Робота з обдарованими дітьми

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

РОБОТА З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

 

Найважливіше завдання школи –  розкрити творчі здібності, обдарування, таланти всіх вихованців.

В.Сухомлинський

Серед найбільш цікавих і загадкових явищ природи дитяча обдарованість займає одне з провідних місць. Проблеми її діагностики та розвитку хвилюють педагогів протягом багатьох століть. Інтерес до неї в даний час дуже високий, і це пояснюється суспільними потребами. І, перш за все, потребою суспільства в неординарних творчої особистості. Невизначеність сучасного навколишнього середовища вимагає не лише високої активності людини, але і його вмінь, здатності нестандартного мислення і поведінки. І саме високо обдаровані люди здатні внести свій найбільший внесок у розвиток суспільства.

Обдарована дитина – це дитина, що виділяється яскравими,  незвичайними, іноді видатними досягненнями (або має внутрішні передумови для таких досягнень) в тому чи іншому виді діяльності. Відповідно до даних психологічних досліджень обдарованими є не більше 5% дітей. Разом з тим, беручи до уваги генетично закладені в кожній дитині здібності й різноманіття видів обдарованості, можна припустити, що потенційно кожна дитина – обдарована.

 Обдаровані діти, які явно або неявно виділяються серед своїх однолітків пізнавальною активністю і здатністю до творчості, вимагають особливого підходу. Створення умов для розкриття потенціалу учнів, виховання творчої особистості і реалізації обдарованості в дорослому житті стає невідкладним завданням загальноосвітніх закладів.

У результаті досліджень науковцями виділено такі характерні особливості обдарованих дітей:

·                   часто "перескакують" через послідовні етапи свого розвитку;

·                    у них чудова пам'ять, яка базується на ранньому мовленні;

·                   рано починають класифікувати інформацію, що надходить до них;

·                    мають великий словниковий запас, із задоволенням читають словники чи енциклопедії, придумують нові слова і поняття;

·                   можуть займатися кількома справами одразу, наприклад, стежити за декількома подіями, що відбуваються навколо них;

·                   дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ і не терплять жодних обмежень своїх досліджень;

·                    можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі, вони буквально "занурюються" у своє заняття, якщо воно їм цікаве;

·                   мають розвинене почуття гумору;

·                   постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що не під силу;

·                   відрізняються різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно.

Н. С. Лейтес виділяє три категорії обдарованих дітей: учні з ранньою розумовою реалізацією; учні з прискореним розумовим розвитком; учні з окремими ознаками нестандартних здібностей.

Розвиток творчих здібностей слід розпочинати з ранніх років, використовуючи наявний нахил дитини до праці, саме цей нахил, на думку

 Н. Лейтеса, є дитячою обдарованістю.

    Основою роботи з обдарованими дітьми повинно стати реальне знання їхніх потенційних можливостей, прогнозування потреб і моделей розвитку особистості. Саме тому важливим є визначення пріоритетів у цьому аспекті діяльності навчального закладу, створення чіткої системи роботи з названою категорією учнів, здійснення пошуку, відбору, творчого розвитку обдарованої, талановитої учнівської молоді в галузі науки, культури, мистецтва, спорту, створення сприятливих умов для реалізації потенціальних можливостей дітей.

Науковцями пропонують чотири підходи в організації такої роботи: індивідуально-особистісний, дидактичний, дидактично-психологічний та психодидактичний.

Індивідуально-особистісний підхід

Він базується на тому, що необхідно враховувати не лише індивідуальність учня, а й усю систем стосунків з оточенням; оцінювати вплив цих стосунків на психіку дитини та її індивідуальні можливості. Обов'язкові елементи цього підходу:

•        Вивчення досягнутого рівня розвитку особистості;

•        Індивідуалізація процесу навчання, яка б ґрунтувалася на досягнутому рівні й зберігалася протягом усього процесу навчання.

Провідною формою розвитку здібностей є розвивальні завдання, які за змістом мають бути оптимальним навантаженням для дитини й формувати в неї раціональні вміння розумової праці. У цьому випадку ми використовуємо індивідуальні завдання на картках.

Дидактичний підхід

Найхарактернішим проявом обдарованості є ті здібності, які вже притаманні певній особистості, нібито раз і назавжди сформовані. Відповідно до цього освітні технології для обдарованих дітей будують за екстенсивним принципом. Завдання вчителя - створити таку навчальну ситуацію, яка б максимально навантажувала провідну здібність конкретної дитини(інтелектуальну чи спортивну) ми використовуємо різні типи уроків (урок-екскурсія, урок-подорож, урок-конференція та інші.)

Дидактично-психологічний підхід

За такого підходу пріоритет лишається за дидактитакою. Його наочним зразком є введення в освітній процес психологічної служби, яка має компенсувати труднощі, що виникають у вчителя та учня в ході навчального процесу. Вчителі та учні звертаються за консультацією та по допомогу до практичного психолога гімназії й соціального педагога.

Психодидактичний підхід

Цей підхід має психологічний пріоритет у побудові освітніх технологій. Його використовують у теорії та практиці розвивального навчання, за якого знання, вміння та навички з мети освітнього процесу перетворюються на засіб пізнавального та особистісного розвитку учнів. У вчителя має бути сформовано певний рівень психологічних знань та вмінь, розуміння структури здібностей та особистості в цілому, закономірностей побудови навчально-виховного процесу.

Кожен педагог має розумітися на цих підходах, визначитися для себе, якому саме він надаватиме перевагу або як інтегруватиме їх у власній педагогічній діяльності. Робота з обдарованими учнями може бути результативною лише за умови дотримання психологічно-орієнтованих принципів:

Принцип суб'єктивності навчання і виховання передбачає визнання слухача як суб'єкта педагогічної взаємодії, використання вчителем у процесі навчання і виховання переважно діалогічних форм комунікативної взаємодії із слухачем.

Принцип діагностики передбачає побудову і корекцію навчально-виховного процесу на основі психолого-педагогічних діагностичних досліджень, а саме: оцінювання рівних розвитку творчих можливостей дітей і дитячих колективів, з якими педагог вступає у взаємодію.

Принцип оптимальності. Оптимальною творчою педагогічною взаємодією педагога і вихованця вважаємо таку, яка забезпечує не тільки успішне засвоєння знань, умінь, навичок, а й позитивну динаміку розвитку творчих можливостей дітей в конкретних умовах педагогічної праці педагога.

Принцип оптимальності передбачає роботу педагога з відбору таких дидактичних засобів, які відповідають рівню розвитку творчих можливостей більшості дітей, враховують рівень розвитку творчих можливостей меншості, а тому сприяють розвитку творчих можливостей.

Принцип взаємозалежності відображає взаємозумовленість творчого особистісного розвитку суб'єктів взаємодії системи "педагог-вихованець"; відбиває взаємозалежність і взаємзумовленість творчої педагогічної праці вчителя і творчої навчальної діяльності дітей.

 

Принцип фасілітації передбачає розуміння формування творчої особистості вихованця у навчально-виховному процесі як процес полегшення, сприяння творчій навчальній діяльності дитини, стимулювання його творчої активності. Це пов'язане з необхідністю створення на занятті, в позаурочній діяльності слухачів творчої атмосфери (співдружності, співтворчості, співробітництва), яка б сприяла розвитку мотивів творчої діяльності, надихала вихованців на творчість.

Принцип креативності відображає необхідність виявлення можливостей змісту навчального матеріалу для посилення його орієнтації на формування творчої особистості дитини. При плануванні та організації взаємодії педагога і вихованця в процесі навчання зміст навчального матеріалу повинен максимально використовуватися для розвитку мотивів, характерологічних особливостей, творчих умінь і психологічних процесів, які мають провідне значення для творчої діяльності, і забезпечувати насамперед розвиток дивергентного мислення, умінь генерувати нові ідеї, знаходить нетрадиційні шляхи вирішення проблемних завдань. Реалізації принципу в практичній діяльності сприяє аналіз змісту навчального матеріалу з метою його креативного посилення, застосування навчальних і навчально-творчих задач, методів і прийомів стимулювання творчої активності учнів, використання завдань психологічної діагностики для розвитку творчих якостей особистості.

Принцип доповнення передбачає посилення розвитку творчих можливостей дітей за рахунок реалізації додаткового змісту в організаційних формах навчально-пізнавальної діяльності. У практичній діяльності реалізація принципу означає введення таких додаткових курсів, які б компенсували прогалини в розвитку творчих умінь і психічних процесів, що сприяють успішній творчій діяльності людини і на розвиток яких об'єктивно не вистачає часу в процесі виконання державного компонента навчального плану.

Принцип варіантності виражає необхідність подолання одноманітності змісту, форм, методів навчання. Для ефективності взаємодії у системі "педагог-вихованець" принцип варіантності має регулятивне значення, визначає мету та стратегію проектування педагогічної взаємодії.

Принцип самоорганізації відображає особливості управління процесом формування творчої особистості дитини, які зумовлені особливостями управління нелінійними системами та орієнтують педагога на внутрішній вплив, на узгодження розвитку вихованця з власними тенденціями розвитку, а також на необхідність "збуджувати" та ініціювати творчу активність, при цьому управління повинно бути непомітним, мінімальним у своєму зовнішньому впливі й здійснюватися опосередкованими методами. Саме в цьому разі можна говорити не про управління, а про процеси самоуправління.

При плануванні роботи з обдарованими дітьми можна порекомендувати такий перелік орієнтованих заходів:

1. Створення інформаційного банку даних обдарованих дітей із різних напрямів діяльності.

2. Систематизація матеріалів періодичних видань із проблеми дитячої обдарованості.

3. Проведення проблемно-тематичних семінарів із метою систематичного підвищення майстерності вчителів, які працюють з обдарованими дітьми.

4. Створення авторських програм та методичних розробок, спрямованих на виявлення та розвиток обдарованих дітей.

5. Залучення до роботи з обдарованими дітьми вчителів, які мають педагогічні звання "вчитель-методист", "старший вчитель".

6. Створення банку педагогічного досвіду щодо роботи з обдарованими дітьми.

7. Організація і проведення шкільних, районних, обласних олімпіад.

 8. Підготовка до друку матеріалів із досвіду роботи, рекомендацій учителів, які працюють з обдарованими дітьми.

9. Організація та проведення творчих звітів педагогів за результатами роботи з обдарованими дітьми на індивідуальних заняттях, гуртках, студіях.

10. Забезпечення до участі обдарованих дітей у міських, районних, обласних творчих конкурсах.

11. Розробка системи матеріального та морального заохочення обдарованих учнів та вчителів, які працюють з ними.

12. Розгляд питань організації роботи з обдарованими дітьми та визначення подальших напрямів роботи на засіданнях шкільних, районних методичних об'єднань учителів, педагогічних радах, нарадах при директору.

Робота педагога з обдарованими дітьми - це складний процес. Він вимагає від учителів особистісного зростання, хороших знань в області психології обдарованих і їх навчання, а також тісної співпраці з психологами, іншими вчителями, адміністрацією і обов'язково з батьками обдарованих. Він вимагає постійного зростання майстерності та педагогічної гнучкості.

 

 

 

 

Додаток 1

 

Зразок оформлення індивідуальної картки обдарованої дитини

 

Фото
І. Відомості про учня:
ПІБ учня (повністю)
Дата народження
Клас
Домашня адреса
Контактні телефони/еmail
ІІ. Відомості про родину:
ПІБ батька, місце роботи, посада
ПІБ матері, місце роботи, посада
ІІІ. Результати участі в олімпіадах, конкурсах, турнірах
Рік	Місце/ результат	Етап/ рівень	Повна назва заходу	Місце проведення

 

Додаток 2

 

Зразок оформлення шкільного банку даних про обдарованих та здібних дітей

 

№ з/ п	К-ть	ПІБ	Клас	Інтереси
І. Інтелектуальні здібності
1	1
2	2
ІІ. Художні здібності
3	1
4	2
ІІІ. Музичні здібності
5	1
6	2
ІV. Наукові здібності
7	1
8	2
V. Літературні здібності
9	1
10	2
VІ. Артистичні здібності
11	1
12	2
VІІ. Технічні здібності
13	1
14	2
VІІІ. Спортивні здібності
16	1
17	2

 Додаток 3

 

ПАСПОРТ

ПІДТРИМКИ ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ

Інструкція щодо заповнення паспорта обдарованої дитини

Паспорт заповнює і веде класний керівник школи, де вчиться обдарована дитина.

Паспорт заповнюється і ведеться з метою спостереження за динамікою розвитку обдарованої дитини, надання їй і батькам підтримки та допомоги на всіх рівнях: навчальний заклад, місто, область, республіка (педагоги, директор, управління освіти, виконком).

Для цього необхідно регулярно й цілеспрямовано заповнювати наступні графи.

Графу «Рекомендації спеціалістів» заповнює окремо кожний зі спеціалістів (психолог, лікар, тренер, художній керівник), який працює з обдарованою дитиною.

Паспорт реєструється міським управлінням освіти під визначеним номером статистичного обліку й контролю роботи з обдарованими дітьми.

У разі переведення дитини до іншої школи чи переїзду до іншого міста паспорт видають батькам дитини в руки чи відсилають у відповідний навчальний заклад.

 

 

 

ПАСПОРТ

І. Відомості про учня

Прізвище                                                                                                         

Ім’я                                        , по батькові                                                               

Учень (иця)                                                                                                               

Школа                                                                                                              

Місто                                                                                                                         

Рік народження                                                                                               

Номінація (сфера обдарованості)                                                                            

Учитель                                                                                                            

Наставник (посада, місце роботи)                                                                                     

Куратор-методист                                                                                                    

 

ІІ. Анкета

1. П.І.Б.                                                                                                            

2. Рік, місяць, число народження                                                                            

3. Національність                                                                                                     

4. Де навчається (назва закладу, клас)                                                                    

5. Батьки:

Мати: (освіта, місце роботи, посада)                                                                       

                                                                                                                         

Батько: (освіта, місце роботи, посада)                                                                     

                                                                                                                         

6. Домашня адреса:                                                                                                  

7. Телефон навчального закладу                                                                             

Домашній:                                                                                                                 

Мобільний:                                                                                                               

 

 

 

Додаток 4

 

АЛГОРИТМ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ З ПІДГОТОВКИ УЧНІВ ДО УЧАСТІ В ОЛІМПІАДАХ З БАЗОВИХ ДИСЦИПЛІН

Підвищення творчого потенціалу учнівської молоді, упровадження компетентнісно орієнтованого навчання, активізація навчальної активності, упровадження інноваційних методів і технологій навчання та виховання в навчальних закладах є пріоритетними напрямами педагогічної діяльності.

Представлені методичні рекомендації розроблені на допомогу адміністраціям загальноосвітніх навчальних закладів з метою вдосконалення системи заходів, направлених на ефективну підготовку школярів до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах з базових дисциплін, тематичних конкурсах, турнірах тощо.

Основне завдання методичних рекомендацій:

•      запропонувати орієнтовний алгоритм організації роботи з підготовки учнів до Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін (далі ВУО);

•      визначити пакет документів, які необхідні для організації та проведення І (шкільного) етапу ВУО в навчальному закладі.

 

 

 

 

 

 

з/п	Заходи	Термін	Виконавець
1.	Ретельний аналіз учнівського контингенту з метою виявлення потенційних учасників Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін (далі ВУО) у наступному навчальному році	Жовтень-листопад	Учителі-предметники, адміністрація
2.	Аналіз учительського контингенту навчального закладу з метою вибору педагогів-тренерів для підготовки учнів до участі у ВУО.	Протягом навчального року	Адміністрація
3.	Складання графіку занять тренерів та кураторів з учнями та вчителями навчального закладу щодо підготовки до ВУО	За потребою	Адміністрація
4.	Аналіз якості роботи факультативів та спецкурсів у навчальному закладі щодо підготовки до ВУО в минулому навчальному році, коректування навчальних програм факультативів та спецкурсів у поточному навчальному році	Червень, серпень	Адміністрація, учителі-предметники
5.	Надання освітніх послуг учням щодо підготовки  до  ВУО  через функціонування шкільних консультпунктів та факультативів	Протягом навчального року	Адміністрація
6.	Аналіз якості профільного навчання в навчальному закладі щодо підготовки учнів до участі у ВУО	Червень	Адміністрація, учителі-предметники
7.	Інформування учнів щодо Інтернет-олімпіад, які проводяться протягом року	Протягом навчального року	Адміністрація, учителі-предметники
8.	Проведення І (шкільного) етапу в навчальному закладі	Жовтень	Адміністрація
9.	Надання до ММК пакету звітних документів щодо проведення І етапу ВУО	Жовтень	Адміністрація
10.	Забезпечення індивідуальних тренінгів учням-переможцям II (міського) етапу щодо підготовки до III (обласного) етапу ВУО	листопад-лютий	Адміністрація, учителі-тренери
11.	Видання наказу по навчальному закладу щодо результатів проведення І етапу та якості виступу шкільної команди в II етапі ВУО	Листопад-грудень	Адміністрація
12.	Контроль за участю вчителів-предметників у роботі журі II етапу ВУО	Листопад-грудень	Адміністрація
13.	Моніторинг якості виступу учнів навчального закладу в II, III, IV етапах ВУО	Наприкінці навчального року	Адміністрація
14.	Залік результатів участі у ВУО в шкільний рейтинг учнівських та учительських досягнень	Наприкінці навчального року	Адміністрація
15.	Заохочення учнів-переможців на шкільному святі	Квітень	Адміністрація
16.	Зарахування вчителям-тренерам результатів участі учнів у ВУО під час атестації	Атестацій-ний, між-атестаційний період	Адміністрація