Виховний захід "Уроки феї Доброти"

 

 

 

 

 

                                                     ВИХОВНИЙ   ЗАХІД   

У р о к и    Ф е ї   Е т и к и

П о д о р о ж   в    К р а ї н у    Д о б р о т и

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                  Підготувала:

                                                                                                                  вчитель початкових класів

                                                                                                                   Звенигородської ЗОШ І-ІІІ ст.

                                                                                                                   Струць О.М    

 

 

Ведуча. Дорогі друзі! Сьогодні ми помандруємо в Країну Доброти.

              Зустрінемось з Феєю Етикою і іншими героями.

              Видатний педагог Василь Сухомлинський писав:

              «Сказав мудрець: «Живи, добро звершай,

              Та нагород не вимагай!

              Лиш у добро і вищу правду віра

              Людину відрізня від мавпи й звіра.

              Хай оживає істина свята –

Людина починається з добра!»»

--Тож вирушаємо Стежиною Добра до Країни Доброти!

А щоб потрапити нам у цю чарівну країну, потрібно розгадати чарівні загадки.

• Розтопить серце всякого сердечне слово …(дякую).
• Коли впіймають за підказку, то вчителя розчулиш:…( вибачте, будь ласка!).
• Щоб знов зустрітись в годину призначену,

кажу щиро завжди я всім…(до побачення).

 

--Коли згасає сонце у росі й зоря лягає лагідно на плечі,

Серед знайомих рідних голосів ми чуємо привітне …(добрий вечір).

 --Молодці! Відгадали загадки. Знаєте чарівні слова.  Тепер ми зможемо помандрувати у Країну Доброти.

                            Дія І

Вступ.

Песик Біловушко. Добрий день, шановні друзі!

Поросятко Чомусик. Всім привіт!

Вовчик Незгода. Вітаю вас!

Песик Біловушко.  Може нас не всі тут знають? Ми ж не ваші школярі…

Песик Біловушко.  Вас вітає Біловушко. Песик мудрий та незлий.(Уклін привітання).

Поросятко Чомусик. (радісно, дзвінко)

А мене зовуть Чомусик, бо питати люблю я.

Отаке я дуже миле і допитливе маля!

Вовчик незгода. Критику я полюбляю. Дехто хоче, щоб я змовк,

                              Та мовчати я не стану! Пан Незгода (шляхетно вклоняє голову)

                              Справжній вовк!

Поросятко Чомусик. А про що ми сьогодні будемо говорити?

Песик Біловушко. Про правила поведінки!

Вовчик Незгода. Почалося…це так нудно…всі ці правила, …моралі… .

Поросятко Чомусик. Точно! Нам у школі завжди моралі вчителька читає…Це так нецікаво!..

Песик Біловушко. А якщо сьогодні твоєю вчителькою буде не проста людина, а сама королева?

Поросятко Чомусик. Королева? А якої країни?

Вовчик Незгода. Так я й повірив, що будь-яка королева покине свою країну, щоб навчити нашого Чомусика премудростей ввічливості…

Песик Біловушко. Та це ж незвичайна королева! Її королівство називається Країна Етика. Хто відвідує її володіння, стає вихованим, чемним та людяним. А звуть цю королеву – Фея Етика.

Поросятко Чомусик. Ой, як же мені хочеться, щоб ця чарівна Фея була тут, з нами.

Вовчик Незгода. Це неможливо з наукового погляду!

Песик Біловушко. Для вихованої людинивсе можливо. Треба лише вголос назвати 10 ввічливих слів! Допоможіть нам. Діти!

              (Глядачі називають 10 ввічливих слів).

 

Дія ІІ

Сцена І.

(Звучить чарівна мелодія. З`являється Фея Етика).

Фея. Бонжур! Гудафтенун! Хелов! Добрий день,любі друзі!( Озирається). Здається, цього разу я потрапила до України?

Песик Біловушко (низько вклоняючись).Раді зустрічі з вами, шановна Феє Етико!

Поросятко Чомусик. Допоможіть нам розібратися, де добро, а де зло в цьому світі? Будь ласочка!!!

Вовчик незгода. А я не вірю, що можна бути вихованим та незлим у наш час, особливо якщо ти народився поросятком…

Фея. Даремно,мій суворий друже! Наука гарних манер та моральності зробить навіть із найневихованішої людини справжнього джентльмена! Треба тільки трішки постаратися та навчитися робити іншим людям добро. Ось, дивіться самі! (Чаклує чарівною паличкою)

                                  Сцена ІІ.

 ( Пантоніма: йдуть Бабуся з великою сумкою та Онук, який їсть цукерки).

Поросятко Чомусик.Ось Онук іде з Бабусею – в супермаркеті були.

                                         Закупили аж на тиждень для родини всі харчі.

Песик Біловушко. Тягне торбу величезну стара жінка, аж кряхтить!..

Вовчик Незгода. А онук гризе цукерки, ще й обгортками смітить.

Поросятко Чомусик. Як же так?! Де в хлопця совість? Хіба хлопець – інвалід?

                                       Чом Бабусі не поможе? Може в нього щось болить?

Песик Біловушко(задумливо). Руки-ноги в хлопця цілі.

Вовчик Незгода. Це – із совістю біда! Егоїст росте, та й годі!

Поросятко Чомусик (розгублено, жалісно). …А бабусю так шкода!...

Фея. Та нехай оця торбина, хоч із пів корови важить,

          Але добре, миле серце краще найміцніших м`язів.

          Диво легко тут створити.

(Змахує чарівною паличкою: Онук підбирає фантики)

Є й порада чарівна: треба разом сумку нести-- (Онук бере другу ручку сумки)

Враз полегшає вона!

 

                      ШАНУЙ     СТАРШИХ

Любі діти, -- каже мати,--

Треба старших шанувати,

То дасть Господь сегосвіта

Вам прожити довгі літа.

Час минає тихо, звільна,

З ним дитинство неспокійне.

Оглянешся сюди-туди,

Кожен з вас вже старцем буде.

Старість – то не радість, діти,

Много треба натерпіти,

Многодумать, працювати,

Треба старших поважати.

 

                         Сцена ІІІ.

(Пантоніма:  Дочка лежить на канапі, Мама клопоче у численних хатніх справах).

Вовчик Незгода. Цілий день лежить Оксана на канапі край вікна.

                               Пультом обира канали в телевізорі вона.

Песик Біловушко (іронічно). «Бідна дівчина» страждає, бо жаліє всіх і все.

                                                     Серце кров`ю заливає, як почує про таке…

Диктор Т Б  (розказує новини).

                       « Песик лапку десь пошкодив…

Злодій юнака побив…

                        А Наталку із «Ранеток»

                        Чомусь Юра не любив…

                        Вчора наші футболісти

                        Знов програли, от біда…

                        А у Африці засуха,

                        Не тече в річках вода…

                        Знов теракти… катастрофи…

                        Епідемія… війна…»

Песик Біловушко. І Оксана «сердобольна» щиро від душі рида.

Поросятко Чомусик. Так вона жаліє людство! Так стражденним співчуває!

Вовчик Незгода. Щож удома, попід боком, маму геть не помічає…

Песик Біловушко. Без зупину рідна мати в хаті робить сотні справ.

Вовчик Незгода. А Оксана не поможе – «Тєлік» їй ріднішим став!

Фея. Дійсно, мої любі друзі, сліз у світі вистачає.

         Але розпачу найближчих ми, чомусь, не помічаєм…

         Пожалійте маму, тата,співчуття даруйте їм.

         Час і сили віддавайте своїм рідним і близьким.

(Змахує паличкою. Донька вимикає телевізор і допомагає мамі).

 

Вірш «Не говори про доброту»

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

      Бо доброта не тільки те,

         Що обіймає тепле слово.

         В цім почутті така основа,

         Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

 

 

Сцена ІV.

( Пантоніма: урок. Учитель щось роз’яснює, пишучи на дошці. За першою партою сидить учень. Йому нудно).

Вовчик Незгода. Мріє Коля Корольов, що колись у школі

                               Вже не будуть вчителі «діставати» Колю.

                               Бо набридли ці уроки, ручки і коректор,

                               Дисципліна і порядок, вчителі й директор.

Коля. Ось в майбутній школі, певно, буде все інакше!

           Там – що хочеш, те і робиш! І перерва завжди!

           І не треба буде там  думати про інших –

           З поведінкою проблем не буде колишніх.

Песик Біловушко. Так замріявся юнак, аж заплющив очі.

                                  Й не помітив, коли й як, заснув на уроці.

( Звучить фантастична музика. Всі зникають, Коля лишається сам).

Поросятко Чомусик. Де всі люди? Що це -- клас? Нікого немає.

                                      Сам-один сидить за партою й на когось чекає…

Песик Біловушко.  Раптом хтось (чи щось ) з`явилось, несе тацю розклад.

                                    А на таці -- п’ять пігулок  (значить -- п’ять уроків).

( Виходить учитель-робот).

                        З`їв пігулки—і порядок!  Не треба читати!

 ( Коля ковтає пігулки, промовляючи: « Ось Математика! Ага, тепер природознавство.» і т.д. Потім бере пігулку « Фізвиховання».

Тільки як же фізкультура? З ким в футбол ганяти?

Самому пісні співати? На перерві грати?

Якщо поряд нема друзів станеш сумувати…

Поросятко Чомусик.   Коля мріяв,щоб у школі було все, як він бажає.

                                         А тепер в пустому класі від нудьги один страждає!

Фея. Пам`ятайте, юні друзі!—етикет допомагає

          Багатьом навчатись разом, товариськість розвиває.

( Змахує паличкою. Коля знову на уроці, він радіє однокласникам, хоче працювати.

Тягне руку для відповіді).

 

В людськім суспільстві ти—людина.

Закони й норми всі без меж

Напам`ять знати ти повинна

Й виконувати чесно теж.

Бо ти людина в цьому світі

Й живеш у світі між людьми!

 

Живемо всі поміж  людьми.

А без людей-- нам не прожити.

Повинні мудрі бути ми,

Повинні білий світ любити.

Важливо поважати всіх,

Любити, не конфліктувати

І не творити бід лихих.

                   Дія ІІІ

Епілог.

Поросятко Чомусик. Зрозуміло вже мені: Етика корисна дуже.

                                       Діти,ви її старанно вчіть, і не будете байдужі!

Фея. Так, звичайно ж, етикет конче для людей важливий,

          Бо людина—не сама, а—в суспільстві, в колективі!

 

 

 

                Добро

Добро—це ласка і любов,

Це радість, сміх і щирість.

Добро—це мамине тепло,

Це вічна справедливість.

Добро, як квіточка, буя,

Як біла хмарка в небі.

Добро, як сонечко, сія.

І йде воно до тебе.

                                    Роман Баштан

 

Поросятко Чомусик. Вивчає правила життя, емоції та почуття.

Песик Біловушко. Як нам себе поводити і друзів як заводити,

                                  Як поважати дідусів й не ображати малюків…

Всі. Нас Етика навчає!

                  КАЗКА ПРО  ДОБРО  І  ЗЛО

Запросило якось Зло до себе в гості Добро.

--Приходь до мене на гостини, моє серденько, чаю поп`ємо, розважимось.

От прийшло Добро в гості. А Зло в свою склянку з чаєм цукор поклало, а в склянку Добра солі насипало. Пригощає гостя, а саме думає :

--От так йому і треба, щоб знало, як добро робити!

Добро нічого не сказало, але коли збиралось йти, дістало з гаманця гроші:

--Дякую за гостину. А оце візьміть і купіть собі цукру.

 

--Зроби добро людині і забудь.

Воно тобі сторицею віддасться.

Бо це єдина й непохитна путь

І до твого, і до чийогось щастя.

Ведуча. «Доброта» і «Милосердя». Ми часто чуємо ці слова. Ще з часів давньоруських благо дійств були вони в традиціях нашого народу. Цілком природним і закономірним вважається допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, порятувати хворого, заступитися за беззахисного.

1-й уч. Давайте переможем зло добром!

Припиним  від ненависті страждати.

             Як добре душі огортать теплом,

             Людину не ганьбить, а поважати.

2-й уч. Давайте переможем зло добром!

             І прикладемо разом всі зусилля!

             Підемо дружньо праведним шляхом:

             Людина без добра – це не людина!

3-й уч.  Я вірю в силу доброти,

             Що на торжку не продається,

             Що кривди розбива пласти,

             Красою тулиться до серця.

4-й уч. Я вірю в силу доброти,

             Що має долю роботящу,

             Що хоче, щоб і я , і ти,

             І все було у світі кращим.

5-й уч. Я вірю в силу доброти,

             Добро завжди сильніше злого,

             Дає наснагу, щоб цвісти

             І світлу обирать дорогу.

 

 

 

 

Вовчик Незгода. Раніше був я дуже злим, слабким я шкодив і малим.

                                Та етику учити став й бешкетувати перестав.

                                Тепер разом із усіма іду дорогою добра.

Дорогою добра в житті ступай,

Образи вмій прощати й люте зло.

Бо ти – людина, завжди пам’ятай,

Роби добро, щоб менше зла було!

О, пам’ятай, Людино, не забудь,

Що кожне серце має добрим буть!

 

Даруйте людям ласку і тепло

І не скупіться на слова ласкаві,

Щоб добрим людям добре всім було,

Щоб людяність цвіла у кожній справі!

 

Не скупись ніколи людям на добро,

Бо і так довкола хтось насіяв зла,

І холонуть наші душі без тепла.

Всміхайся, щоби радісно ставало,

Тому, з ким подружився ти,

Щоб вдосталь усім вистачало

Людської теплоти і доброти.

 

Ти добро лиш твори повсюди.

Хай тепло твої повнить груди.

Ти посій і доглянь пшеницю,

Ти викопай і почисть криницю
Волю дай, погодуй пташину,

Поласкай і доглянь тварину,

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити.

 

 

Доброта душі—сонця промінець,

Має людям у серці світити.

Доброті людській не прийде кінець,

Якщо будуть добрими діти.

   Людям усміхнись, подаруй тепло—

Враз із зими стане літо.

Щоб на землі смутку менш було,

Мають добрими бути діти.

   Тож спішіть усім дарувать тепло,

Усмішки прості й щирі.

І на всій землі миттю зникне зло—

Заживуть усі в злагоді і мирі.

 

Врятує світ краса—

Завжди так говорили,

Тепер врятує лише доброта,

Бо однієї вже краси занадто мало,

Бо стільки всюди зла—людина вже не та.

Тож, люди, на землі

Спішіть добро творити,

Щоб нам не згинути у морі зла,

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра.

 

У грудях сонечко любові засвіти

Для себе, для родини й для Вкраїни.

Пильнуй вогонь добра  від зла і марноти,

Бо ти на світі білому—Людина!