22 квітня о 18:00Вебінар: Інтегроване навчання – вимога сучасності

Родинне свято у 3 класі "Ярмарок українських страв".

Про матеріал
Тема. Ярмарок українських страв. Мета. Вчити не забувати українські обряди, розвивати світогляд, широту думки, збагачути словниковий запас дітей. Розвивати пізнавальний інтерес до українських традицій, культури і мови, творчі та артистичні здібності. Прищеплювати любов до української культури та народних традицій. Виховувати почуття національної гідності та гордості за українську націю.
Перегляд файлу

Родинне свято у 3-А класі "Ярмарок українських страв"

 

 

Тема. Ярмарок українських страв.

Мета.  Вчити не забувати українські обряди, розвивати світогляд, широту думки,  збагачути словниковий запас дітей. Розвивати пізнавальний інтерес до українських традицій, культури і мови, творчі та артистичні здібності. Прищеплювати любов до української культури та народних традицій. Виховувати почуття національної гідності та гордості за українську націю.

 

                                                        Хід свята

Звучить музика («Зеленеє жито, учні входять до зали)

1ведучий.

Доброго ранку! Доброї днини!

Ми вас чекали на наші гостини.

 

2 ведучий.

Гостей дорогих

Ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов’ю і миром.

 

1 ведучий.

Для гостей відкрита

Хата наша біла.

Тільки б жодна кривда

В неї не влетіла.

 

2ведучий.

Хліб підносим вам і сіль

На біленькім рушничкові,

До землі аж б’єм поклін,

Щоб завжди були здорові.

 

 

(Діти виносять коровай і ставлять на стіл. )

Пісня «Зеленеє жито»

 

Вчитель. Протягом трох років навчання ми із задоволенням гортаємо сторінки історії  нашого славного народу, знайомимось все з новими і новими традиціями українців.Сьогодні ми перегорнемо ще одну дуже цікаву сторінку, відвідаємо ярмарок українських страв.

Майстерність приготування їжі є однією з найдавніших галузей людської діяльності. Сучасний великий досвід обробки харчових продуктів і приготування із них страв накопичувався протягом багатьох віків.

 

 

З давніх-давен Україна славилася своєю багатою кухнею. І понині її страви користуються популярністю не лише на Україні, а й далеко за її межами. Це зумовлено їх високими смаковими й поживними якостями, різноманітністю використовуваних продуктів та видів кулінарної обробки

 

Українська кулінарія нараховує десятки тисяч рецептів страв, які вирізняються простотою приготування і прекрасними смаковими якостями. В усьому світі добре відомі українські страви: борщі, пампушки, галушки, вареники, коржі, калачі, гречаники, фарширована риба, шпиговане сало, печеня, буженина. Для багатьох страв характерне вміле поєднання овочів та м’яса

 

Українській кухні властиві різноманітні способи приготування: смаження, тушкування, варіння, печіння, пасерування, запікання. Особливо смачні страви, запечені у спеціальних керамічних горщиках: печеня, вареники зі сметаною, тушкована капуста, картопля з м’ясом та чорносливом, смаженя

 

Під супровід музики виходять діти – продавці

 

1 група учнів.

 

Торговець 1

 Увага! Увага!

Спішіть-поспішайте!
Господарі й гості, глядіть, не минайте!
На ярмарок, прошу гуртом, по одинці, 

Чекають на всіх тут чудові гостинці!

 

Торговець 2

 На ярмарку нашім чудовім, багатім, 

Є чим дивуватись і є, що придбати!
Тут щедрі дарунки із саду й городу,
Тут пісні і жарти – усім в нагороду.

 

Торговець 3 

Тут речі умільців ні з чим незрівняні,

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Полив’яний посуд, макітри, горнятка.

Сопілки - хлоп’яткам,Намисто - дівчаткам.

 

Торговець 4

 Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!
Гей, народ збирається –
Ярмарок починається! 

Танок

 

Торговець 5

 Ярмарок у нас багатий.

Можна усього придбати:

Овочі, зерно і фрукти,

Хліб та різні ще продукти.

Сало, м’ ясо, поросятко

Й розмальоване горнятко.

 

Торговець 6

 Сапку, вила та граблі –

Все, що треба для землі.

Моркву, редьку, хрін столовий,

І горох, і біб чудовий.

Грушу, гарбуза, капусту,

Тут всього багато й густо.

 

Пісня «Український ярмарок»

 

Виходять Катерина та Василь

 

Василь

 -Стій жінко, почекай. Куди ти поспішаєш? 


Катерина .

- Поки ти до ярмарку доповзешь, люди вже все порозбирають. Казала ж, сиди вдома, старий, я сама поїду на ярмарок. Щоб ти луснув! Сто чортів тобі в потилицю. Минулого разу без мене на ярмарок їздив та замість курки півня купив. 


Василь 

-Не півня, а курку! 


Катерина 

-А я кажу – півня! 


Василь

-А я кажу – курку! 

 

Катерина

 -А чого тоді в твоєї курки ноги такі довгі? 


Василь

 -Бо того, що вона багато бігала. Ох і вредна ж у мене жінка, сатана – не баба. Пішли вже.

 

2 група учнів

Торговець 1 Купуйте, купуйте усі бараболю.

Варіте і смажте із соллю, без солі
Сто страв господиня з картоплі зготує,
Картопля як хліб, вона всіх нагодує.

 

Торговець 2

 Ця морква під сонечком щедрим зростала

Земелька водою її напувала.
Тому - то ця морковка така соковита,
моркв’яного соку вам треба попити !

 

Торговець 3

 Купуйте капусту, вона вітамінна!

І солена в бочці, в салатах відмінна!

У борщику, в супі, в смачних голубцях.

І смажена в маслі, і терта в млинцях.

 

Торговець 4

 Погляньте, цибуля яка уродила.

Велика, ріпчаста, справжнісіньке диво!

Цибулю на зиму собі запасайте.

Тушкуйте, варіть і сирою вживайте!

Ох, цибулька прехороша.

В будь-які приправи гожа.

 

Торговець 5 

А у мене часник, як бик, 

Буде здоровий той, хто придбає! 

Він всякі мікроби вогнем витикає! 

 

Торговець 6 

Гей, дівчата, парубки!

Всі купуйте буряки!

Бурячок - це овоч гідний,

І «Активій» не потрібно!

З’їжте зранку бурячок

І не буде болячок!

 

Торговець 1

 А у мене є квасоля!

Буде борщ смачний, розсольник!

І повірте ви мені:

З нею пироги смачні!

Біла, жовта і ряба,

Є і спаржева, й проста!

Люди! Мимо ви не йдіть, А квасолі прикупіть!

 

Торговець 2

 Беріть помідори, вони пречудові,

До вашого столу хоч зараз готові.

 

Торговець 3 

Лоточків із яблуками ви не минайте!

Які до смаку вам - такі вибирайте!

Сортів тут багато. Усі вони різні.

Ось яблука ранні, ось яблука пізні.

 

Сценка

 

Катерина

- Добрий день, кумо!

 

Христя.

- Здоровенька була, кумонько!

 

Катерина

- На ярмарок ти?

 

Христя.

- Еге ж, на ярмарок. Чоловіка продавати.

 

Катерина

- Тьху! А чому це ти, кумасю, чоловіка продаєш?

 

Христя.

- Та він такий ледачий! Він нічого не робить! Цілий день їсть! А коли не їсть – то спить!..

 

Жінка     

- Доброго дня, дівчата! Що продаємо?

 

Христя.

- А ось… чоловіка продаю! Бери, як треба! І недорого…

 

Жінка     

(роздивляється) А й нічого… я б купила…

 

Христя. 

- Купуй, не пошкодуєш! Ти тільки глянь, він же в мене як лялечка!.. дивись, яке личко… дивись, які оченятка, як у дитинки.

 

Жінка   

-   Якийсь він в тебе кволий. … весь час мовчить… чого він мовчить?..

 

Христя.

  Так… воно ж зовсім сонненьке, моя киця… Бачиш, сидить тихенько… нічого не вимагає… не вередує…

 

Жінка    

-  Ну, добре. Умовила. Забираю. Давай мотузку… чи мішка…

 

Христя. -Не пОняла… навіщо?

 

Жінка    - Треба ж відвести додому! Ану, як воно втече?

 

Христя.

- МІШКА???? МОТУЗКУ???!! Ану, іди геть! Буде до чужих чоловіків руки простягати… Іди до мене, моя радість… тут недобрі люди…

 

 

Пісня "Ой там, на товчку, на базарі"

 

 

3 група учнів

 

1)Хліб — це достаток,життя. Із давніх-давен у кожній родині хліб був у великій пошані. А поруч із хлібом ставили сіль. Колись чумаки їздили по неї дуже далеко — аж у Крим. Тому сіль і хліб, що діставалися людям важкою працею, завжди цінувалися. Яке тепле й щире почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини.

 

2)Скільки про нього сказано добрих слів, складено прислів’їв, віршів, загадок, пісень! Землю – годувальницю, славну працю хліборобів оспівано в багатьох казках і легендах. І це не дивно, бо хліб є найціннішим багатством країни, всього народу.

 

3)Хліб із сіллю є символом гостинності. В Україні хліб,як і рушник , є оберегом. Кругла паляниця символізує сонце, якому поклонялися далекі предки.

 У давнину в останній день жнив у село приносили прикрашений стрічками сніп і зберігали його цілу зиму як запоруку майбутнього врожаю

 

4)У давнину хліб оздоблювали насічками, рисунками. Найчастіше на хлібі зображали зерна, бойовий лук, стріли. Стріли і лук - захисники хлібного поля.

На весілля пекли коровай, калачі, шишки. Хлібом  батьки  благословляли молодих на щастя на долю.

 

   5)На зимові свята вносили в оселю дідуха (житній або пшеничний сніп). Готували кутю (обрядову їжу з пшениці з медом, горіхами, маком). На Великдень  пекли зі здобного тіста  паску, яку прикрашали фарбованим пшоном, маком.

    Хліб використовували в обрядах зустрічі весни: господарки пекли із тіста жайворонків, з якими діти закликали весну.

 

6)Щодня до нас приходить гість.

Рум`яний, теплий, свіжий.

І називається він – хліб.

Він - наша перша їжа.

Звичайно перша! Головна!

Як сонце і повітря,

Хлібина ніжна і смачна,

Пшенична або житня.

 

 

 

7)Усі купуйте хліб духмяний —

Він незвичайний, він святий,

Ввібрав і пісню, й працю в себе.

Цей хліб рум'яний на столі.

 

8)Він же пишний і гарненький,

І добренький,  рум’яненький,

Із мукиці і водиці,

З золотої  він пшениці.

 

 

9)І в цей ярмарок урочистий,

Ви купуйте променистий,

Золотий, як небокрай,

Український коровай.

 

10)Хліб завжди щоб був на вашому столі.

Щасливі були люди і в місті, і в селі.

Серця хай будуть сповнені любов’ю!

На щастя, на здоров я і на долю!

 

Танок з рушниками «Біла паляниця».

 

 

 

4 група учнів

 

1)-Чуєш, кумо, я недавно 

В пресі прочитала,
Що склероз буває ранній
 Від вживання сала!

 

 2)Правду кажуть! Коли зранку 

Шмат сальця заточиш —
Аж до вечора забудеш,
Що поїсти хочеш!

 

3)А у нас на Україні

Хлібом – сіллю вас зустрінуть

А ще салом почастують

Споконвік його цінують.

 

4)Їжте сало – буде сила

І щоб там  не говорили

Про холестерин в крові-

Ви не вірте тій брехні.

 

5)Будеш сало споживати

Станеш гарно виглядати

Так ще прадіди казали,

Коли сало коштували.

 

6)А яке ж воно смачне

З морозильника сальце

З помідором, часником

Із борщем та огірком.

 

 

7)Людоньки добрі, не зволікайте,

підходьте, купуйте та не оминайте,

сало в долоню або на п’ять пальців,

сало , що в шкварках і в вигляді смальцю!

 

8)Підкопчена димом рожева скоринка,

з проріззю – це українська родзинка!

Сало в розсолі, та щедро солене!

Сало поперчене й почасничене!

 

9)Сало із редькою, сало із хроном,

Із огірком та із хлібчиком чорним,

Сало з гірчицей або з цибулиной-

Добрішає світ, та м’якшіє людина.

 

10)Картопля в мундирі, квашена капустка,

Та сиротіє без сала закуска.

Вирує життя та міняється мода,

Та сало із моди не вийде ізроду.

 

11)Сало в хатині – це наша культура,

Тому є в українців здоров’я й фігура!

Салонько давнє і вічно класичне!

Нам найрідніше і патріотичне!

 

 

Сценка

 

1 дівчина

- Ох! Усе на ярмарку тут є! 


2 дівчина.

  -Було твоє, купив – моє! 

 

1дівчина
 -Є й картопля... 


2дівчина

- Є й буряк... 


1дівчина

-Тут цибуля... 

 

 2 дівчина

-А там – мак! 


1дівчина 

-Чого тут тільки не має! Кому що треба – той питає!


Василь.

-А я б ось запитав, де тут можна попоїсти. Зголоднів, аж живіт підвело.

 

5 група учнів

1)Щоб нечиста щезла сила,

Панував здоровий дух.

Божа благодать вступила.

Спрямувала зір і слух,

На ісконне, на величне.

Богом дане нам, і вічне.

Треба ласувати чим?

 

Разом. Звісно, батьківським борщем!!!

 

2)Українській кухні — більше, ніж російській чи білоруській — притаманні овочеві страви. Безумовно, найбільш популярною й улюбленою серед них був борщ.

Борщ готували у кожній родині, він був універсальною стравою будь-якої пори, у будні й свята. До його складу могло входити близько двадцяти продуктів, але основним компонентом вважався буряк, який у давнину мав назву «борщ».

 

3)Існувало три різновиди страв із цією назвою. Найпоширенішим був борщ з капустою й квашеним буряком, морквою, цибулею. У XIX ст. до борщу вже додавали картоплю.

 

4)На Півдні й Сході України борщ найчастіше готували з квасолею. Заправляли його буряковим квасом, сироваткою, по можливості сметаною. На свята варили борщ із м’ясом, а в будні заправляли салом. У піст в юшку клали сушену рибу або гриби, а заправляли олією.

 

5)Навесні готували зелений борщ із щавлем, молодою зеленню кропиви, лободи, кропу, петрушки, заправляли яйцями і по можливості сметаною. Влітку популярним був холодний борщ на сироватці, який не варили. До сироватки лише додавали варену картоплю або буряк, петрушку, кріп, цибулю, по можливості круте яйце й сметану.

 

6)Залежно від достатку, наявності тих чи інших продуктів, досвіду господині борщ міг бути густим: аж хвилі встають, такий, що за туманом дітей не видно; рідким: хрущі в борщі, а жаба в юшці.

 

7)Були борщі «зі свищами» — майже зовсім порожні, «жонаті» з кашею; перелякані — бліді; лисі — без м’яса. Саме борщ і пішов від буряку. Він — головий його компонент. Його багато в цьому році. Бог послав

Пісня «Борщ»

 

6 група учнів.

 

1)Борщ — це овочі й приправи.
Ну й корисна для всіх страва!
То ж борщі, ой превідмінні,
Варять здавна в Україні!

 

2) Моя мати борщ варила,

Його салом задобрила,

Сікла моркву і буряк

І томати м’яла,

Потім смажену цибулю

В чавунець кидала.

І капусту, і часник,

Зелену петрушку,

А тоді дала мені

Скуштувати юшку.

Ой, який же борщ смачний!

Український, запашний!

Всю каструлю з’їв би я,

Та велика в нас сім’я!

 

3)Захотіла я сьогодні борщику зварити.

Встала вранці й почала городом ходити.

Барабольки накопала, Буряків нарвала,

Капустину і морквину у кошик поклала.

Прошу в гості завітати до моєї хати.

Із городини цієї борщик скуштувати.

 

4)Свининка на кісточці, жменька квасольки,
Грибочки, капуста, штук три барабольки,
Морквинка, буряк, часничок і перчинка,
Листочок лавровий, укропу стеблинка,
Солодкого перцю й селери - частинка,
Петрушечки трішки, та солі краплинка,
Одна цибулинка й шматочечок сала,
Щоб злотомедально та страва сіяла,
А ще – помідори додала у горщик,
І вийшов - смачнющий український борщик!

 

5)Хоч і навчала колись баба Настя:

"Борщ - як життя, хто не зваре  - удасться!",

самий справжнісінький запланувала,

... Навіть і горщика приготувала.

До буряка, до капусти, до моркви

Кістку м`ясну для навару, картоплі,

Трохи квасольки, петрушки корінчик

І цибулинку, і сальця з мізинчик,

Гостру перчицю, щоб смак відтіняла,

Цукру півщіпки та солі додала...

 

6)На молдаванський мій борщ не похожий -

Не підкисляю я квасом, не можу

Перебивати букет повнозвучний

Свіжої зелені, складників тучних.

Збігла удовж горщика слізка ігриста,

Вже рум’яніє покрівля із тіста,

З салом натертий часник напуває

Ніжні пампушки, і пахощі грають!..

А на столі вже сметана чекає,

На рушнику коровай остигає.

Наче у свято - родина навколо.

Ви завітали? - Будь ласка, до столу!

 

 

7) Чи любите ви борщ так, як люблю його я ?

Без нього я жодного дня не можу прожити:

З часничком і пампушками,

З цибулькою і грибами,

З морквою, квасолькою,

Перцем, бараболькою.

І пісненький, і жирненький,

Ой же, який смачненький !

 

 8)Файний борщик я зварила, прошу скуштувати,

Хто його посьорбує, не буде сумувати.

Тепер треба взяти сметани гладущик,
Та миску пампушок гарячих пахущих.

У ложку здорову борщу наберіть,
І райський нектар той у рот покладіть…

Прожуйте, смакуючи, й ніжну пампушку
Вкусіть, як хижак - свою здобич-звірюшку.

 

7)Він і солодкий, і солоний,

І в міру кислий, і гіркий,

І буряково – часниковий,

Капусно – кропо – петрушковий,

Цибульно – м'ясо – помідорний,

І в міру жирний чи пісний.

А аромат який шугає в небо,
Що нюхають і в Арктиці пінгвіни.
І вся планета наша добре знає:

То дух пампушок лине з України…

Впадаю швидко в забуття,

Пізнав я справжній сенс життя.

 

Пісня «Борщик» (Н.Май) 

 

Сценка

 

Христя. Нарешті на базарi два куми зустрiлись,

Один живе у райцентрi, другий живе у селi.

 

1 кум

- Як там справи, кум Микола?

 

2 кум

- Та хай йому трясця!

 

1 кум

-А що ж таке?

 

 2 кум

Та недавно купив зубну пасту

Воно ж тепер тiльки й знають,

Що все рекламують:

Чистiть зуби цим “Колгейтом”

I як в бобра будуть!

То я, дурний, i почистив,

І не забарилось,

Як у бобра всього лиш два

Спереду лишились.

 

1 кум

-А тобі, куме, два зуби вистачить, щоб вареників посмакувати.

 

2 кум

- Якщо з картоплею чи з капустою, я б їх і без зубів їв.

 

7група учнів

 

 1)В Україні дуже полюбляють вареники. Ця страва з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем, найтиповішою в українській національній кухні. Слово вареники походить від дієслова «варити». Вареник має вигляд маленького конвертика з тіста, в який загортається найрізноманітніша начинка.

 

2)У давнину ця страва наділялася певними магічними властивостями. Оскільки вареник за формою нагадує Місяць, йому в народі приписували відповідні функції Місяця – сприяти добробуту і зміцненню здоров’я людини.

 

3)У меню українського селянина вареники траплялися не часто, вони були окрасою недільного і святкового столу. Їх подавали також на весіллях, хрестинах, поминках, на гостинах, присвячених храмовим святам, варили на толоку й обжинки.

 

4)Тісто для вареників робили з пшеничного, житнього, гречаного борошна або з їх суміші. Прісне тісто замішували на сироватці з яйцем, давали йому вистоятись і розкачували варениці, які потім начиняли.

 

5)У деяких західноукраїнських районах вареники називали “пироги” або “варені пироги”. Начинка могла бути пісною або скоромною, залежно від релігійного календаря. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені і товчені сухофрукти, варену квасолю, горохове пюре, пшоняну або гречану кашу.

 

 6)Варили вареники у крутому окропі, а готові виймали лозяним ополоником, складали у макітру й заливали засмажкою з олії або сала з цибулею.

