«Рольова гра як один із найефективніших методів навчання на середньому етапі засвоєння іноземної мови»

 

 

 

 

 

 

 

Рольова гра як один із найефективніших методів навчання на середньому етапі засвоєння іноземної мови

 

 

 

 

Підготував

вчитель англійської мови

Ніколайчук Тетяна Григорівна

 

 

 

 

 

 

       

 

Зміст

 Вступ

1. Сутність гри як специфічної форми навчання іноземної мови.

2. Місце гри в процесі навчання іноземної мови

3. Рольова гра як один із найефективніших методів навчання на середньому етапі засвоєння іноземної мови

4. Вимоги до  рольових ігор на уроці

5. Структура рольової гри

6.  Етапи рольової гри

6.1. Підготовка до рольової гри

6.2. Проведення рольової гри

6.3. Обговорення рольової гри. Аналіз помилок учнів

7. Приклади рольових ігор.

 Висновки

 Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            "Без гри немає і не може бути повноцінного

                        розумового розвитку. Гра – це  величезне  світле

                         вікно,  через  яке  в   духовний   світ   дитини

                        вливається живлющий потік  уявлень,  понять  про

                         навколишній світ. Гра –  це  іскра,  що  запалює

                          вогник допитливості".

                                       В.О. Сухомлинський

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Вступ

 

 Комунікативний підхід до  навчання  іноземним мовам є сьогодні методичним стандартом. Реалізація комунікативного підходу  означає,  що формування іншомовних мовленнєвих навичок і умінь відбувається шляхом і завдяки здійсненню учнем іншомовної мовленнєвої діяльності, а процес навчання  іноземної мови будується адекватно реальному процесу мовленнєвого спілкування.  

           Комунікативний підхід зумовлює цілі, принципи,  зміст  і  методи навчання іноземних мов, а методи навчання, у свою чергу, реалізуються в методичних прийомах. Одним з найбільш ефективних і  доцільних  прийомів при роботі зі школярами II  ступеня навчання  (основна    школа)  є рольова гра.

 Рольова гра  –   простий  і  природний  спосіб  пізнання  людиною навколишньої  дійсності,  найбільш   доступний   шлях   до   оволодіння знаннями, уміннями, навичками.    Необхідність   раціональної побудови, організації  і  застосування   рольових  ігор  у  процесі  навчання   і виховання  школярів  засобами  іноземної  мови  вимагає   ретельного  і детального вивчення цього питання.

 Багато видатних педагогів наголошували на позитивний вплив ігор у навчальній діяльності. Кожна гра розвиває цілий спектр різноманітних здібностей, позитивних якостей школярів: навички співпраці, терпіння, вірність, доброту. Ігрова діяльність на уроці, безумовно, зацікавить дітей, надасть уроку більше емоційності, вмотивованості. Цінність гри полягає ще й у тому, що учень із слабкими знаннями може стати першим під час гри, тому що винахідливість та кмітливість іноді є важливішими від безпосередніх знань. А відчуття зацікавленості і посильності допомагають подолати той бар'єр, який виникає при вивченні іноземної мови. Усе це зумовлює актуальність даної теми у сучасних мовах та детального дослідження умов та вимог використання ігор та ігрових вправ на уроках англійської  мови в школах. Ігрова діяльність на уроці дуже важлива. Наймолодші учні люблять рухливі ігри, трохи старші захоплюються загадками, кросвордами, змаганнями. Проводячи  такий урок, обов'язком вчителя є створити атмосферу дружби, довіри на уроці, не тільки ставити свої умови гри, але й приймати ідеї учнів.

Для учнів рольова гра - це ігрова діяльність, в якій вони беруть на себе  певні ролі й виконують їх. Навчальний характер цієї діяльності учнями не усвідомлюється. Рольова гра має велике виховне значення. Вона допомагає згуртувати учнівський колектив, залучаючи до активної діяльності сором'язливих чи несміливих. У рольових іграх виховується свідомість, дисципліна, взаємодопомога, уміння відстояти свою точку зору. Грати на уроці - справа серйозна. Нею не можна надто захоплюватися та використовувати лише як засіб розрядки, розважання або відпочинку. Гра може й повинна використовуватися як засіб формування навичок, розвитку певних мовленнєвих умінь, навчання вміння спілкування, розвитку відповідних здібностей та психічних функцій, пізнання, запам'ятовування.

 

 

 

 

1. Сутність гри як специфічної форми навчання іноземної мови

Мова для людини є посередником у засвоєнні більшості найважливіших рис світових явищ; завдяки мові ми можемо впливати на зовнішній світ. Знання рідної та іноземної мов – це пізнання культури народів, що духовно збагачує кожного, дає можливість краще пізнати своєрідність кожної нації.Вивчення іноземної мови лише на базі навчальної програми в класі не завжди дає бажаний результат. Потрібний додатковий стимул, використання нових нетрадиційних форм і методів роботи, що заохочуватимуть до вивчення іноземної мови.

Перед вчителем іноземної мови життя ставить нові вимоги, завдання, проблеми. Серед них є такі здійснення яких безпосередньо залежить від нього самого, зокрема проблема якості уроків, проведення яких неможливе без урізноманітнення їхніх форм і методів. Досвід педагогічної праці доводить, що про впровадження в навчально-виховний процес нетрадиційних підходів до проведення уроків пов'язане, насамперед, з визначенням структури і змісту навчально-пізнавальної діяльності школяра.

Для того щоб учні могли висловлюватись англійською мовою на уроці, їх необхідно зацікавити в цьому і створити можливості для ефективного спілкування між собою та з учителем.

Про навчальну функцію гри відомо вже давно. Використовуючи її як засіб навчання, відомі педагоги стверджували, що в ній закладені великі потенційні можливості. Ігрові форми роботи на уроці активізують діяльність учнів, дають змогу виявити розумові та творчі здібності дітей.

Видатні діячі епохи Відродження (Франсуа Рабле, Еразм Роттердамський та інші) приділяли велику увагу іграм саме під час вивчення іноземних мов. Але, незважаючи на очевидну доцільність, вони ще недостатньо використовуються в шкільній практиці.

На уроці вчитель має справу з навчальними іграми, що, на відміну від розважальних, мають специфічну методичну мету, яку вчитель повинен завжди чітко собі уявити, однак у жодному разі не слід показувати учням, що його цікавить дидактичний підтекст. Він повинен сміятися й радіти разом з учнями, підкреслюючи тим самим, що його цікавить ігровий зміст вправи, а не навчальний. Якщо вчитель розкриє учням свою мету, то гра перетвориться на звичайну вправу. Для вчителя ж будь-яка гра – це перш за все вправа.

Сам факт, що гра пробуджує інтерес і активність дітей, дає їм можливість проявити себе в цікавій для них діяльності, сприяє більш швидкому й надійному запам'ятовуванню іншомовних слів та речень, особливо, якщо знання цього матеріалу є обов'язковою умовою активної участі, а в окремих випадках – обов’язковою умовою виграшу.Таким чином, ми розглядаємо гру як варіативно-ситуативну мовленнєву вправу, під час якої учні набувають досвіду спілкування. Тому гра має бути невід’ємним елементом кожного уроку.

Саме ігрові прийоми значно полегшують засвоєння складних граматичних конструкцій, розширюють словниковий запас, допомагають створити наближені до життя ситуації. Ігри можуть бути використані для формування будь-яких навичок і вмінь на всіх рівнях навчання на будь-якій стадії уроку. Якщо діти заінтриговані, радісні, переважають почуття співпраці, вони краще запам’ятають отриману інформацію, зокрема необхідну лексику та граматичні конструкції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Місце гри в процесі навчання іноземної мови

Всім відомо, як не легко виховувати в учнів потребу вивчати іноземну мову, переконати кожного учня в тому, що йому необхідно знати цей предмет і підтримувати інтерес до нього.

Однією з найважливіших умов навчання є формування в них позитивного ставлення до навчання і пізнавальних інтересів. Тому урок треба будувати так, щоб учні працювали із задоволенням, не помічаючи стомлення. Увесь матеріал уроку має служити цьому.

Навчання іноземної мови в середній загальноосвітній школі передбачає комплексну реалізацію практичних, виховних і освітніх цілей. При цьому виховні й освітні цілі реалізуються в процесі практичного оволодіння іноземною мовою.

Вивчення іноземної мови потребує великих зусиль з боку учнів, систематичної праці, що сприяє формуванню таких якостей, як працьовитість, уважність, самостійність, допитливість.

У процесі навчання іноземної мови доречно використовувати наочні посібники-малюнки, картини, схеми, таблиці, фотографії. Їх використання вносить різноманітність у навчальний процес. Учні мають можливість наочно зобразити те, про що йдеться в певній ситуації.

Під час вивчення іноземної мови на уроці велике значення має гра. Це один з ефективних засобів навчання, що охоплює всі види мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо), вона допомагає в оволодінні іноземною мовою, а крім того, учні відчувають емоційне задоволення як у процесі гри, так і під час досягнення результатів. Вона сприяє створенню на уроці умов звичайного мовного спілкування, знімає напруження, викликає зацікавленість.

Проведення уроків іноземної мови з використанням ігрового матеріалу активізує школярів, сприяє досягненню високої результативності занять та виховує любов до англійської мови.

Гра є провідною формою діяльності дитини в молодшому та середньому шкільному віці. Не секрет, що чимало видатних педагогів справедливо звертали увагу на ефективність використання ігор у процесі навчання. І це зрозуміло. В іграх особливо повно й часом несподівано проявляються здібності людини, дитини. Ця мета надзвичайно важлива для глибокого її вивчення та, особливо, практичного застосування в школах. Її актуальність на сучасному етапі є очевидною, особливо з урахуванням нових віянь у системі освіти, що дають учителям простір для новаторства та реалізації власних неординарних ідей і рішень. І саме гра як найменш обтяжена умовностями та різноманітними обмеженнями форма найбільш сприятлива для застосування її в молодших і середніх класах, бо саме тут існують необмежені можливості для реалізації творчого потенціалу як учителя, так і учнів. Гра, як відомо, підвищує якість навчання.

Задовольняючи потребу дитини гратися, перевтілюватися, рухатися, ми забезпечуємо умови до вивчення іноземної мови. Така форма навчання не виснажує нервову систему та організм дитини, а реалізується головним чином за рахунок мимовільних процесів сприйняття і пам’яті. Оскільки гра, що охоплює елемент змагання, мотивує мовленнєву діяльність, а мотиви – це чинники активізації психічних процесів, то вона позитивно впливає на психічний розвиток дитини. Гра сприяє розвитку класифікую чого сприйняття, довільної уваги і пам’яті, а також мови, виробленню вміння спілкуватися, інтелектуальному зростанню (Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, А.Н.Леонтьєв та інші).

Гра – сильний емоційний подразник, який знімає психологічні бар’єри, що заважають іноземному спілкуванню, підвищує ініціативність та активність учнів, а також стимулює позитивні емоції, які впливають на кору головного мозку, сприятливо розвиває зацікавленість до іноземної мови як предмета. І ця зацікавленість з’являється за рахунок задоволення і радості від процесу гри, що є одним із найважливіших завдань навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Рольова гра як один із найефективніших методів навчання на середньому етапі засвоєння іноземної мови

Гра  один із найефективніших методів навчання на середньому етапі засвоєння іноземної мови . Вона володіє великими навчальними та виховними можливостями:

1)  Рольову  гру  можна  розцінювати   як   саму   точну   модельспілкування. Вона  наслідує дійсність в її найбільш істотних  рисах.  У рольовій грі, як і  в   житті,  мовна  і  немовна  поведінка  партнерів переплітається найтіснішим образом.  Наприклад,  розігрується  ситуація “Ранок школяра”. Мати входить у кімнату. Ласкаво  стосуючись  сплячого, вона говорить: “Уставай синок, уже сьома година, пора...”  Дійсність  – кімната, у якій спить хлопчик і в яку входить мати, час і місце дії складають фон, на якому відбувається мовленнєвий вчинок  (звертання  до сина), тобто здійснюється функція мови , як засобу спілкування.

  2) Рольова гра має великі можливості мотиваційно – спонукального  плану.Спілкування, як відомо, немислимо без мотиву. Однак у навчальних умовах

не просто викликати мотив до висловлення. Труднощі полягають у тім,  що

вчитель  повинний  обрисувати  ситуацію  таким   чином,   щоб   виникла

атмосфера, що викликає в учнів внутрішню потребу у вираженні  думок.  В

умовах іншомовного спілкування важливо, однак, щоб учні змогли виразити

те,  що  їм  хочеться  сказати.  Мовне  забезпечення   (словниковий   і

граматичний матеріал, навички в  користуванні  ними)  часто  заслоняють

саму мету  –  спілкування  і  від  учнів  і  від  учителів.  На  уроках

переважають висловлення, викликані до життя директивно:  “Розповідь  про

свого друга”, “Розповідь про свою  родину”,  тому  що  вчителю  хочеться

 перевірити, як учні вміють  комбінувати  відповідний  мовний  матеріал.

Мотив же, яким керуються при цьому учні,  лежить  за  межами  мови:  їм

важливо відповісти вчителю. Положення змінюється, якщо  учні   залучені до рольої гри.  Точно  визначені  “запропоновані  обставини”  створюють

загальне спонукальне тло, а конкретна роль, що одержує учень, дає  йому

суб'єктивний   мотив

     3) Рольова гра придатна для кожного виду роботи з мовою: у  ході  рольової гри використовуються  різноманітні  граматичні  структури,  інтонаційні моделі, значний обсяг лексичного матеріалу.  Велика  роль  приділяється непідготовленої  мови  учнів.    У  цьому  плані   рольова   гра   можеперевершити  можливості  будь-якої  іншої парної і групової діяльності. Рольова гра  тренує учнів  говорити в будь-якій ситуації   на  будь-яку тему.

      4) Рольова гра припускає посилення  особистісної  причетності  до усього, що відбувається. Учень входить у ситуацію, хоча і не через своє “Я”, але через “Я” відповідної ролі. Рольова гра  постачає  соромливих, невпевнених у собі учнів "маскою",  за   який  вони  можуть  сховатися. Значна частина учнів має величезні утруднення, коли основний  упор   у навчанні робиться  на їхній безпосередній досвід. У  рольовій грі  такі учні одержують  “звільнення”, оскільки їхня особистість не порушена, їм не потрібно розкриватися. Коли учні приймають роль, то вони грають її у визначеній ситуації.  Група  учнів, що грає роль у класі, уподібнюється групі дітей, що грають у школу, лікарню, зоряні війни і  т.д.  І  ті  й

 інші несвідомо створюють свою власну реальність і, роблячи це, оперують

своїми   знаннями   реального   світу,  розвиваючи   свої   здібності  взаємодіяти з іншими  людьми. У цій ситуації немає глядачів. У ситуації відсутній ризик невдалого акту комунікації  реального світу. Діяльність не загрожує особистості дитини, зміцнює її впевненість у собі.

    5) Рольова гра сприяє розширенню асоціативної бази при  засвоєнні мовного матеріалу. Наприклад, репліка “Have you done  your  homework?”, що часто сприймається учнями механічно, здобуває значимість у  рольові грі. Учень, що грає роль батька, звертається до іншого учня, що виконує роль недбайливого сина, з питанням,  що  виражає  докір,  збурювання  і навіть погрозу. Емоція, що  супроводжує  тепер  цю  репліку,  додає  їй природну однозначність,  установлюючи  прямі  зв'язки  із  ситуацією  і створюючи сприятливі умови для запам'ятовування.

   6) Рольова гра сприяє формуванню  навчального  співробітництва  і партнерства, адже  виконання  етюду  припускає  охоплення  групи  учнів (рольова гра будується не тільки на основі діалогу, але і полілогу), що повинні злагоджено взаємодіяти.  При розподілі ролей варто  враховувати як мовні, так і “акторські” можливості  учнів,  доручаючи  одним  більш вербальні, іншим – пантомімні  ролі,  третіх  же  призначаючи  на  ролі “суфлерів”, даючи їм право підказувати  на  основі  тексту.   Практично весь навчальний час у рольовій грі відведено  на  мовленнєву  практику,

при цьому не  тільки учень, що говорить, але  і  слухаючий  максимально активний,  тому  що  він  повинний  зрозуміти  і  запам'ятати   репліку  партнера,  співвіднести  її  із  ситуацією,  визначити  наскільки  вона релевантна ситуації і задачі спілкування, і правильно  відреагувати  на репліку. Ігри позитивно впливають на формування  пізнавальних  інтересів школярів, сприяють усвідомленому освоєнню іноземної мови. Учні  активно працюють, допомагають один одному,  уважно  слухають  своїх  товаришів; учитель лише керує навчальною діяльністю.

     7) Рольова  гра  приємна для  учнів.  Як  тільки  учні  починають розуміти, що  саме від них  потрібно, вони з  задоволенням  дають  волю своїй  уяві.  А  оскільки   це   заняття  їм  подобається,   навчальний матеріал засвоюється набагато ефективніше.

     8) У ході  рольової  гри  учні,  хоча  й  в  елементарній  формі, знайомляться з технологією театру. Учитель  повинний   піклуватися  про простий реквізит. Заохочується усяка  вигадка,  тому  що  в  навчальних  умовах можливості в цьому  відношенні  обмежені.  Саме  ж  перевтілення сприяє розширенню психологічного діапазону, розумінню інших людей.

     Якщо ж педагог вважає своєю задачею не тільки навчання своїх учнів іноземній мові, але і їхнє виховання, то рольова  гра - це саме той прийом, за допомогою якого можна скласти об'єктивну  думку про загальну  обстановку  в  групі. Вчитель  відмовляється  від  своєї традиційної ролі контролера і керівника, і атмосфера в групі залежить у більшій мірі від самих учнів. Ризик "злитися" із групою і  втратити об'єктивність оцінки зводиться для вчителя до мінімуму. Хто лідирує в групі, хто є аутсайдером, який загальний  настрій?  Відповіді  на  ці питання вчитель може одержати, спостерігаючи за ходом рольової гри. При роботі з підлітками  (6-9  класи),  що  володіють  іноземною  мовою  на належному рівні, але не  мають достатнього досвіду саме  в  цьому  виді роботи, можна використовувати наступний прийом: час від часу переривати хід гри і пропонувати учасникам наступні питання.  "Який я  в  цій грі? Чи часто я помиляюся?  Що  мені  хотілося  б  змінити  у  власному поводженні?"  і  т.д.  Відповіді  фіксуються  учнями  на  папері  й обговорюються після закінчення гри. Подібний вид  роботи  дозволяє учасникам гри об'єктивно глянути на себе з боку й у ході наступни ігор домогтися кращих результатів. Істотною перевагою рольової гри перед іншими формами  навчання  є стовідсоткова зайнятість учнів, а також концентрація уваги  учасників протягом усіє гри. Таким чином, рольова гра має великі можливості  в  практичному, освітньому і виховному відношеннях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Вимоги до  рольових ігор на уроці

    Рольова гра повинна відповідати таким вимогам :

  -  Гра  повинна  стимулювати  мотивацію  навчання,  викликати   в

    школярів інтерес і бажання гарне виконати завдання, її варто  проводити

    на основі ситуації, адекватної реальної ситуації спілкування.

      - Рольову гру потрібно добре підготувати і чітко організувати з погляду як змісту, так і форми.

      -  Рольова гра повинна бути прийнята всією групою.

      - Вона неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій  атмосфері, викликає в школярів почуття задоволення, радості.

      - Гра організується  таким  чином,  щоб  учні  могли  в  активно

 спілкувантися,  з  максимальною  ефективністю   використовуючи   мовний

 матеріал, що відпрацьовується.

     - Учитель неодмінно сам вірить у рольову гру, у її  ефективність.

 Роль  вчителя  в  процесі  підготовки     і  проведення  гри   постійно

 змінюється. На  початковій  стадії  роботи  вчитель  активно  контролює

 діяльність учнів, але поступово він стає лише спостерігачем.

     Ігри, що відпрацьовуються,  заучуються  і  програються  для  інших учнів, не є  рольовими іграми. Це - драматичні  представлення.  Рольова гра стосується  процесу гри, а не готового продукту.  Це  повинно  бути з'ясоване із самого початку, оскільки багато  учнів  дуже  соромливі  і вони бояться, коли їх змушують брати участь у спектаклі. І  крім  того, вони часто переконані в тім, що  вони  не мають талант гри. У  рольовій грі вони не беруть участь  у  спектаклі,  там  немає  публіки.  Навіть учитель повинний відійти на задній план,  оскільки   його   присутність може перешкоджати - своєю готовністю “накинутися” на учня  щораз,  коли допускаються помилки. Навчання найбільш ефективне в атмосфері,  вільної

 від напруги. Рольова гра може бути показана  іншим учням чи записана на плівку, але це не обов'язково.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Структура рольової гри

          У структурі  рольової  гри  виділяються  такі  компоненти:  ролі, ситуація, рольові дії .

      Перший компонент - ролі. Ролі, що виконують учні на уроці, можуть бути соціальними і міжособистісними. Перші обумовлені місцем індивіда в системі  об'єктивних соціальних відносин (професійні,   соціально- демографічні), другі визначаються   місцем   індивіда   в   системі міжособистісних відносин (лідер, друг, суперник і ін.) Підбір  ролей  у грі повинний  здійснюватися  таким  чином,  щоб  формувати  в  школярів активну життєву позицію, кращі людські якості особистості.

      Другий компонент рольової гри -  вихідна  ситуація  -виступає  як спосіб її організації. При створенні ситуації необхідно  враховувати  й обставини реальної  дійсності,  і  взаємини  комуникантів.  Виділяються наступні компоненти ситуації: 1) суб'єкт, 2) об'єкт (предмет  розмови), 3) відношення суб'єкта до предмета розмови, умови мовленнєвого акта.

       Третій компонент рольової гри - рольові дії, що  виконують  учні, граючи визначену роль. Рольові дії як різновид  ігрових  дій  органічно  зв'язані з характреом ролі і  включають вербальні  і  невербальні  дії, використання бутафорії. Як показують результати навчання, застосування  рольової гри на уроках іноземної мови сприяє позитивним змінам у мовленні  учнів як у якісному відношенні (розмаїтість  діалогічних  єдностей, ініціативність мовних партнерів, емоційність висловлення), так і в кількісному (правильність мови, обсяг висловлення, темп мови).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Етапи рольової гри

6.1. Підготовка до рольової гри

Вчитель найчастіше проводить рольову гру на завершальному етапі роботи над темою при закріпленні мовних навичок і умінь. Однак, підготовка до гри здійснюється завчасно, із самого початку вивчення теми. У ході роботи по підготовці до рольової гри програються мікроситуації, невеликі сценки, розігруються діалоги. Дуже часто підготовка починається з вступної бесіди.

Продумуючи рольову гру, вчитель повинен враховувати наступні її ознаки

- Ситуація повинна бути найбільш наближеної до життя. У ситуації необхідно дати зведення про соціальні взаємини партнерів, наприклад, офіційні, неофіційні).

- Ролі, обрані учнями, повинні найбільшою мірою підходити даної ситуації.

Опис ролі дається в рольовій картці, при цьому інформація може бути представлена детально: зведення про людину (добрий, чесний, ледачий і т.д. ), про його життєвий досвід, про звички, захоплення і т.п. Однак інформація не повинна викладатися занадто докладно, тому що в цьому випадку учасник гри позбавляється можливості виявити свою творчість. Опис може бути коротким, щоб учень міг "додумати" образ персонажа, роль якого він буде виконувати. Учням потрібно дати час, щоб вони ввійшли в роль. Ролі, зазвичай розподіляє вчитель, та, якщо ми говоримо про учнів старших класів, то у такому випадку викладачу краще надати їм можливість вибору.

- Учасники рольової гри повинні враховувати наявність різних рольових цілей( якщо касир продає квиток покупцю, то покупець не тільки купує квиток, але і запитує необхідну інформацію, а також відраховує гроші, довідується про багаж і т.д. ).

       - Учасники рольової гри не повинні діяти індивідуально, а тільки колективно, репліки одного повинні викликати відповідну реакцію іншого, а за реакцією слідує дія партнера.

      - Наявність загальної мети у всього колективу.

 - Учасники гри приходять до власного рішення, підказаного ситуацією думками самого учня.

 - Наявність системи групового й індивідуального оцінювання діяльності учасників гри. Кожен учасник гри, в залежності від виконання заданої ролі, оцінюється або експертом з числа самих учасників, або ж викладачем.   

- Створення доброзичливої атмосфери.

- Учитель повинний намагатися передбачати можливі типові помилки учнів у ході рольової гри, і попередити їх, продумавши попередні вправи на використання визначених граматичних структур, лексичних одиниць, що обов'язково будуть використовуватися в рольовій грі.Учителю, що включив рольову гру в практику своєї роботи, варто віддати перевагу таким видам роботи, як діалоги ( драматизація, подання нового матеріалу у формі мікродіалогів ), зображення (один учасник за допомогою жестів зображує яке-небудь слово, вираження чи дію, а інші повинні угадати і прокоментувати його дії). Зображення сприяє ламанню психологічних бар'єрів, що в наслідку позитивно позначиться на проведенні рольових ігор. Підготовка до гри може тривати від декількох уроків (з моменту роздачі карток з ролями), до декількох тижнів, у залежності від рівня підготовки учнів.

6.2. Проведення рольової гри

Проробивши необхідну підготовчу роботу, учитель може приступити безпосередньо до організації рольової гри. Він повинний чітко сформулювати ситуацію, змалювати функціональну спрямованість кожної ролі.

Наприклад, по закінченні вивчення теми "Особисті інтереси. Дозвілля" проводиться рольова гра "Батьківські збори". Вік учасників - 16/17 років.

Ситуація: батьки учнів, стурбовані погіршенням поведінки у класі, обговорюють на зборах, як краще організувати дозвілля учнів, щоб зайняти їх корисною і захоплюючою справою.

Ролі: класний керівник, голова батьківського комітету, батьки, керівники гуртків і клубів.

Рівень спілкування: формальний.

Мовні функції всіх ролей: уміння висловлювати й аргументувати свою точку зору. Уміння погоджуватися чи чемно висловити свою незгоду. Уміння ввічливо перервати співрозмовника.

У залежності від успішності оволодіння іноземною мовою, ігрове спілкування може носити репродуктивний, напівтворчий і творчий характер .

Репродуктивний спосіб мовленнєвого спілкування використовується учнями з низьким рівнем навченості по іноземній мові. їхня задача полягає в тім, щоб відтворити в ігрових обставинах текст - зразок.

Учням із середнім рівнем навченості пропонується самостійно включити в текст-зразок додаткові елементи, наприклад, змінити послідовність реплік.

Спілкування школярів старших класів - більш творче, у ньому виявляється ініціатива учасників гри, їхня здатність до самостійності в іншомовній мовленнєвій діяльності.

Регулярна організація рольової гри на уроках іноземної мови дозволяє поступово підвищувати рівень навченості школярів.

У процесі гри вчитель іноді може взяти собі якусь роль, але не головну, щоб гра не перетворилася в традиційну форму роботи під його керівництвом. Звичайно, вчитель бере собі ролі лише на початку, коли школярі ще не освоїли даний вид роботи. Надалі необхідність у цьому відпадає. У процесі гри сильні учні допомагають слабким. Учитель же керує процесом спілкування: переходить від групи до групи, допомагаючи учням, що потребують допомоги, вносить необхідні корективи в роботу, помічає помилки, щоб після рольової чи гри на наступному уроці приступити до роботи над ними.

У ході гри учителю варто бути дуже тактовним і не засмучуватися, якщо хтось з учнів не приймає активної участі в грі.

Якщо гра викликає емоційне перевантаження учнів, вони можуть перейти на рідну мову. До невеликого "вторгнення" рідної мови варто ставитися терпимо, якщо це сприяє просуванню гри.

Ефективність рольової гри як методичного прийому навчання підвищується, якщо вчитель правильно визначає тривалість мовленнєвого спілкування учасників. За даними досліджень, тривалість оптимальної працездатності у спілкуванні семикласників - до десяти хвилин, а дев'ятикласників і старших - до п'ятнадцяти хвилин .Тому на кожен етап гри вчитель має установити ліміт часу і домагатися, щоб кожен етап йому відповідав. І також учитель завжди повинен продумувати наступні види діяльності для тих чи груп пар, що закінчують гру раніше за інших.

6.3. Обговорення рольової гри. Аналіз помилок учнів

Недоцільно проводити аналіз помилок відразу по закінченні гри. Коли гра закінчиться, бажано провести обговорення, з'ясувати, що учні вважають удалим, а що - ні.

Обговорюючи проведену гру, оцінюючи участь у ній школярів, учителю варто бути дуже тактовним, особливо при оцінці результатів першої рольової гри. Негативна оцінка діяльності її учасників неминуче приведе до зниження активності. Бажано почати обговорення результатів гри з удалих моментів і лише потім перейти до недоліків.

Помилки є невід'ємною частиною процесу навчання мові, і можливість вільно робити помилки на уроці скоріше сприяє навчанню, ніж стримує його. Помилки поступово зникають у міру того, як учні стають більш компетентними й упевненими в собі. При роботі над помилками дуже важливо змусити учнів самим дати правильний варіант фрази чи слова, у якому були допущені помилки, написати їх на дошці і супроводити їх коррективними вправами, що могли б найкраще сприяти відпрацьовуванню правильного варіанта самими учнями.

В оптимальному випадку, учитель записує всю гру на магнітофонну стрічку - так жодна помилка не буде пропущена. Якщо вчитель не має достатніх технічних засобів, то йому доведеться запам'ятовувати помилки або записувати їх в зошиті, не перериваючи гри і не перебиваючи її учасників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 7.Приклади рольових ігор.

. Рольова гра  «Дискусія  між  українськими  й  англійськими

    однолітками»

           Половина класу бере на себе роль українських школярів, інші учні

    – «гості з Англії». Учні розповідають  “закордонним  гостям”  про  свою

    країну, її географічне положення, столицю, традиції, права і  обов'язки

    громадян України і задають «англійцям» аналогічні питання. У школі,  де

    я проходила практику, таку  гру  було  особливе  доцільно   провести  в

    четвертій чверті для семикласників, що навчаються  по  підручнику  Н.К.

    Скляренко,   оскільки відповідно до програми підручника  діти  протягом

    усього  навчального  року  знайомилися   з   географічним   положенням,

    політичним устроєм, визначними пам'ятками  Англії,  Шотландії,  Уельсу.

    Кожен «українець» і кожен «гість» повинні задати хоча б одне питання  і

    дати відповідь хоча б на одне питання.

          Типові питання були такими:

 1) What countries does Ukraine (the UK) border on?

 2) What is the area of your country?

 3)  What is its climate like?

 4) What are its main mineral resources?

 5) What is its relief like?

 6) What are the main rivers of your country? How long are they?

 7) What is the capital of your country? Its  main  economic  and  cultural

    centers?

 8) What is the population of your country?

 9) Speak about the emblem of your country.

10) What do you know about its flag?

11) What do you know about the political system of your country?

12) What are the main historic periods of your country?

13) What monuments of Kyiv (London) would you recommend us to see?

14) Speak about your favourite monument of your home city.

15) What industries are most developed in your country?

16) What environmental problems does your country have?

          У  ході  дискусії  учні  могли  користатися  таблицями,  у   яких

    містяться  дані про площу і політичні системи України й Англії, а також

    довідковими даними про клімат, рельєф, корисні копалини, водяні ресурси

    цих  країн.  Використовувалися  також  фотографії  з  видами   Лондона,

    визначними пам'ятками Києва і Севастополя.

 

Рольова гра  «Моє рідне місто»

          У ході гри учні учаться заповнювати анкети,  моделюється інтерв'ю

    з роботодавцем, діти одержують мотивоване завдання розповісти про  своє

    місто.

          Обладнанняя: анкети для заповнення; фотографії, листівки, плакати

    з видами Севастополя.

            Опис гри.

          Етап 1. Відкриття рекламної фірми.

          Перед  проведенням  гри  вчитель  заздалегідь  вибирає  на   роль

    президента  фірми   учня,   що  здатний  весь  урок  бути  “мовленнєвим

    лідером”,  знаходитися в центрі уваги.

          Також  розподіляються  наступні   ролі:   секретар,   програміст,

    головний редактор, журналісти. Всі інші  учні  хочуть  улаштуватися  на

    роботу в цю фірму.

          Teacher: Dear friends! I have interesting and unexpected news for

    you.  A  new  advertising  agency  will  work  in  Sevastopol.   Mister

    President, please tell us about your agency and  introduce  the  people

    who already work for it.

          President:  I am John Brown, the President. The  agency  is  new,

    and we need many workers.  We  need  designers  and  editors.  We  have

    already hired  a  programmer,  the  chief  editor,  journalists  and  a

    secretary. Today these people and I will look for  the  specialists  we

    need. First of all everyone who wants to get a  job  must  fill  out  a

    questionnaire. Please write your personal information and also why  you

    want to work for the agency, what wages you  want  to  get,  where  you

    worked before. When you are ready, come here for an interview.

          Учні,  «шукаючі  роботу»,  заповнюють  анкету  і   проходять   на

    співбесіду   з   президентом,   журналістами,   головним    редактором,

    програмістом і секретарем, що задають різні питання, що  стосуються  їх

    особистих даних і “професійного досвіду”.

          Етап 2. President: Everyone has passed the interview. I am  ready

    to hire all of you, but let’s have the final check.  I  have  signed  a

    contract with VisaTour travel agency to make an ad about Sevastopol. It

    must attract foreign tourists to the city. We’ll have two  teams.  Each

    team must make a speech about Sevastopol and  prove  why  it  is  worth

    seeing. You may use photos, cards and posters. You have 15 minutes.

          Через 15  хвилин  учитель,  “президент”  і  його  “співробітники”

    заслуховують повідомлення  і  визначають  команду-переможця.  Президент

    поздоровляє її і  повідомляє,  що  йому  сподобалися  обидва  рекламних

    ролика, і на роботу приймаються всі бажаючі.

 

          In the library

          Teacher (учням, що  виконують  ролі  читачів):  You  are  in  the

    library. You want to take an interesting book  and  read  it  at  home.

    Greet the librarian and ask him for the book. Thank him. Say good-bye.

          Teacher  (учням,  що  виконують  ролі  бібліотекарів):  You   are

    librarians. Greet your client, ask him what book  he  wants,  give  the

    book to him and say good-bye.

          У результаті вийде діалог з використанням формул етикету:

          Pupil 1(the reader): Good morning. How are you?

          Pupil 2 (the librarian): Good morning. I am fine, thank you.  How

    are you?

          Pupil 1: Very well, thank you.

          Pupil 2: What can I do for you?

          Pupil 1: I’d like to read the book “…” by “…”.

          Pupil 2: Just a moment, please. Here you are.

          Pupil 1: Thank you very much. Good-bye.

          Pupil 2: You are welcome. Good-bye.

  «What is this?

    Вчитель роздає картки, які видно тільки через маленький отвір. Учні показують один одному картинки та питають «What is this?» Вони складають питання “Is it a?” доки не відгадають.

  «What I go to London…»

Хто-небудь з учнів говорить «What I go to London I shall take a suitcase with me».

2 учень: «What I go to London I shall take a suitcase with me».

Кожен учень повторює і добавляє ще свій предмет.

The Seven Families Game.

В гру можуть грати від 4 до 25 учнів. На картках описано 7 сімей.

Учням дається картка. Завданням гри є знайти іншого члена сім’ї. Для цього треба рухатися кімнатою, задаючи різні запитання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Висновки

 

      Завдання педагога полягає в тім, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване  прагнення  дитини  до  активної пізнавальної  діяльності.  Педагог  повинний  постійно   удосконалювати процес навчання,  що  дозволяє  дітям  ефективно  і  якісно  засвоювати програмний матеріал. Тому так важливо використовувати рольові  ігри  на уроках.

      Рольова гра допомагає спілкуванню,  сприяє передачі  накопиченого досвіду, одержанню нових знань,  правильній  оцінці  вчинків,  розвитку комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам'яті, мислення,  уяви емоцій,  таких  рис,  як  колективізм,  активність,  дисциплінованість, спостережливість, уважність. Крім того, що рольові ігри мають величезну методичну цінність, вони просто цікаві як учителю, так і учню.

      Що  стосується  вчителів, тут  думки  різко  розходяться. Частина з них відноситься до рольових  ігор   різко  негативно.  На їхню думку, розучування ролей приводить  до  “примітивізації”  мовлення учнів,  збільшенню  кількості  помилок,   збільшенню   дисциплінарних проблем. Дійсно,  з  подібними  ускладненнями    приходиться  зіштовхуватися при проведенні ігор, але  недоліки  цього  прийому  з лишком  заповнюються  його  достоїнствами.   Деякі   викладачі   навіть вважають, що оволодіння формами усного іншомовного спілкування  можливо тільки в рольових іграх, причому успішність гри залежить від  рівня  і старанності її підготовки,  правильності  організації,   регулярності застосування даного прийому  навчання  і,  звичайно,  від  майстерності вчителя і його відданості своїй справі.

     Прийом рольової гри має  безсумнівну  дидактичну  цінність,  адже рольова гра сприяє  ефективному засвоєнню  матеріалу  і  поліпшеннюзагального  настрою  в  класі,  а  також   ламанню психологічни бар'єрів, як у самому класі, так і між класом і педагогом.

       Таким  чином,  рольова гра додає навчальному спілкуванню комунікативну спрямованість, зміцнює мотивацію вивчення іноземної  мови і значно підвищує якість оволодіння нею.

 Рольова гра -  могутній  фактор психологічної адаптації дитини  в  новому  мовному  просторі,  що  може вирішити проблему природного  ненасильницького  впровадження  іноземної мови у світ дитини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. 1. Артемов В. А. Психология обучения иностранным языкам: Учеб. пособие. - М.: Просвещение, 1983. - 222 с.
2. Бех П. О., Биркун J1. В. Концепція викладання іноземних мов в Україні // Іноземні мови. - 1996. - № 2. - С. 3-8.
3. Бим И. JI. Методика обучения иностранным языкам. - М.: Высшая школа, 1991. - 319с.
4. Близнюк О. І., Панова JI. С. Ігри у навчанні іноземних мов: Посібник для вчителів. - К.: Освіта, 1997. - 64 с.

5.  Мисечко О.Є. Методика навчання англійської мови у середній школі. //Житомир. Полісся – 2002

6.  Навчальна програма вимог до викладання іноземної мови в школі. //Київ – 2001

7.  Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М. Сучасні підходи до викладання іноземних мов. // Іноземні мови – 2001. - № 1. –

8.  Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М. Методика викладання іноземної мови у середніх навчальних закладах. // Київ. Ленвіт. – 2001

9.  Ніколаєва С.Ю., Гринюк Г.А. та ін. Сучасні технології навчання іноземного спілкування. – К., Ленвіт. – 1997

10.  Олійник Т.І. Рольова гра у навчанні англійської мови в 6 – 8 класах: Посібник для вчителів. – К., Освіта. – 1992

11. Петровський В.І. Вікова психологія. Київ. 1983

12.   Ушинский К.Д. Человек как предмет воспитания. Опыт педагогической  антропологии: Педагогические сочинения: в 6 т. – М.: Педагогика, 1990.– Т.2. – с.441.

13.  Филатов В.М. Методическая типология ролевых игр//Иностранные  языки  в

 школе.-1988.- № 2.- с.41-47.