спосіб виявлення й отримання інформації про об’єкт за допомогою відлуння. Електромагнітне поле — вид матерії, за допомогою якого здійснюється взаємодія між зарядженими тілами і частинками та намагніченими Електромагнітна хвиля тілами.                                                — це поширення в просторі змінного електромагнітного поля.                                    Шкала (спектр) електромагнітних хвиль  — безперервна послідовність частот і Радіохвилі довжин існуючих у природі електромагнітних хвиль.                  — від наддовгих із довжиною понад 10 км до

ФІЗИКА АТОМА ТА АТОМНОГО ЯДРА

1.Будова атома. Атомне ядро. Досліди Резерфорда

2.Радіоактивність. Радіоактивні перетворення

3.Ядерні реакції. Ядерна енергетика

4.Ланцюгова ядерна реакція поділу. Ядерний реактор

Згадай.

Резерфорд, провівши дослідження будови атомів, запропонував планетарну модель атома. Згідно з цією моделлю, атом складається з електронів (ядра), що містяться в центрі атома, та ядра (електронів), яке рухається навколо електронів (ядра). Заряд

ядра визначається зарядом нейтронів

(протонів).Природна радіоактивність – спонтанний розпад ядр елементів, що зустрічаються в природі. Штучна радіоактивність – спонтанний розпад ядр елементів, отриманих штучним шляхом, через відповідні ядерні реакції. Радіоактивність залежить від кількості нестабільних ізотопів і часу їхнього життя. Міжнародна система одиниць (SI) визначає одиницею вимірювання активності Бекерель — така кількість радіоактивної речовини, в якій за секунду відбувається один акт розпаду. Активність радіонуклідів — кількість радіоактивних розпадів у певній кількості радіоактивного матеріалу за одиницю часу. Одиницею виміру за СІ є бекерель (Бк) — в честь французького фізика, першовідкривача радіоактивності і Нобелівського лауреата А. Беккереля. Радіоактивні розпади відбуваються при переході атомного ядра із збудженого стану в основний. Радіоактивні перетворення підкоряються законам збереження енергії, α- та βрозпади підпорядковуються правилам зміщення Содді. Активність радіоактивного препарату з часом зменшується, тому що з плином часу в радіоактивному зразку кількість ядер радіонуклідів, що не розпалися, зменшається Ядерна реакція — явище перетворення ядр атомів хімічних елементів і елементарних частинок. Ядерні реакції можуть відбуватися спонтанно, або після зіткнення ядра з високоенергетичними частинками (наприклад, фотоядерні реакції відбуваються після зіткнення з високоенергетичним гаммаквантом). Ланцюгова ядерна реакція- це процес, у якому одна проведена реакція викликає подальші реакції такого самого типу. У реальних умовах не всі нейтрони, які утворюються під час поділу, беруть участь у наступних поділах інших ядр.Ядерний реактор — пристрій, призначений для організації керованої само підтримуваної ланцюгової реакції поділу, яка завжди супроводжується виділенням енергії.