Робота з візуальними джерелами як засіб розвитку пізнавальних здібностей та критичного мислення учнів.

Робота з візуальними джерелами як засіб розвитку пізнавальних здібностей та критичного мислення учнів.

Виконала

Лоза Катерина Олександрівна

Вчитель історії

Миргородська гімназія імені Т.Г.Шевченка

2018 р.

Вступ.

В умовах інформатизації та інтелектуалізації суспільства підготовка майбутніх фахівців, орієнтована лише на засвоєння готових знань, втрачає актуальність.

У сучасних умовах  інформаційного суспільства, актуальними стають педагогічні технології, що спрямовані на розвиток творчих якостей особистості. Однією з таких якостей є дослідницька, яка безпосередньо впливає на зміст і характер викладання історії, змінює вимоги до рівня підготовки випускників, зокрема і рівня креативності.

Сучасний випускник  має не лише володіти певним обсягом фундаментальних знань, але й бути здатним самостійно, критично мислити, самостійно аналізувати явища й процеси суспільного життя у зв’язках і суперечностях, знаходити інформацію про життя людей у минулому, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати її, формулювати, висловлювати та обстоювати власну думку, робити вибір і пояснювати позицію, вести дискусію з історичної проблеми, розмірковувати, спілкуватися та співпрацювати в навчанні.

Робота з історичними джерелами - одна з необхідних форм роботи на уроках, яка сприяє більш поглибленому вивченню предмета, виробленню критичного мислення, формуванню власної думки, життєвої та громадянської позицій.

Саме візуальні джерела можуть бути впливовим інструментом, який дає змогу зануритися в минуле. Вони є важливими джерелами інформації  і мають розглядатися саме так. Це означає, що візуальні джерела можуть бути прочитані як текст самі по собі. Тож їхня роль не може розглядатися лише як роль ілюстрацій.

Сьогодні наша Україна потребує розумних, конструктивних, неординарних людей, здатних творчо підійти до вирішення проблем держави та суспільства. "Якщо ми хочемо, щоб історія, поряд з іншими дисциплінами – стимулювала розвиток творчих здібностей учнів, ми повинні всемірно активізувати самостійність їх  критичного мислення" – пише Т.І. Гончарова в книзі "Педагогічний пошук».

Видатному американському мислителю Д. Дьюї належить твердження, що «фундаментальна мета сучасної освіти полягає не просто в наданні інформації учням, а в тому, щоб розвивати критичний спосіб мислення.»

Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації з'явився в Україні майже 20 років тому. Натомість в освіті США та європейських країнах цей напрям сучасної освіти розвивається вже майже пів століття.

І. Теоретична частина.

 Важливим способом навчання нині є технологія розвитку критичного мислення. О.І. Пометун зазначає, що критичне мислення – це здатність ставити нові питання, добирати різноманітні аргументи, приймати незалежні, продумані рішення.

 Критичне мислення починається як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам'ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток свідомого самостійного мислення учнів.

Саме розвиток критичного  мислення відбувається через сприйняття, відчуття та осмислення.

 Головна мета діяльності вчителя:

1. Навчити учнів використовувати різні історичні джерела, критично осмислювати їх.

2. Знаходити у минулому можливі шляхи розв’язання сучасних суспільних проблем.

3. Використовувати набутий досвід та результати діяльності у своєму житті.

Критичне мислення дозволяє заглибитися в тему, відокремлюючи її частини для їх вивчення. Воно допоможе вам розглянути всі можливі перспективи, вирішуючи, що залишити, а що викинути. У той час як творче мислення розширює сприйняття, критичне мислення звужує і загострює його. Прагнучи найтоншого зосередження, критичне мислення є конвергентним.

 Людина, яка критично мислить, вмітиме:

1. Самостійно набувати знань;
2. Працювати з різною інформацією, аналізувати, узагальнювати, аргументувати;
3. Самостійно критично мислити, шукати раціональні шляхи розв’язання проблем;
4. Бути комунікабельними, контактними у різних соціальних групах, гнучко адаптуватися в змінюваних життєвих ситуаціях.
5. Застосовувати свої життєві знання та досвід для розв’язання пізнавальних проблем.

   Як результат, ми матимемо критично мислячу особистість, здатну до саморозвитку. Вона самостійно будує свою долю, реалізує життєве призначення через особистий вибір.

Люди, які мають навички критичного мислення:

• Чесні самі з собою;
•  Перемагають сумніви; 
• Ставлять запитання;
• Базують судження на доказах;
•  Можуть відокремити головне від риторики;
• Ними практично неможливо маніпулювати.

Ці навички потрібні всім: учневі   на   уроці, покупцеві  в   супермаркеті,  громадянинові на виборчій дільниці, менеджерові на робочому місці.

Тому навчальний процес на засадах критичного мислення повинен бути побудований так, щоб учні:

1. Висловлювали власні судження, виділяли головне і робили порівняння;
2. Робили певне дослідження вивчаючи окрему тему;
3. Відокремлювали правдиву інформацію від неправдивої;
4. Самостійно ставили питання, формулювали проблему і альтернативні шляхи її творчого рішення.

Найкращий спосіб розвитку умінь і навичок у процесі здобуття знань – це системи пізнавальних завдань, а використання при цьому різноманіття візуальних джерел в історії перетворює вивчення історії на процес розвитку критичного мислення, що забезпечує:

1. Зростання об’єктивності сприйнятті сторичних подій через ширшу поінформованість щодо історичних фактів різних епох;
2. Поступовий і постійний розвиток вміння працювати з історичними джерелами, а саме візуальними, що забезпечує об’єктивніші і збалансованіші знання;
3. Вміння не лише глибоко розуміти ключові проблеми історії а і використовувати їх у реальному житті.

   Пізнавальні завдання – це визначені навчальні умови, що вимагають від учня активізації всіх пізнавальних процесів: мислення, уяви, пам’яті та уваги. Учні безпосередньо беруть активну участь у здобутті нових знань та набувають різноманітних умінь самостійної роботи. Відбувається поступовий розвиток пізнавальних здібностей учнів.

 Завдання з використанням візуальних джерел по-перше:  дозволяють раціонально використовувати час на уроці; по-друге: забезпечують індивідуальний підхід в роботі з учнями; по-третє: сприяють активізації пізнавальної активності, розкриваючи  навчальні можливості предмета. Характерними рисами пізнавальної діяльності будуть:  підвищення рівня активності та самостійності учнів;  працездатність та інтерес учнів до навчання.

 Такі завдання спонукають учнів до застосовування отриманих знань в життєво-практичних ситуаціях та виробляють в них необхідні в житті уміння та навички.

 Ключові елементи, які має  критичне мислення:

• Свободу та самостійність – здатність висловити ідею незалежно від інших;
• Інформація - відправний, а не кінцевий пункт критичного мислення.
• Починається з постановки питання і подальшого визначення проблеми.
• Базується на переконливій аргументації.
• Володіння певними прийомами, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації;
• Є соціальним процесом.

Важливою умовою вибору  візуального історичного джерела є відповідність його змісту, цілям і завданням уроку, доступність, зв’язок з програмним матеріалом та врахування вікових особливостей школярів. Такий процес навчання стає більш осмисленим, іде розвиток історичного і критичного мислення учнів.

 Історичні  візуальні джерела можна використовувати на різних етапах уроку:

1. Для мотивації діяльності учнів на початку уроку;
2. Для демонстрації інтерпретацій, що презентують різні позиції, оцінки подій, процесів і явищ;
3. Для активізації розумової діяльності, наприклад створення ситуації дискусії;
4. Для формування у учнів навичок дослідницької, творчої, логічної роботи.

 Робота з візуальними джерелами може проводитись в різних формах, з заохоченням всіх учнів класу, малої групи, парно чи індивідуально – це є ще однією перевагою цих засобів навчання учнів історії.

Враховуючи вищесказане, пропоную покроковий спосіб навчальної діяльності, які учні мають використовувати під час аналізу візуальних джерел, адаптований до вікових особливостей школярів.

Перелік питань для інтерпретації візуальних джерел (молодші школярі):

1. Що ти бачиш? Роздивися  уважно усе, що зображено.
2. Перелічи людей, персонажів, зображених у джерелі.
3. Перелічи зображені предмети
4. Які кольори використано?
5. Добери заголовок.

Відповідаючи на ці запитання, учні поринають у світ, зображений на картині. Тож доречним буде й інший крок: подумати над сенсом зображення і поставити такі запитання, що стосуються зображення й контексту.  Наприклад:

1. Що це значило для людей того часу?
2. Яке повідомлення доносить до нас зображення, яку історію розповідає?
3. Що ми можемо дізнатися про минуле, вивчаючи це зображення?

На думку О. Пометун, Г. Фреймана, Ю. Комарова, робота з візуальними джерелами повинна обов’язково передбачати такі аспекти: опис, первинну та вторинну інтерпретації.

Опис, чи то в усній, чи то в письмовій формі, розвиває вільне володіння мовою, збагачує лексику учнів і удосконалює їхні мовленнєві навички. Учні також розвивають вміння критично мислити, оскільки розуміють значення точного й достовірного опису для добре обґрунтованого пояснення. Ці навички є досягненнями, потрібними впродовж усього життя.

Якщо це Опис, то учні повинні бути здатні описати різноманітні елементи зображення.

Урок історії створює унікальний простір, який надається для таких мисленнєвих операцій.

Алгоритм опису:

1. Зображені люди
2. Пейзаж
3. Простір картини,його елементи
4. Форми і лінії 
5. Кольори та світлові ефекти
6. Чи відображено в  джерелі рух і який саме?
7. Позиція глядача
8. Що саме є у фокусі зображення?Баланс окремих елементів?

Інтерпретація – це коли  учні, спираючись на опис, мають бути готові відповісти на запитання.

 Первинна інтерпретація джерела містить аналіз його сюжету, ознайомлення з посиланнями автора. При цьому слід звернути увагу на засоби та способи зображення на ілюстрації, характерні символи й стереотипи, разом з учнями визначити позицію автора, прокоментувати назву.

 Уважно проаналізувати зображення людей, якщо такі є, визначити, хто вони, їхню належність до соціальної групи, нації, раси, партії, організації тощо.

Алгоритм Інтерпретації :

1. Хто? коли?
2. Що відбувається ? (Яка історія).
3. Які символи, знаки, вирази та  рухи?
4. Хто задіяний і чому?
5. Як текст і зображення пов’язані один з одним?
6. Первинну чи вторинну інформацію подано?
7. Яке повідомлення візуального джерела?
8. Які стереотипи, упередження та ідеї закладені  в зображенні?        

Даний алгоритм є містком для формування аналітичного мислення засобами візуальних джерел.

Інші питання мають бути поставлені у випадку використання на уроках відео – або кінофільму, як різновидів візуальних джерел (разом з питаннями опису):

1. Що відбулося перед тим, як була знята ця сцена?
2. А що сталося після?
3. Що призвело до ситуації?
4. Що залишилося за межами показаного?
5. Чому це має місце?
6. Які різні перспективи бачення показані?

Вторинна - висновки, що роблять учні під час аналізу джерела, залучаючи всі свої знання та досвід з історичної проблеми. Це спонукає учнів до аналітичного мислення, висловлення власних думок, переконань щодо подій зображених на ілюстрації чи картині.

Від інформації до доказу – аби виконати наприкінці роботи з візуальним джерелом синтез інформації, учні мають бути здатні відповісти на такі запитання:

1. Як ви дізналися?
2. Наскільки ви впевнені у своїх міркуваннях, висновках?

Для реалізації цих завдань істотним є використання й опрацювання на уроках історії найрізноманітніших історичних джерел, зокрема візуальних. У методиці накопичено певний досвід їх використання.

Надійність зображення як історичного джерела перевіряється такими ж самими запитаннями, що ставляться і до текстових джерел.

Учні мають розуміти:

1. Яка мета зображення? (жодне візуальне джерело не з’являється випадково);
2. Навіщо це зображення було зроблене:

• Щоб вразити людей?
• Які події зображено  ( на картині)?
• Чи можна зробити додаткове зображення (копію) цих подій?

              Володіння цими навичками позитивно впливає на зростання вимогливості до себе, на підвищення власних інтелектуальних стандартів учнів.

За словами експерта Ради Європи з питань історичної освіти Луїзи де Бівар Блек: «Сучасні учні належать до покоління образу. Це означає, що вони вивчають більшість своїх шкільних предметів, спираючись на візуальні конкретні образи, зображення з підручників».

         На уроках історії  намагаючись  урізноманітнити види інформації,  використовується немало модерних інформаційних ресурсів. Візуальні історичні джерела, аудіо -, відеоматеріали, педагогічні програмні та мережеві електронні засоби – усе це робить процес навчання цікавим, без сумніву, підвищуючи його якість.

До видів візуальних джерел  відносять:  карти історичні, фотоматеріали і картини, графічна статистика (діаграми, графіки, таблиці). Це плакати, карикатури і реклами, твори художників, відеофільми та відео свідчення.

На думку сучасного дослідника Ю. Комарова, візуальні джерела є абсолютно самостійними джерелами інформації та набагато легше надаються для різноманітних тлумачень, дають більше простору для уяви, більш яскраві, отже, більш придатні для сприйняття сучасним учнем.

До унікальних своєю інформативністю джерел належать плакат, карикатура та реклама. В останній час ці джерела дедалі частіше потрапляють на сторінки підручників та посібників з історії. Автори залюбки  використовують їх, бо вони несуть важливу, своєрідну інформацію про епоху – часом доповнюючи текстову інформацію, а часом виступаючи й самостійним історичним джерелом. Але слід пам’ятати, що ці джерела не можуть бути використані для точної кількісної характеристики процесів історичного розвитку, а лише допомагають виявити їх основні тенденції.

У плакатах, карикатурі і рекламі часто використовують спільні образи, вони є різновидом тиражованої графіки.

Під час роботи з плакатами маємо враховувати, що це заідеологізований вид мистецтва, який призначений викликати певні почуття або спонукати до певної дії.

 Основне завдання плакату - вплинути на свідомість людини з якоюсь певною метою. З огляду на це й слід будувати роботу з ними на уроці, не забуваючи також проаналізувати текст, який супроводжує зображення. Наприклад, плакати, створені за радянських часів, повинні були так вплинути на свідомість радянських людей, щоб вони активно долучалися до повсякденної самовідданої праці задля будівництва «світлого майбутнього» – комунізму.

Роботу з плакатами можна проводити за такою схемою:

1.   Що зображено на плакаті?
2.   Для кого він був призначений?
3.   Яку мету переслідував?
4.   Які почуття повинен був викликати?
5.   Наскільки він був дієвим у той час?
6.   Які думки та почуття він викликає у вас зараз?

Окремо варто зупинитися на рекламних плакатах, які також впливають на свідомість людей, виконуючи два завдання: надавати інформацію про товар і спонукати людей його придбати.

 Працюючи з рекламними плакатами, аналізуємо текст до нього, адже він також може стати джерелом інформації. При цьому треба пам'ятати, що реклама може бути корисною або такою, що вводить в оману. Реклама може інформувати споживачів про товари й послуги, про корисні властивості товарів, але, водночас, реклама може перебільшувати певні властивості товарів або інформація про товар може викладатися неповністю. Часто реклама апелює до наших почуттів, спонукаючи купувати рекламований товар. Але незважаючи на це з рекламного плакату також можна почерпнути достовірну історичну інформацію.

 Реклама є також елементом масової культури і цінним джерелом, яке інформує  про повсякденне життя обивателя, його звички, прагнення, моду часу, коли її було створено. Тому рекламу справедливо залучати до загальнолюдської культурної спадщини.

Реклама не існує сама по собі. Вона є елементом ринку, і тому відображає його стан. За рекламою можна робити висновок про розвиток виробництва, впровадження модернізованих технологій. Це ще одна причина, чому рекламні оголошення належать до важливих  історичних джерел.

Отже, реклама ( на відміну від карикатури) є одним із достовірних історичних джерел для характеристики побуту, а в поєднанні зі статистичними матеріалами – для характеристики соціально-економічного стану в країні.

Проаналізувавши методичні підходи до використання реклами як історичного джерела, пропоную такий алгоритм її аналізу:

1. Роздивіться рекламний плакат. Оцініть естетичний вигляд реклами;
2. Якого історичного періоду стосується рекламне оголошення? Відповідь обґрунтуйте.
3. Які товари чи послуги рекламуються? Які засоби для цього використовує реклама?
4. Для якої категорії населення (споживачів) адресована реклама? Відповідь обґрунтуйте.
5. Які уявлення та стереотипи використовуються в рекламі?
6. У чому цінність цієї реклами, як історичного джерела? Яку інформацію про стан суспільства можна отримати з реклами?
7. Які елементи реклами допомагають зробити такі висновки?
8. Що нового дізналися, аналізуючи рекламу? Що у вас у ній приваблює, чи навпаки відштовхує?

     Отже, реклама є цінним історичним джерелом, яке містить інформацію про товари, смаки й запити споживачів та опосередковано свідчить про економічний  стан  країни.

     Як жанр карикатура з’явилася давно. Її мета – доносити інформацію, а точніше інтерпретацію того чи іншого явища до не писемного населення. Робота над карикатурою має певні особливості: такі зображення потрібно аналізувати ретельніше, ніж плакати чи рекламу і в комплексі з іншими джерелами, оскільки за своєю природою і суттю вони не можуть бути об’єктивними.

Інтерпретацію та аналіз політичної карикатури в старших класах пропоную здійснювати за таким алгоритмом:

1. Чи впізнаєте ви персонажів, зображених на карикатурі? Назвіть їх та вкажіть, яке місце вони посідали у суспільстві?
2. Якій події присвячено карикатуру? Визначте дату створення карикатури.
3. Що ви знаєте про події та осіб, зображених на карикатурі?
4. Що означає підпис під карикатурою?
5. Вкажіть засоби та символи, які використав художник задля досягнення потрібного ефекту. Чи вдалося йому це зробити?
6. Яке ставлення художника до змісту карикатури: позитивне чи негативне? Чому ви так вирішили?
7. Чи погоджуєтесь ви з позицією художника?  Чому?
8. Чи маєте ви власну інтерпретацію події, якої стосується карикатура?
9. Що ви знаєте про історичну подію, явище, зображених на карикатурі історичних осіб з інших джерел інформації?

Організовую роботу так, щоб учні мали можливість застосувати цей алгоритм  кілька разів під моїм керівництвом, перш ніж вони зможуть використовувати його самостійно.

Дотримання такого детального алгоритму, на мою думку, допоможе виробити в учнів відповідні навички, спостережливість увагу, що вкрай важливо в аналізі та інтерпретації карикатур.

Методична цінність карикатури полягає в тому, що вона створює яскравий образ, стисло, проте яскраво резюмує суть історичного чи суспільного явища. Зміст більшості карикатур зрозумілий старшокласникам, тож вони цілком здатні робити висновки про думки та настрої людей у той час. Проте увагу учнів звертаю на те, що карикатури зазвичай втілюють ставлення до події, а не фактичну інформацію про неї.

 Карикатура завжди щось висміює, засуджує, показує негативні моменти якогось явища чи події. Тому обов'язково маємо враховувати, що карикатура завжди відбиває позицію автора, яка в свою чергу є відбитком поглядів певної соціальної групи.

Отже, карикатура це своєрідний документ свого часу, у якому автори часто акцентують типові риси певних історичних та суспільних явищ; розкривають їхню політичну природу; характеризують образ політичного  діяча.

Наступним видом візуальних джерел є  фотодокументи, які часто  здатні повідомити величезну кількість інформації. Працюючи з фотографіями, маємо враховувати той факт, що вони можуть бути упередженими. Чому? Бо всім відомо, що фотографії фіксують певні моменти із життя людей, і більшість із них зроблені в той момент, коли люди позують фотографу, намагаючись показати себе з кращого боку, тому інформація, яку несуть ці джерела, може бути недостовірною. Та попри це фотодокументи дають змогу виявити поряд із упередженою й правдиву історичну інформацію.

 Аналіз історичних фотографій варто проводити за певною схемою:

1. Що відбувається на поданій фотографії?  Чому ви так думаєте?
2. Хто ці люди, яких зображено на фото?  Чим вони займаються?
3. Які об’єкти тут розташовано?
4. Коли, на вашу думку, зроблено знімок, чому ви так вирішили?
5. Ця фотографія є природною чи люди спеціально позували перед камерою?
6. Що ви знаєте про події, зображені на фотографії?
7. Яку нову інформацію ви отримали про ці події?
8. Які інші історичні джерела могли б вам допомогти перевірити достовірність ваших висновків щодо цієї фотографії?

ІІ. Практична частина (з досвіду роботи).

         Якщо робота з картинами, таблицями, діаграмами, фото і т. д. потребує критичного мислення, вміння аналізувати, описувати, висловлювати свою точку зору, то відео - матеріали доповнюють знання про історичний період, дають змогу краще запам'ятати матеріал у не зовсім звичній формі.

Як показала практика, уроки з використанням відео запам'яталися учням краще.

Дуже корисним візуальним матеріалом на уроці може стати відеофільм. Демонстрація відеоматеріалів викликає інтерес учнів, у процесі їх перегляду виникає досить стійка мимовільна увага, що зумовлена яскравістю, динамічністю, розмірами, контрастністю зображення, звуковим супроводом. Саме цим пояснюється міцне запам'ятовування учнями окремих найяскравіших, емоційно насичених кадрів. Виникають передумови для формування чітких уявлень, свідомого та глибокого засвоєння знань. З появою великої кількості комп'ютерних програм сьогодні не виникає проблеми з моделюванням фільмів до уроку, із створенням відеороликів, у яких використано тільки найяскравіший матеріал, що безпосередньо стосується теми уроку.

Розробляючи пам'ятку необхідно враховувати вікові особливості учнів.

Починаючи з 5 класу на уроках можна використовувати фрагменти мультфільмів. Вони сприймаються легко і заохочують дітей до вивчення теми. Так у 6 класі під час вивчення теми: "Поява сучасної людини на теренах Європи" можна використати фрагменти мультфільму "Льодовиковий період".

Переглянувши фрагменти мультфільму учні легко відповідають на питання: Які тварини населяли землю до похолодання? Як виглядали люди? Яка небезпека чекала на людину? В яких умовах жили люди?  Під час уроку узагальнення з теми: "Давній Єгипет" можна використати фільм "Давній Єгипет" (Колекційне видання "Історичне кіно", випуск№40). Для теми: "Греко - троянські війни", "Греція в 11-6 ст. до н. е." можна використати фрагменти фільмів: "Троя", "Одіссея". Для 6 класу є фільми: "Помпея", "Давня Греція", "Колізей".

Для 7 класу теж є немало цікавих фільмів. Можна використати фрагменти фільму: "Атілла", щоб показати життя варварського суспільства. Фрагменти фільму: "Хрестоносці" дають образну уяву про добу хрестових походів, про звички, побут, зброю, поведінку  тогочасного населення. При вивченні історії України з теми "Київська Русь" можна використати фільм: "Перші князі Київської Русі".

У 8 класі програма дає змогу використати фрагменти фільмів: "Мартін Лютер" (тема: "Реформація"). Яскраве уявлення про козаків і поляків, їх зброю, тактику ведення бою, уяву про історичних осіб та про події Національно - визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького дають фільми: "Вогнем і мечем", "Тарас Бульба" та "Богдан Хмельницький".

У 10 класі під час вивчення теми: "Перша світова війна" використовуються фрагменти фільму: "Загибель імперії". Він розвиває критичне мислення, адже ми можемо бачити різні позиції громадян того часу щодо війни, революції 1917 року. Учні можуть відчути дух епохи, сформувати власну позицію, зробити висновки. Для 10 класу є фільми: "Нестор Махно", "Ленін", "Гітлер".

Для 11 класу можна використати фільми: "Визволення". Фільм "Сапери" дає можливість замислитися, висвітлює зовсім інше бачення війни, ніж трактувала радянська ідеологія і навіть освітлює іншу позицію, ніж записана у підручниках. Це є приводом до дискусії, формування власної точки зору. Програма 11 класу дає змогу використати фрагменти фільмів: "Америка під ударом" (тема: "США в 21 ст."), "Брежнєв", "Йосип Сталін", "Микита Хрущов", "Хіросима".

       Використання відеофільмів дає позитивні наслідки, але є і недоліки. Деякі учні, проникаючись побаченим, більше запам'ятовують відео-сюжет і втрачають загальний зміст теми. До підбору і використання фільмів я, як вчитель  ставлюся серйозно. Перш ніж використовувати фрагменти, треба переглянути фільм, вибрати ті, що відповідають темі і віковим особливостям учнів.

       Однією з форм роботи з сучасними інформаційними технологіями є використання мною мультимедійних презентацій. Презентації - це важливий метод навчально-виховної діяльності. Вчитель може не тільки продемонструвати змістовний матеріал, що вивчається по темі, а й формувати певну логіку мислення.

Мультимедіа - це створення умов з організації роботи шляхом сполучення навчального матеріалу і забезпечення його успішного сприйняття при підключенні різних видів пам'яті: зорової, слухової, емоційної. Використання на уроках презентацій значно полегшує роботу.

       Презентація дає змогу економно використовувати час уроку, показати схеми, таблиці, ілюстрації, статистичний матеріал з інших джерел.

      Практика показала, що використання презентацій сприяло кращому засвоєнню карт, архітектурних пам'яток, портретів. Також зручно використовувати презентації при проведенні вікторин, уроків узагальнення.

Як учитель – практик найбільше уваги приділяю формуванню просторових, інформаційних та комунікативних компетентностей, навичок самоосвіти та саморозвитку, продуктивної творчої діяльності.

Основними завданнями, які ставлю перед собою, є:

• Формування розвитку особистості;
• Розкрити творчий потенціал учня;
• Заохочувати до співпраці, вчитися  досягати компромісу;
• Створювати ситуації, у яких учні безпосередньо визначають і розв'язують конкретні життєві проблеми.

  На  уроках історії  намагаюся урізноманітнити види інформації, залучати до навчального процесу значну кількість історичних джерел, з якими працюють учні, навчити учнів самостійно здобувати інформацію та робити припущення.

           Вважаю, що використання візуальних джерел на уроках історії сприяє:

• формуванню історично-критичного мислення учнів, процесу пізнання, осмисленню явищ і фактів;
• формує навички дослідницької роботи, уміння виважено розглядати суперечливі  тенденції;
• допомагає виробити в учнів відповідні навички спостережень, критичне мислення;
• виробляє вміння аналізувати і синтезувати візуальне джерело,  викликає дискусію на уроці.

На практиці  мною апробовано різні способи організації подання візуальних джерел інформації на уроці:

1. Окреме опрацювання візуальних джерел - це коли учні працюють окремо над кожним із джерел,  навіть,  якщо на уроці їх застосовуємо декілька;
2. Опрацювання пари джерел інформації – це  здебільшого такий спосіб застосовуємо, коли джерела несуть протилежну інформацію з якоїсь проблеми. Тоді робота з ними ґрунтується на їхньому порівнянні, співставленні й з'ясуванні причини появи такої інформації.
3.  Пара джерел інформації застосовується ще тоді, коли опрацьовуємо питання на порівняння. У парі використовуються також і джерела, які доповнюють один одного, відображаючи різні аспекти якоїсь однієї проблеми, таким чином допомагаючи краще розкрити матеріал з теми.
4. Група зображень або ряд застосовуються тоді, коли треба встановити хронологічні, логічні або причинно-наслідкові зв'язки, визначити характерні риси, особливості, закономірності - одним словом, систематизувати знання з якоїсь історичної проблеми.
5. Одночасне застосування текстових і візуальних джерел інформації практикується, як правило, з метою доповнення один одного, з метою глибшого розкриття поставленого завдання.

Роботу з історичними джерелами  проводжу з використанням інтерактивних методів навчання, таких як:

• "Обговорення проблеми в загальному колі" - Учні обговорюють опрацьований документ чи переглянутий фрагмент фільму. Обговорення триває до тих пір, поки є бажання висловитись. Такий метод дає можливість почути різні позиції учнів, обговорити їх, прийти до спільної думки.
• "Навчаючи - вчуся"- Учень працює з історичним джерелом, а потім ділиться отриманою інформацією з іншими. У цьому методі використовується робота в парах.
• "Діалог" - спільний пошук усіма створеними групами узгодженого рішення однієї проблеми, що знаходить своє відображення в документі, таблиці, схемі.
• "Атака на учнів", "Атака на вчителя". Тут вислуховується багато думок з питання, але обирається краща.
• "Пошук інформації"- Учні вивчають першоджерела, отримуючи необхідну інформацію.
• "Коло ідей". Учні утворюють групи, працюють над одним джерелом. Потім вислуховується добута в процесі роботи інформація.

За допомогою інтерактивних методів:

• Всі учні включаються в роботу;
• Опрацьовується і узагальнюється велика кількість матеріалу;
• Кожен має можливість висловити власну думку +
• Формуються доброзичливі стосунки в колективі.

Висновки

Використання в навчанні історії візуальних джерел інформації має певну специфіку й свої особливості. Водночас робота з ними створює сприятливі умови для осмислення запропонованої інформації й самостійного її здобуття, критичного перегляду та застосування на практиці творчих завдань шляхом партнерської співпраці учнів та вчителя. У таких умовах учитель і учень перетворюються на творчий тандем, у якому вони діють разом. 

На підставі вищесказаного можна констатувати, що в нових соціально-економічних умовах зростає актуальність проблеми активізації навчальної діяльності та необхідність розширення педагогічного пошуку її вирішення, в тому числі засобами візуалізації навчання. Для цього необхідно виявлення, осмислення і реалізація нових властивостей і функцій засобів візуалізації та адекватних технологічних способів роботи з ними на всіх етапах навчальної діяльності.

 Використання візуальних джерел робить урок більш яскравим, значно цікавішим. Саме тому робота з візуальними джерелами сприяє зростанню пізнавального інтересу учнів, створює умови для їх самонавчання.

      Робота з візуальними джерелами інформації також сприяє:

• формуванню інформаційної компетентності учнів;
•  розвиває критичне мислення, вміння систематизувати історичну інформацію, самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел;
•  висловлювати власну точку зору, обстоювати позицію в проблемних ситуаціях, приймати свідомі та відповідальні рішення;
•  розуміти правила поведінки в суспільстві, розв'язувати конфліктні ситуації, оволодівати культурою спілкування, усвідомлювати особисту відповідальність та громадянський обов'язок.

 Отже, одним із способів підвищення ефективності і розвитку навчальних здібностей є візуалізація навчального матеріалу.

Візуалізація навчальної інформації дозволяє вирішити цілий ряд педагогічних завдань:

1. Забезпечення інтенсифікації навчання;
2. Активізації навчальної та пізнавальної діяльності;
3. Формування і розвиток критичного і візуального мислення, зорового сприйняття;
4.  Передачі знань та розпізнавання образів;
5. Підвищення візуальної грамотності та візуальної культури.

 На уроках учні вчаться мислити, узагальнювати, оцінювати та аналізувати, а також застосовувати свої знання на практиці, адже, як відомо, краще запам'ятовується той матеріал, із яким діти працюють.

Необхідно зазначити, що карикатури, фотографії, відеоматеріали – це цілком самодостатні історичні джерела, які варто використовувати на уроках історії не лише для поглиблення знань учнів, а й для формування в них певних вмінь та навичок, розвитку в учнів критичного та історичного мислення. Використання того чи іншого інформаційного джерела  при вивченні певної теми має бути доцільним і залежати  від мети, яку прагне досягти вчитель на уроці історії.

Підводячи підсумки, необхідно зазначити, що теми уроків, на яких використовувалася робота з документальними чи візуальними історичними джерелами, запам'ятовуються учнями краще, рівень знань з цих тем був вищий. Крім того, візуальні історичні джерела, а саме, ілюстрації, репродукції, фільми, сприяють розширенню кругозору учнів, формують естетичні смаки.

.

Література

1. Науково - методичний журнал // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика //О.І.Пометун  //Методика розвитку критичного мислення на уроках історії.-2012.-Вип.1.-С. 3-7.
2. Науково – методичний журнал // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика // Луїза де Бівар Блек//Працюючи з візуальними джерелами. -2012.- .-Вип.1.-С. 8-9.
3. Науково - методичний журнал // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика //О.І.Пометун «Методика розвитку критичного мислення на уроках історії».-2012.-Вип.4.-С. 9-13.
4.  Науково - методичний журнал // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика //П.В. Мороз //Карикатура як історичне джерело: методика роботи в умовах дослідницького навчання.-2012.-Вип.11.-С. 26-32.
5. Науково - методичний журнал // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика //Ю.С. Комаров // Як зробити карикатури промовистим джерелом на уроці.-2012.-Вип.11.-С. 33-41.
6. Науково - методичний журнал // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика //П.В. Мороз // особливості реклами як історичного джерела.-2013.-Вип.5.-С. 11-17.
7. Науково - методичний журнал // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика //В.В. Островський //  Методика роботи з текстами на уроках історії.-2012.-Вип.10.-С. 15-23.
8. Активізація пізнавальної діяльності школярів на уроках історії  - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: // osvita. Ua / school/ lessons_summary/edu_technology/40988/
9. Баханов К. О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі : [монографія] / Костянтин Олексійович Баханов. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 160 с.
10. Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П., Сущенко І.М. Критичне мислення: як цьому навчати. Науково-методичний посібник / За наук. ред. О.І.Пометун  − Харків, 2007. – 190 с.
11. Компетентністний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О. В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – 112с.
12. Комаров Ю. Як зробити карикатуру промовистим джерелом на уроці: методичні рекомендації й практичні поради. // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. - 2011. -№ 11
13. Мороз П. Карикатура як історичне джерело: методика роботи у умовах дослідницького навчання.// Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. - 2011. -№ 11
14. Методичні поради по організації роботи з візуальними джерелами – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://avsizova.blogspot.com/2014/11/blog-post_34.html
15. Методи роботи з візуальними джерелами -[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.novadoba.org.ua/ukr/node/67
16. Мокрогуз  О. П.  Інноваційні технології на уроках історії  .- Х. : Основа, 2005. – 192 с.
17. Пометун О. І. Методика розвитку критичного мислення на уроках історії. // // Історія і сульспільствознавство в школах України . – 2012. -№ 1,2,4
18. Пометун О,І., Пироженко Л. Сучасний урок. - К.: Видавництво А.С.К, 2004
19. Пометун О.І., Фрейман Г.О. Методика навчання історії в школі. – К.: Генеза, 2009. – 327 с.
20. Проблема візуалізації навчання - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://kursak.pl.ua/index.php?
21. Робота з історичними джерелами як засіб формування критичного мислення учнів - [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://static.klasnaocinka.com.ua/uploads/editor/5303/423981/sitepage