Роздуми. Робота учителя під час карантину

Вчитель зарубіжної літератури

Києво-Печерського ліцею №171 «Лідер»

Жуковська Н.М.

Роздуми про дистанційне навчання

                                           Дитина може навчити дорослого трьом речам:

                        радіти без усякої причини,  завжди

                                           знаходити собі заняття і наполягати на своєму.
 

(Пауло Коельо)

Пройшов місяць, як вся країна знаходиться в новому для себе становищі – карантині. Якщо раніше і діти і, що скривати, вчителі з радістю чули це слово. Зараз все змінилося.

Бо потрібно не тільки залишатися здоровими, але навчатися в нових умовах. І найголовніше, навчитися цьому.

Для нашому лексиконі стали звичними слова, які раніше ми не чули: Zoom, classtime, Google class та багато інших. Ми навчилися використовувати дистанційні технології, враховуючи технічні можливості всіх  сторін навчання.

Головне – пам’ятати, що стосунки вчитель – учень дуже важливі не тільки у школі, а й вдома.

Більшість сучасних школярів активно використовують Інтернет в своєму житті і освіті. У зв'язку з цим перед вчителем виникає необхідність організації процесу навчання на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, застосування Інтернет-технологій в учбовому процесі. Як раз однією з форм використання ИКТ є дистанційне навчання.

Звичайно, є удачі і поразки. Не завжди відповідають програми, на які ми спираємось. Але досвід стане корисним на майбутнє. Тепер, скоріше за все, учні без особливої радощі будуть йти на карантин, бо все одно будуть уроки, потрібно виконувати завдання тощо.

І ще. Не потрібно відкладати в довгу шухлядку документи, які потрібно вести: конспекти уроків, тематичне планування, журнали як паперові, так і електронні.

Дистанційна форма навчання – це зовсім інша форма навчання. Тут найважливіше є те, що і як засвоює дитина.

Оскільки в нас освіта масова, учитель не встигає проконтролювати, що і як дитина засвоїла.

І це зрозуміло, бо вчителі звикли працювати тільки офлайн, тобто напряму з класом, організовувати навчальний процес, комунікувати наживо. Тому несправедливо такого вчителя змушувати до онлайн-викладання без належної підготовки. Бо що таке дистанційне навчання? Це насамперед технологія як спосіб проведення уроку чи проведення проєктного методу. Цього можна навчитися і цього треба було вчитися.

Коли вчитель сідає перед екраном і просто веде лекцію в односторонньому порядку – це не дистанційне навчання. Це взагалі не навчання.

Інший метод, який здебільшого практикується зараз, – учитель скидає через мобільні додатки сторінки з книжки для самостійного вивчення та завданнями і передбачається, що діти їх мають виконувати з батьками. Як правило, батьки не мають часу цим займатися. А діти самі не мають мотивації та часто і умінь виконувати ці завдання самостійно. Тут нема жодного інтерактиву. Таким методом дітей важко зацікавити, часто діти просто відмовляються вчитися. Слід розрізнити, що переживає дитина в цій ситуації.

Один з мінусів цього онлайн-навчання – це те, що хтось із дорослих дома має виконувати завдання з дитиною.

З плюсів я б відзначила, що всі в тепер відчули, що роль вчителя є важливою, що освіта може бути доступна онлайн, але для цього потрібно створити умови. І що вчитель – це не той, хто має всю інформацію, а той, хто навчає засвоювати інформацію, тобто навчає вчитися. “Мистецтво навчання є мистецтво пробуджувати в юних душах допитливість і потім задовольняти її”, як говорив А.Франс

Крім того, учень

- сам вибирає для занять свій «піковий час навчання»;

- може вчитися «с своєю власною швидкістю» і в зручному для нього режимі;

- може зосередитися на певних частинах учбового матеріалу;

- може щодня перевіряти себе;

- може більше взаємодіяти з викладачем;

- отримувати потрібні відомості швидше.

В онлайн-освіті дуже важливо, аби вчитель дуже чітко структурував навчальний матеріал. Це має бути відпрацьовано як сценарій.

Учитель має забезпечити матеріал, який треба підібрати, спланувати шляхи засвоєння та супроводити процес засвоєння і запропонувати відповідне оцінювання. Бо зараз учитель мусить бути тим, хто монтує відео, хто записує, хто завантажує... А хто сказав, що вчитель це все має вміти.

Не секрет, що навчання тільки тоді стає повноцінним, коли досягається імітація реального спілкування з викладачем. Тому мені імпонує працювати в програмs Zoom, самый створювати тести в Сlass time чи Naurok.

Захист проектів на уроках зарубіжної літератури під час дистанційного навчання

Звичайно, що кожен вчитель задає домашнє завдання. Записує його в гул  класі, вайбері. Інші проводять уроки в Зумі. Викладають навчальний матеріал, демонструють на екрані фільми, презентації тощо. Однак найскладніші отримати зворотній зв'язок. Учні моїх класів звикли до того, що на уроках зарубіжної літератури необхідно відповідати усно. Особливо їм подобаються індивідуальні завдання. Наприклад, охарактеризувати літературного героя. Учні створюють кросворди, презентації, задають питання всім і радіють, якщо на нього ніхто не може дати відповіді.

5 класи готували характеристику героїв Р.Дала «Чарлі і шоколадна фабрика».

Закінчити хотілося б словами Аристотеля «Ученик - це не посудина, яку треба наповнити, а факел, який потрібно запалити...»