Родинне свято: "Посвята в першокласники"

Хід свята

Лине музика. Під звуки музики до залу заходять першокласники, які сідають на свої місця. На сцену виходять старшокласники – хлопець і дівчина. Вони вітають дітей зі святом.

Ведучі.         1.Добрий день, любі друзі!

І якщо вже мова в нас про це,

                       І якщо цей день дійсно добрий,

То нехай нам радість принесе.

 

2.   Із дерева роду зростає пагіння,

І лине до сонця, до світла.

Стрічай, Україно, нове покоління,

Що, ніби веселка, розквітло!

 

1. Найсвітліша дорога у світі  -

Це дорога до знань, до школи.

Пам’ятайте це , любі діти,

Не забудьте цього ніколи.

          

2. І хоч вчитись нелегко буває,

Та наука завжди хороша.

Кожна в світі людина знає,

Що знання – то найлегша ноша.

( Звучить пісня “ Мама двері відчиня...”)

Батьки.        Рідна школо! Згадую про тебе

                       З теплотою, радістю в душі,

                      Як зірок, розсіяних на небі,

                      Від країни знань дала ключі.

 

                     Перша школо! Все було тут вперше:

                     Перший клас і перша буква “А”,

                     Перші негаразди й стільки звершень –

                     Незабутня , радісна пора.

( Пісня “Перший клас”.)

Ведучі.

1. Учися, дитино, бо вчитися треба!

Учися, голубко, хай розум не спить,

Хай серце і воля, і дух росте в силу,

Хай книжка розкрита любові навчить.

2. Учися, дитино, бо світ сей не батько,

Широкий, розлогий, мов поле в степу,

Знайти в нім дорогу той певно потрапить,

Хто у майбутнє торує тропу.

 

Вчитель 1-А класу.

               Учися, дитино, бо доля – не мати,

                Шукать її треба, сама не прийде;

                Лиш той її має, той щастя зазнає,

                Кому розум сонцем в голівці зійде!

 

Вчитель 1-Б класу.

              Учися, дитино, Бог буде з тобою,

              З любов’ю тебе шануватиме світ,

              Учися, щоб сіять добро поміж люди,

              І житимеш довго, не згине твій слід!

 

Ведучі.

Продовжується свято! Вітань ще є багато!

1. Директор у школі – фігура центральна,

Як кажуть в народі – всьому голова!

Директор на місці – то й школа у шані,

І як він скерує – так підуть діла!

Тож особливе йому шанування –

Вітаєм директора з різних боків,

Бо він і учитель, господар і нянька

І педколективу, і учнів, й батьків.

  

2. Щасливий директор, коли в нього дружні,

Розумні і мудрі замісники.

Всі завучі в школі – поміч надійна,

Як Всесвіту давнього ті три кити.

Отож ми сьогодні вітаємо радо

Тих, в кого турбот, крім уроків, - гора!

Спасибі їм треба сьогодні сказати,

І слово надати прийшла вже пора!

( З привітанням виступають директор школи і завуч. Вони дарують першокласникам символічний ключ від Веселкового Світу Знань.)

        

Ведучі.   

1. Вам подобається свято?

Тож продовжувати варто.

Ви тепер вже не малі,

Ви сьогодні школярі.

 

2. Ми хочем всіх вас привітати,

І від душі вам побажати –

Щоб вчителів ви поважали,

Своїх батьків всі шанували.

Тож вважаєм, що якраз

Свято запросити час!

 

Свято.           Добрий день! Я ваше Свято!

                       Раде я вітати вас!

                       Хоч роботи і багато,

                       Та люблю святковий час.

                       З днем народження вітаю

                       Ваш чудовий перший клас!

( Лунає пісня . Після пісні стук в двері. Ведучі намагаються зупинити непрохану гостю Лінь).

 

Ведучі. Ой, що це? А це ти, Лінь! Звідки ти тут взялась? Ану, геть звідси! Дітям не можна з лінню дружити! Ви згодні, діти?

 

Діти (із залу). Згодні! Забирайся геть, Лінь!

(Лінь робить вигляд, наче вона й не чула, і наближається до Незнайка, обіймає його, пригортає до себе).

 

Лінь. Потрібні ви мені! Я до Незнайка прийшла, бо люблю його. А ви не галасуйте! Зовсім збили з пантелику бідну дитину, заговорили своїми загадками. А навіщо вони йому? Голову задурили, а він ще такий маленький, такий смирненький... Вчать, вчать! Вчитися ніколи не пізно, мій любий, ще встигнеш навчитись. Сьогоднішньої роботи ніколи не відкладай на завтра. Краще - на післязавтра! А мене не бійся. Я хороша, я дуже люблю діток!

              Мене звуть просто – тітка Лінь.

              А я хороша, я дітей жалію,

              За ними я ходжу, як їхня тінь,

              Для них готую спокій і безділля.

              Дитиночку приспати - так люблю!

              Хай будуть ручки в неї білі, наче з вати!

              З дітьми я разом їм, охоче сплю,

             Не треба зовсім діткам працювати!

             Лінуйтесь, дітки, і не вчіть уроки!

             Нікому не потрібні ті знання!

             Не треба діткам лишньої мороки,           

             Ідіть, як котики сліпенькі, навмання.

             Іди до мене, мій Незнайчику,

             Хороший хлопчику, мій зайчику.

             Відпочинь, ти втомився від школи,

             Не ходи більше в школу ніколи. 

(З’являється Двійка. Співає.)

 

Двійка. Я дуже гарна дівка,

              Зовусь я просто Двійка.

              У ледарів завжди я

              В щоденнику живу.

              І вдень, і вночі, і вдень, і вночі

              У ледарів завжди я.

              І вдень, і вночі, і вдень, і вночі

              В щоденнику живу.

              Люблю я погуляти, погратись і поспати,

              А от уроки вчити я зовсім не люблю.

              Ні вдень, ні вночі, ні вдень, ні вночі

              Я зовсім не люблю.

( Підходить до дітей, гладить по голівках. )

              Ну навіщо ті уроки!

              Їх так довго і нудно вчить!

              Та у вас вже від навчання

              Голова уже болить!

              Та покиньте ви читати

              І не треба вам писати,

              Приберіть оці книжки!

              Краще йдіть ви погуляти,

              Там стрибають он дівчата,

              З ними можете погратися і ви!

Вчитель 1 класу (звертається до дітей).

 Не потрібні нам такі гості на святі. Проганяти їх не будемо – вони самі підуть,  як почують про те, що роблять діти в школі і чого в ній вчать.

(Пісня “Вчать у школі”).

 

Першокласники.

1. Засмагле літечко, прощай,

В віконце вересень постукав.

В країну Сонця, Миру, Знань

Він поведе мене за руку.

 

2. Нові планети відкривать

І зорі ті, що сплять над нами.

І своє перше “Молодець!”

Я принесу в дарунок мамі.

 

3. А тато мій зрадіє теж:

Йому я поле намалюю.

Комбайнів золотий кортеж,

Що разом з сонечком жнивують.

 

4. Усі бабусині казки

І чарівні слова дідуся

Беру я в школу залюбки,

Розкажу вчительці і друзям.

Мама.

                   Донечки милі, за парту ви сіли.

                   Шлях до науки відкритий для вас.

                   Будьте старанні, уважні та милі,

                   Стати дорослими вже прийшов час.

Батько.

                   Не засмучуй, синку, маму.

                   Радуй татка, рідних всіх.

                   Пам’ятай, ми завжди поряд,

                   Допоможемо тобі.

 

5. За велику справу я в житті берусь

Не кажу : “Не вмію”, а кажу :”Навчусь!”

 

6. Я навчусь писати, рахувать, читати,

Бо в житті складному треба розум мати!

 

7. Хто грамоти вміє – добре жне і сіє,

Хто багато знає – той життю радіє.

 

8. Вчення – світло ясне, а не вчення – тьма

І життя нещасне там, де знань нема.

 

9. Треба завжди, діти, книгу всім любить,

     Бо вона навчає, як на світі жить.

 

10.  В мудрості народній є про це багато,

Добре того вчити, хто все хоче знати.

11.  І тепер у школі треба трудиться,

Дуже добре вчитись – в житті знадобиться!

 

12.  Я хвилююсь, як ніколи,

Я хвилююся весь час.

Адже я прийшла до школи

Перший раз у перший клас.

 

13.  На відмінно вчитись хочу,

Є вже зошит з букварем.

Був я вчора просто хлопчик,

Став сьогодні школярем!

                                                                                                                                                                                             

14.  В школу йдемо недарма:

Вчення – світ, не вчення – тьма.

Ми прийшли знання здобути,

Хочем грамотними бути.

 

15.  Бо знання нам необхідні,

Дуже, дуже всім потрібні.

Ну а книжка нас навчить,

Як на світі треба жить.

                

16.  Хто багато книг читає,

Той всього багато знає.

Що навчимося й будем вміть –

За плечима не носить.

 

17.  Йти до школи не боюся,

Що не вмію, то навчуся

В школі вчитель допоможе –

Він усе на світі може!

 

Ведучі.

1. Спитай у тата чи у мами,

Які професії у них.

Професій різних є чимало,

Сповна їх вистачить на всіх,

А є одна поміж професій,

Якої вчаться всі в житті.

Вона для кожного найперша,

Якої вчитимешся ти!

 

2. Учитель, лікар чи геолог,

Письменник, слюсар чи кресляр –

Всі називають головною

Одну професію – школяр!

Бо всім відомо, що без школи,

Без знань, що мусиш там набуть,

Не станеш у житті ніколи

Тим, ким в дитинстві мрієш буть!

 

 Діти.

                     Як добре вміти читати,

                     Не потрібно маму прохати,

                     Не потрібно прохати сестричку:

-          Прочитай казочку про лисичку,

Не потрібно прохати ні тата, ні брата,

А взяти книжечку і прочитати.

 

Ведучі. Як добре, що ви вмієте читати! Допоможіть нам дізнатись, що це тут за конверти дивні.

( Діти читають: ”Лист”. Ведучі виймають із конверта телеграми і читають їх).

 

Лист

Любі першокласники! Вітаю всіх вас з Днем народження вашого класу і посвяченням вас у школярі. Бажаю успіхів у навчанні. Будьте гарними школяриками. Дружіть з книгою!

                                                                                  

                                                                                             Ваш Колобок.

P. S. Свої вітання передають і інші мешканці Книжкового королівства, а то вони – спробуйте відгадати.

 

1. Надсилаю телеграму і дуже вас благаю: заспокойте діда і бабу, нехай вони не плачуть. Знесу я їм яєчко, не просте, а золоте.
2. Терміново? Терміново!

Котику – братику!

Несе мене лиска по кам’яному мосту,

Порятуй мене.

3. Надсилаю телеграму і усіх вас благаю: знайдіть мій кришталевий       

черевичок.

4. Чемних діток я вітаю,

Забіяк попереджаю,

Слухайтесь, бо буде так:

Як ущипну, буде знак.

Діти.

1. Ми найменші школярі,

Ми усі на зріст малі.

Та на вулиці Розваг

Живемо не просто так.

 

2. Ми уже багато знаємо,

Приказки й пісні вивчаємо.

Ігри та казки народні –

Все покажемо сьогодні.

Конкурси.

Пісня “На місточку”.

Пісня “Господиня”.

 

Діти.

1. Хоч інколи ми пустуни маленькі,

Хоч часто в школі ми здіймаємо галас й сміх,

Та ми потягнемось до вас, немов до неньки,

Якщо полюбите ви щиро нас усіх.

 

2. Шановні вчителі !

     За нас ви будьте певні,

     Хоч ми рухливі і шумні,

     Зате розумні й чемні.

 

3. Ми будемо учитись на “відмінно”,

І з поведінкою в нас буде все гаразд,

Та ви прийміть нас із любов’ю тільки,

І поведіть нас в перший клас.

  Діти.

1. Станем вчитись залюбки,

Збережем усі книжки.

А читати і писати

Будемо найкраще ми!

 

2. Мова українська, мово моя мила!

Ти уся із співу, весняних дібров.

Ясна – як усмішка, чиста – як сльозинка.

Ти моє найбільше щастя і любов.

 

3. Я до тебе, мово, так горнуся щиро.

У слова вслухаюсь різні та прості.

Мово моя, мово – найдивніше диво.

Ти моя молитва в радості й журбі.

 

4. Я тебе, кохана в душу увібрала

Разом з материнським щедрим молоком,

А іще з піснями, що їх так співала

Матінка, схилившись над моїм чолом.

( Пісня “Зелене жито” у виконанні мами.)

 

Вчителі.

                    1.  У класі творимо нову сім’ю,

                         З якою разом довго крокувати.

                         Вчимося разом “біди” лікувати

                         І добре слово вчасно проказати.

 

2.   Наші діти – дивні квіти

      У чудову днину.

      Як же серцю не радіти:

      Поєднались наші діти

     У одну родину.

 

-  Ось і народилась наша шкільна нова сім’я. Вітаємо вас, діти, з цим радісним днем. Бажаємо вам успіхів у навчанні. Щоб ви завжди були слухняними, добрими дітьми і ніколи не засмучували своїх батьків.

             А зараз настає урочиста мить. Учні приймають клятву першокласника.

 

         Клятва

Буду я в школі вчитись читати,

Гарно писати і рахувати,

Буду в альбомі своїм малювати,

Твори писати, пісні вивчати.

Клянусь! Клянусь!

Книги й зошити любити,

Берегти, а не губити.

Акуратним завжди бути,

Щоб нічого не забути.

Клянусь! Клянусь!

На уроках не жувати,

Не дрімати і не спати,

І домашні всі завдання

На “дванадцять” готувати.

Клянусь! Клянусь!

Буду вчитись я сумлінно

І поводитись відмінно,

Щоб батьки могли радіти,

Що такі в них гарні діти!

Клянусь! Клянусь!

 

Ведучі.

1. Ви – діти-первістки вільної країни,

Ідіть сміливо в веселковий світ!

Вам будувать майбутнє України,

Вже зовсім скоро – через десять літ!

А поки що у школі виростайте,

Навчайтеся, здоровими ростіть,

Вершини наполегливо долайте

І дружно у новій сім’ї живіть!

 

2. Дитинство веселковими мостами,

Як в казці, швидко-швидко пролетить,

А потім юність росами-стежками...

Всі роки в школі – найсвітліша мить!

Тому у дружбі, радості зростайте,

Хай сонце щастя світить вам щораз.

І перше свято це запам’ятайте.

Нехай щастить вам, діти, в добрий час!

( Лунає пісня, діти під музику залишають зал).