Розбір слова за будовою

Розбір слова за будовою (морфемний розбір)

Морфема — це найменша неподільна значуща частина. Вона виражає певне лексичне або граматичне значення і регулярно відтворюється зі своїм значенням у мовленні.

Основа слова – це частина слова без закінчення. Основа слова може складатися лише з одного кореня (ліс, пора), із кореня і суфікса гір-ськ(ий), із кореня та префікса при-клад, префікса, кореня і суфікса за-земл-ен(ий). Усі слова діляться на слова з непохідними основами (від них утворюються інші слова) і слова з похідними основами. Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, тому збігаються з ними і не розчленовуються на частини чорн(ий). Похідні основи, які мають у своєму складі, крім кореня, ще одну чи більше значущих частин (суфікс, префікс, постфікс), розчленовується на частини сад-ів-ник.

Корінь слова – це головна частина слова, спільна для всіх споріднених слів сад - садок - садівник. Звуковий склад кореня, як правило, однаковий, але іноді внаслідок чергування звуків він частково змінюється воля - вільний, ход - вихід. Корінь є носієм речового значення слова, що відображає щось в об'єктивній реальності. Він обов'язково присутній у кожному слові. У споріднених словах корінь об'єднує їх понятійним змістом, хоч вони можуть належати до різних частин мови. Значення кореня в гнізді споріднених слів уточнюється і конкретизується за допомогою  суфіксів і префіксів, які без кореня вживатися не можуть.

Суфікс – це частина слова, що стоїть після кореня і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форммудрий + -ість = мудрість,гора + -ськ = гірський. Постфікс – частина слова, що стоїть у кінці слова після закінчення і служить для утворення нових слів чи нових форм скажи - скажи-но, бити - битися.Інтерфікс — це сполучний голосний звук, що об’єднує двi основи в складних словах лiс-о-степ.

Префікс – це частина слова, що стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів чи інших граматичних форм. Словотворчі префікси змінюють лексичне значення слова друкувати - надрукувати. Формотворчі префікси можуть використовуватись для утворення нових форм слів: видатний - найвидатніший (найвищий ступінь порівняння прикметників).

Закінчення – це змінна частина слова, яка стоїть в кінці слова, вказуючи на відношення з іншими словами у словосполученні, реченні: далекий, кохання. Закінчення змінює лише форму слова, не змінюючи його лексичного значення: земля, землі, землею, на землі, земле. Закінчення може бути нульовим, тобто не виражене звуком.!!! Не мають закінчення слова !!!незмінювані іменники: журі, кенгуру, пюреприслівники: вгору, поночі, весело інфінітив: їхати, ловити, молотитидієприслівники: прийшовши, співаючибезособові дієслова: світає, прошито

Порядок розбору слова за будовою:1. Зясувати, до якоï частини мови належить аналiзоване слово та змiнюване воно чи незмiнюване.2. У змiнюваному словi визначити закiнчення.3. Вказати, яке закiнчення — фонетично виражене чи нульове.4. Видiлити умовними позначками кожну морфему (основу, корiнь, суфiкс, префiкс i закiнчення).

Вправа. Розберіть за будовою слова. Хатинонька, прибережний, дружити, дзвонить, кенгуру, молодість, уголос, змито, хлопчисько, мавпеня, далеко, брехати, польовий, лото, дружок, миєшся, швидко, колібрі, Побужжя, несучи.