Родинне свято " НАША МОВА СОЛОВ’ЇНА"

Родинне свято " НАША МОВА СОЛОВ’ЇНА".

            

Мета: Формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Ознайомити дітей з українськими обрядами і звичаями. Пробудити почуття національної гідності. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.

 

Обладнання. Святково прибраний клас.

 

В куточку оформлена виставка: вишивки, поробки в укр. стилі. Столи накриті скатертинами, розставлені по периметру кабінету так, що середина його вільна. Біля дошки - стіл. На столах у вазах та на тарілках - букети квітів, цукерки, яблука, українські страви: вареники, гречаники, галушки.

Лунає в записі народна музика, пісні.

 

Учні та батьки збираються у коридорі. Діти - в українському національному одязі (у вишиванках).

 

З класу виходять. Господар і Господиня (батько й мати), а попереду них - з короваєм на вишитому рушнику - учениця. Вони вклоняються. Музика замовкає.

 

Господиня.  Добрий  день, шановна родино! Ні, я не помилилася, сказавши саме так, бо думаю, що сьогоднішнє свято - це ще одна сходинка до нашого зближення, до родинного єднання "в сім'ї новій вольній".

 

Господар. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій давній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки - тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.

 

Господиня. Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо Вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру - на свято наше родинне - торжество рідної мови.

 

(Господар, Господиня та дівчинка знову кланяються. Звучить пісня "Ласкаво просимо". Всі заходять до класу, сідають за столи: учні поряд зі своїми батьками. Господар і Господиня залишаються біля центрального столу).

 

Господар. Шановна родино, у нашій світлиці сьогодні тепло і світло, тож давайте поговоримо про Україну, нашу рідну мову. Саме 9 листопада  -  День української писемності та мови. Це свято вшановує вся наша держава. Сьогодні ми зібрались, щоб вшанувати нашу рідну мову, бо вона – життя духовного основа.

Господиня:  Наша мова прекрасна, бо писалась людьми із гарячими серцями: Л. Українкою, М. Рильським, П. Тичиною, В. Симоненком, Т. Шевченком, І. Франком та багатьма іншими митцями. Вони всі прагнули, щоб мова огорнула всю Україну.

Господар: І сьогодні ми вшануємо нашу рідну українську мову та проведемо свято, приурочене до Дня української мови та писемності.

Господиня:  9 листопада відзначають День української писемності та мови (слайд 1)

Це свято було встановлене указом президента України  в 1997 році і відзначається   щороку на честь Літописця Нестора, послідовника  творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія.  (Слайд2) 

Дослідники вважають, що саме з Нестора Літописця – першого українського історика, видатного письменника та мислителя, ченця Києво-Печерської лаври, починається писемна українська мова. (Слайд 3)

Першим до нас приходить слово... З колисковою  материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. «Мама, тато, баба, дід,киця»,— лепече дитина. Які дивні перші і слова! Світ — мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. Адже, слово до слова — зложиться мова!..

1. Мій друже , брате ,

Звертаюсь сьогоднідо тебе

Мовою землі твоєї ,

Мовою матері твоєї ,

Народу твого мовою. 

2. Мова кожного народу,

Неповторна  і — своя.

В ній гримлять громи в негоду,

Вжиті — трелі солов'я.

3. На своїй природній мові

І потоки  гомонять,

Зелен-клени у діброві

По-кленовому шумлять.

4. Солов'їну, барвінкову,

Колосисту — на віки —

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

5. Берегти її, плекати

Будем всюди й повсякчас,

Бо ж єдина — так, як мати —

Мова в кожного із нас.

(Звучить пісня "Наша мова" (Сл. Кленця, муз. Ведмедері)

Господиня:  Писемність є найважливішою складовою частиною культури будь – якого народу. Існує дві слов’янські азбуки: кирилиця та глаголиця. (Слайд 4-5)

Досліджуючи минуле, ми творимо майбутнє. Все надбане людством за тисячоліття ми можемо осягнути завдяки книзі. Перша українська абетка надрукована Іваном Федоровим у Львові. ( Слайд 6)

Подивіться, діти, на сучасні абетки. (слайд 7-8).

Збирали і примножили перлинки українського слова для нас відомі поети та письменники минулого. Основоположником сучасної української мови є Тарас Григорович Шевченко. (Слайд 9)

6. В землі віків лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О мово! Ніжна, колискова!

Прийми мій радісний привіт!

