РОЛЬ ЗМІ У ФОРМУВАННІ ОБРАЗУ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА

Про матеріал
Соціальні працівники, як і багато недавно новостворених професій, все більше усвідомлюють необхідність кращого ознайомлення громадськості зі своєю діяльністю. Це дозволить їм надалі домогтися більшого розуміння, заручитися підтримкою суспільства їх роботою, яка спрямована на формування і проведення гуманної соціальної політики.
Перегляд файлу

Лещук Василь Іванович

Атаманчук Світлана Василівна

 

РОЛЬ ЗМІ У ФОРМУВАННІ ОБРАЗУ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА

 

Соціальні працівники, як і багато недавно новостворених професій, все більше усвідомлюють необхідність кращого ознайомлення громадськості зі своєю діяльністю. Це дозволить їм надалі домогтися більшого розуміння, заручитися підтримкою суспільства їх роботою, яка спрямована на формування і проведення гуманної соціальної політики.

Засоби масової інформації відіграють велику роль у становленні і зміні світогляду людини. ЗМІ також часто називають четвертою владою, що означає її здатність впливати на суспільство і навіть контролювати його. За допомогою друкованих видань, інтернет сайтів або радіо, держава може регулювати громадську думку, може інформувати або не інформувати громадян про ту чи іншу подію. Фактично більша частина одержуваної інформації про те, що відбувається навколо, надходить до нас з газет, журналів, телебачення і радіо.

В цілому, роль ЗМІ можна відобразити в наступному:

• задовольняти інформаційні потреби громадян, сприяючи їх активної участі в процесах життєдіяльності держави;

• найбільш повно і правдиво відображати умови життя;

• збирати і поширювати інформацію відповідно до потреб в них;

• залучати до роботи і співпраці активних і творчих людей;

• використовувати сучасні технології.

З виникненням в 90-х роках XX століття в Україні професійних соціальних працівників з'явилася необхідність впроваджувати в суспільну свідомість позитивний і правдивий образ професійного соціального працівника, так як соціальна робота сприймалася, та й сприймається вузько. Українська громадськість розуміє соціальну роботу як непрестижну, низькооплачувану роботу, на яку погоджуються люди з невисоким рівнем освіти. Інтерес молодих людей і суспільства до професій соціальної спрямованості низький, незважаючи на те, що суспільні потреби в даній професійній діяльності (в тому числі фахівців соціальної роботи) досить великі.

Дана проблема проявилася в результаті впливу ЗМІ на формування громадської думки. У масовому розумінні соціальна робота пов'язана виключно з безпосереднім доглядом за немічними людьми, наданням допомоги для задоволення базових потреб, що реалізується фахівцями з низьким кваліфікаційним рівнем, обмеженим освітнім статусом, з невисокою заробітною платою. Багато людей навіть не підозрюють, що соціальній роботі навчають у вузах з метою зміни суспільства, формування соціальної політики, спрямованої на гуманне ставлення до кожного члена суспільства.Тому ЗМІ розглядається як важливий спосіб необхідної взаємодії з соціумом. На сьогоднішній день соціальні працівники та соціальні установи почали активно використовувати радіо, телебачення, друковані видання для проведення різних профілактичних заходів серед вразливих категорій населення і в суспільстві в цілому.Якщо на загальнодержавному рівні діяльність в соціальній сфері досягла позитивних результатів транслювання завдяки центральним засобам масової інформації, оскільки на рівні законодавчої і виконавчої влади професійно використовуються іміджеві технології для підтримки статусних характеристик соціальних установ, то на рівні обласних центрів не завжди можна говорити про ефективну роботу в даному напрямку.

Багато соціальних працівників в даний час усвідомлюють, що за допомогою взаємодії із засобами масової інформації вони можуть інформувати населення, здійснювати зв'язки з громадськістю і проводити профілактичні заходи, тобто, по-іншому, формувати імідж соціального працівника.

Соціологічне опитування з метою виявлення ключових уявлень і кліше в масовій свідомості про професію соціальна робота, показав наступне:

1. Імідж професії «соціальна робота» в свідомості людей ще не сформований, що пов'язано з «молодістю» професії. Позначається і сама нечіткість визначення поняття «соціальний працівник», яка узагальнено застосовується до діяльності з усіма категоріями, на різному рівні і працівниками різної кваліфікації (практичні соціальні працівники та фахівці даної області ототожнюються, чого бути не повинно).

2. Недовіра громадськості до професіоналів соціальної роботи має і ряд об'єктивних причин. Люди переконалися в тому, що в рішенні власних проблем варто спиратися тільки на себе, розраховувати на свої сили. По-друге, недовіра викликає недовіру, і малий обопільний досвід спілкування між соціальними працівниками та потенційними клієнтами призводить до помилкових думок один про одного.

3. Сучасні правові документи в галузі соціальної політики орієнтують фахівців соціальної роботи на активність, на шляху виходу з проблем за допомогою творчих, інноваційних методів і повинні мати переважно профілактичний характер.

Таким чином, можна зробити висновок, що респонденти в цілому ставляться до соціальних працівників не негативно, а з деякою часткою скептицизму, і ототожнюють молоду професію з дитиною, не здатною вирішувати проблеми. З боку держави це може проявитися в підвищенні заробітних плат, підвищення престижу професії шляхом збільшення вузів які готують фахівців за напрямом «соціальна робота». З боку ЗМІ - висвітлення позитивних тенденцій в соціальній роботі, проведення інтерв'ю з цікавими людьми, організацією конференцій за участю всіх зацікавлених осіб. Соціальні працівники також повинні стати ініціаторами того, щоб про їхню професію знало якомога більше громадян, адже це призведе до зменшення непорозуміння між фахівцями і клієнтами.

Нерідко фахівець із соціальної роботи є не об'єктом, на яке націлене ЗМІ з метою його вивчення і поширення інформації про нього і про його діяльність, а суб'єктом, який висловлюється за допомогою засобів комунікації про актуальні проблеми, про людей, які потрапили у важку ситуацію і про шляхи виходу з проблемного становища.Тим самим соціальний працівник висловлює і свою думку, і думку організації, в якій він працює і активізує громадян на дії з подолання скрутної ситуації. Але, перш ніж інформувати суспільство, фахівець із соціальної роботи повинен бути і сам поінформований про всі гострі проблеми, що хвилюють людей; він повинен бути компетентний у всіх суміжних з соціальною роботою областях.

В цілому, засоби масової інформації дозволяють:

1) доводити до відома громадськості про існування соціальних програм і нововведень в соціальній сфері;

2) надавати повну та якісну інформацію про конкретні програми соціального обслуговування;

3) роз'яснювати цілі, завдання, особливості діяльності соціальних працівників;

4) забезпечувати корисною інформацією людей, які перебувають у важкій життєвій ситуації;

5) роз'яснювати широкій публіці про способи допомоги близьким людям, що потрапили у важку життєву ситуацію;

6) заохочувати створення груп взаємодопомоги, повідомляючи про їхнє існування і сприяючи їх підтримці з боку громади.

В наше століття, століття інформації та послуг - реклама, зв'язок з громадськістю, інформація про діяльність, є невід'ємною частиною будь-якої організації. Все це передбачає інформування громадян про необхідність послуг, що надаються соціальною службою або установою; про фахівців, які працюють в даній установі.

Поняття «реклама» в сучасному суспільстві для багатьох має негативний відтінок і пов'язаний з нещирістю, махінаціями і брехнею; з добуванням вигоди від продажу неякісних товарів або наданням неналежних послуг. Однак варто розуміти, що реклама - це, перш за все, інформування про послуги або товари, а не агітація і примус. Тим більше соціальна реклама або реклама діяльності соціальної служби спрямована, в основному, не так на отримання прибутку, а, перш за все, на профілактику небажаних тенденцій.

З метою здійснення профілактики і освіти, установи соціального обслуговування і соціальні працівники, в тій чи іншій формі, співпрацюють із засобами масової інформації. Існує безліч способів взаємодії соціальної роботи із засобами масової інформації: передача відомостей про діяльність організації; розсилка фотографій і бюлетенів для публікації; розсилка оголошень, тематичних статей в журнали і газети; організація інтерв'ю та «гарячої лінії» з населенням про насущні проблеми і багато іншого.

Таким чином, реального образу соціальної роботи та соціального працівника притаманні невизначеність і слабкість позиції. Це пов'язано, по-перше, з тим, що соціальна робота ще досить молода професія і ще не зайняла свого місця. По-друге, як говорилося вище, соціальна робота в свідомості людей асоціюється з непрестижною, низькооплачуваною роботою. По-третє - низька інформованість людей про соціальну роботу тягне за собою недовіру населення.Роль засобів масової інформації в процесі формування позитивного, точного образу професій соціальної сфери дуже важлива. Тому необхідним є вибудовування постійних комунікативних зв'язків між соціальними установами та провідними засобами масової інформації на державному, регіональному і місцевому рівнях.

 

Список використаної літератури

1. Система засобів масової інформації/ під ред. Я.М. Засурского. М .: Аспект-прес. 2003.

2. Професійний імідж соціальної роботи та роль ЗМІ в підвищенні її престижу: Інформаційно-аналітичний звіт / під ред. докт. філ. наук, проф. Ю.Р. Вишневського. - Єкатеринбург: УГТУ-УПІ 2009.

3. Енциклопедія соціальної роботи. У 3 т. Т. З .: Пер. з англ. - М .: Центр загальнолюдських цінностей, 1994.

 

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
15 січня
Переглядів
26
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку