Роль конструктивної та образотворчої діяльності у розвитку мовлення дітей з тяжкими порушеннями мовлення

Роль конструктивної та образотворчої діяльності у розвитку мовлення дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Виконала: Тишкевич Тетяна Вікторівна

Взаємозв’язок дрібної моторики та мовлення. В наш час відмічається дуже стрімке зростання кількості дітей з різноманітними порушеннями мовлення. В даної категорії дітей в результаті проведених досліджень встановлено недостатньо розвинуту дрібну моторику рук. Здавалось б, як можуть бути пов’язані мовлення і рухи. Але людина – унікальне творіння. І мозок людини з усіх чудес на Землі гідний найбільшого подиву. Вплив рухової активності на мовлення вивчали багато вчених, серед них були І. М. Сєченов, І. П. Павлов, М. О. Бернштейн і П. К. Анохін, В. М. Бехтєрєв. Вчені помітили і довели взаємозв’язок рухів рук та мовлення, а також їх стимулюючий вплив на розвиток мовлення.

У корі головного мозку великих півкуль руховий центр і мовноруховий розташовані поруч, один є частиною іншого. Тому розвиток рухової діяльності стимулює розвиток мовлення, а їх порушення теж йдуть «паралельно». М. М. Кольцова в своїх дослідженнях прийшла до висновку, що формування мовленнєвих областей відбувається під впливом кінестетичних імпульсів від рук, а точніше, від пальців. Її дослідження доказали, що кожний палець руки має доволі велике представництво в корі великих півкуль мозку.

Схема Пенфілда показує, що 1/3 всієї області займає проекція пальців рук, і ця проекційна ділянка знаходиться в безпосередній близькості до мовленнєвого рухового центра Брока.

Л. Л. Биковець в своїх дослідженнях вказує, що розвиток рухової та мовленнєвої діяльності відбувається паралельно, у тісній взаємодії. Рівень розвитку мовлення дітей прямо залежить від сформованості тонких рухів пальців рук. Якщо рухливість пальців відстає, то неодмінно затримується мовленнєвий розвиток, при цьому загальна моторика може не відставати у розвитку. Навіть відомий педагог В. О. Сухомлинський писав: «Витоки здібностей і обдарувань дітей – на кінчиках їхніх пальців. Від пальців, образно кажучи, ідуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки. Що більше майстерності в дитячій руці, то дитина розумніша».

Отже, наш мозок створено унікально, все в людському організмі взаємозалежне і взаємопов’язане. Тому і дрібна моторика тісно пов’язана з мовленнєвою діяльністю. Це підтверджено багатьма дослідженнями та спостереженнями. Розвиваючи дрібну моторику рук ми можемо стимулювати розвиток мовлення дитини з порушеннями мовлення.

Конструктивна та образотворча діяльність як засіб розвитку дрібної моторики рук та мовлення. Роботу з розвитку дрібної моторики рук в спеціальних навчальних закладах для дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку здійснюють на заняттях користуючись засобами конструктивної та образотворчої діяльності. Зображувальна діяльність та конструювання відносяться до продуктивної діяльності дітей дошкільного віку.

У результаті дослідження стану різних психічних функцій дітей зазначеної категорії Л.І. Белякова, Ю. Ф. Гаркуша, І. С. Марченко, Н. В. Рижова, В. В. Тищенко, О. М. Усанова, Т. Б. Філічева, Г. В. Чиркіна, М. К. Шеремет та ін. називають такі, властиві їм риси: недорозвинення загальної і дрібної моторики рук; недостатня стійкість, швидка виснажуваність, обмежені можливості уваги; слабка слухомовленнєва пам’ять; загальне психофізичне розгальмування; недостатній обсяг уявлень про навколишнє середовище, про властивості і функції предметів дійсності; відставання у розвитку словесно-логічного мислення тощо. Подоланню вищезазначених труднощів певною мірою допоможе використання в логопедичній практиці образотворчої та конструктивної видів діяльності, в основі яких лежить доступний для дітей наочно-практичний підхід. Така робота безумовно сприятиме засвоєнню дітьми соціального досвіду, розвитку пізнавальних умінь, особистісних якостей і розвитку мовлення зокрема.

На заняттях з образотворчої діяльності дітей потрібно знайомити з новими словами, вчити розуміти, розрізнювати їх, а також вживати слова в активному мовленні. На заняттях образотворчої діяльності відбувається засвоєння номінативної (називної) функції слова: все, що знаходиться навколо дитини, все, що вона робить і як робить, отримує назву (дощ йде, сонце світить, бурхливе море). На заняттях з продуктивних видів діяльності можливе штучне створення проблемної ситуації, в якій активізується мовленнєва поведінка. Проблемна ситуація формує комунікативну спрямованість завдання.

Мистецька діяльність сприяє також емоційному розвиткові:дає вихід вираженню почуттів;дозволяє зняти емоційну напругу;приносить самозадоволення у створенні окремого продукту.

МАЛЮВАННЯМалювання – це мистецтво зображати на площині існуючі або вигадані предмети і явища. У малюванні використовують різноманітні техніки та способи. Наприклад малювання пензлем, пальцем, щіткою, губкою, свічкою, ватною паличкою тощо. Цікавою для дітей є техніка малювання відбитками.

ЛІПЛЕННЯЛіплення глиною, пластиліном, тістом з використанням природного матеріалу: насіння, крупи, камінці тощо. Особливою властивістю ліплення є відтворення форми предмета в трьох вимірах. Ліплення збагачує досвід відчуттів і сприймань (сенсорний) дитини; сприяють розвиткові просторової уяви, пам’яті, уваги й можуть стати потужним стимулом для інтелектуального розвитку дитини.

АПЛІКАЦІЯАплікація – це створення художніх нашиванням або наклеюванням на що-небудь різнокольорових клаптиків. Для аплікації використовують папір, тканину, вату, різноманітні природні матеріали.

КОНСТРУЮВАННЯРізноманітні техніки конструювання, в тому числі конструювання з паперу – орігамі. Конструювання – це практична діяльність, сутність якої полягає у відтворенні навколишнього світу у вигляді об’ємних предметів. Воно передбачає спорудження різноманітних будівель і виготовлення іграшок з різних матеріалів. У процесі конструювання окрім розвитку дрібної моторики, розвивається уява, мислення, формується охайність, терплячість.

РУЧНА ПРАЦЯУсі види ручної праці – плетіння, виготовлення прикрас, вирізання ножицями та багато іншого. Рукоділля відіграє особливу роль в підготовці руки до письма, воно привчає дітей до акуратності, точності, уважності, наполегливості.

ГРАФІЧНІ ВПРАВИЗ графічних вправ активно використовують малювання за трафаретами, контури, штрихування, малювання по фігурним лінійкам.

ВИСНОВКИДосвід багатьох вчених, педагогів, лікарів показує, що рання корекційна робота з розвитку дрібної моторики покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних та мовленнєвих навичок. Значення малювання, ліплення, аплікації і конструювання для всебічного розвитку дошкільника з порушенням мовлення важко перебільшити. Слід підкреслити, що будь-яка діяльність, в тому числі образотворча, сприятлива для розвитку мовлення. Діяльність з папером, ножицями, глиною, фарбами, олівцями, кубиками – це не тільки сенсорно-рухові вправи. Продуктивні види діяльності відображають і поглиблюють уявлення дітей про оточуючі предмети, сприяють появі розумової і мовленнєвої активності. Цим визначається їх зв'язок з корекційним навчанням. Ось чому використання будь-якої предметно-практичної діяльності з метою розвитку мовлення активно впроваджується у корекційну педагогіку і виходить на перший план.

Список використаних джерел Биковець Л. Л. Вплив рухів пальців рук на розумовий та мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку. Таврійський вісник освіти. 2012. № 2. С. 124-131. Домніцька О. П. Нетрадиційні форми роботи з розвитку дрібної моторики дошкільнят. Таврійський вісник освіти. 2013. № 3. С. 39-47. Кирда Ірина. Розвиток рухової сфери дітей дошкільного віку з вадами мови. Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. 2007. Вип. 11, т. 2. С. 194 – 199. Ліщук В. Зв’язок розвитку тонких рухів пальців рук і розвитку мовлення. Дефектолог. 2010. № 7. С. 3-6. Машталер А. С. Розвиток дрібної моторики у дітей із загальним недорозвиненням мовлення. Таврійський вісник освіти. 2015. № 4. С. 242-247. Пінчук Ю. В. Вплив продуктивних видів діяльності на розвиток дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення. Науковий часопис. Корекційна освіта. С. 184-187 Притиковська С. Д. Використання кінезотерапії у логопедичній практиці. Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки). Збірник наукових праць / за ред. В. М. Синьова, О. В. Гаврилова. Вип. V., т. 2. С. 238-249. Рібцун Ю. В. Запобігти, виявити, допомогти: профілактика, діагностика та корекція порушень психофізичного розвитку дошкільнят. Дошкільне виховання. 2010. № 8. С. 18-29.