Тема: Розділові знаки між простими реченнями в складносурядному.
Мета: закріпити знання про вживання розділових знаків між частинами складносурядного речення; виховувати патріотизм, поважливе ставлення до природи, милосердя до всього живого; формувати пунктуаційну грамотність; розвивати логічне мислення, зорову й слухову пам’ять, увагу, удосконалювати орфоепічні навички.
Тип уроку: урок закріплення вивченого.
І. Перевірка домашнього завдання.
* Переписати записані на дошці (спроектовані на дошку) речення, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Пояснити вживання і невживання ком.
Довго тужить сумна бандура про діла у старій сивині, і якусь невідому зажуру навіває та пісня мені. (В.Симоненко.) Тут запеклася кров мого народу і одридали волю кобзарі. (Л.Костенко.) Кобзар невидющий сидить на могилі й співає, й голосить струна до струни. (Є.Гуцало.)
* Робота біля дошки. Подані безсполучникові речення перебудувати на сполучникові – складносурядні. Записати їх, пояснити вживання розділових знаків.
Одлетіли давно журавлі, заснуло зерно у землі. Облетів у полі мак, одшуміло жито. Шумить дерев зелений світ, жовтавий лист спадає з віт. Каштани осінь роздягла, зима заворожила. За вікном блакитним хуги плач і рев, облетіло щире золото з дерев.
За В.Сосюрою.
* Диктант із коментуванням. Записані речення прочитати, дотримуючи правильної інтонації.
Проскочили стрункі, тонконогі сарни – і знов усе тихо. Найменший шелест або стук – і моє серце падає і завмирає. Двері рипнули – і в хату тихо входить лікар.
З тв. М.Коцюбинського.
ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку.
ІІІ. Відтворення теоретичних відомостей.
*Бесіда.
ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.
*Прочитати речення. Вказати з-поміж них прості та складні. Довести, що складні речення є складносурядними. Пояснити вживання в простих і складних реченнях сполучника і.
І. Слухаю, радію неповторній днині і слова збираю по одній зернині. (М.Сливко.) Пізня осінь пахне димом, і темніють береги, і метається над ними чайки сивої “ки-ги”. (Л.Талалай.) Тут сойка феєричним б’є крилом і соловей стріля раптовим шротом. (Є.Гуцало.) Гуляли протяги на ганках, і барабанив дощ хльосткий, а темна ніч, мов хуліганка, зривала з яблуньок хустки. (Д.Луценко.)
ІІ. Спадає осінь, як димчастий сніг, і гостро пахне листя недогниле. Восени розумнішою стає людина і ще м’якшим - трави прим’ятої шовк. (М.Рильський.) А пожовкле листя мчить кудись у просинь і безсило пада на стежки сумні. (Д.Фальківський.) По дніпровських золотих прикметах ходить осінь в золотих наметах і збирає в запашні долоні від калини кетяги червоні. (Л.Забашта.)
ІІІ. Маленьким хлопчиком додому у полі йшов я в шумі трав і у гніздечку кам’яному сорокопудика спіймав. Тримав я міцно пташеня те, й на мене зорили з руки його лякливі оченята, немов чорненькі ягідки. Над ним сіяла синь квітчаста і птиць лунав щасливий спів... Невже навіки волі щастя він у долоні загубив? І стиснув серце жаль великий, і пальці я розкрив: “Ану!” І він пурхнув з щасливим криком в залиту сонцем вишину.
В.Сосюра.
Словник. Шріт – дрібні свинцеві кульки, які вживаються для стрільби з рушниці; дріб, картеч. Перен. – щось дуже дрібне.
* Пояснювальний диктант. За схемою, поданою на с. 25 підручника, зробити синтаксичний розбір перших двох речень (усно).
І. Без Вкраїни мені не являється Світ, а без Світу для мене немає Вкраїни. (І.Гончар.) Дніпро-Славута постарів, та зеленіють його схили, і щовесни на Йван-горі цвітуть ромашки білі-білі. (Б.Дегтярьов.) Дніпро задумливо плюскає легенькими хвилями об берег, і маленькі човники злегка гойдаються на них, наче граються. (В.Винниченко.) Неначе із золота звито бджолу золотисту, і ллється, як мед, її пісня органна, густа. (Є.Гуцало.)
ІІ. Козацькі голови завжди в ціні, та ми не даємося, брате-коню, даром! (В.Вербич.) Отак козаччина пройшла, а ми немов не чули. (П.Тичина.) Блищало небо золотом янтарин, а вже метнули в битву козаки, і дико скрикнув ординець-татарин, сповзаючи з високої луки. (А.Малишко.) Слава козацька свідомість розбудить, й не буть нам безпам’ятним племенем сірим!. (Б.Дегтярьов.) Звитягою співатиме душа, а вітер віджене ворожі кулі, а донька порохає у зозулі сто літ – для тебе, слави – для коша. (А Зігора.) Все було: хурделиці, негоди, нескінченні далі чужини, та завжди я радісно приходив до калини, неньки і весни. (В.Письменний.)
* Самостійна робота. Переписати, розставляючи попущені розділові знаки (подаємо речення без їхнього вилучення) та літери.
І. Заворожений гай ловить пром..ні місячні листячком, і квітки запашні, наче лаг..дні струни, бр..нять. (О.Омельченко.) Куди зн..кають зорі на світанні і відпливають хмари, вітром гнані? (М.Луків.) На землю сходить ніч, і зоряним рядном вона вкр..ває все, мов ніжною габою. (В.Сосюра.) Часом втома в жилах розіллється і тривога в очі загляда. За вікном шепочуться тополі і пала осінній жар дібров. (Д.Луценко.) Осінній день б..грянцем догорів, і повний місяць знову став на чати. (О.Рубан.) Вітрець зсував фіраночки-хмарки, і місяць усміхався яснозоро, і співчутливо кліпали зірки. (С.Реп’ях.) А за стіною стогне завірюха і хилить голову засніжена сосна. (Д.Фальківський.)
ІІ. Вже грона ч..рвоні в калини горять і птахи до неї здалека л..тять. (Л.Забашта.) Ж..ття постійно в’яже свої гордієві вузли, і не встигаєш їх ро..рубувати. (О.Гончар.) Не поміча хв..лин людина, а час прудкий свій килим тче. (Д.Луценко.) В м..ті згуртуймося орлами, і буде в нас своє гніздо. (М.Осадчий.) Косили нас гарматні жерла під дикий сміх і злобний рев, та Україна ще не вмерла і вже ніколи не умре! (Л.Воловець.) Бинт пам’яті ховає давні рани, і тільки правда може їх зцілить. (В.Олешко.)
V. Перевірка якості самостійної роботи учнів.
VІ. Підбиття підсумків уроку.
VІІ. Домашнє завдання. Вправа 37 (І,ІІ).