Родинне свято "Найбільше щастя - дружна родина"

     Родинне свято «Найбільше щастя – дружна родина»              

Мета: Виховувати  любов і повагу до  членів родини, почуття гордості за свій рід,   завжди пам’ятати місце, де народилися та рідну оселю.

 

1. Одна Батьківщина, і двох не буває.

Місця, де родився ти, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

 

2.  Чи можна забути ту радісну пісню,

Що ненька співала, еоли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

 

3. У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни, течуть.

 

4. Тут мамина пісня лунає і нині,

Їх підхопили поля і гаї.

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов’ї.

 

5.  І ми припадаєм до неї вустами,

 І серцем вбираєм,  як спраглий води.

Без рідної мови, без тата, без мами

Збідніє, збідніє земля  назавжди.

Ведучий.  Дорогі гості, раді вітати вас  на нашому святі «Та земля мила, де мати народила». Любов до Батьківщини починається  з маминої колискової пісні та першого  несміливого кроку за рідний поріг, з духмяної стежки дитинства й  татової сильної руки, з  бабусиних теплих обіймів і дідусевих порад. І сьогодні ми поговоримо про ті невід’ємні частини, без яких немає Батьківщини.

                 Сторінка 1. Наші обереги.

Ведучий. Обереги – наші давні й добрі символи. Обереги – це наша оселя, все, що в ній є, що ми нажили, що одержали в спадок від своїх дідусів та батьків.

 

6. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Вирушать з тобою приспані тривоги.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

 

7. Білява хата. Рідна домівка. У цих словах усі людські сподівання. Тільки в рідних стінах людина почуває себе господарем.

 

8. Рідна хата. Вона завжди була символом добра і надії, її невгасимий вогник сяє теплом маминої любові. Вітчизни без рідної домівки не буває. Батьків-

щина починається з рідного порогу, з отчого дому.

                               ( Пісня «Смерекова хата» )

9. Коли будували хату, то спочатку випікали 4 хлібини і ставили їх на місце, де мала будуватися оселя. Якщо на другий день хліба не було, то значить  можна сміливо будувати оселю і на обійсті буде вестися живність. Якби хліба ніхто не поїв, то вважалось, що господарство не велося б. А коли хліб поїли – то це місце святе, можна сміливо будувати хату і злидні не обсідатимуть.

 

Ведучий.  Ще один оберіг – вишиванка. Улюблений колір вишивки – червоний – вважався оберегом від нечистої сили.

 

 Легенда

   Колись на небі не було поділу на добрих  і злих ангелів. Але та частина з них, що тяжіли до зла, намагалися робити на землі біди і страждання.

    Був час, коли багато людей забули Боже слово і жили в гріху. А злі ангели доповідали  Богові, що всі люди грішні, тому отримали Божий дозвіл умертвляти  всіх, на кому нема хреста. В однієї жінки померло 7 дітей, а лишився найменший. День і ніч вона благала пощади для сина. І Бог відкрив їй таємницю: «Виший дитині і собі хрести на сорочці, щоб ангели їх бачили. Але нікому не кажи, бо побачиш смерть сина і сама загинеш». Але жінка не могла бачити чужу смерть. Вона розповіла про хрести-обереги. А коли люди їй не повірили, вона зірвала тихо з себе сорочку й померла у всіх на очах. Відтоді люди вишивають хрестиком сорочки, а з часом, окрім хрестів, на них з’явилися символи родючості, краси, чистоти, рослинні візерунки та інші символи християнської віри.

 

10. Бабуся казала, щоб вишиванку одягали в понеділок, вівторок і четвер і обов’зково на чисте тіло.

 

11. Сорочку одягай, маму й тата звеселяй.

Від хвороб її носи і здоров’я бережи.

 

12. Сорочка, усі краї якої оздоблені вишивкою, має оберігати від нещастя, відганяти від людини злі сили.

                          ( Танець « Два кольори» )

13. На столі лежить хліб. В народі кажуть: «Хліб – всьому голова». Хліб продовжував родовід, а коли він зникав, приходило лихо. Запашний хліб випікали в печі. Піч – це оберіг тепла і затишку.

14. А вогонь у печі – це символ добрих і людяних стосунків усієї сім’ї, оберіг усієї родини. Люди вірили, що вогонь очищає душу і наділяє її силою.

 

Ведучий. Настав час гортати сторінку нашого свята.

        Сторінка 2. Дитина й мати.

15. Материнство.  Святе і прекрасне. У всіх народів жінка-мати була охороницею, добрим ангелом родинного тепла. Її мудрість поважали, в її розрадах знаходило спокій зранене і зболене серце.

 

16. Ми тебе, матусю, щиро кохаєм,

Много літ щасливо прожити бажаєм.

 

17. Ти завжди ласкаво до нас посміхалась,

Сама недоїла – нас нагодувала.

 

18. Бажаєм вам 100 років жити

Без горя, сліз  і без журби.

 

19. Хай з вами буде щастя і здоров’я

На многі літа, назавжди.

                             ( Пісня «Мамочко моя»)

20. Хай в житті всім радість буде –

Процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, нашим ненькам

Многих добрих щасних літ.

 

21. Гарна ти , матусю, добра, люба, щира.

Ти мене ще змалку звичаю навчила.

І щодня навчаєш, як любить родину,

Мову нашу гарну й рідну Україну.

 

Хлопчик: Матусю! Я ще не вмію гарно прибирати у своїй кімнаті, та я обов’язково навчуся, ось побачиш!  І тоді ти зрозумієш, що я підріс.                            Ні, що моя любов до тебе виросла. Це моя величезна мрія – подарувати тобі велику радість.  Але я ще трохи малий. І мій подарунок для тебе маленький – моя подяка Богові, що Він подарував мені таку маму.

Сторінка 3. Рідний наш татусь.

Ведучий. Так само віддано наш спокій оберігає тато.

23. Добре, в кого тато є, дужий, працьовитий,

І пораду він дає, як-то в світі жити.

І за руку поведе там, де слизько йдеться,

З ним дитина не впаде і не підслизнеться.

 

24. Він працює цілий день, а з роботи прийде –

Наче сонце золоте зразу в хаті зійде.

Втіха, радість настає, гріє всіх, голубить,

Добре, в кого тато є, той, що діток любить.

 

25. Зовсім не старенький любий мій татусь,

Ми з ним добрі друзі і я цим горжусь.

Він такий розумний, все на світі знає,

Бо книжок багато він завжди читає.

 

26. Мій татусю рідний, завжди будь таким:

Спритним і веселим, вічно молодим.

 

27. Недарма вважає наша вся сім’я,

Що на тата зовні дуже схожий я.

Підросту ще трішки – усього навчусь.

І таким завзятим стану, як татусь.

 

Дівчинка : Таточку! Я люблю тебе. Так, я ще не так досконало перу одяг, мию посуд. Я інколи сперечаюсь з тобою, затримуюсь у подруги, не попередивши тебе. Знаю, що таким чином завдаю тобі болю, вибач, будь ласка. Ось побачиш, я намагатимусь бути кращою.  І тоді я стану дорослою. А зараз мені приємно обіймати тебе і дякувати  Богові за такого татка.

28. Батько і мати – два серця гарячих,

Що нам дарують надію й тепло.

Батько і мати – у долях дитячих

Треба, щоб кривди між них не було.

 

                           ( Пісня « Тату» )

 

Ведучий. Наступна наша сторінка № 4 – «Дідусь та бабуся»

 

29. Колись старих людей, які вже нічого не могли робити, спускали у провалля, щоб дарма хліб не їли. А один чоловік дуже любив свого      батька,тому не виконав жорстокого закону і заховав його у хліві.

 

30. Через деякий час трапився неврожай. Нічим людям сіяти. Старий, побачивши , що син чимось журиться, розпитав про все. А потім порадив зняти снопи зі стріхи , ще раз обмолотити і засіяти поле. Так син і вчинив.

 

31. Зійшов у чоловіка хліб найкраще і найбільша нива була засіяна. Усі люди цікавилися, як до такого додумався.Чоловік спочатку мовчав, а тоді розповів, що батько так навчив.З того часу люди більше не вивозили своїх старих батьків, а прислухалися до порад і шанували до самої смерті.

32. Чи мороз, чи віє хуга –

Я нічого не боюся,

Це тому, що маю друга.

Мій найкращий друг – дідусь.

 

33. Ми йдемо гуляти разом

І в кіно, і в магазин,

До морозива я  ласий,

А мультфільми любить він.

 

34. Маю іграшок я досить,

Розкладаю тут і там,

Їх дідусь мені приносить,

Але гратись любить сам.

 

35. Лижі ми купили добрі,

Першим став на них дідусь.

Ми обоє з ним хоробрі,

Як кататись я навчусь.

 

36. Теж я виросту, а поки

В нас такі веселі дні,

Що здається , менше років

Дідусеві, ніж мені.

 

37. Дай, бабусю, поцілую

Сивину твого волосся.

Теплим диханням зігрію

Снігом вибілені коси.

 

38. Бабуся – найкраща  людина у світі,

Знають це всі: і дорослі, і діти.

Горе не ляже на рідний поріг,

Бабця не пустить, вона – оберіг.

 

39 . Я собі маленький хлопчик,

Та нічого не боюсь.

Бо у мене є бабуся,

Бо у мене є дідусь.

Я їх дуже поважаю,

Прикрощів їм не роблю.

Бо найбільш за всіх на світі

Я їх обох люблю.

 

40. З дідусем на рибку сходим

І пограєм в доміно.

У футбол удвох болієм –

Він зі мною заодно.

А бабуся борщик зварить,

Пиріжечків напече.

Від солодощів смачненьких

В мене слина аж тече.

 

               ( Пісня «Росте черешня» )

 

41. Любі дідусі та бабусі!

Бажаю вам 100 років прожити,

Нехай вас люблять онуки і діти.

 

І серце ваше хай нещастя не крає.

Живіть ви ще довго на світі оцім –

На радість онукам і дітям своїм.

Ведучий. А зараз  діти  покажуть гумористичні сценки з сімейного життя.

                     (Хвилинка гумору)

Ведучий. Найдорожчим для нас є наша сім’я. тепло родинного вогнища. А кожна щаслива родина – це маленька цеглинка у побудові держави. Любов до рідної землі, до України не з’являється на порожньому місці. Вона виростає з турботи батьків про дітей, шани, поваги та любові дітей до старших членів родини.Збережіть це почуття  і пронесіть крізь усе життя. Передайте його своїм дітям. Тоді не згасне родинне вогнище, зміцніє любов до нашої Батьківщини.

 

42. Нехай всі родини, як пишний вінок,

Щастям барвистим будуть багаті.

 

43. Бабусю шануймо і дідуся,

Мамусю любімо і тата.

 

44. Нехай родина дружна вся

Буде на радість завжди багата!

 

45. Хай буде, як дуб, могутній наш рід!

Хай злагода й мир запанують в родині!

 

Ведучий. Щастя  вам  всім, поваги, любові,

Хлібного столу, доброї долі.

Зерном золотим хай колоситься нива,

Хай буде родина здорова й щаслива!

 

                          ( Пісня «Одна калина» )