Навік пройшла пора безславна,

Цвіти і сяй, моя державна!

 

(Звучить у записі пісня "Чом, чом, земле моя?").

 

Господар. Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця - українська. Вона нічим не гірша італійської - така ж співуча, від російської - така ж багата.

 

(До переднього столу підходять учень і учениця, стають обабіч).

 

7. Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як!

Є в ній ліс-лісочок, кущ, гай, діброва, бір,

Перелісок. Є ще й байрак! І така ж розкішна

І гнучка, як мрія...

 

8. Є в ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

Та не в тому справа, що така багата.

Помагало слово нам у боротьбі,

Кликало на битву проти супостата,

То звучало сміхом на полях плаката.

І за все це, мово, дякуєм тобі.

 

Господиня. Мова! А що таке мова?

Народ  говорить, що "слово до слова - зложиться мова", а Тарас Григорович Шевченко ось як про неї скаже:

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос - більш нічого.

А серце б'ється, - ожива,

Як їх почує!

 

Господар.  Українська мова багата не тільки в піснях, а й у побуті. Хто з вас не був в українській хаті? Кругом вишивки, скатертини, серветки і рушники. Від сивої давнини і до наших днів, в радості й горі рушник - невід’ємна частинка нашого побуту. З хлібом-сіллю на рушнику зустрічають дорогих гостей. Ще й тепер у деяких селах жінки тчуть і вишивають рушники. Проводжаючи сина в далеку дорогу, мати дарує рушник, як оберіг від лиха.

(Учні, батьки, гості  виконують «Пісню про рушник», сл. А. Малишка, муз. П.Майбороди).

 

Господар. Немає у світі людини, яка б не любила казок або не чула їх. Особливо діти. А сьогодні я вас усіх - і дорослих, і малих - запрошую в гості до казки тут.  Але спочатку перевіримо, чи знаєте ви українські народні казки. Отже, починаємо вікторину "З якої це казки?".

• «Спробуй казку відгадати…»

  Не тримали сина й доні

  У своїх вони долонях.

  Тож пішов дідусь у ліс,

  Деревиночку приніс.

  У колисочку поклали,

  Бабця нічку колихала,

  А на ранок в ній синочок

  Та й відкрив розумні очка.

  Як же зветься це хлоп’ятко,

  Любі хлопчики й дівчатка?          («Івасик-Телесик»)

 

• Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка.

Та й загубив дід... Що він, дітки, загубив?

("Рукавичка")

• Це маленька горошина

  Принесла в родину сина.

  Мав таку цей хлопець силу,

  Що зміюку підкорила.

  Визволив сестру, братів,

  Простить зради не схотів,

  То ж пішов у світ блукати,

  Долі кращої шукати.

  Відгадайте без підказки,

  Із якої герой казки?                («Котигорошко») 

• Дівчина, хоч і кривенька,

  Роботяща, моторненька,

  Як гніздо її спалили,

  То з качками полетіла.

  Всі ви знаєте цю казку,

  То ж назвіть її, будь ласка!          («Кривенька качечка»)

• У лисички розкошує

  Спить у ліжку і жирує.

  Цей котюра ну й доскоцький!

  А назвав себе…                        («Пан Коцький»)

• Ця брехуха – і рогата,

  І баньката й бородата.

  Обдурила свого діда,

  Принесла в родину біди,

  Хату в зайчика украла,

  Жити в домі цьому стала.

  Добрий рак її прогнав

  І зайчика врятував.

  Як же звати цю рогату

  Вередуху бородату?               («Коза-Дереза»)

• Він любив пісні співати.

  Від звірят усіх тікати.

  Скік! Тут був, і вже – нема!

  І шукать його – дарма!

  Та лисичка його з’їла,

  Ба! Таки перехитрила!            («Колобок»)

• Хто журавлика вітав,

  Ще й кашкою пригощав?

  Пригадайте-но, будь ласка,

  Із якої герой казки?                  («Лисичка та Журавель»)

 

Господиня.  Чи сподобалося Вам, діти? Ви знаєте багато казок. Молодці!

Український народ веселий та завзятий. Ми вас запросили в гості до казки. Казка буде тут і прямо зараз.

Конкурс на кращу інсценізацію казки.  (Кожна група отримує маски)

- Діти «Рукавичка»

- Батьки «Ріпка».

 

Господар. Багатий український народ і на ігри зі співанками. Ось одна з них - "Подоляночка". Ви,  діти, розучували її, тож давайте всі пограємось. Запрошуйте батьків і ставаймо в коло. (Школярі запрошують дорослих).

А тепер давайте оберемо Подоляночку лічилкою:

 

Котилася торба

З високого горба,

А в тій торбі

Хліб-паляниця,

З ким хочеш,

З тим поділися.

 

Господиня. Ось так, обрали ми Подоляночку. Вона стає в коло, а ми усі беремось за руки.

 

(Батьки і діти беруться за руки і співають, ходячи по колу).

 

Десь тут була Подоляночка,

Десь тут була молодесенька,

Тут вона стояла,

До землі припала,

Личка не вмивала,

Бо води не мала.

Ой, встань, устань, Подоляночко,

Умий личко, як ту скляночку,

Візьмися у боки,

Покажи нам скоки,

Біжи до Дунаю,

Бери ту, що скраю.

 

(Подоляночка вибирає іншу дівчинку, яка стає на її місце, і гра продовжується. )

 

Господиня. Діти, а тепер я прочитаю кілька уривків із віршів, а ви відгадаєте, хто їх написав:

 

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть...

("Садок вишневий коло хати")

 

Тече вода з-під явора,

Яром на долину,

Пишається над водою

Червона калина.

("Тече вода з-під явора")

 

Там батько, плачучи з дітьми,

(А ми малі були і голі)

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині.

("Якби ви знали, паничі...")

 

Хто написав ці проникливі, хвилюючі рядки? Так, їх написав український поет - Тарас Григорович Шевченко. А хто з вас знає вірш Т.Г.Шевченка напам'ять?

 

(Діти і дорослі читають напам'ять вірші Кобзаря)

 

Господар. Друзі, я пропоную тепер вам проявити свої поетичні здібності.

Командам необхідно скласти вірш за римами про мову.

Слова для складання віршів:

        Діти                                                                                    Батьки

… чарівниця  …малини

…таємниці …пташиних

…простягла …дзвенять

…принесла …дня

 

Господиня. Розвеселилися ми,  а під гарний настрій завжди хочеться затанцювати.

( Дівчатка танцюють танок)

 

Учитель.  Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю.

(Відео «9 листопада- день писемності та мови»)

9. Друзі шановні,

Матусі і тата,

Вдячні ми всім,

Хто прийшов на це свято.

 

10. Ми - українці - велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна.

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для нас всіх -Україна.

 

11. Розвивайся, звеселяйся,

моя рідна мово!

У барвінки зодягайся,

українське слово.

Колосися житом в полі,

піснею в оселі,

Щоб на все життя

з тобою ми запам’ятали,

Як з дитячої колиски

мову покохали.

 

12. Вже кінчилось свято.

І прощатись нам пора.

Ми бажаємо Вітчизні.

Разом.

Щастя, миру і добра.

 

13. От тому плекаймо, діти,

Рідненькую мову

І учімось говорити

Своїм рідним словом.

 

Учитель. І нехай трикутник «Школа – учень – родина» міцнішає з кожним роком. Дякую вам, шановні батьки, за допомогу і активну участь у проведенні цього свята.

Господар.  До побачення, дорогі батьки, наші діти, гості.  До нових зустрічей на родинних святах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запитання:

• Скільки літер в українському алфавіті?
• Скільки голосних звуків в українській мові?
• Яка частина мови називає предмет?
• Яка частина мови називає ознаку предмета?
• Як називають слова, близькі за значенням?
• Як називають слова, протилежні за значенням?
• До якої частини мови належать слова «малювати», «бігати»?
• До якої частини мови належать слова «він», «ми»?
• За яким словником перевіряють написання слів?
• Який словник містить пояснення значення слова?
•  
• 1-й учень.
  Любіть Україну у сні й наяву,
  Вишневу свою Україну,
  Красу її вічно живу і нову,
  І мову її солов’їну.
• 
  2-й учень.
  Вся історія народу - в мові,
  Мова - душа народу.
  Позбавити народ рідної мови -
  Це означає вбити народ.
• 
  3-й учень.
• Зневажати мову мамину - біда,
  Котра пустими
  зробить наші душі,
  І ми нащадкам зможем
  передать
  Лиш те, що корені калині
  сушить.
• 
  4-й учень.
•  О, не згуби свого народу,
  Безсмертна мово,
  рідна і терпка.
  Ти є душа співучого народу,
  Що був і є, і буде у віках.
• 
  5-й учень.
  Яка ж багата рідна мова!
  Увесь чарівний світ у ній!
  Вона барвиста і чудова,
  І нищити її не смій!
• 
  6-й учень.
  Вона про все тобі розкаже,
  Чарівних слів тебе навчить,
  Усе розкриє і покаже,
  Як правильно у світі жить.
• 
  7-й учень
  В ній стільки слів,
  що й не збагнути!
  І приказок, і порівнянь.
  А мову знаючи, здобути
  Ти зможеш просто
  безліч знань.
• 
  8-й учень
• У полі калина, у полі калина
  Хорошенько цвіте.
  Ой роде наш красний,
  роде наш прекрасний,
  Не цураймося, признаваймося,
  Бо багато нас є.
• ІІІ конкурс « Мовне асорті» .
• Дати як можна більше відповідей на запитання.
• - Державна мова України / українська/
• - Назвіть головні члени речення / підмет та присудок/
• - Як називаються літери, що записані у певному порядку / алфавіт/
• - Скільки букв в українському алфавіті? (33)
• - Скільки голосних в українській мові? (6)
• - Який знак в українській мові не є розділовим? (Дефіс, апостроф)
• - Назвіть останній відмінок української мови. (Клична форма)
• - Скільки звуків у слові «кущ»?(4)
• - Як називається збірник віршів Шевченка?(Кобзар)
• - Всі види невіршованої мови художніх творів. (Проза)
• - Український народний танець. (Гопак).
• - Яка річка тече в роті?(Десна)
• - Які 2 займенники псують шляхи? (ями)
• - Назва якої країни вміщує 2 займенники по краях, а в середині назва маленької конячки? (Японія).
• - Яка буква в українській мові не має відповідного звуку? (Ь)
• --Як називається вірш, що не має рими? (Білий)
• - Вигадане ім'я, під яким автор друкує свій твір. (Псевдонім)
• - Змалювання в літературі картин природи або будь-якого незамкненого простору. (Пейзаж)
• - Віршований твір, який призначений для співу.(Пісня)
• - Чуже мовлення, передане дослівно. (Пряма мова)
• - Дослівно наведений уривок з якогось тексту. (Цитата)
• - Поставте у кличний відмінок слово «юнак» (Юначе!)
• - Суть Ємського указу.
•  (Заборона розмовляти українською, писати і друкувати твори цією мовою)
• - Від якого слова походить слово «вишня»? (Висіти)
• - Назвіть знак, що позначає тверду, роздільну вимову на межі приголосного і голосного. (Апостроф)
• - Що вивчає розділ про мову «Морфологія»? (Частини мови)
• - Розділ науки, який вивчає звуки. (Фонетика)
• - Поставте іменник «мати» у З.в. (Матір)
• - Скільки звуків у слові «ходжу»? (4)
• - Частина слова без закінчення. (Основа слова)
• - Слова, що мають багато значень ( багатозначні)
• - Слова, що мають спільний корінь ( спільнокореневі)
• - Яка буква не має звука ( м’який знак )
• - Словник, з якого дізнаємося значення слова (тлумачний)
• - Який знак ставиться в кінці розповідного речення ( крапка)
• - Частина слова перед коренем (префікс)
• - Розмова двох осіб (діалог)
• Закінчити: «Слово до слова — зложиться...». (Мова)

 

 

 

 

Тож вивчайте рідну мову

Вже тепер, з маленьких літ.

Українське наше слово

Хай звучить на цілий світ!

 

 

Конкурс 5. «Показуха» (5 балів).

• Наступний конкурс «Показуха». Від команди виходить один учень і намагається показати значення слів, які приготувала команда суперників, не вимовляючи жодного звуку. Вся команда відгадує слова. На демонстрацію всіх слів дається 5 хвилин.

(Слова для «Займенників»: чайник, ліжко, телевізор, лікар, акваріум. Слова для «Веселих знаків»: вікно, човен, ялинка, ранок, повільний танок),

Мама учня.

(Розповідає легенду про українську мову)

 

Якось Господь Бог вирішив наділити ді­тей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, діти Росії — владність, Поль­щі — здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики... Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багря­нів вінок з червоної калини.

• Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.
• Я — українка, а плачу, бо стогне моя Україна від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
• Чого ж ти не підійшла до мене? Всі таланти я роздав. Як же зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

• Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня.

Узяла дівчина дарунок і міцно притиснула його до серця. Вклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

 

 

 

Учень.

Народна пісня – голос невсипущий,

Душі людської вічне відкриття.

Вона ніколи, як і хліб насущний

Не вийде з мови сущого життя.

 

Учитель.

Пісня – душа народу, вона завжди з нами, і в горі, і в радості.

 

(Виконується пісня «Моя рідня»)

 

Учитель.

Наше свято наближається до кінця. Ми дуже сподіваємося на те, що воно заронило в наші серця ще одну краплинку любові до рідної мови, до України, до родини, до всього українського народу.

 

Учень.

Із вами прощатись настав уже час

Ми знову у гості чекатимем вас,

Наш клас не забувайте,

Десь при нагоді завітайте.

 

Учень.

Хай щастя поселиться в вашій родині,

Хай діти сміються у вашій хатині,

Повага і спокій усюди панує

 

Учитель.

І нехай трикутник «Школа – учень – родина» міцнішає з кожним роком. Дякую вам, шановні батьки, за допомогу і активну участь у проведенні цього свята.

(Виконується пісня «Ми всі бажаєм вам добра»)

 

 

Завдання № 3  «Мовна вікторина»

1.  Державна мова України. (Українська)

2.  Найбільша одиниця мови. (Текст)

3.  Частина мови про ознаку предмета.(Прикметник)

4.  Знак у кінці питального речення. (Знак питання)

5.  Чим починається діалог. (Тире)

6.  Слова з протилежним значенням. (Антоніми)

7.  Перша буква у власній назві. (Велика)

8.  Наука про звуки мови. (Фонетика )

9.  Головні члени речення. (Підмет і присудок)

10. Словниковий склад мови. (Лексика)

11. Місцеві різновиди мови. (Діалекти)

12. Влучний вираз. (Афоризм)

13. Стиль художньої літератури. (Художній)

14. Список літер встановленого порядку. (Алфавіт)

15. Займенник з однієї букви. ( Я )

16. Частина тексту з новою думкою. (Абзац)

17. Слова спільного кореня. (Спільнокореневі)

18. Буква без звука. ( ь )

19. Сьомий відмінок нашої мови. (Кличний)

20. Остання частина слова. (Закінчення)

21. Розмова двох осіб.(Діалог)

22. Жіночий рід вареника. (Варениця)

23. Опис природи. (Пейзаж)

24.  Без якої святині зникає народ. (Без мови)

25.  Нема України без верби і … ( калини)

 

 

 

 

Учень. "Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування".

Панас Мирний

 

Господар.

Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих, - рідна мова.

Вишневих ніжність пелюстків,

Сурма походу світанкова,

Неволі стогін, волі спів,

Життя духовного основа.

М.Рильський

Учениця. Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою. У них - материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості, щира віра в магічну силу слова.

 

Щоб виросло, не змарніло,

Щоб тяженько не хворіло,

Сили й розуму набралось,

Своїх батьків не цуралось.

 

Господар. Великий російський педагог К.Д.Ушинський у своїй праці "Рідне слово" писав: "Найповніше квітне та щедротно дарує плоди думок, найглибше пускає здорове коріння в дух і тіло дитини її рідна мова". Від материнської колискової, від щедрівочки, від рушникової веселки, від таїнства традицій та звичаїв бере свій витік любов до рідної мови. Сім'я - саме тут плескаються перші паростки любові і поваги до рідного слова.

 

Мова рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має:

Як ту мову мож забути,

Котрою учила

Нас усіх ненька говорити,

Ненька наша мила?

С.Воробкевич

Господиня. "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь",- закликає нас великий Кобзар.

Господиня. А тепер настав час для загадок. Знаю, що ви їх любите. Це один із найдавніших і найбільш поширених видів усної народної творчості.

 

Господар. З давніх-давен через них передавався життєвий досвід народу, знання. Отож я загадаю.

 

Біле поле, чорне насіння, хто не вміє, той не посіє.

(Письмо)

 

Мовчить, а багато людей навчить.

(Книга)

 

Господар. Наш народ дуже любить жарти. Тож давайте і ми пожартуємо. Я почну перший - слухайте!

Упіймав дядько на яблуні хлопчика. "Ти там, шибенику, що робиш?" - запитує сердито. "Та упало ваше яблуко, то я його вішав", - не розгубився хлопчик.

Вчитель питає учня: "Васю, слово "мати" якого роду? Вася подумав і відповідає:"Як у платті - то жіночого, як у джинсах - чоловічого".

 

(Батьки та учні ще багато цікавого розказують).