Розробка до уроку фізики " Фізика в поезії"

Про матеріал

Матеріали до уроку дають можливість поєднати знання з української та зарубіжної літератури з основними поняттями,законами фізики. Учні можуть аналізувати,порівнювати і практично застосовувати набутті знання.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

Фізичні посиденьки

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                             Підготувала

                                                                                       Кокошинська З.М.

                                                                                 вчитель фізики

Галаганівський НВК

 

 

 

 

 

2018

 

Фізика в поезії

     Поети і прозаїки вміють бачити навколишній світ і образно описувати його. У багатьох літературних творах ми зустрічаємося з різними явищами природи в художній уяві авторів. Фізик,читаючи такі місця не може утриматися, щоб не розглянути такі невеликі уривки з художніх творів як задачі з фізичним змістом. Деякі з них можуть виявитися досить непростими – треба добре подумати, щоб відповісти правильно. Отже, є нагода одночасно насолоджуватися як художніми формами, так і красивими розв’язками.

      Почнемо з поезії.

  • У великого Тараса Шевченка є такі рядки:
  • «Вітер з гаєм розмовляє,

            Шепче з осокою,

            Пливе човен по Дунаю

            Один за водою».

  • Які фізичні задачі можна побачити в цьому вірші? (2 задачі про вітер, течія зносить човен)
  • В іншому вірші Шевченко описує захід сонця ввечері:
  • Сонце заходить, гори чорніють,

          Пташечка тихне, поле німіє.

          Чорніє поле і гай, і гори,

          На синє небо виходить зоря»

  • Знову в одному вірші – дві задачі.
  • Чому ввечері всі предмети поступово втрачають своє забарвлення і стають чорними?
  • Чому зорі не можна бачити вдень?
  • Уривок з поеми «Княжна» Т.Шевченка.
  • Зоре моя вечірняя,

          Зійди над горою

          Поговорим тихесенько

          В неволі з тобою.

          Розкажи, як за горою

         Сонечко сідає,

         Як у Дніпра веселочка

         Воду позичає».

  • Як утворюються веселка – райдуга?
  • В одному з ліричних віршів Лесі українки є такі слова:
  • З тихим плескотом на берег

          Рине хвилечка перлиста;

          Править хтось малим човенцем,-

          В’ється стежечка злотиста.

  • Чи знаєте ви назву цього вірша? («Тиша морська»)
  • Які оптичні явища описані?

 

  • А скільки ліризму в вірші «У човні» Лесі Українки! Послухаємо рядки з цього вірша:
  • Глянь, як хвилі від срібла блищать ся!

          Глянь, як небо синіє вгорі!

          Вабить хвиля на море подається,

          Кличе промінь ясної зорі!

  • Чому блищать хвилі ми вже з’ясували, а чому небо синє?
  • Сніг у віршах різних поетів зустрічається досить часто. Ось як про нього пише І. Франко:
  • «Сипле, сипле, сипле сніг.

          З неба сірої безодні

          Міріадами летять

          Ті метелики холодні»

  • Що сніг холодний – це всім зрозуміло. Всі знають також, що він білий. Але чому, адже вода і чистий лід прозорі?
  • Володимир Сосюра «Білі коні зими десь летять, як громи…»
  • «Білі коні зими летять, як громи,

           Б’ють об землю копитами дзвінко.

           В’ється довгий шлях, і за ними в полях

           Мерехтять рій за роєм сніжинки.

 

  • Усміхнеться вона, дорога і ясна,

          Крізь холодного вітру загрози,

          Крізь снігів білу муть – і сади розцвітуть

          На вікні під рукою морозу» (дві задачі)

 

  • Чому сніжинки мерехтять?

 

  • Яким чином, під рукою морозу» розцвітають «сади» на вікні?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фізика в прозових творах

  • Послухайте уривок із оповідання «Морозко» Панаса Мирного

Пригадує:

Пилипко з мамою живуть в холодній хаті. «Хатні голі стіни – полупані, мороз повиступав на них сизим інеєм; чорні двері розмалював він білими візерунками, а на шибках повимальовував цілі барани криги…»

  • Тут цілий набір прикладів, як мороз малює узори на різних предметах, іній утворюються на стінах знайдіть у тексті слова, які пояснювали б причину цих явищ.

 

Фізика. Фантастика. Гумор.

  • Без фізики не можуть обійтись ні гумористичний, ні пригодницький жанри в літературі, ні фантастика.

     Всім добре знайомий мультфільм «Пригоди капітана Врунгеля». Тільки не всі мабуть знають автора однойменної дитячої повісті,за якою було створено цей популярний «мультик»  (А.Некрасов)

Так от, у «Пригодах…»є такий епізод:

«Містер Денді…взяв пляшку – трах у денце! Корок вилетів як з гармати! При цьому «Біда дістала такий поштовх, що помітно просунулась уперед. Ми втрьох стали на кормі і один за одним почали вибивати корки. При  корки залпом вилетіли з гучним звуком і впали в море… а «біда тим часом рухалась вперед, набираючи швидкість.

  • Чи правдоподібна з точки зору фізики ця історія? Який спосіб руху тут описано?
  • Іншим разом корабель примусили рухатись за допомогою білок у колесі:

«Колесо приводять у рух білки, що біжать, немов скажені, одна за одною по сходинках у колесі»

  •  Чи можна за допомогою такого двигуна привести корабель в рух?
  • Як не зазирнути нам у світ чарівних казок.

«Була холодна зима. Дерева тріщали від лютого морозу, а сніг під ногами так рипів, мов земля була устелена битим склом»

  • Чому тріщали дерева? Чому рипів сніг? (словацька казка «Чому у мурашок криві ноги?»
  • З японської казки «Дивовижна подорож Трояна»

«Задивився, … завівався. Раз! І послизнувся. Покотився і невдовзі опинився на середині річки. Плюх! Пішли по воді круги».

  • Чому на воді з’являються круги від падіння на її поверхню різних предметів?

 

 

Поетичні збірки

  1. Тебе співець, піднісши понад зорі

Таким безсмертним світом оточив

Що досі ще крізь далечінь віків

Пронизують нас промені прозорі (Юрій Клен)

 

  1. Світає…

Так тихо, так любо, так ніжно у полі.

Мов свічі погаслі в клубках фіміаму,

В туман загорнувшись,далекі тополі

В душі вигрівають мінорною гамою

Світає поволі…

Так тихо, так любо, так ніжно у полі (П.Тичина «Світає»)

 

  1. То сонце вигляне, то знову туча, і блискавка, і дощ…Ах,ця весна-така ж мені одгострена й болюча,аж вся моя істота голосна. (П.Тичина «Весна»)

 

  1. Йде гроза з-за верховір’я…

Справді, тільки примічай: чорних птиць імлисте пір’я

Затемнило небокрай. (М.Рильський «Перед грозою»)

 

  1. Лише поле снігом талим. Зорі – як ножі

В небі зоряні хорали,вітер їх несе…

Відкілясь гроза примчала і розбила все (В.Сосюра «Перстень»)

 

  1. Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі, промінь морями заллє золотий річку, і верби, і кручі… (В.Сосюра)

 

  1. Другого дня в рожевім надвечірку

Краплистий дощ отави окропив

Прим’яв злегенька вистиглу матірку

І райдуга стала серед степів (А.Малишко поема «Кармелюк»)

 

 

docx
Пов’язані теми
Фізика, 9 клас, Розробки уроків
До підручника
Фізика 9 клас (Бар'яхтар В.Г., Довгий С.О., Божинова Ф.Я., Кирюхіна О.О. (за редакцією Баряхтара В.Г., Довгого С.О.))
Додано
15 лютого 2018
Переглядів
2217
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку