Районний відділ освіти, сім’ї та молоді
Глобинської районної державної адміністрації
Гриньківська загальноосвітня школа I-III ступенів
Глобинської районної ради Полтавської області
Підготували: учні 3 класу
Керівник: учитель початкових класів
Чех Людмила Іванівна
Глобине
2022
Зміст
3. Найсмачніші ласощі для пташок.
5. Легеди та народні прикмети про пташок.
6. Вірші, загадки, прислів’я та приказки про зимуючих птахів.
8. Більше дізнайся………………………………………………………………13
Ось і настала довгоочікувана зима в нашій місцевості. Все вкрилося пухнастою ковдрою. Ударив перший морозець. Він скував береги і засклив водойми суцільною прозорою шибкою. Проміння сонця просвічується в цьому дзеркалі, а край берега танцюють сонячні зайчики.
Як гарно спостерігати за пернатими друзями, дивлячись з вікна теплої домівки. Зі своїми однокласниками ми розвісили годівнички біля школи та підгодовуємо пташок вже не першу зиму. Бо добре розуміємо, як важко пташкам, які залишилися зимувати разом з нами! Як дістатися до корму, вкритого кригою і снігом? Адже саме взимку, коли дуже холодно, пташці потрібно більше їжі, ніж влітку. Взимку птахи гинуть не від холоду, а з голоду. Бо сита пташка не замерзне навіть в найлютіший мороз.
З кожним роком чисельність птахів все більше скорочується. Багато видів стають рідкісними або зовсім зникають. Нещодавно в журналі «Барвінок» я прочитав, що за останні 400 років повністю вимерло близько 100 видів птахів і понад 200 перебувають на межі зникнення. Отже, щоб запобігти зникненню птахів – їх треба охороняти та годувати взимку.
Від сурової зими гинуть люди, не витримують навантаження лінії електропередач, виходять з ладу комунікації, школи закриваються на час суворих морозів. То ж будьмо милосердними! Допоможемо нашим пернатим друзям і цією доброю справою врятуємо не одне життя!
Якщо немає змоги зробити годівничку – не відганяйте птахів, які злітаються на обід до свійської птиці.
Чим же пригостити пташок?
Отже, найголовніше: корм треба класти щодня, в однаковий час – до самої весни, коли розтане сніг. Пташки, що звикли до моєї годівнички, не літають шукати собі їжу, а чекають на мене. Я розумію, що коли не погодую їх – вони лишаться голодними і можуть загинути.
Найпростішу годівничку можна зробити з пластикової пляшки, коробки, пакету з-під соку тощо.
Головні правила такі:
Нещодавно в Енциклопедії про тварин я прочитав, що найважчі зимові місяці для птахів – грудень і січень. І справа тут не тільки в морозі. Птахам важко пережити скорочений світловий день. За якихось 6-7 годин їм потрібно не лише знайти їжу, а й засвоїти її, щоб пережити довгу зимову ніч. Виявляється, що в грудні птах робить у середньому за світловий час доби біля 800 рухів, а в січні – 1200, тобто, додається час (день збільшується), а тому й збільшується шанс дістати їжу та вижити взагалі. А місяць лютий важкий своїми морозами та буревіями. Найгірше, коли після денної відлиги вдарить вночі мороз і відразу заморозить сніг зверху. Така крижана кірка на снігу настільки міцна, жорстка, слизька. Її не розбити ні слабкими лапками, ні дзьобом. У кого немає сили пробити скло крижаної кірки, той голодує. Тому взимку у птахів залишається одна надія – на людину.
Легенда про дятла.
Пішов раз чоловік у Великдень до лісу рубати дрова. Приходить до нього старий дід і питає:
Дід подумав, подумав і каже:
Сказав і зник.
Приходить чоловік додому, а там на столі у нього повно грошей. І мав цей чоловік усе, що захотів.
Минув рік. На другий Великдень той чоловік собі думає: «Піду я тепер до лісу рубати, знов добуду грошей і стану ще багатший!». Як подумав, так і вчинив. Але тоді з’явився отой дід і сказав:
Народні прикмети.
Синиця пищить – зиму віщить.
Зранку кричить синиця – на мороз.
Горобці ховаються – чекай морозу.
Голуб туркає на гарну погоду.
Снігурі перед вікном цвірінькають – на відлигу.
Горобці ховаються в укриття – на мороз або заметіль.
Ворона ховає дзьоб під крило – на холод.
Сорока ховається під стріхою - на заметіль.
Зимою ворони літають і кружляють зграями – буде мороз.
Галки збираються у великі зграї і сильно кричать – на мороз і ясну погоду.
Горобці перелітають зграйками з місця на місце – перед сильним вітром.
Вірші.
Змайстрували годівничку.
Змайстрували годівничку,
На дно всипали пшеничку.
Крихти хліба, трішки сала,
Щоб синичка прилітала.
Бо зима, мороз надворі,
А в мороз пташині горе.
Треба їй допомагати,
В люту зиму виживати.
Годівнички
Я ладнаю годівнички
Для горобчика й синички,
Для малого снігурця
Крихт насиплю і пшонця.
Прилітайте, друзі милі,
Не лякайтесь заметілі!
Загадки.
Як зима – вона на гілці,
І співа, як на сопілці…
Жовті груди, чорні крила,
Кусень сала сама з’їла.
За віконечком сніжок,
Піднялася віхола,
Але бачу я пташок,
Що сидять під стріхою.
Чив-чив-чив, чив-чив-чив.
Хто співати їх навчив?
Відгадайте, діти, хто
Має носик – долото?
Ним комах з кори виймає,
Про здоров’я дерев дбає.
Прислів’я та приказки.
Горобець маленький, а серденько має.
Восени і горобець багатший.
Не вилітала ворона замолоду у вирій, то й не полетить на старість.
Горобець не сіє, не жне, а зернятка клює.
Дружні сороки і орла заклюють.
Хто б дятла знав, якби не його ніс.
Лякана ворона і куща боїться.
Двох сорок разом за хвіст не вдержиш.
Горобців боятися – проса не сіяти.
Старого горобця на полову не зловиш.
Горобці крупу з’їли, а синиця в клітку попала.
Сова вдень мовчить, а вночі кричить.
Всяка сорока від свого язика страждає.
Наш обов’язок – зберегти життя цих маленьких створінь, бо тільки ми, люди, можемо їх врятувати. Тому виготовляйте годівнички, розвішуйте їх в своїх садах і не забувайте постійно підсипати до годівнички корм. Пташки хоч і не можуть розмовляти з вами, але будуть дуже вдячні за поміч зі сторони людей.
Допомагайте маленьким пернатим друзям взимку! Запрошуйте цих малих і кумедних пташок до себе в гості, щоб помилуватися і досита нагодувати в цей важкий для них час! Веселі маленькі гості не змусять тебе довго чекати. А в подяку за частування покажуть різні чудернацькі трюки: перекидання вниз головою, скік вбік та інші.
Наш клас приєднався до Всеукраїнської акції «Годівничка». На території школи ми, третьокласники, а також учні середніх та старших класів, розвісили дванадцять «їдалень для пташок». Щодня перевіряємо та поповнюємо запаси харчів для наших пернатих друзів.
Пам’ятаймо, що найдорожче для пташки – воля. Наша любов повинна бути безкорисливою. Ми, люди – господарі природи, то ж повинні любити та оберігати її красу та вроду, щоб наступним поколінням теж було чим милуватися, заслуховуватися співом пташок та насолоджуватися всіма барвами природи.