Роль фразеологізмів у мовленні. Стилістичні засоби фразеології

Тема. Роль фразеологізмів у мовленні. Стилістичні засоби фразеології

Мета: поглибити знання учнів з української фразеології, розкрити функціонально стилістичні можливості фразеологічних одиниць, сформувати вміння використовувати фразеологізми в мовленні, розвивати творчі навички самоосвіти й самовдосконалення, виховувати повагу до народної мудрості, до творчості майстрів слова.

Тип уроку: узагальнення й систематизація набутих знань.

Обладнання: фразеологічні словники, картки з індивідуальними завданнями, малюнки для творчої роботи, тести.

Цілі:

Учні повинні знати:

• джерела української фразеології;
• виділяти міжстильові фразеологізми;
• слова-терміни, пов’язані з розділом «Фразеологія».

Учні повинні вміти:

• пояснювати значення фразеологізмів;
• утворювати антонімічні й синонімічні пари ФО;
• складати діалоги, твори – мініатюри, використовуючи фразеологізми;
• складати речення з ФЗ.

Форми роботи: колективна, групова, індивідуальна, у парах.

Методи та прийоми: слово вчителя, спостереження над мовним матеріалом, постановка проблемного питання, робота в зошитах, розповідь вчителя, робота зі схемою, колективна робота, робота з підручником, виконання вправ, виразне читання, робота біля дошки, творче завдання, робота з епіграфом, ілюстраціями, фронтальне опитування.

                                        Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчання.

                                      Епіграф уроку:

                             Наші предки стріляли з лука,

                             Вміли точно влучати в ціль.

                             Тож і образ іде звідсіль!

                             Влучне слово в оздобі звука.

                             Процвітай, українська мово,

                             Заохочуй красою нас:

                            Що багатший твій слів запас, -

                            Легше вибрати влучне слово.

                            Позбувайся багатослів’я,

                            Наведи влучних слів зразки.

                                                                          Д.Білоус

Протягом уроку ми будемо працювати над проблемними питаннями:

1.Чому виникають фразеологізми і яка їх функція в мовленні?

2.Які джерела української фразеології?

3. Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?

Вступне слово вчителя:

Сьогодні серед вас присутні:

теоретики – викладають теоретичний матеріал;

програмісти – скласти тести;

перекладачі – перекласти фразеологізми українською мовою;

лексиколог – дібрати до фразеологізмів синонімічні ряди;

дослідники – підготувати повідомлення про походження крилатих висловів;

синтаксисти – визначають синтаксичну роль фразеологізмів у мові;

практики – створити твори-мініатюри, діалоги.

Деякі з груп мали випереджувальні завдання, які будуть презентуватися протягом уроку.

З давніх-давен народ із покоління в покоління  передавав усталені звороти – чудові перлини нашої мудрості.

Фразеологія кожної мови – це скарбниця народу, його  культури, що містить багатий матеріал про історію, звичаї, мрії  й сподівання.

Немає такої галузі життя, буття народу, яка б не характеризувалася усталеними зворотами. Значення фразеологічних зворотів пояснюється в фразеологічних словниках. Фразеологізми вивчаються в розділі науки про мову – фразеології.

 ІІІ. Актуалізація опорних знань. Фронтальна бесіда за запитаннями.

• з якої мови походить термін фразеологія?
• у яких двох значеннях вживається слово фразеологія?
• що ми називаємо фразеологізмами?
• чим фразеологізм відрізняються від вільних словосполучень?
• Кого ви знаєте з дослідників української фразеології?
• З якими розділами мовознавства пов’язана фразеологія?

ІV. Презентація творчих робіт. (Твори – мініатюри, діалоги, де було б використано якнайбільше фразеологізмів).

Теми творів: «Ми уже десятикласники», «У тридев’ятім царстві».

Теми діалогів: «В автобусі», «У трамваї».

Слово практикам.

V. Формування вмінь та навичок учнів.

Учитель. До фразеологізмів належать фразеологічні зрощення та фразеологічні єдності. З повідомленням виступають теоретики.

Учитель. Характерною ознакою фразеологізмів є також полісемія(багатозначність). Першорядна роль у питаннях полісемії належить контексту, бо саме він є основним засобом виділення й актуалізації певного значення.

1.Яких значень набуває фразеологізм у кожному з поданих речень?  Виписати фразеологізм, під відповідним номером з’ясувати його значення.

1) Коли син остаточно стане на ноги, він житиме окремо!

2) Операція пройшла успішно, і хворий швидко став на ноги.

3) Гучна музика серед ночі підняла на ноги ввесь під’їзд.

4) Я не залишу вас у біді – підніму на ноги все начальство.

Відповідь: 1. Виростити, довести до самостійності.

                   2. Вилікувати.

                   3. Турбувати.

                   4. Змушувати до активної дії.

Учитель. Окремі фразеологізми можуть співвідноситися між собою як синоніми, антоніми.

2.Завдання: утворити антонімічні й синонімічні пари.

І група -  співати  дифірамби;(про того, хто хвалить, надмірно підносить когось). Антонім – поливати брудом; синоніми – підносити до небес, носитися як з писаною торбою.

ІІ група - ні пари з уст; (мовчати). Антонім – розпустити язика; синоніми – прикусити язика, тримати язик за зубами.

ІІІ група - кури не клюють; (багато). Антонім – як кіт наплакав; синоніми – хоч греблю гати, тьма-тьмуча, хоч лопатою загрібай.

ІV група - бити байдики; (ледарювати).  Антонім – крутитися як білка в колесі, дихнути не давати, не дати вгору глянути; синоніми – ні за холодну воду не братися, горобцям дулі крутити, сидіти, склавши руки.

Слово лексикологу.

Зробити висновок. Які особливості фразеологічних антонімів і синонімів?

3.Скласти речення з фразеологізмами:

І гр. - як кіт наплакав;

ІІ гр. - крутитися як білка в колесі;

ІІІ гр. - як дві краплі води;

ІV гр. - як грибів після дощу.

- Яку синтаксичну роль виконують фразеологізми в реченні?

- Чому кома не ставиться перед як?( Не виділяються порівняльні звороти, що входять до стійких лексичних словосполучень).

До слова запрошуються синтаксисти.

Учитель. Українські письменники використовують фразеологізми у своїх творах?

 4.Хто автор цих слів? Назвати фразеологізми, пояснити їхнє значення.

А.Коли другі облизня піймали, то і ми остерігаймося.

Наталка многим женихам піднесла печеного кабака, глядя на сіє, і я собі на умі.(П’єса «Наталка Полтавка» І.П.Котляревського)

Б) Крутився коло пана, не знав, з якого боку підступити:…зажив з піщанами… Як у Христа за пазухою… (Панас Мирний, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)

В) Як почне, бувало, його умовляти… За те Чіпка любив бабу; душі не чув у ній. (Панас Мирний, «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)

Г) Та чорт зна що! Ви ударяєте на гроші – гроші всьому голова. (І. Карпенко-Карий «Сто тисяч»).

Д) Еней… заплутався, мов рибка в сітці. Пристиджені його вельможі на йолопів були похожі, ніхто з уст пари не пустив. («Енеїда», І.П.Котляревський).

- Назвати фразеологізми, пояснити їхнє значення.    

-Дайте  відповідь на одне з проблемних питань: чому виникають фразеологізми і яка їх функція в мовленні?

Слово дослідникам.

Учитель. Українська фразеологія багата крилатими висловами – афоризмами – це влучні висловлювання видатних філософів, письменників, учених, державних і політичних діячів.

-Робота біля дошки. Відредагувати такі вислови:

Прийняти міри, попередити хворобу, отримати освіту, отримати виправдання, заключити в дужки, заключати договір, кидатися в очі, згідно плану, приймати участь, по загальній згоді.

5.Завдання.  Доповнити вислови, назвати їх автора:

- Карають, мучусь… (але не каюсь).

                                               (Т.Шевченко)

- Всякому городу…(нрав і права).

                                               (Г.Сковорода)

- За моє жито ще… (мене й бито).

                                                 (Гулак-Артемовський)

- І чужому научайтесь… (й свого не цурайтесь).

                                             (Т.Шевченко)

Мужича правда єсть палюча, а панська… (на всі боки гнуча).

                                                  (І.Котляревський)

Учитель. Крилаті вислови належать до різних літературних, міфологічних та історичних джерел.

   Звідки пішли мудрі фразеологічні вислови?Ми послухаємо дослідників.

Ноїв ковчег – засіб порятунку (Біблія);

Едемський сад – райське життя (Біблія);

Содом і Гомора – хаос (Біблія);

Сізіфова праця – тяжка безконечна робота (повсякденне життя);

Прийшов,побачив,переміг – не розібравшись, зробив висновок (вислови відомих людей);

Прокрустове ложе – вигадане мірило (давньогрецька міфологія);

Сіль землі – найбільша творча сила народу (Біблія).

6.Фразеологічні ілюстрації(із якими біблійними сюжетами пов’язані своїм походженням фразеологізми, які потрібно встановити й пояснити їхнє значення).

Учитель. Біблія – найпоширеніша у світі книга, із якої наш народ протягом століть поповнював фразеологічний запас української мови, збагачуючи її. Тож нехай біблійні вислови, почуті на сьогоднішньому уроці будуть посіяні в добру, родючу землю – вашу душу.

Теоретики. У системі української фразеології на особливу увагу заслуговують каламбурні сполуки(гра слів, заснована на використанні омонімів у комічному чи сатиричному контексті).

Наприклад:

Сідайте,на чому стоїте;

ще й ноги звішуйте;

ну і ніс – для праздника ріс, а ти в будень носиш;

правда твоя, що на вербі – груші, на осиці – кислиці;

що там і говорить, коли й нічого балакать та подібні.

Дослідники. Справжню історію народу важко створити, якщо не знаєш мови народу, яка показана у фразеологічних історизмах – це прислів’я і приказки – колективний досвід попередніх поколінь, у яких відбито боротьбу народу з монголо-татарською навалою, з турецькими, польськими, шведськими та іншими загарбниками.

Серед них: висипався Хміль  із міха та показав ляхам лиха; загинув, як швед під Полтавою; який пан, така й орда й багато подібних до них.

Глибока мудрість відбита і в фразеології, що позначає народні прикмети: як прийде май, так у землю пхай, а прийде іюнь, хоч у землю плюнь; як зозуля закує, так і літо настає; весна красна квітами, а осінь плодами та інші.

Прислів’я -  вислів життєвої мудрості досить часто втілений в алегоричну форму.

Наприклад: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (П.Мирний), «А судді хто?»(О.Грибоєдов), «Герой нашого часу» (М.Лермонтов), «Людина і зброя» (О.Гончар), «Тіні забутих предків» (М.Коцюбинський).

Учитель. Фразеологізми не тільки збагачують і прикрашають загальнонародну мову, а й сприяють міжнаціональному єднанню, забезпечуючи досконалий переклад з однієї мови на іншу, що показує близькість інших мов, зокрема російської.

7.Завдання: дібрати відповідні фразеологізми з російської мови.

Як билинка в полі – один как перст;

Моя хата скраю – моё дело сторона;

Накивати п’ятами – уносить ноги;

Ні в тин ні в ворота – ни к селу ни к городу;

Віч-на-віч – с глазу на глаз;

Брати ноги на плечі – только пятки засверкали;

Дурня клеїти – Ваньку валять;

Як корова язиком злизала – как сквозь землю провалилось;

ВИСНОВОК:

Перекладач. Щоб правильно передати фразеологізм іншою мовою, треба не дослівно перекладати його, а знайти точний відповідник йому в тій мові.

Учитель. Серед фразеологічних зворотів виділяють міжстильові(ті, які використовуються в усіх стилях мовлення: привернути увагу, докласти зусиль, з року в рік) та обмежені вживанням у певному стилі:

У яких же стилях мовлення, на вашу думку, найчастіше використовуються фразеологізми?( в художньому та розмовному)

8.Розподільний диктант.

Записати в 1-шу колонку фразеологізми офіційно-ділового стилю, у 2-у - наукового. Зняти з порядку денного, прийняти рішення, дійсний спосіб, рівнобедрений трикутник, взяти до уваги, єнотовидний собака.

Учитель. Є фразеологізми з повторюваними словами: око за око; п’ядь за п’яддю; плече в плече; кінець кінцем; з дня на день; із року в рік; копійка до копійки; зуб на зуб; слово по солову.

Є казкові фразеологізми: ні в казці сказати, ні пером описати; скоро казка мовиться , та не скоро діло робиться; у тридев’ятім царстві, у тридев’ятім государстві; Баба Яга – костяна нога; по щучому велінню, по моєму хотінню.

9.Творче завдання.

Скласти речення  з поданими фразеологізмами.

Березова каша(різка з берези, якою карають); каша в голові(безладдя думок) ;заварити кашу(почати неприємну справу) ; каші просить (діряве взуття) ; каші не звариш (не домовишся) ; мало каші з’їв ( не доріс) ; кашу маслом не зіпсуєш (хорошим не нашкодиш).

10.Вправа-конкурс. Робота в групах.

І група – записати якнайбільше фразеологізмів, де називається якась частина тіла;

ІІ група – записати фразеологізми, у яких зустрічаються числівники;

ІІІ група – записати фразеологізми, де є власні назви.

 ІV група – записати прислів’я та приказки.

11.Дати відповіді на запитання – жарти.

• Чи буває душа в п’ятках? (коли злякатися).

• Чи є ноги в книжки?(говорять: узяв книжку догори ногами).

• Що можна ламати без рук і без усякого знаряддя (голову).

• Коли беруть ноги на руки? (коли втікають).

• Чи можна вийти сухим із води ( качка й гуска).

• Хто може зробити з мухи слона? (фантазер).

• Кому може бути море по коліно? (п’яниці).

12. З якої професії?

Назвіть з якої професії прийшов у життя кожен із фразеологізмів:

1. Не святі горшки ліплять ( із мови гончарів).
2. Створити зелену вулицю ( залізничників).
3. Під одну гребінку.( перукарів).
4. Куй залізо, поки гаряче. (ковалів).
5. Вставляти палки в колеса (стельмахів).

• Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

13. Тести.

1. Фразеологія – це:

а) вчення про стійкі словосполучення та звороти мови;

б) вчення про звукову будову мови;

в) вчення про частини мови.

2. Знайти український відповідник до російського фразеологізму: «два сапога пара»:

а) «з пустого в порожнє»;

б) «обоє рябоє»

в) «накивати п’ятами».

3. Знайти російський відповідник до українського фразеологізму: «ускочити в халепу»:

а) «точить лясы»;

б) «попасть в переплет»;

в) «бить баклуши».

4. «На сьомому небі» - це:

а) словосполучення;

б) речення;

в) фразеологізм.

5. Знайти відповідник до фразеологізму «замітати сліди»:

а) приховувати;

б) втікати;

в)обдурювати.

6. Знайти фразеологізм, що означає «запам’ятати»:

а) «за ніс водити»;

б) «зарубати на носі»;

в) «не сунути носа».

7. Фразеологізми використовуються:

а) в розмовно-побутовому та художньому стилях;

б) в науковому та публіцистичному стилях;

в) у всіх стилях мовлення.

8. Доповніть фразеологізм: «бреше, мов…»:

а) мудрості вчить;

б) шовком шиє;

в)пройшов Крим і Рим.

                     Ключ:

1-а, 2-б, 3-б, 4-в, 5-б, 6-б, 7-в, 8-б.

Рефлексія ( метод незакінченого речення ).

Сьогодні на уроці я:

а) дізнався…

б) зрозумів…

в) переконався…

VІІ. Підсумки уроку.

Сподіваюся, що сьогоднішній урок став вам в нагоді: адже ви показали свої творчі здібності, збагатили своє мовлення перлинами народної та літературної творчості. Як гарно сказав майстер українського слова Р. Федорів, відповідаючи на запитання: « Звідки ви берете фразеологізми?»

« Просто ходжу по світу з відкритою душею, слухаю, багатію!»

Тож давайте й ми будемо жити з відкритою душею для народних мовних скарбів, щоб наша квітуча мова соловейком весняно звучала, сміло, крилато у світі літала.

 Звучить пісня Н. Красоткіна «Мово рідна моя, не мовчи!»

VІІІ. Оцінювання.

ІX. Домашнє завдання:

1. Повторити теоретичний матеріал із теми «Фразеологія».
2. Дібрати (20-30) фразеологізмів, що виникли внаслідок спостереження за живими істотами або вправу за підручником.