Родинне свято для бабусь в НУШ
Мета. Виховувати любов і повагу до найближчої й найріднішої – бабусі, бажання допомагати їй, вчити бути чемними, уважними, завжди пам’ятати місце, де народилися, рідну оселю. Сприяти розумінню того, що сім’я, родина – хранителька національних звичаїв, традицій предків.
Учень. Добрий день вам, люди добрі
Що сидять у цій господі.
Раді з святом вас вітати.
Щастя і добра бажати.
Ведуча: Сьогодні у нас багато гостей: це наші рідненькі бабусі. І до Вас сьогодні звертаються ваші онуки.
Учень:
Добрий день, бабусю, дорога моя!
Це для тебе сонечко лагідно сія.
І ласкою повняться рученьки твої,
Я люблю твій голос – теплий, дорогий.
В нім землі моєї срібні голоси
Дружби і любові, і добра й краси.
Назбираю в лісі квітів сон-трави.
Дорога бабусю, літ за 100 живи.
У моєму серці слід твоїх пісень…
І кажу:
Добридень! Добрий тобі день!
Ведуча: Ви тільки вслухайтеся: бабуся! Бабусенька! Бабуня – солодуня!
Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово!
- А чому?
- А тому, що бабуся – це мамина або татова мама. Отже, вона прожила на світі удвоє більше, як твоя мама чи тато. Бачила у житті удвоє більше. І ти, мабуть, удвоє дорожчий для неї, бо ти – дитина її дитини.
- Бо ти – її онучатко, дівчатко чи хлоп’ятко. Бо ти її пташенятко, ластів’ятко.
Ведуча: А дбає про тебе бабуся тому, що ти її дитиночка-кровиночка. Правду кажуть у народі: "Діти — це діти, а справжні діти — це онуки".
Ведуча:
Хто це, хто це, хочу знати,
Нас найбільше в світі любить?
Хто молитви нас навчає?
Хто нам казочку читає?
Всі:
Бабуся — сонечко (дівчатка),
Бабуся — зіронька (хлопчики)
Хто сорочечку нам вишиє, скажіть?
По голівці хто погладить, підкажіть?
Хто нам слізки витирає?
Ще й від татка захищає?
Всі:
Бабуся — сонечко,
Бабуся — зіронька.
Ведуча:
Кожному з нас, чи нам 5, чи 25, чи й 45, хочеться до своєї бабусі. Біля неї добре, тепло, затишно і надійно.
Учень:
Бабусю моя дорогенька,
Матусю моєї матусі.
Присядь біля мене близенько,
Я ніжно отак пригорнуся.
Накину тобі я на плечі
Хустинку тепленьку, пухову.
Як гарно з тобою малечі.
Бабусю, завжди будь здорова!
Ведуча:
Дітки, уважно подивіться в очі своїх бабусь. Скільки в них ласки і тепла! Бабуся не має часу на спочинок, на слабкість, бо вічно живе турботами дітей та онуків. Її руки завжди у роботі. І чим пахнуть ці натруджені руки?
Моя бабуся люба, добра й мила,
Вона найкраща від усіх людей,
І хоч вона вже трохи посивіла,
Мені найкраща серед всіх людей.
Вірш « Бабусині руки»
Учениця: Свою бабусю знаю
Я з давніх-давніх пір.
ЇЇ обличчя любе,
Її ласкавий зір.
Замислиться бабуся
Зажуриться на мить.
І знов дивись, сміється,
Ласкаво гомонить.
Учениця. Та над усе найбільше
Сподобались мені
Її ласкаві руки,
Умілі та міцні.
Учениця. Оцій руці хорошій
Робота не важка.
Бо в’яже, варить, пише,
Бабусина рука.
Буває, щось пошиє,
Ви скажете: краса.
Вона робити вміє,
Ну, просто чудеса.
Учениця. І я бабусі руки
Цілую залюбки.
Вони немов співають,
Розказують казки.
Я слухаю бабусю,
Я вся, мов уві сні,
Розумні, ніжні руки,
Умілі та міцні.
Пісня «Бабусина вишиванка»
Ведуча:
Багато є дітей, для яких саме бабуся — найбільший авторитет. Вони дуже її люблять і завжди говорять, що ходять у школу і вчаться тільки для неї.
Учень:
Бабусю рідненька, ти моя квіточка,
Ти ніжна і тепла, неначе літечко.
Ти щира, ти щедра, як теє сонечко.
Я — твій онучок, а мама — донечка.
Для тебе, бабусю, ходжу я до школи.
Для тебе не плакатиму вже ніколи.
Для тебе я пишу, для тебе читаю,
Для тебе хороші оцінки я маю.
І точно я знаю, і всім тут скажу,
Що дуже і дуже тебе я люблю.
А в мене бабуся — неповторна,
Бо така вона у нас моторна!
Хату завжди тримає в порядку,
Вчасно копає і засаджує грядку.
Учень: Та ще і танцює, та ще і співає,
Ще й вчитись мене щодня заставляє.
Зі святом бабусю вітаю.
З ранку до ночі трудиться бабуся,
В неї я охоче працювати вчуся,
Годі їй мити, підмітати —
Я сам швиденько приберу в кімнаті.
Ведуча: Кожна бабуся особлива. А щоб дізнатися, як і за що онуки вас люблять, ми проведемо інтерв'ю "За що я люблю свою бабусю".
Ведуча: Ось так виражають свою любов ваші внуки. Та не тільки словами, й за допомогою пісні.
Пісня «Бабуся» Н. Май
Учениця:
Ледве сни ранкові відлетіли,
Вже бабусі наші все зуміли:
Нам косички заплести,
У квартирі підмести,
Пиріжки спекти,
Полить вазони,
Каші внукам наварить,
В магазині хліб купить —
Як же нам їх не любить?!
Учень:
Багато в бабусі турбот — не злічить!
Одній всю роботу нелегко зробить.
І хочеться нам, друзі, таке усім сказать:
Ми будемо бабусі завжди допомагать!
Учениця:
Нехай, хоч і в маленькім ділі,
Та руки в нас умілі,
Ми допомагаєм вправно,
Посуд миємо під краном,
Витираєм тарілки
І... збираєм черепки.
Жартівлива пісня «Грицю, Грицю, до роботи…»
Ведуча: Дуже приємно бабусям, коли онуки охоче допомагають їм у хатніх справах. Зараз ми дізнаємось, хто з вас найкращий помічник.
Конкурс «Варимо борщ»
Учениця: Люба, бабусю вітаю зі святом!
Хочу здоров’я тобі побажати.
Хай твої очі від горя не плачуть,
Діти й онуки теплом хай віддячуть.
Учень: Пам’ятай, бабусю, рідна!
Дуже ти усім потрібна!
То старішати зажди –
Будь здоровою завжди!
Учениця: Бабусенько мила,
Бабусенько рідна,
Онукам та дітям
Ти завжди потрібна.
Вітаємо любу
Бабусю зі святом,
Їй зичимо щастя
Й здоров’я багато
Учень: Дорога бабусю, в день цей урочистий
Ти прийми від мене вірш цей голосистий.
Хай тобі розкаже він про весну милу,
І про землю рідну, що всіх нас зростила.
Учень: Хай він заспіває пісню соловейка
Про красу весняну, тобі дорогенька.
Ще тобі, бабусю, розкажу я казку,
Подарую квіти й найніжнішу ласку.
Ведуча: Любі бабусі! Діти старанно готувались до свята, підготували вірші, пісні, танці, ігри, щоб розвеселити і потішити вас.
Ведуча: Бабуся! Чи є в світі краща людина? Ні! Скільки вона пережила, але яка ніжна, щира! Скільки вона не доспала ночей, голублячи онучат. Подивімось, діти, у бабусині очі. Які вони щирі. У них не побачили лукавства, ні хитрощів.
Це погляд добра й любові. У кожної бабусі своє життя, своя доля. А яка вона?
Любі бабусі, ви завжди цікавитесь успіхами своїх онуків у школі, хочете, щоб вони зростали мудрими, добрими, здоровими . А здоров’я - це рух, гра, Ми завжди граємо на перервах. Але сьогодні ми пограємо в іншу гру «Що любить бабуся?», адже діти добре знають вас, часто бувають з вами.
(Діти по черзі виходять на сцену, пишуть великими буквами фломастером відповідь на одне питання. Бабуся відповідає вголос, а дитина піднімає свій аркуш. Відповіді порівнюються.)
Пісня «Ми з бабусею»
Ведуча:
Дорогі бабусі! За щоденними турботами ми не маємо часу щиро подякувати за все добро, яке ви зробили для дітей, онуків, правнуків. Ніжні й щирі слова Вам говорили Ваші онуки. А зараз я надаю слово вашим дітям. Прийміть від них сповідь.
Ведуча:
Онуки не стоять осторонь, коли потрібно допомогти бабусі. А зараз ми проведемо
гру-конкурс «Бабусині помічники».
Ведуча:
Ми знаємо, що кожна з присутніх тут бабусь, гідна найвищого звання «найкраща бабуся». Адже як часто ви нам замінювали і батьків, ви є нашою опорою, як часто до вашого плеча схиляються, щоб знайти підтримку і розраду.
Учні вручають своїм бабусям медалі «найкращої бабусі».
Залишайтеся серцем молодими,
І живіть багато, багато років,
І усмішкою вашої відтепер
Осяяний нехай буде білий світ!
Ось і підійшов до кінця наше свято. Хотілося б з вами зустрічатися ось так частіше і частіше, бачити ваші посмішки та радісні обличчя, дай Бог, щоб у вашому житті не було місця для смутку, а було б тільки для радості.