Урок
Мета: учити характеризувати героїв французького епосу; розширити аналіз образної системи „Пісні про Роланда”, схарактеризувати образ Роланда у зіставленні з іншими персонажами ( з Ганелоном); розвивати вміння характеризувати художній образ, висловлювати свою думку про них, складати порівняльну характеристику героїв, визначити роль виражальних засобів у їх створенні, навички виразного читання, усного мовлення, відповідати на запитання вчителя, узагальнювати і систематизувати набуті знання; виховувати моральні якості учнів, любов до батьківщини; виховувати навички роботи в групі.
Обладнання: тексти „Пісні про Роланда», слайдова презентація уроку.
Тип уроку: комбінований
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань
1. «Кодекс честі сучасного лицаря»
Вдома ви працювали над створенням «Кодексу честі сучасного лицаря». Оберіть представника від групи, який працюватиме над остаточним варіантом «Кодексу» у новій групі та здайте йому матеріали.
II. Мотивація навчальної діяльності
Учитель читає вислів Д. Юма.
- Чи погоджуєтесь ви з наведеним висловом?
- Що, на вашу думку, означає поняття доблесть?
- До кого з героїв можна віднести думку Д. Юма? Чому?
ІІІ. Оголошення теми уроку
ІУ. Вивчення нового матеріалу
1 Слово вчителя
Особливості конфлікту, побудови системи образів твору
У „Пісні” розгортається картина протистояння двох ворожих таборів.
Так. Один очолюваний мавром Марсілієм, а інший – королем франків Карлом Великим.
Відповідно персонажі поділяються на захисників інтересів Франції – християн – та її ворогів – маврів, - що сповідують іслам. Характеристика героїв обмежується рисами, що виявляються у зіткненні двох сторін. Карл і всі, хто виступає з ним, - хоробрі, керуються поняттями честі й патріотичного обов’язку. Ті ж, хто протистоїть їм, - зрадливі, підступні, жорстокі й віроломні.
Вдома ви працювали над аналізом образу Роланда за розданим текстом. Оберіть представника від групи, який працюватиме над у новій групі та здайте йому матеріали.
За поданим текстом:
Граф Роланд, племінник Карла Великого, уособлює у собі мужність, доблесть, відвагу. Він, відданий васал, заради свого сюзерена готовий на все. Роланд віддає своє життя у бою, ні на хвилину не замислюючись над можливістю іншого вибору. Граф тричі відмовляється сурмити, тобто просити допомоги у Карла, гордість не дозволяє йому зробити це. І звук рога Оліфанта почується лише тоді, коли надії на власні сили буде зовсім мало. Приголомшує сцена, що змальовує Роланда, який сурмить у ріг вдруге. Сила страждання, болю за загиблих товаришів втілюється у максимальному напруженні героя, у якого «з уст... пішла червона кров, а в голові виски аж затріщали». Автор поеми постійно підкреслює, що Роланд — справжній рицар: він жив, як рицар, і помер, як герой. Навіть Бог визнає достоїнства Роланда: він забирає його в рай, незважаючи на такі недоліки героя, як гордість та самовпевненість.
Група № 1
«Кущ» «Роланд» за текстом
Група № 2
Цитатна характеристика Роланда
Цитати:
«У тебе вдача запрудка й загорда». (Олівер)
«Погроз я не боюсь... Я виручу, щоб лиш
король дозволив!» (Роланд)
«Коли Роланд узнав, що буде бій,
Він відважніший став від лева й тигра».
«За свого пана і найбільше лихо
Перетерпіти треба — холод, спеку,
А хоч би й кров пролити, трупом впасти».
«Скрізь, де не глянь, лютує сильний бій,
Ба, й граф Роланд не криється за других;
Вдаряє списом, поки служить спис...»
«Страшний, завзятий бій лютує далі.
Роланд і Олівер хоробро б’ються».
«А тут нас жде важкий і довгий бій,
Такої сили ще ніхто не бачив».
«Узяв Роланд рукою Оліфанта,
Приклав його до уст і як заграв,
Відбивсь об гори голос, залунав,
На тридцять миль навкруг пішов луною».
«Заграв Роланд так болісно й могутньо,
Так жалісно заграв на Оліфанті,
Що з уст його пішла червона кров,
А в голові виски аж затріщали.
А так далеко голос залунав,
Що серед гір почув його король».
«Вернувсь на поле бою граф Роланд,
Вернувсь, як рицар, Дюрандалем вдарив,...
Найхоробріших двадцять п’ять упало».
«Такої вдачі рицареві й треба,
Коли у зброї осідлав коня.
У боротьбі будь він твердий, завзятий».
«По-молодецьки б’ється граф Роланд!
Піт облива його гаряче тіло,
А в голові важкий, пекучий біль:
Виски в ній трісли, ще коли сурмив».
«Помер Роланд,— Бог душу в рай прийняв».
Група № 3
Художні засоби, використані у творі для характеристики Роланда
1група
2група
3група
4. Завдання: охарактеризувати Ганелона.
Цитатна характеристика Ганелона
«Був Ганелон, якого діло — зрада...»
«Та й защеміло ж серце в Ганелона!
Він роздягається з кожуха з кун,
Стає в однім каптані із атласу.
Блискучі очі, гордий вид у нього,
Широкі груди, благородне тіло,
А гарний — не надивляться всі пери».
«Коли мені дасть бог звідтіль вернутись,
Я наварю тобі за те такого,
Що вистачить і до кінця життя».
«Граф Ганелон почув Роландів сміх:
Він мало що не тріс зі злості-гніву,
Він мало що ума був не позбувся».
«Король велів зловити Ганелона...
А там ланцюг закинули на шию,
Сковали, наче дикого ведмедя,
І посадили на погану шкапу».
«Там Ганелона люта смерть спіткала».
«Як кожний зрадник, Ганелон вмирає.
Нехай він зради більш не похваляє!
Висновки. Граф Ганелон — негативний герой поеми. Гордий та запальний, він не може стримати гніву й образи на пасинка Роланда і страшно мститься йому і своїм співвітчизникам. Графа не зупиняє те, що Роланд — його родич, а Карл — його король. Виявляючи егоїзм та зрадництво, Ганелон не стає щасливим. Його покарання було жорстоким, але справедливим.
Порівнюючи героїв «Пісні про Роланда», можна виділити позитивних та негативних персонажів. До перших належать франки, а до других — сарацини та зрадник Ганелон. До речі, у Франції ім’я Ганелон і досі вважається синонімом зрадництва. Такий персонаж, звичайно, не може бути головним у героїчному епосі.
Карл Великий — позитивний герой, але не його іменем названа поема. Чому? Можливо, тому, що не ідеальний, але мужній Роланд повною мірою виявляє рицарські достоїнства: віддано служить своєму сюзеренові і віддає своє життя за нього.
Спостереження за картиною «Загибель Роланда».
- Яких героїв ви бачите на картині?
- Який епізод із поеми зображений на ній?
- Які кольори переважають у художньому творі?
- Чи вдалося художникові передати трагедію подій героїчного епосу «Пісня про Роланда»?
Звучить музика
Незакінчене речення
Вірш (читає учень):
Сьогодні справжніх лицарів зустріти
Приємно всім – дорослим і малим.
Щоб стати лицарем, достатньо захотіти,
Зусиль докласти, – і ти станеш ним.
Любов і шана, вихованість. Чемно,
З повагою промовлені слова –
І спілкування враз стає приємним …
Ця істина, до речі, не нова.
Тож будьте чесні, добрі й справедливі,
Тримайте дане слово кожен раз,
Щоб поруч з вами всі були щасливі,
І лицарями будуть звати вас !
Порівняльна характеристика Роланда й Ганелона за «Діаграмою Венна»
Порівняльна характеристика Роланда й Ганелона за «Діаграмою Венна»
Порівняльна характеристика Роланда й Ганелона за «Діаграмою Венна»
Сьогодні справжніх лицарів зустріти
Приємно всім – дорослим і малим.
Щоб стати лицарем, достатньо захотіти,
Зусиль докласти, – і ти станеш ним.
Любов і шана, вихованість. Чемно,
З повагою промовлені слова –
І спілкування враз стає приємним …
Ця істина, до речі, не нова.
Тож будьте чесні, добрі й справедливі,
Тримайте дане слово кожен раз,
Щоб поруч з вами всі були щасливі,
І лицарями будуть звати вас !
Граф Роланд, племінник Карла Великого, уособлює у собі мужність, доблесть, відвагу. Він, відданий васал, заради свого сюзерена готовий на все. Роланд віддає своє життя у бою, ні на хвилину не замислюючись над можливістю іншого вибору. Граф тричі відмовляється сурмити, тобто просити допомоги у Карла, гордість не дозволяє йому зробити це. І звук рога Оліфанта почується лише тоді, коли надії на власні сили буде зовсім мало. Приголомшує сцена, що змальовує Роланда, який сурмить у ріг вдруге. Сила страждання, болю за загиблих товаришів втілюється у максимальному напруженні героя, у якого «з уст... пішла червона кров, а в голові виски аж затріщали». Автор поеми постійно підкреслює, що Роланд — справжній рицар: він жив, як рицар, і помер, як герой. Навіть Бог визнає достоїнства Роланда: він забирає його в рай, незважаючи на такі недоліки героя, як гордість та самовпевненість.
Граф Роланд, племінник Карла Великого, уособлює у собі мужність, доблесть, відвагу. Він, відданий васал, заради свого сюзерена готовий на все. Роланд віддає своє життя у бою, ні на хвилину не замислюючись над можливістю іншого вибору. Граф тричі відмовляється сурмити, тобто просити допомоги у Карла, гордість не дозволяє йому зробити це. І звук рога Оліфанта почується лише тоді, коли надії на власні сили буде зовсім мало. Приголомшує сцена, що змальовує Роланда, який сурмить у ріг вдруге. Сила страждання, болю за загиблих товаришів втілюється у максимальному напруженні героя, у якого «з уст... пішла червона кров, а в голові виски аж затріщали». Автор поеми постійно підкреслює, що Роланд — справжній рицар: він жив, як рицар, і помер, як герой. Навіть Бог визнає достоїнства Роланда: він забирає його в рай, незважаючи на такі недоліки героя, як гордість та самовпевненість.
Граф Роланд, племінник Карла Великого, уособлює у собі мужність, доблесть, відвагу. Він, відданий васал, заради свого сюзерена готовий на все. Роланд віддає своє життя у бою, ні на хвилину не замислюючись над можливістю іншого вибору. Граф тричі відмовляється сурмити, тобто просити допомоги у Карла, гордість не дозволяє йому зробити це. І звук рога Оліфанта почується лише тоді, коли надії на власні сили буде зовсім мало. Приголомшує сцена, що змальовує Роланда, який сурмить у ріг вдруге. Сила страждання, болю за загиблих товаришів втілюється у максимальному напруженні героя, у якого «з уст... пішла червона кров, а в голові виски аж затріщали». Автор поеми постійно підкреслює, що Роланд — справжній рицар: він жив, як рицар, і помер, як герой. Навіть Бог визнає достоїнства Роланда: він забирає його в рай, незважаючи на такі недоліки героя, як гордість та самовпевненість.
Цитатна характеристика Роланда
Цитати:
«У тебе вдача запрудка й загорда». (Олівер)
«Погроз я не боюсь... Я виручу, щоб лиш
король дозволив!» (Роланд)
«Коли Роланд узнав, що буде бій,
Він відважніший став від лева й тигра».
«За свого пана і найбільше лихо
Перетерпіти треба — холод, спеку,
А хоч би й кров пролити, трупом впасти».
«Скрізь, де не глянь, лютує сильний бій,
Ба, й граф Роланд не криється за других;
Вдаряє списом, поки служить спис...»
«Страшний, завзятий бій лютує далі.
Роланд і Олівер хоробро б’ються».
«А тут нас жде важкий і довгий бій,
Такої сили ще ніхто не бачив».
«Узяв Роланд рукою Оліфанта,
Приклав його до уст і як заграв,
Відбивсь об гори голос, залунав,
На тридцять миль навкруг пішов луною».
«Заграв Роланд так болісно й могутньо,
Так жалісно заграв на Оліфанті,
Що з уст його пішла червона кров,
А в голові виски аж затріщали.
А так далеко голос залунав,
Що серед гір почув його король».
«Вернувсь на поле бою граф Роланд,
Вернувсь, як рицар, Дюрандалем вдарив,...
Найхоробріших двадцять п’ять упало».
«Такої вдачі рицареві й треба,
Коли у зброї осідлав коня.
У боротьбі будь він твердий, завзятий».
«По-молодецьки б’ється граф Роланд!
Піт облива його гаряче тіло,
А в голові важкий, пекучий біль:
Виски в ній трісли, ще коли сурмив».
«Помер Роланд,— Бог душу в рай прийняв».
Цитатна характеристика Ганелона
«Був Ганелон, якого діло — зрада...»
«Та й защеміло ж серце в Ганелона!
Він роздягається з кожуха з кун,
Стає в однім каптані із атласу.
Блискучі очі, гордий вид у нього,
Широкі груди, благородне тіло,
А гарний — не надивляться всі пери».
«Коли мені дасть бог звідтіль вернутись,
Я наварю тобі за те такого,
Що вистачить і до кінця життя».
«Граф Ганелон почув Роландів сміх:
Він мало що не тріс зі злості-гніву,
Він мало що ума був не позбувся».
«Король велів зловити Ганелона...
А там ланцюг закинули на шию,
Сковали, наче дикого ведмедя,
І посадили на погану шкапу».
«Там Ганелона люта смерть спіткала».
«Як кожний зрадник, Ганелон вмирає.
Нехай він зради більш не похваляє!
Домашнє завдання.
Цитатна характеристика Ганелона
«Був Ганелон, якого діло — зрада...»
«Та й защеміло ж серце в Ганелона!
Він роздягається з кожуха з кун,
Стає в однім каптані із атласу.
Блискучі очі, гордий вид у нього,
Широкі груди, благородне тіло,
А гарний — не надивляться всі пери».
«Коли мені дасть бог звідтіль вернутись,
Я наварю тобі за те такого,
Що вистачить і до кінця життя».
«Граф Ганелон почув Роландів сміх:
Він мало що не тріс зі злості-гніву,
Він мало що ума був не позбувся».
«Король велів зловити Ганелона...
А там ланцюг закинули на шию,
Сковали, наче дикого ведмедя,
І посадили на погану шкапу».
«Там Ганелона люта смерть спіткала».
«Як кожний зрадник, Ганелон вмирає.
Нехай він зради більш не похваляє!
Домашнє завдання.
Цитатна характеристика Ганелона
«Був Ганелон, якого діло — зрада...»
«Та й защеміло ж серце в Ганелона!
Він роздягається з кожуха з кун,
Стає в однім каптані із атласу.
Блискучі очі, гордий вид у нього,
Широкі груди, благородне тіло,
А гарний — не надивляться всі пери».
«Коли мені дасть бог звідтіль вернутись,
Я наварю тобі за те такого,
Що вистачить і до кінця життя».
«Граф Ганелон почув Роландів сміх:
Він мало що не тріс зі злості-гніву,
Він мало що ума був не позбувся».
«Король велів зловити Ганелона...
А там ланцюг закинули на шию,
Сковали, наче дикого ведмедя,
І посадили на погану шкапу».
«Там Ганелона люта смерть спіткала».
«Як кожний зрадник, Ганелон вмирає.
Нехай він зради більш не похваляє!
Домашнє завдання.