Роман «Полліанна» та його автор – американська письменниця Елеонор Портер. Знайомство з героями твору.

Про матеріал
Пропонується розробки 1-2 уроків вивчення повісті Е.Портер "Полліанна" в 5 класі
Перегляд файлу

1

 

Тема:

Роман  «Полліанна» та його автор – американська письменниця Елеонор Портер. Знайомство з героями твору.

 

Мета:

Ознайомити учнів із основними відомостями із життя американської письменниці Е.Портер, зацікавити учнів її книгою; познайомитись з героями твору;

розвивати навички виразного читання; вміння виділяти головне; коментувати, висловлювати свою думку щодо прочитаного;

виховувати любов до книги, оптимістичне світобачення.

 

Обладнання:

Е Портер «Полліанна / Е.Портер : Пер. З анг. – К.: Країна Мрій, 2012. – 304. ; Розділи 1 - 7

Волощук Є.В. Світова література : підруч. Для 5-го кл. . – К.: Генеза, 2013. – 256 с.

Ілюстративний матеріал;

 

Тип уроку:

Урок вивчення нового матеріалу

 

Епіграф:

Віддай людині крихітку себе.

За це душа поповнюється

                                           світлом.

                             Л. Костенко

Урок 1-2

 

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності. 

  • Слово вчителя.

В які ігри ви граєте?

А ви граєте у гру Поліанни?

Не знаєте, хто така Поліанна? Це маленька дівчинка, яка з дитинства не знала багатства і достатку, окрім любові своїх батьків та рано втратила і їх, залишившись у 11-річному віці сиротою.

Вас все ще цікавить, у яку гру грала бідолашна  Поліанна? Вона називалась  «Гра в радість». Які правила цієї гри? А дуже прості: вміти радіти тому, що маєш.

Дівчинка почала грати в неї, коли захотіла ляльку. Батько написав лист у благодійний фонд з проханням дочки, але, коли надійшла посилка, там опинились милиці. Як можна було зрадіти  маленькій дівчинці, яка замість ляльки отримала милиці? Але батько навчив її радіти і цьому: радіти тому, що милиці тобі не потрібні. З тих пір Поліанна і грає у таку гру: знайти щось таке, чому можна порадіти в будь-яких обставинах.

Дівчинка змогла знайти радість і втіху в тому, що батьки померли, адже  «у мами та всіх інших там тепер є Бог і вони потрібні янголам».

У дівчинки, яка переїхала жити до тітки  з речей були тільки латана білизна та кілька вбогих сукенок. Але вона раділа і цьому: тим швидше можна розпакувати валізу.

Тітка Поллі виділила племінниці вбогу кімнату на горищі, де були тільки голі стіни та влітку дуже спекотно, але й це не засмутило Поліанну: зате з вікон кімнати відкривався чудовий краєвид, а біля одного з вікон близько росло дерево, по якому Поліанна могла спускатись прямо в сад. В кімнаті не було навіть дзеркала, і цьому пораділа дівчинка: за то тепер вона не зможе бачити своїх веснянок.

В свою гру Поліанна навчила грати і дорослих: служницю Ненсі, місіс Сноу, яка була прикута до ліжка, інших жителів містечка.

 Поліанна  внесла радість і світло і в дім своєї самотньої тітки Поллі, і в життя всього містечка. У багатьох дорослих, які стали грати «в радість» змінилося життя на краще.

Але, на жаль, із самою Поліанною сталося нещастя: потрапивши під автомобіль, дівчинка не змогла ходити.

Чи зможе вона продовжити гради в свою гру. Чи допомогла вона їй знайти радість і цьому нещасті, ви зможете дізнатись, прочитавши книгу Елеонор Потрер «Поліанна».

 

ІІ. Вивчення та засвоєння нового матеріалу.

1.  Основні відомості про письменницю.

  • Попередньо опрацьована стаття підручника с.180-183
  • Розповідь вчителя.

Елеонор Портер /Фото1/ народилася 19 грудня 1868 року у місті Літлтон (англ. Littleton), штат Нью-Гемпшир, у родині перших переселенців до Америки.

З дитинства Елеонор захоплювалась музикою, співала в церковному та світському хорах, вчилась у бостонській консерваторії, їй пророкували славу великої артистки.

Але після одруження з Джоном Лиманом Портером у 1892 році вона переїхала разом з чоловіком спершу в Масачусетс, потім в Теннессі, а потім в Нью-Йорк, і захопилася письменством.

 У 90-их рр. На сторінках американських журналів з'являються її перші оповідання, написані під псевдонімом Елеонор Стюарт, а в 1907 році світ побачив її перший роман «Зустрічні течії».

Найвідоміший роман письменниці, «Поліанна», вийшов у світ 1913 /Фото 2/ року і відразу став шалено популярним. Мільйонні тиражі не могли задовольнити всіх, хто прагнув мати в своїй бібліотеці книжку про дивовижну дівчинку.

В Америці створювалися «Клуби Полліанни», члени яких змагалися між собою у вмінні гратися в радість.

 Відома американська актриса, зірка німого кіно Мері Пікфорд, за право екранізувати роман заплатила його авторці чималу на той час суму.

Роман «Поліанна» захопив читачів настільки, що на адресу Елеонор Портер посипався шквал листів з проханнями розповісти, що сталося з головною героїнею роману далі. Тому вже в 1915 році письменниця видала друком наступний роман — «Юність Полліанни»,/ Фото 3/ де розповідалось про нові пригоди героїні, яка подорослішала, але залишилася такою ж доброю і чуйною.

На жаль, більше про неї Портер написати не встигла: 1920 року вона пішла із життя. Наступного дня по її смерті газета «Нью-Йорк Таймс» опублікувала некролог під заголовком «Померла авторка «Полліанни».

І все ж читачі не бажали прощатися зі своєю улюбленицею. За деякий час три письменниці  написали продовження оповіді про неї. Так з’явилась ціла серія книжок під спільною назвою «Радісні книги Полліанни»

 Всього за кілька років письменницької кар'єри Елеонор Портер створила 4 томи коротких оповідань і 14 романів для дітей та дорослих.

У 1920 році Елеонор Портер померла. Роман перекладено багатьма мовами світу.

 

Фото 1

Фото 2

Фото 3

Фото 6

Фото 5

Фото 4

  • Складання учнями Візитки письменника.

Візитка письменника

Ім’я

Елеонор Портер

Дата народження:

19 грудня 1868

Країна:

США

Псевдонім:

Елеонор Стюарт

Найвідоміший твір:

Роман «Полліанна» (1913)

Творчий доробок:

14 романів, 4 томи оповідань

 

  • Назвати докази, що роман Е.Портер «Полліанна» набув надзвичайної популярності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Робота з текстом. / Розділи 1-7. При наявності текстів сильні учні читають всі розділи; слабшим учням рекомендується прочитати окремі розділи./

Знайомство з героями твору:

Розділ І, ІІ

  •     Хто така міс Поллі Гаррінгтон? /Зачитати цитати для її характеристики/
  •     Про що йшлося в листі, який вона отримала?
  •     Яке розпорядження дала вона служниці Ненсі? /Прибрати для дівчинки кімнату на горищі/.
  •     Хто ще служив в домі міс Поллі? /Служниця Ненсі, яка працювала в домі лише два місяці; дядько Том, садівник, який служив в домі багато років; Тімоті, син Тома./
  •     Виходячи з вчинків міс Поллі, яким було її ставлення до приїзду племінниці? Чому Ненсі, прибираючи кімнату на горищі «…хотіла б вичистити куточки її душі», думаючи про свою хазяйку?

/- Маючи розкішний будинок, вона розпорядилась відвести кімнату для дівчинки на горищі;

- Не поїхала зустрічати дівчинку, а послала служницю;

- Міс Поллі не підвелась, щоб зустріти племінницю;

- Забороняла їй згадувати батька;

   - За запізнення Полліанни на вечерю розпорядилась дати їй тільки хліба з молоком.

  • То чому ж міс Поллі погодилась взяти до себе в дім Полліанну? / Із почуття обов’язку/ 

Розділ ІІІ, ІУ

Полліанна та її гра в радість

  • Хто така Полліанна? Що ми дізнались про її родину? /Поліанна  - це донька сестри міс Поллі – Дженні, яка всупереч бажанню батьків і родини вийшла заміж не за багатого, як того хотіли батьки, а за бідного священника  - місіонера. З тих пір сім’я не підтримувала з нею стосунків. Вони померли і дівчинка зосталась сиротою./
  • Як виглядала дівчинка? / Зачитати портретну характеристику: Р.ІІІ, с.18./
  • Що так здивувало Ненсі?В чому знаходила радість дівчинка, в яких простих речах?
  • Радіє, що тато пішов на небо, щоб бути там із мамою та іншими дітьми; с.21
  • Рада, що не тітка приїхала її зустрічати, а Ненсі, що зустріч з нею буде іще попереду. С.22
  • На відповідь Ненсі, що в домі тітки Поллі не подають морозива, знайшла і тут хорошу прикмету – не розболиться живіт; с.24
  • Раділа, що не звикла до гарних речей, то тепер їй все сподобається в домі тітки Поллі;
  • На заборону тітки не згадувати свого батька вбачала, що і це на краще; с.28
  • Зайшовши до себе в кімнату на горищі, і тут знайшла привід для радощів: зраділа, що нема люстра: не доведеться дивитись на своє ластовиння; подивившись на краєвид із вікна, зраділа, що при такому краєвиду не потрібно було мати картини на стінах кімнати. С.32
  • Чому Полліанна не спустилась на вечерю? / Відкривши вікно своєї кімнати, вона спустилась по дереву на землю і побігла оглядати краєвиди/.

 

Розділ V

  • В чому полягала «гра в радість» Полліанни? Хто навчив її грати в цю гру і коли її сім’я розпочала грати в цю гру? С. 40

/ «Гра полягала в тому, щоб знаходити привід для радощів у всьому без винятку»/.

Грати її навчив батько, коли замість ляльки в пожертву сім’я отримала милиці. І довелось радіти тому, що вони виявились непотрібними/.

 

Розділ VІ

  • Преказати зміст розділу, спираючись на ключові слова: Вікно – мухи – брошура – кімната Полліанни – одяг дівчинки – розпорядок життя.

Тітка Поллі дорікнула Полліанні, що та відкрила вікна у своїй кімнаті і напустила мух. Дала їй прочитати брошуру про небезпеку мух. Тітка Поллі піднялась до кімнати Поллліанни, оглянула її одяг, розпитала, чи ходила  дівчинка до школи, чи вміє вона шити, готувати і призначила їй дні й години, в які Полліанна повинна буде займатися музикою шитвом, готуванням. Це дуже засмутило дівчинку, тому що їй «не залишили часу просто жити».

  • Спробуємо скласти Розпорядок дня Полліанни с. 54-55
  • До сніданку наводити лад у своїй кімнаті
  • Сніданок
  • Щоранку 0 9.00 читати вголос тітці по півгодини
  • У середу і суботу з 9.30 до 12.00 вчитись куховарити на кухні з Ненсі
  • В інші дні з 9.30 до 12.00  - заняття шиттям
  •  Удень займатися музикою
  • Вечеря о 18.00

 

  • Як сприйняла Полліанна такий розпорядок дня? Зачитати і пояснити її думку.

«Звісно, під час усіх занять, тітонько Поллі, я зможу дихати, але це ще не означає, що я житиму. Людина спить і дихає, але ж не живе. Для мене «жити» означає робити те, що хочеш: гратися надворі, читати книжки (звісно ж, про себе), видиратися на гори, розмовляти з містером Томом у садку, з Ненсі, роздивлятися лю­дей, і будинки, і ще тисячі інших дивовижних речей на цих пре­красних вулицях, якими я проїжджала вчора. Ось що я називаю жити, тітонько Поллі. А просто дихати — ще не означає жити.»

 

Розділ VІІ

  • Куди зранку відправилась Полліанна з тіткою Поллі? /По крамницях купувати дівчинці одяг/
  • Як «гра в радість» допомогла Ненсі? /Дівчині не подобалось її ім’я, і Полліанна нагадала їй, що замість Ненсі могли дати ще гірше ім’я, зрозумівши думку дівчинки, Ненсі заспокоїлась і посміхнулась/
  • Чому дівчинка цієї ночі не могла заснути у себе в кімнаті? /В кімнаті було дуже спекотно, задушливо і Полліанна вирішила піти спати на горище/.
  • В чому вона й тут знайшла радість? /Рада вона була тому, що ще не привезли москітні сітки на вікна у її кімнаті/.
  • Чому в будинку здійнявся переполох? /Дах, по якому ходила Полліанна, здійняв шум;тітка Поллі подумала, що до будинку вдираються крадії./
  • В чому знову побачила радість Полліанна? /В тому, що тітка повідомила Полліанні, що дівчинка до ранку спатиме у її ліжку, поряд з кимось із рідних/.

 

ІІІ. Домашнє завдання:

  • Читати Е. Портер «Полліанна». Розділи 8 – 16.
  • Написати листа від імені Полліанни Жіночій допомозі, яка нею опікувалась

Уявіть, що по приїзду Полліанни до тітки Поллі, дівчинка відправляє листа своїй Жіночій допомозі і, будучи чуйною, не хоче розповідати їм про свої прикрощі. Знайти помилки в тексті листа, надісланого Полліанною Жіночій допомозі, записати у виправленому вигляді.

Дякую, доїхала добре. На вокзалі мене особисто зустріла тітка Поллі, після чого ми приїхали додому. Поставилась вона до мене дуже привітно, поцілувала і пригорнула, мов рідну. Жінка наказала приготувати найкращу кімнату для мене: там зручне ліжко, на підлозі килим, а на стінах висять картини. Щодня я відкриваю вікно і милуюсь прекрасним краєвидом. В домі тітки – служниця Ненсі, яка не дуже добре до мене поставилась на початку, напевно не зраділа перебуванню дитини в будинку. Також є старий садівник Том, який зовсім не пам’ятає моєї матері. Першого ж дня я запізнилась на вечерю і тітка розпорядилась принести її до мене в кімнату. Тієї ж ночі мені не спалось -  мабуть тому, що на новому місці – і я пішла спати на горище, де мене і знайшла прислуга.

А також я розповіла тітці Поллі про свою гру в радість, в яку мене навчив грати тато.

1

 

docx
Додано
31 серпня 2019
Переглядів
460
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку