22 червня о 18:00Вебінар: Telegram для навчання: практичні кейси зі створення вчителем каналу та бота

Урок на тему: "Російська імперія у другій половині XIX — на початку XX ст."

Про матеріал

Розробка уроку з курсу Всесвітня історія виконана на тему: "Російська імперія у другій половині XIX — на початку XX ст." Підготовлена за вимогами Коляди Ігоря Анатолієвича. Тип уроку - комбінований.

Перегляд файлу

Урок з Всесвітньї істоії 9 клас

Тема уроку: Російська імперія у другій половині XIX — на початку XX ст.

Мета: ознайомити учнів з особливостями соціально-економічної модернізації Російсько імперії.

Цільові завдання:

  • Розкрити особливості суспільно-політичного розвитку;
  • Аналізувати причини та хід модернізації Російської імперії;
  • Ознайомити з визначними державними діячами;
  • Познайомити з тлумаченням термінів: «більшовизм», «народництво», «марксизм»;
  • Розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити самостійні висновки.

Очікуваний результат

Після уроку учні зможуть:

  • називати особливості суспільно-політичного розвитку;
  • характеризувати модернаційні процеси в Російській імперії;
  • назвати визначних державних діячів;
  • вільно тлумачити терміни: «більшовизм», «народництво», «марксизм».

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання

Вчитель у формі Індивідуального опитування пропонує учням тезисно відповісти  на поставлене запитання:

  • Визначте причини економічного зростання США та назвіть їх тезисно.
  • Основні положення «доктрини Монро» в США.

   ІІ. Актуалізація опорних знань учнів та мотивація діяльності

Вчитель організовує вступну бесіду за питаннями:

1. Назвіть основні події історії Росії в першій половині XIX ст.

2. Розкажіть, як ці події впливали на суспільно-політичне життя імперії.

3. Чи залежав розвиток цієї країни від зовнішніх факторів?

4. Підберіть приклади середини XIX ст., що свідчили про необхідність проведення в Росії реформ.

5. Як ви вважаєте, чому аграрне питання було головним питанням політичного життя Росії?

6. Чому від його розв’язання залежала доля країни?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Початок модернізації Російської Імперії.

Вчитель у формі розповіді висвітлює причини та хід проведення реформ в Російській імперії.

Величезна за розмірами Російська імперія в середині XIX ст. була економічно і політично відсталою країною, що підтвердила програна Кримська війна. Необхідності реформ для імператора Олександра II (1855-1881) потребувала сама епоха.

Більшість населення становили селяни, переважна частина яких були кріпаками. Невеликий прошарок купців, торговців та вільних селян суттєво не впливав на становище в країні. Кріпаки не були зацікавлені в результатах своєї праці на панів. їхні жахливі умови життя спричинювали посилення селянського руху.

19 лютого 1861 р. — оприлюднення Маніфесту про ліквідацію кріпосного права та «Положення про селян, що виходять з кріпосної залежності».

За реформою, кріпаки отримували особисту свободу — селяни переставали бути власністю поміщиків, могли обирати місце проживання, володіти особистим майном, поступати на службу, здобувати освіту. Однак для цього вони мали купити землю в кредит (на 49 років у розмірі 6 % річних). Селяни отримували тільки садибу. На час виплати селяни ставали тимчасово зобов’язаними, доки не укладуть угоду про викуп наділу. Для управління в селах створювали органи селянського самоврядування — громади.

Реформа мала половинчастий характер, імперією прокотилися селянські бунти, які були придушені. Проте скасування кріпацтва привело до розвитку внутрішнього ринку, формування ринку вільної найманої праці, стимулювання виникнення «кріпких» сільських господарств, розшарування серед селянства і переходу частини селян до міст на фабрики і заводи.

Вчитель доповнює розповідь довідковою таблицею:

Реформа

Дата проведення

Умови реформи

Особливості та наслідки

Осівіти

1863-1865 рр.

-Єдина система безкоштовної початкової освіти в народних училищах;

-Середню освіту здобували в семирічних гімназіях або реальних училищах;

-Хлопці й дівчата навчалися окремо;

-середня та вища освіта були платними;

-вища освіта також була платною.

1. Створювали різні типи шкіл:

-церковно-приходські;      

-недільні;

-земські;

-державні.

2. Жінки отримали можливість здобути вищу освіту

Військова

1863 1874 рр.

-Запроваджена загальна військова повинність;

-Обмежено термін служби в армії — 6 років, на флоті — 7 років;

-Проведено якісне переозброєння армії;

-Скорочена чисельність армії та підвищена її боєздатність.

Залишались поширенним явищем : муштра і фізичні покарання, безправність солдатів

Земська

1 січня 1864 р.

-Запровадження земств у повітах та губерніях: виборних всестанових органів самоврядування, які обиралися місцевими жителями та відали місцевими справами.

-Земства поділялися на розпорядчі — збори гласних та виконавчі — земські управи

1.Земства не мали політичних функцій, вони перебували під постійним контролем влади.

2.Губернатор мав право призупинити виконання будь-яких їхніх рішень.

3.Провідну роль відігравали дворяни.

Міська

16 червня 1870 р.

Створення виборних міських дум, у яких провідне місце посідали представники крупної буржуазії

Діяльність міських дум перебувала під контролем губернаторів

Судова

20 листопада 1864 р.

Створення всестанового, незалежного від чиновників суду. Запроваджено безстанове судочинство; публічний змагалвний судовий процес; запроваджено суд присяжних, адвокатів

1.Для селян був створений окремий волосний суд, який міг засуджувати до тілесних покарань.

2.Влада зберігала право заарештовувати і відправляти в заслання «політичних злочинців» без суду.

Фінансова

1684 р.

-створено Державний банк;

-скасовувалася система викупної податкової системи;

-встановлювалися акцизні збори.

1.Розпорядником усіх державних доходів і витрат стало Міністерство фінансів.

2.Більше самостійності стало в роботі Державного контролю, що мало велике значення в корумпованій бюрократичній системі царської Росії

 

2.Економічний розвиток країни

Вчитель використовує характеристику і розкриває економічні наслідки модернізації Російської імперії:

  • Почався процес індустріалізації — заснування нових заводів та фабрик та виникнення нових галузей виробництва — вугільна, нафтодобувна, хімічна та інші.
  • Демографічний вибух, що ще раз підкреслює певну успішність економічних змін.
  • Непослідовність реформ позначилося на ефективності впровадження.
  • Російська імперія залишалася аграрною державою.
  • На сільське господарство поширилися капіталістичні відносини, що привело до зменшення поміщицького землеволодіння, застосування нової техніки, утворення передових форм господарства, використання найманої праці.
  • Село все ще залишалося відсталим.

 3.Опозиційниц рух в країні. Народники і марксисти. Виникнення більшовизму.

Відтак непослідовність реформ, нігілізм та поступова зневіра інтелігенції в самодержавстві породили радикальні погляди на зміну ситуації в державі, особливо серед студентів та представників недворянських верств населення (різночинців). Ідеологами цього напрямку стали О. Герцен, М. Чернишевський, М. Бакунін, П. Лавров, П. Ткачов, М. Михайловський. їхні теоретичні погляди лягли в основу теорії «селянського соціалізму» та економічного романтизму. Це сприяло поширенню в суспільстві ідей народництва, марксизму та більшовизму.

В Росії відбувається промисловий переворот, що супроводжується різким збільшенням чисельності робітничого класу та активізацією опозиційного до абсолютизму руху.

Вчитель організовує індивідуальну роботу з підручником, при цьому пропонує опрацювавши матеріал підручника, скласти опорний конспект відповідного відповідного параграфу на тему:

  • Поява лівих настроїв в суспільстві.

Вчитель доповнює розповідь за допомогою логічної схеми:

 

Поширення більшовизму в Російській імперії

Вчитель проводить роботу з формування понять:

Народництво- це ідеологія і громадсько-політичний рух, що охопив вихідців із дворянства та різночинної інтелігенції Російської імперії в 1860-1880-х рр.

Марксизм –сукупності теоретичних поглядів німецьких мислителів Карла Маркса та Фрідріха Енґельса на історію, політику та суспільство загалом, які їхні послідовники намагаються інтерпретувати, розвивати та втілювати на практиці.

Більшовики-члени ліворадикального (ленінського) крила РСДРП після її розколу на більшовиків і меншовиків.

Учням пропонується записати поняття в термінологічні словники.

Узагальнююча бесіда:

  1. Що являло собою «ходіння в народ» і чому воно зазнало поразки?
  2. У чому відмінність «Землі і волі», «Народної волі» та «Чорного

переділу»?

4.Зовнішня політика. Російсько-японська війна 1904-1905 рр.

Вчитель звертається до прийому розповіді за хронологічною таблицею.

Дата

Подія

1853–1856 рр.

Кримська війна (Росія, Туреччина, Англія та Франція): Синопська битва, оборона Севастополя, Паризький мирний договір. Поразка Росії

у війні.

 

1863–1864 рр

Придушення польського повстання

1864 р.

Придушення останніх осередків опору на Кавказі

1867 р.

 

Продаж Аляски США

1868 р.

Приєднання до Росії Кокандського царства та Бухарського емірату

 

1873 р.

Приєднання Тувинського ханства

 

1877–1878 рр.

Російсько-турецька війна (Тирново, Шипка, Плевна). Сан-

Стефанський мир. Перемога Росії у війні

 

1891 – 1892 рр.

Консультативний пакт Росії і Франції, таємна російсько-французька конвенція

 

1904 – 1905 рр.

 

Російсько-японська війна

5.Революція 1905-1907 рр.

Вчитель у вигляді схеми розриває основні політичні партії які діяли на початку ХХ ст. на території Російської імперії:

Вчитель у формі міні-конспекту розкриває основні причини початку Революції в Російській імперії:

Причини революції:

1. Збереження пережитків феодалізму: поміщицького землеволодіння,

відрізків, громади, малоземелля, станових привілеїв.

2. Самодержавна форма правління: невирішення аграрного, робітничого,

національного питання, необхідність здійснення політичної реформи.

3. Погіршення соціально-економічного становища внаслідок економічної

кризи 1900-1903 рр.

4. Відсутність демократичних свобод.

5. Прагнення підприємницьких кіл до участі в управлінні державою.

6. Поширення ідей марксизму, діяльність революційних організацій.

7. Падіння авторитету царизму: поразка у війні з Японією 1904-1905 рр.

Характер революції можна визначити як буржуазно - демократичний.

Вчитель підкріплює матеріал за допомогою систематизованої таблиці:

6. Реформи П.Столипіна

Вчитель організовує роботу у групах (за текстом підручника):

• 1-а група. Причини і мета аграрної реформи.

• 2-а група. Суть і хід реформи.

• 3-я група. Результати реформи.

Учні презентують по групах свої матеріали.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Вчитель організовує колективну роботу з використанням репродуктивної бесіди:

  1. Назвати причини реформ в Російській імперії.
  2. Визначте особливості прийняття реформ.
  3. Охарактеризуйте стан економіки внаслідок модернізації країни.
  4. Назвіть основні вектори зовнішньої політики Російської імперії.
  5. На скільки років Столипін розрахував свою реформу?

 

V. Підбиття підсумків

Узагальнення вчителя. «Великі реформи» 1860-1870-х рр. суттєво змінили Російську імперії: почалася індустріалізація, що сприяла корінним змінам у російському суспільстві. Проте непослідовність реформ не дозволила довести їх до завершення та суттєво гальмувала розвиток держави. Прихід до влади Олександра III розпочав період контрреформ і призвів до призупинення ліберальних реформ.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацюйте матеріал §20.

2. Виконайте завдання підручника.

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Січенко Марія Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Всесвітня історія 9 клас (Осмоловський С.О., Ладиченко Т.В.)
Додано
14 серпня 2018
Переглядів
7802
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку