Роль національно-патріотичного виховання у контексті педагогічної спадщини – праць Софії Русової

Роль національно-патріотичного виховання у контексті педагогічної спадщини – праць Софії РусовоїПідготувала: Супрунюк Тетяна Анатоліївна. ЗЗСО « Житнівський ліцей»

Софія Федорівна Русова(1856 – 1940 рр.)Народилася Софія Федорівна Русова 18 лютого 1856 року на Чернігівщині. Мати Софії – Ганна Жерве, французького походження, батько – Федір Ліндфорс, швед. Коли Софійка була зовсім маленькою, померли її сестра Наталя та брат Володя. Від туги й горя тяжко захворіла та невдовзі померла мати. Діти залишилися під опікою батька, який справою свого життя вважав безкорисливе служіння народові. Софія Федорівна Русова(1856 – 1940 рр.)

У 10 років Русова вступила до Фундуклеївської гімназії, яку закінчила із золотою медаллю.  Взимку 1871 родину спіткало горе: раптово помирає батько. Зовсім юна Софія залишилася круглою сиротою. Перед Софією постає питання: який шлях обрати? І вона з сестрою Марією вирішує присвятити себе школі. Ким тільки не доводилось працювати Софії Русовій: вихователем дитячого садка, вчителем школи, викладачем і професором на Вищих жіночих курсах, у Фребелівському педагогічному інституті в Києві, у Кам’янець-Подільському університеті (лектором педагогіки), професором педагогіки Українського педагогічного інституту імені М. Драгоманова у Празі. Вона була членом Української Центральної Ради, головою Департаменту дошкільної та позашкільної освіти в уряді УНР, фундатором жіночого руху в Україні. Праці Софії Русової – це не тільки історія української педагогіки, але й змістовний аналіз специфіки українського дитячого садка й школи. Від юних літ і до глибокої старості вона була незламно вірною українській ідеї й залишила нам мудрі настанови педагога та вченого.

Перу Софії Русової належать фундаментальні праці з педагогіки: «Дошкільне виховання», «Теорія і практика дошкільного виховання», «Дидактика», «Роль жінки в дошкільному вихованні». Багато педагогічних творів С. Русової досі не опубліковано. Серед них найбільш фундаментальними є «Соціальне виховання, його значення в громадському житті», «Практичні поради до виховання дітей», «Національна школа у різних народів», «Середньовічні університети»

Найважливіші принципипедагогічної концепції С. Русової• гуманізм;• демократизм;• народність;• природовідповідність;• культуровідповідність;• особистісно орієнтований підхід;• соціальна обумовленість виховання;• загальнолюдські цінності.

У своїх працях С. Русова зосереджувала основну увагу на проблемі творення національної системи виховання і навчання як дітей дошкільного, так і шкільного віку. Вона писала: «… народові, який немає школи і не дбає про неї, призначені економічні злидні й культурна смерть. Ось через що сучасним гаслом усякого свідомого українця мусить бути завдання: рідна школа на Вкраїні!»

Русова категорично засуджує бездумну сувору шкільну дисципліну,виступає за панування в навчальному закладі жвавого настрою, веселості, поваги, уваги і любові до дітей. Гармонійний розвиток дітей можливий за умов, якщо виховання буде індивідуальним, пристосованим до природи, національним, буде вільним, незалежним від певних вимог на грунті громадської організації.

«Через безпосереднє слухання чистої народної мови, як вважала педагог, – дитина може входити цілим серцем у розуміння народної літератури та її краси» . Адже велике значення в національній школі С. Русова відводила вивченню літератури, яка «має проводитися з першого ступеня дитсадка. Там вона складається з найпростішого матеріалу, народних казок, пісень, загадок, прислів’їв. Потрібно знати й твори найкращих письменників. Наша українська класична література вся пройнята щирим демократизмом і гарячим патріотизмом», – відзначала Софія Русова

Великий педагог, письменниця, науковий діяч, літературознавець, перекладач, С. Русова вважала, що школа повинна виховувати дитину так, щоб вона, ставши дорослою, не тільки змогла знайти своє місце в житті, стати повноцінним членом суспільства, але й приносила користь людям, поєднуючи бажання особистості з інтересами суспільства. Цьому сприяють години спілкування, ситуативно-рольові ігри, інтегровані заняття, бесіди-тренінги, патріотичні свята, уроки-конкурси, уроки-подорожі та ін…

«Виховання через пошану і любов до свого народу виховує в дітях пошану і любов до інших народів і тим приведе нас не до вузького відокремлення, а до широкого єднання й світового порозуміння між народами і націями.» С. Русова

"Друзі, ми мусимо свідомо носити ім'я українців. Знати всі скарби, що заховані в українській землі. В цій праці нова школа мусить об'єднати учнів і учителів. Потроху, цеглину за цеглиною, збудуємо ми таку школу, котра б справді вся була пройнята національним свідомим натхненням…" – писала Софія Русова. Виховати справжнього патріота – завдання школи в такий важкий час, як сьогодні.

Софія Русова залишила після себе багату спадщину. Її ідеї, принципи актуальні й сьогодні. Вона хотіла, щоб учитель завжди пам'ятав: «Бути справжнім педагогом – це бути справжнім реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки». Софія Русова

Дякую за увагу!