Конспект уроку "Синоніміка речень з прямою мовою та непрямою мовою"

  Тема. Синоніміка  речень з прямою мовою  та непрямою  мовою.

Мета: поглибити знання учнів з теми «Способи передачі чужого мовлення»; удосконалити вміння і навички розпізнавати речення з прямою мовою та непрямою мовою; розвивати вміння передавати чужі думки за допомогою речень з прямою, непрямою мовою, правильно їх оформляти на письмі; замінювати речення з прямою мовою на синонімічні речення з непрямою мовою; розвивати логічне та образне мислення, пам'ять; збагачувати словниковий запас; виховувати в учнів духовність, милосердя.

Очікувані результати.

У кінці уроку учні зможуть:

• розпізнавати речення з прямою та непрямою мовою, правильно їх інтонувати;
• ставити розділові знаки у реченнях з прямою, непрямою мовою;
• замінювати  речення з прямою мовою на синонімічні речення з непрямою мовою.

Тип уроку: урок розвитку компетентностей

                                                         Хід уроку

                     І якби на те моя воля,
                                     Написала б я скрізь курсивами:
                        -Так багато на світі горя,
                                         Люди, будьте взаємно красивими!

                                                                                   Ліна  Костенко

I.   Вступне слово.

 Нещодавно, перечитуючи поезію Ліни Костенко, я натрапила на такі рядки: «Духовний Чорнобиль давно почався, а ми його ще тільки боїмося». Усі ми боїмося ядерної війни, екологічних катастроф чи, так би мовити, «другого Чорнобиля», проте  мало хто замислюється, що духовний Чорнобиль – це набагато більша біда. Адже спустошена, зачерствіла душа – страшна зброя в руках сучасного людства. Вона може призвести і до ядерних війн, і до екологічних катастроф. Сьогодні я пропоную вам поговорити про духовність, тому  епіграфом до уроку будуть слова Ліни Костенко.

II. Оголошення теми та мети уроку.

Подивіться уважно на тему уроку і скажіть, будь ласка, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку.

III. Мотивація навчання учнів. Де ви зможете використати знання з даної теми?

IV. Активізація знань учнів.

1. Лінгвістична гра «Так чи ні»

1. Речення з прямою мовою, непрямою мовою, невласне прямою мовою, цитата, діалог – це способи передачі чужого мовлення? (Так)
2. Дослівне відтворення чужої мови із збереженням лексичних та синтаксичних особливостей – це пряма мова?   (Так)
3. Непряма мова становить складносурядне речення? (Ні)
4. Речення з прямою мовою складається із слів автора та прямої мови,яка містить змістове ядро конструкції? (Так)
5. Невласне пряма мова поєднує в собі елементи прямої та непрямої мови? (Так)
6. Діалог – це розповідь одної особи?( Ні)
7. Нова репліка діалогу записується з нового рядка?   (Так)
8. Репліки діалогу інколи беруться в лапки? (Так)
9. Репліки діалогу не можуть містити у собі слів автора? (Ні)

10. Епіграф є різновидом цитати? ( Так)

11. Цитати завжди беруться в лапки?  (Ні)

12.Чи може з малої літери писатися цитата? (Так)

2. Групова робота.

Робота з текстом. Прочитайте текст і виконайте тестові завдання до нього.

1. Антуан де Сент-Екзюпері у своїй знаменитій казці «Маленький принц» сказав: Найголовніше – те, чого очима не побачиш. 2. Що ж є у нас найголовніше, чого ми не бачимо? 3. Душу? 4. Безперечно, щира краса людини насправді непомітна. 5. Проте якось же вона виявляється. 6. Виявляється в доброті, милосерді,  чуйності, здатності любити, в  усіх вчинках людини, в її усмішці, в її душі. 7. Це гармонія із самим собою та світом довкола.           8. Вона руйнує стіну, бар’єр непорозуміння, зла, ненависті, зігріваючи  всіх, хто знаходиться поруч з людиною, котра її випромінює.

   1.Пунктуаційну помилку допущено:

     А) у першому реченні;

     Б) у другому реченні;

     В) у третьому реченні;

     Г) у сьомому реченні.

    2.Вставне слово вжите у тексті виражає:

      А) порядок викладу думок;

      Б) джерело інформації;

      В) впевненість;

      Г) невпевненість.

   3.Орфографічну помилку допущено у слові:

      А) бар’єр;

      Б) ненависть;

      В) виявляється;

      Г) найголовніше;

   4. У якому реченні вжито відокремлену обставину:

      А) у третьому;

      Б) у п ‘ятому;

      В) у шостому;

      Г) у восьмому.

   5. Явище повної асиміляції відбувається у слові :

      А) безперечно;

      Б) навколишнім;

      В) виявляється;

      Г) усмішці.

Код: 1.а; 2.в ; 3.а ; 4.г ; 5.в.

V.   Сприйняття та засвоєння  нового матеріалу.

1.                Відшукайте у даному тексті речення з прямою мовою. Спробуйте його  замінити реченням з непрямою мовою. Чи збережеться зміст, пунктуація та інтонація речення? (Зміст зберігається, а інтонація та розділові знаки – ні).Чи можна назвати такі речення синонімічними?
2.                Завдання: виписати речення з прямою мовою у тому порядку, що відповідає поданим схемам, поставивши розділові знаки.

 1.  А : “П “.     2. “П ,--а,--п”.     3.” П ,--а :--П”  .      4. А :” П” ,--а.

Якщо в склянку з чистою водою ми крапнемо хоч росинку чорнила, вода вже не буде кришталево чиста. Вона буде сіра, брудна, з “душком” сказала Л.Костенко і додала  так само і з нашою душею.

О. Радищев писав лише тоді станеш людиною ,коли навчишся бачити людину в іншій.

Якої б віри якого б народу не була людина говорив Шевченко стає нашим найріднішим братом коли вона у біді.

О. Гончар зазначав саме в людяності, у здатності любити, у моральній чистоті полягає найвища духовність тому пам’ятаймо про це.

3.                Асоціативний кущ. Подані речення є цитатами відомих людей, а як ви розумієте слово “духовність”, з якими поняттями воно у вас асоціюється.
4.       Працюємо у парах.  Творче  конструювання.

Завдання в парах: перебудуйте подані синтаксичні одиниці:

 І учень: на речення з прямою мовою та словами автора; ІІ учень: на речення з непрямою мовою. Прокоментуйте різницю між ними та їх інтонаційним оформленням.             

1.                Умій відчувати поряд з собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний світ – радість, горе, біду, нещастя ( В. Сухомлинський)
2. Своєю поведінкою, своїми вчинками не завдавай людині болю, образи, хвилювання (В.Сухомлинський)
3. Умій підтримати людину, допомогти їй, коли у неї горе ( В. Сухомлинський )
4. Умій виховати себе так, щоб ти не „сипав сіль” на чужі, болючі рани, щоб гучно не ступав брудними чобітьми там, де треба затамувати подих, щоб не ломитися в двері, коли треба тихенько, на пальчиках, зайти в неї, щоб не сміятися тоді, коли всім сумно! (В.Сухомлинський )

4. Лінгвістичне спостереження.

Порівняйте дві конструкції: речення з прямою мовою та речення із непрямою мовою, визначіть, чи однакова стилістика їх .

Висновок: синонімічними є конструкції з прямою й непрямою мовою, але вони характеризуються різними  стилістичними  відтінками. Пряма мова – це художній прийом змалювання постаті персонажа, розкриття його внутрішнього світу й поведінки ,його ставлення до оточення. Це засіб індивідуалізації мови літературних героїв. Непряма мова стилістично нейтральна, позбавлена експресивності.

5.                    Обери позицію.

 Красивих людей багато, але  чи всі вони красиві душею? Що головніше, на вашу думку, зовнішня чи внутрішня краса ?

Духовність – це неодмінна складова нашого життя. Та, на жаль, все частіше ми говоримо про бездуховність. Ось результати нашої діяльності (показ світлин із зазначенням посилань на джерело). 

Учні коментують фотографії, висловлюють свої думки.

6. Мить творчості .

Висловіть свої думки щодо духовності сучасного покоління, які б поради ви дали  своїм одноліткам, щоб великодушність була реальністю,  а не міфом? У своїй роботі використайте речення з прямою мовою та непрямою .

VІ. Підсумки уроку. Оцінювання, самооцінювання знань.

Відомий український письменник Олесь Гончар у вуста одного із героїв відомого роману “Собор” вклав такі слова: “Собори душ своїх бережіть, друзі …Собори душ”. Я вам бажаю, щоб криниця вашої душі ніколи не висохла.

VIІ. Домашнє завдання (на вибір):

1. Скласти 6 речень  з прямою мовою про внутрішню красу людини і замінити їх синонімічними реченнями з непрямою мовою.
2. Написати твір-мініатюру  на тему ”Постулати духовного життя “.