Робота з рухомою картою зоряного неба

РОБОТА З РУХОМОЮ КАРТОЮ ЗОРЯНОГО НЕБА

АНОТАЦІЯ

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНІ ДАТИ, ЯКІ ПРОСТАВЛЕНІ ПО КРАЮ КАРТИ

Завдання 4. «ГОРОСКОП»

ІНСТРУКЦІЯ ЗІ ЗБОРУ КАРТИ

Завдання 5. Робота з рухомою картою зоряного неба

Результати запишіть у таблицю

ЗРАЗОК КАРТИ

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК

Теоретичні відомості до роботи

Про матеріал

Дидактичний матеріал розроблений для організації самостійної навчально-пізнавальної роботи учнів під час практичної роботи з астрономії.

Перегляд файлу

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Практична робота з астрономії

м. Харків

Друкується за рішенням науково-методичної ради НМЦ ПТО у Харківській області від 27.09.2021, протокол № 3.

Валентина ЧУПРІНІНА, викладач фізики та астрономії ДПТНЗ

«Харківське вище професійне училище сфери послуг»

Владлена ДРОБНА, методист НМЦ ПТО у Харківській області

Робота з рухомою картою зоряного неба. Практична робота з астрономії. – Харків: НМЦ ПТО у Харківській області, 2021. – 24 с.

Дидактичний матеріал розроблений для організації самостійної навчально-пізнавальної роботи учнів під час практичної роботи з астрономії. Дана практична робота включена в астрономічний складник навчальної програми «Фізика і астрономія» для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти (рівень стандарту) до розділу 1 «Основи практичної астрономії».

Рецензент:

Наталія СОЛОГУБ, заступник директора з навчальнометодичної роботи Науково-методичного центру професійнотехнічної освіти у Харківській області

Мета роботи: ознайомити учнів з картою зоряного неба, навчити використовувати її для визначення положень на небі зір залежно від дати та часу, визначати моменти часу сходу та заходу світил. Очікувані результати навчання включають в себе знаннєвий компонент (учні оперують поняттями і термінами: сузір’я; точки й лінії небесної сфери; небесні координати) і діяльнісний компонент (учні використовують рухому карту зоряного неба для розв’язування практичних завдань; орієнтуються на місцевості по Сонцю і Полярній зорі).

Дана розробка створена з метою допомогти учням самостійно розібратися з устроєм карти, зібрати рухому карту своїми руками та навчитися її використовувати. Під час такої роботи закріплюються знання учнів про небесну сферу й екваторіальну систему координат, учні переконуються в невідповідності кількості зодіакальних сузір'їв і часу, протягом якого по них проходить Сонце, з тим, що написано в астрологічному гороскопі.

Завдання, які виконують учні, структуровані в порядку зростання складності і підібрані так, що навички, які придбані в перших завданнях, використовуються для виконання наступних завдань. Після кожного тренувального завдання учні можуть перевірити себе за допомогою QR-коду із зашифрованою відповіддю. Деякі відповіді учні побачать після виконання вправи LearningApps.

Навчившись користуватися рухомою картою, учні зможуть наочно уявити, як виглядає зоряне небо в будь-який час доби, переконатися в тому, що ті сузір'я, які на небі вночі влітку, взимку – вдень.

У цьому дидактичному матеріалі є корисні посилання для учнів, які бажають отримати більше інформації з теми. Є також посилання на вправи для перевірки знань з теми

«Небесна сфера».

Зоряні карти і небесні координати. Щоб зробити зоряну карту, яка зображає сузір'я на площині, треба знати координати зірок. Координати зірок щодо горизонту, наприклад, висота, хоча і наочні, але непридатні для складання карт, оскільки весь час змінюються. Треба використовувати таку систему координат, яка оберталася б разом із зоряним небом. Вона називається екваторіальною системою. У ній однією координатою є кутова відстань світила від небесного екватора, названа схилянням δ (див. рис.). Воно змінюється в межах ± 90° і вважається позитивним на північ від екватора і негативним – на південь. Схиляння аналогічне географічній широті. Друга координата аналогічна географічній довготі і називається прямим сходженням α.

Пряме сходження світила М вимірюється кутом між площинами великого кола, проведеного через полюси світу і дане світило М, і великого кола, що проходить через полюси світу і точку весняного рівнодення (рис.). Цей кут відраховують від точки весняного рівнодення γ проти годинникової стрілки, якщо дивитися з північного полюса. Він змінюється від 0° до 360° і називається прямим сходженням тому, що зорі, які розташовані на небесному екваторі, сходять у порядку зростання їх прямого сходження. У цьому ж порядку вони проходять кульмінацію один за одним. Тому α висловлюють, зазвичай, не в кутовій мірі, а в тимчасовій, і виходять з того, що небо за 1 годину повертається на 15°, а за 4 хвилини – на 1°. Тому пряме сходження 90° інакше буде 6 год, а 7 год 18 хв = 109° 30′. В одиницях часу по краях зоряної карти підписують прямі сходження.

Існують також і зоряні глобуси, де зорі зображені на сферичній поверхні глобуса. На одній карті можна зобразити без спотворень тільки частину зоряного неба. Більш детальну інформацію дивіться в розділі «Корисні посилання».

Сонця, ми весь час бачимо Сонце на фоні різних зір. За добу фон йде на 1°. (Звичайно вдень цей фон не видно, але ж зорі на небі є!). Таким чином, положення Сонця щодня різне. Якщо для кожного дня в році ми намалюємо для Сонця точку на карті, то вийде 360 точок! Усі вони зіллються в замкнену лінію. Її називаютьекліптика.

Завдання.

Виділіть екліптику маркером. Зверніть увагу, точки, в яких екліптика перетинає небесний екватор – це точки весняного та осіннього рівнодення. Точка весняного рівнодення позначена знаком Овна .

Як визначити місце розташування Сонця на карті, наприклад, 10 листопада?

Знайдіть цю дату на обідку карти, з'єднайте прямою з центром. Там, де ця пряма перетне екліптику і буде точка – положення Сонця 10 листопада. Координати точок на карті ви вже знаходити вмієте.

Завдання 1.

Використовуючи карту зоряного неба, знайдіть координати зір і заповніть таблицю.

Завдання 2.

Знаючи координати зорі, визначте її назву.

Завдання 3.

Визначте координати Сонця в зазначені дати і заповніть таблицю.

	Пряме сходження α	Схилення δ
10 квітня
15 травня
22 червня
23 вересня
20 листопада

ПІДГОТОВКА

Сузір'я – це ділянка неба, а не картинка зір. Уся карта поділена на ці ділянки. Сузір'я бувають великі і маленькі. Зверніть увагу, що на карті межі сузір'їв позначені дрібним пунктиром. Зорі ж з'єднані для того, щоб легше було знайти сузір'я.

Якщо зафарбувати ті сузір'я, через які проходить екліптика, ось як це буде виглядати

На фоні цих зір на небі проходить Сонце. Ці сузір'я називають зодіакальні. Кажуть при цьому: «Сонце знаходиться в сузір'ї, наприклад, Діви», хоча в просторі зорі дуже далекі, а Сонце поруч.

1. Виріжте карту по краю.

2. Зміцніть центральну область скотчем із зворотного боку.

3. Приколіть карту до картону голкою з вушком у центральній точці.

4. Зі зворотного боку закріпіть голку шматочком ластику.

5. Перевірте, ваша карта може повертатися навколо голки?

6. Тепер треба правильно розташувати накладну частину. Щоб це зробити, треба поєднати точки перетину екліптики з небесним меридіаном – точки рівнодення – з точками сходу і заходу на накладної частини.

7. Після цього приклеїти накладну частину до картонки за виступаючі смужки. Поєднати В і З із точками рівнодення

Частина 1.

1. Знайдіть на карті положення Сонця в дні рівнодення, а також літнього та зимового сонцестояння.

2. Випишіть приблизні координати цих точок.

3. Повертаючи карту, відзначте на лінії горизонту точки сходу і заходу Сонця.

4. Зробіть висновок.

5. Визначте за картою для зазначених точок час сходу і заходу Сонця.

6. Порахуйте, яка виходить тривалість дня.

Частина 2.

1. Знайдіть на карті зірку Альдебаран (α Тельця).

2. Випишіть її координати.

3. В який час сходить у нас зоря Алдебаран 20 жовтня?

4. Відзначте місце її сходу по краю вирізу.

5. В який час заходить у нас зоря Алдебаран 20 жовтня?

6. Відзначте місце її заходу.

7. Скільки часу проводить над горизонтом зірка Альдебаран 20 жовтня на нашій широті?

8. Дайте відповідь на ці питання для 20 грудня і зробіть висновок про час перебування зорі Альдебаран над горизонтом на нашій широті 20 грудня.

9. Як змінюється місце сходу і заходу однієї і тієї ж зорі?

1. Якому проміжку часу відповідає один повний оборот карти?

2. Чому у Сонця на цій карті немає постійного місця, а у зір є?

3. Чому на карті немає планет?

4. Установіть карту довільно. Скажіть – ця картинка буде на небі вдень або вночі? Від чого це залежить? 5.Доведіть за допомогою карти, що ті сузір'я, які на небі вночі влітку, взимку – вдень.

Група________ Прізвище, ім'я____________________ Дата________ Оцінка____________

Практична робота № Робота з рухомою картою зоряного неба.

Завдання 1. Використовуючи карту зоряного неба, знайдіть координати зірок і заповніть таблицю.

Зоря	Пряме сходження α	Схилення δ
Спіка
Сіріус
Бетельгейзе
Альдеберан
Вега

Завдання 2. Знаючи координати зірки, визначте її назву.

Зірка	Пряме сходження α	Схилення δ
	5 год. 13 хв.	+ 45° 57 ´
	10 год. 05 хв.	+ 12° 13 ´
	16 год. 26 хв.	- 26° 19 ´
	19 год. 48 хв.	+ 8° 44 ´
	5 год. 12 хв.	- 8° 15 ´

Завдання 3. Визначте координати Сонця в зазначені дати і заповніть таблицю.

	Пряме сходження α	Схилення δ
10 квітня
15 травня
22 червня
23 вересня
20 листопада

Завдання 4. Зверніть увагу, що на карті межі сузір'їв визначені дрібним пунктиром. Визначте, в яких місцях екліптика перетинає кордони сузір'їв, яким датам ці точки відповідають і складіть графік проходження Сонця через область сузір'їв. Вкажіть назви цих сузір'їв. Порівняйте ваші результати з гороскопом. Зробіть висновок.

Завдання 5. Робота з рухомою картою зоряного неба.

1. Знайдіть на карті положення Сонця в дні рівнодення, а також

літнього та зимового сонцестояння. Випишіть приблизні координати цих

точок. Повертаючи карту, відзначте на лінії горизонту точки сходу і заходу Сонця. Зробіть висновок. Визначте за картою для зазначених точок час сходу і заходу Сонця. Порахуйте, яка виходить тривалість дня.

2. Знайдіть на карті зірку Альдебаран (α Тельця). Випишіть її координати. В який час сходить у нас зірка Алдебаран 20 жовтня? (Зауважте місце її сходу.) В який час заходить у нас зірка Алдебаран 20 жовтня? (Зауважте місце її заходу.) Скільки часу проводить над горизонтом зірка Альдебаран 20 жовтня на нашій широті? Дайте відповідь на ці питання для 20 грудня і зробіть висновок про час перебування зірки Альдебаран над горизонтом на нашій широті 20 грудня. Як змінюється місце сходу і заходу однієї і тієї ж зірки? Результати запишіть в таблицю.

Перевірте знання з теми «Основні точки і лінії небесної сфери», виконавши вправу LearningApps.

АСТРОНОМІЯ – М. В. Головко 2018

§ 4. СИСТЕМИ НЕБЕСНИХ КООРДИНАТ

https://subject.com.ua/astronomy/profile/6.html

Астрономія 11 клас

§ 2. Основи практичної астрономії

https://subject.com.ua/textbook/astronomy/11klas/6.html

Підручник з астрономії. 11 клас. Сиротюк – Нова програма

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1. Робота з рухомою картою зоряного неба. Визначення положення світил на небесній сфері за допомогою карти зоряного неба

https://uahistory.co/pidruchniki/astronomy -11 -class -sirotyk -2019 standard -level/9.php

Альдебаран

Координати

Схід (час)

Захід (час)

Час перебування над горизонтом

1. Астрономія. 11 клас: Книга для вчителя./ Ю. В. Александров, А. М. Грецький, М. П. Пришляк. — Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2005. — 256 с.

2. Фізика і астрономія (рівень стандарту, за навчальною програмою авторського колективу під керівництвом Ляшенка О. І.): підруч. для 11 кл. закладів загальної середньої освіти / Т. М. Засєкіна, Д. О. Засєкін. — К.: УОВЦ «Оріон», 2019. — 272 с.: іл.

3. Методика навчання астрономії у старшій загальноосвітній школі. — К.: Видавничий центр «Наше небо», 2018. — 244 с.

4. Електронні ресурси URL: http://www.astroosvita.kiev.ua/nashe%20nebo/nashe%20nebo.php