 

7)Дуже любили українці вареники з сиром. Вони займали важливе місце в українських обрядах. Вважалося, що ними можна задобрити духів: добрих – щоб допомагали, злих – щоб не шкодили. Готували вареники з сиром на весілля, на хрестини, пригощали на толоці, обжинках і обов’язково – на масляну. До вареників з сиром додавали сметану чи ряжанку, запивали холодним свіжим або кислим молоком.

 

 

 

8 група учнів

 

1)Що у світі найсмачніше?

Може, краби чи ікра?

Може, ще щось, найдавніше?

Є багато різних страв.

Вареники спрадавна

Шанують в Україні:

Вареники із вишнями,

Вареники з черешнями,

З чорницями, суницями,

Сливками й шовковицями.

 

2)Вареники з капустою,

Картоплею і сиром –

Їжте, люди, на здоров’я

І ходіть із миром!

Тільки в хаті українській
Покуштуєш диво з див:
Ось півмісяці у мисці,
А над ними в'ється дим,
Бо гарячі - масло тане...
Чи ж ви знаєте, що це?

 

5)Це - вареники в сметані,
Найсмачніші над усе!
Українці! Пригадаймо,
З чим вареники в нас є?

Знає кожна господиня,
Що до столу подає.
З сиром ось жовтіють в мисці,
І з картоплею киплять...

Полюбляють українці
За столом поласувать.

 

6) Є вареники у хаті -
В Україні все гаразд:
Всі - щасливі і багаті,
Щедре сонце світить в нас!
Слава хаті українській,
Слава нашій всій землі,
І вареникам у мисці,
Що на нашому столі!

 

7)Слава хаті українській,

Слава нашій всій землі,

І вареникам у мисці,

Що на нашому столі!

 

 

Пісня «Ой,вареники»

 

 

9 група

1)Хтось любить м'ясо, а хтось- гриби,

Хтось -борщ, а хтось - пампушки,

А я з дитинства щиро полюбив

Смачненькі та пухнастенькі галушки.

 

2)Хтось любить сало, хтось любить юшку

А нам до смаку - тільки галушки.

Ой, ви галушки - наші смачненькі

Дуже корисні, завжди м’якенькі.

 

3)Пишайся, Галушко, день добрий настане,

Гаряча до столу ти прийдеш до нас!

Цибулька із салом чи ніжна сметана

Хай нам нагадають про ситості час!

 

4)До борошна яйця, сметани та солі,

І можна вже з тіста галушки ліпить!

Цариця Галушка у нас на престолі,

Як тільки з окропу піднявшись, скипить!

 

5)Ми славим натхненно Галушку щасливу,

Бо кращої страви не їли ніде!

У спеку, в морози, в відлигу чи зливу

Побачишь Галушку і посмішка вже!

 

6)Слава Галушці голубоньці, слава!

В тісті пухкому проста красота!

З засмажкою ніжна, в бульйоні ласкава,

А ще солоденька- сама смакота!

 

 

7)Будем завжди їх ми варити,

Бо без галушок - не можемо жити.

На ярмарку ви не сумуйте,

Галушки наші скоріш скуштуйте.

 

Будем вас ми частувати

І галушки подавати.

Всіх гостей ми пригощаємо,

Та смачного вам бажаємо.

А галушки наші голубоньки,

Велику муку терпіли,

В окропі кипіли,

Сиром боки позапихані,

Маслом очі позаливані,

Я вас, галушки, величаю.

І в сметану вмочаю.

 

Пісня «Галушки»

Ой, галушечки-галушки, —

Нема в світі краще юшки:

І на салі, і в сметані,

І пшеничні, і гречані.

 

Час дарма ви не втрачайте,

Всі до столу завітайте.

Буду вас я частувати

І галушки подавати.

 

Група учнів

1)На доброму ярмарку ми побували,
Одні продавали — інші купували,
Співали, сміялись та ще й жартували,

 

2)Здоров’я і щастя всій нашій родині,

А цвіту і плоду моїй Україні.

Щоб був достаток на столі

У кожнім місті та селі.

 

3)Щоб родила щедро нива,

Щоб у хаті все як слід,

Щоб довіку був щасливий

Український славний рід!

 

 

 

Пісня «Хай буде гаразд!»

 

 

 

doc
Додано
22 лютого
Переглядів
85
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку