Конспект уроку з всесвітньої історії для 9 класу на тему: "Формування індустріального суспільства в провідних державах Європи та США"

Про матеріал

Під час уроку учні навчаться характеризувати процес завершення формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і США; визначати причини і наслідки науково-технічної революції кінця XІX ст.; пояснювати причини посилення нерівномірності економічного і політичного розвитку європейських країн і США; давати оцінку впливу ідеологій робітничого руху на свідомість людини.

Перегляд файлу

Всесвітня історія

 Клас 9                                                Дата                                                Урок № 17

Тема уроку:

Формування індустріального суспільства в провідних державах Європи і США

Мета уроку:

характеризувати процес завершення формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і США; визначати причини і наслідки науково-технічної революції кінця XІX ст.; пояснювати причини посилення нерівномірності економічного і політичного розвитку європейських  країн  і США;  давати  оцінку  впливу  утопічного  соціалізму, марксизму та інших ідеологій на свідомість людини.

Тип уроку:

засвоєння нових знань та вмінь

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

  • встановлювати хронологічну послідовність подій;
  • характеризувати  процес  завершення  формування  індустріального суспільства у провідних державах Європи і США, науково-технічну революцію кінця ХІХ ст. та її наслідки, виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп, монополізацію економіки, нові класи і суспільні верстви, міграційні рухи,  ствердження  демократії  та  громадянського  рівноправ’я, зростання ролі держави у суспільному та економічному житті;
  • пояснювати причини посилення нерівномірності економічного та політичного розвитку європейських країн і США та наслідки цього явища;
  • показувати на карті країни світу в останній третині ХІХ ст., основні індустріальні центри Європи і США;
  • застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття

Обладнання:

підручник, карта, таблиця, мультимедійний проектор.

 

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Учитель оголошує тему та основні завдання уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Що таке промисловий переворот? Які його основні ознаки?

2. Які відносини приходять на зміну феодальним у ряді країн Європи та США? Яке суспільство при цьому формуються?

3. Якими змінами у соціально-економічному та культурному житті супроводжується становлення такого суспільства?

 

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів

Вчитель: Наприкінці XIX ст. в Європі склалася модель монополістичного капіталізму. Європа стала центром економіки. Техніка корінним чином змінила повсякденне життя людини, вона змінює й саму людину. Досягнення суспільства почали вимірюватися успіхами в розвитку машинного виробництва. Технічний прогресс перетворився на одну з головних цінностей.

Змінюється соціальний склад населення, погляди і цінності його різних шарів виражають нові ідейно-політичні віяння.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

  1. Науково-технічна революція кінця XIX ст. та її наслідки.

Вчитель: Остання третина XIX – початок XX ст. характеризувалися подальшим розвитком індустріального суспільства у провідних країнах світу.

Робота з термінами

Індустріалізація – створення великої машинної індустрії, що виготовляє машини та обладнання і є базовою для подальшого розвитку промисловості.

Робота з документами

Учитель пропонує учням прочитати тексти і відповісти на питання.

Текст 1. Про технічний прогрес у містах на початку XX ст.

Тексти 1–4. Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900–1939 роках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. — К.: Генеза, 2004. — С. 11 –12.

«[1896 р.] Г. Форд випробував свій перший автомобіль, виготовлений у майстерні, який, за його визнанням, «нагадував селянський візок». 1903 р. вже було засноване «Товариство автомобілів Форда», а 1906 р. побудоване перше триповерхове заводське приміщення.

До початку Першої світової війни підприємства Форда перетворилися на своєрідну імперію з філіалами в Англії, Австралії та інших країнах, де вироблялося 248 тис. автомобілів на рік».

 

Текст 2. Про будівництво мостів на зламі ХІХ–ХХ ст.

«Початок «новітньої ери сталевих мостів» заклали арочний міст інженера Дж. Ідса через річку Міссісіпі в м. Сент-Луїс (1874), балочний міст за проектом Сун Сміта через річку Міссурі (1879), висячий Бруклінський міст у Нью-Йорку батька та сина Реблінгів (1883) і консольний міст В. Бекера та Дж. Фоулера через Фортську протоку в Шотландії (1890).

З 80-х років [XIX ст.] у будівництві транспортних та інших споруд поряд із сталлю дуже широко застосовували залізобетон».

 

Текст 3. Про розвиток індустрії та зв’язку у країнах Заходу на початку XX ст.

«Паралельно зі зростанням видобутку вугілля змінюється обличчя європейської металургії. Розвиток металургії безпосередньо впливав і на будівництво: дедалі ширше застосовувались металеві конструкції, особливо наочно переваги металу над традиційними матеріалами виявлялися в будівництві мостів...

Будівництво деяких залізниць мало характер стратегічних сенсацій: такими є магістраль Схід–Захід у США, Транссибірська магістраль у Росії, магістраль Каїр—Мис Доброї Надії в Британській імперії. Але дійсно колосального значення для Європи набула мережа залізниць, які з’єднали між собою скромні містечка глибокої провінції з великими культурно-господарськими центрами. Телеграф працював та удосконалювався вже давно, а з кінця 70-х років [XIX ст.] почав поширюватися телефонний зв’язок. Одночасно розпочалася ера електричної лампочки».

 

Текст 4. Про розвиток енергетики

«Парова енергія охоплювала обмежені життєві та економічні простори, досі її можна було передавати тільки за допомогою зубчатих коліс і паса. Для того щоб парова енергія була скрізь, потрібно було багато маленьких парових машин.

Ситуація змінилася після того, як почала розвиватися електрика, точніше кажучи — придатний для силового приводу змінний струм високої напруги. Ряд сенсаційних виставок, що відбулися у 1880–1890 рр., ознаменували прорив у галузі використання електричного струму для освітлення та приведення в рух машин. Техніка більше, ніж будь-коли раніше, стала чарівним світом невидимої сили та яскравих ефектів. Тоді й постало цілісне уявлення про техніку як з’єднувальний та всюди сущий витвір і про технічний прогрес як безкінечне явище».

 

Запитання

1. Назвіть технічні винаходи, які з’явилися у XIX ст.

2. Назвіть нові матеріали, які почали використовувати у промисловості.

3. Назвіть галузі промисловості, які з’явилися в XIX ст.

4. Як, на вашу думку, промислова революція змінила життя людей?

Вчитель: Найбільших успіхів було досягнуто в металургії, машинобудуванні, транспорті. Разом із появою нових галузей промисловості – електротехнічної, хімічної тощо – це докорінно змінило повсякденне життя людей.

Розгортання індустріалізації, тобто створення великих підприємств, потребувало нових форм організації виробництва та великих фінансових інвестицій.

Для залучення капіталу з метою розв’язання великих економічних завдань набуло поширення акціонування.

Робота з термінами

 Акціонування – об’єднання капіталу кількох власників із подальшим отриманням прибутку та розподілом його залежно від внесеної частки.

Вчитель: Те, що значні фінансові ресурси були зосереджені в руках невеликої кількості банкірів і промисловців, і зумовило їхнє панування в економічному та політичному житті суспільства. Цей соціальний прошарок дістав назву «фінансова олігархія».

 Створення великої машинної індустрії призвело до концентрації виробництва і виникнення нових форм виробничих об’єднань – картелів, синдикатів, трестів, концернів, тобто монополій.

Робота з термінами

 Монополія – це встановлення підприємцем або групою підприємців контролю над однією чи кількома галузями виробництва з метою збільшення прибутків і ліквідації конкуренції.

Вчитель: Раніше за інші країни цей процес розпочався в США і згодом набув найбільшого поширення. Монополії прагнули встановити своє монопольне панування на ринку в провідних галузях промисловості.

Національним виробникам біло тісно на внутрішньому ринку (товарів вироблялось більше, ніж їх міг купити власний споживач), і вони прагнули завоювати нові ринки збуту. Це зумовлювало гостру боротьбу за контроль над ринками. Для витіснення конкурентів почали застосовувати різні способи й методи. Найбільш поширеним став демпінг (імпорт товарів за заниженими цінами з метою знищити конкурентів, захопити ринок, а вже потім диктувати свої умови). У відповідь на захист національного виробництва ставала держава, яка різними заходами починала обмежувати доступ іноземних товарів (вводилися високі ввізні мита, установлювалися ліміти, квоти тощо). Така державна політика, що заступила вільну торгівлю (фритредерство), дістала назву протекціонізму.

Робота з термінами

Протекціонізм – державна політика із захисту національного виробника.

Вчитель: Іноді введення жорстких протекціоністських заходів призводило до загострення міждержавних відносин, «митних війн» і, відповідно, до дестабілізації міжнародного становища. Економічний чинник став  вагомим і в міжнародних відносинах. Завершення становлення нової економіки спричинило значні соціальні зміни.

 

  1. Індустріальне суспільство.

Вчитель: Підйом крупної промислової індустрії викликав зростання міст і змінив становище буржуазії і найманих робітників. З’явилася численна крупна промислова група, яка посіла лідируюче місце у суспільстві.

Промислова революція змінила становище робітників: їх кількість зросла, збільшився внесок робочих в економічний розвиток країн.

Робота з термінами

Суспільство, що народилося в результаті промислової революції, у складі якого велика частка буржуазії і робітників, називають індустріальним.

Вчитель: Незважаючи на внесок робітників в економіку країн їх становище не ставало кращим.

За XIX ст. населення Європи збільшилося вдвічі. Швидке зростання населення призвело до загострення соціального питання. В європейських країнах не вистачало підприємств, для того щоб прийняти всіх людей, що вступили в працездатний вік. Робітникам доводилося шукати роботу за кордоном.

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням проаналізувати таблицю і відповісти на питання.

Хрестоматія по новій історії: Другий період: Допомога для вчителя / Сост. П. И. Остриков і др. — М., 1993. — С. 32–33.

Імміграція в США (в тис. чол.)

Роки

Всього

 

У тому числі з

Європи

 

Великої

Британії

Ірландії

 

Німеч-

чини

Східної

Європи

Країн

Середзем

номор’я

1881-1895

7370

6800

915

880

1840

455

640

1896-1905

5400

5130

215

345

285

980

1430

 

Запитання

1. З яких країн походила імміграція до Америки?

2. Як ви думаєте, з якими подіями це може бути пов’язано?

Робота з термінами

Еміграція — виїзд людей з країни, де вони жили й працювали.

 

  1. Політичний розвиток. Робітничий рух.

Вчитель: Природне прагнення робітникі до соціальної стабільності спричинило масовий робітничий і соціалістичний рух, домінуючою ідеологією якого в другій половині ХІХ ст. став марксизм.

 У 1868 р. англійські профспілки обєдналися в Британський конгрес тред-юніонів. Перша соціал-демократична партія виникла в Німеччині в 1875 р., на базі робітничої партії, що була заснована в 1869 р. У 80-ті рр. ХІХ ст. такі партії були створені в Бельгії, Англії, Голландії, Австрії, а згодом і в інших країнах.

Робота з датами

 1864 р. – виникнення І Інтернаціоналу.

 1889 р. – створення ІІ Інтернаціоналу.

Вчитель: У робітничому русі з’явився ще один інструмент впливу на уряди країн – робітнича солідарність працівників різних країн.

 

V.  Закріплення знань учнів

Бесіда

1. Які науково-технічні відкриття і технологічні зміни кінця XIX ст. справили найбільший вплив на розвиток економіки?

2. Охарактеризуйте найбільш поширені форми монополістичних об'єднань в країнах Європи і США та їхню роль у житті цих країн.

3. Як пов’язана між собою промислова революція і становище робочого класу?

4. Як і чому змінилася роль держави в промислово розвинутих країнах протягом XIX ст.?

 

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 15 (підручник Гісема) та § 20 (підручник Осмоловського).

 

docx
До підручника
Всесвітня історія 9 клас (Гісем О.В., Мартинюк О.О.)
Додано
16 серпня 2018
Переглядів
13028
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку