. Розповідь про улюблену казку. Про характер її героїв

   .

 Розповідь про улюблену казку.

Про характер її героїв.

 

збагатити знання учнів про казки народів світу; розвивати логічне мислення, уважність, уяву, спостережливість; виховувати прагнення до добра і справедливості.

книжкова виставка, кольорові олівці, фломастери.

 

І. Організаційна частина.

Ми зустрілись з вами, діти,

В казку двері відчинити,

Чарівну країну казку.

В ній ти знайдеш мами ласку,

Нових друзів, чари сну,

Вічну радість і весну.

 

ІІ. Повідомлення теми та мети заняття.

- Отже, сьогодні ми з вами помандруємо казковими стежинами, відкриємо двері у чарівну неповторну країну, де добро бореться зі злом, де живуть жахливі чаклуни і прекрасні красуні, де завжди є місце для здійснення найзаповітніших мрій.

 

   

     -  Діти, казка живе тільки там, де в неї вірять, де її знають і пам’ятають?

         А чи любите ви читати казки? Відповіді учнів.

• Які казки є вашими улюбленими? Відповіді учнів.
• Як вперше ви познайомились з ними ? Прочитали самі чи почули від мами, бабусі? Відповіді учнів.
• А щоб перевірити як близько ви знайомі з казкою, пропоную перегорнути першу сторінку нашої казкової мандрівки і виконати завдання «З якої казки ці рядки?». Тож , зосередьтесь і слухайте уважно.

       1) «Полечу –  я до цих чудових птахів! Вони певно вб’ють мене за те, що я, такий потворний, зважився до них наблизитися! Але краще загинути від них, аніж терпіти кпини та знущання качок і курей, витримувати зимову холоднечу та голод!» - подумало каченя.»      

 

        2. « - Бабусю, бабусю, а чому у тебе такі великі вуха?

   - А це, щоб тебе краще чути!

   - Бабусю, бабусю, а чому у тебе такі великі очі?

   - А це, щоб тебе краще бачити!

   - Бабусю, бабусю, а чому у тебе такі великі зуби?

   - А це, щоб тебе швидше з’їсти? »          

 

         3. «Покликала бабця онучку:

           онучка за бабцю,

           бабця за дідуся,

           дідусь за ріпку –

       тягнуть – потягнуть, витягти не можуть!    ( «Ріпка» )

 

4.  «-Жахливо! -  вигукнула принцеса. – Я всю ніч не могла заснути.Хтозна, що в мене там було в ліжку! Я лежала на чомусь твердому, й тепер  у мене все тіло в синцях! Це просто жах!

Так усі зрозуміли, що перед ними – справжня принцеса.»

                                                                         

    

- Дорогі діти ! А що це за листи у мене на столі? Звідки вони взялися? На жодному з них немає зворотної адреси. Давайте дізнаємося від кого вони.

( Вчитель читає листи, діти відгадують  від кого вони.)

 

 

 

     

В ліс по стежці я ходила,

Сірого вовка зустріла.     

До бабусі завітала

І її я не впізнала.

Очі, зуби – все страшне!

Чи впізнали ви мене?             

У бору моя хатинка,

Приведе туди стежинка.

В мене кістяна нога,

Звуть мене …

Друзі мої – П’єро й Артемон.

Добрими бути – для нас це закон.

Навіть страшний Карабас Барабас

Зрадити дружбі не змусить всіх нас.    

 

 

Моя казка всім відома,

 У семи живу я гномів.

Стан тонкий, тендітна ніжка .

Хто я, друзі? …                (Білосніжка)

 

  

- Ось ми і листи розібрали. А чи знаєте ви, що у кожної казки є своя історія створення і чарівник -  письменник , який її створив. Частина казок – народні, але інша частина - це творіння неповторних талановитих майстрів – казкарів різних часів , з різних країн.

    - А чи знаєте ви як казки потрапляють в наші бібліотеки і будинки на полиці книгарень? Книжки з казками друкують у великих видавництвах, щоб вони стали яскравими та веселими ілюстрації до них малюють художники – ілюстратори. Здогадайтеся до яких казок ці ілюстрації. (Вихователь   показує

люстрації до казок). Відповіді учнів.

           

        - Справжні казкові герої звісно не можуть жити у звичайних сучасних будинках. А чи не хочете ви спробувати себе в ролі казкових архітекторів?  Намалюйте казкові будиночки  і нехай вони будуть чудернацькі  й незвичні, але ж проявіть свою фантазію. Коли закінчите, спробуйте придумати який казковий персонаж зможе жити у вашому будиночку і намалюйте поряд з ним його мешканця.

( Діти малюють будинки,  портрети казкових героїв, розповідають, що вони намалювали. )

 

ІІІ. Підсумок заняття.

     - Ось і все. Наша мандрівка добігла кінця. Ви просто молодці. Я переконалася, що казки – це ваші добрі друзі і порадники. Тож нехай вони залишаться такими на довгі роки. Вірте в казку, і вона завжди житиме поруч з вами.