Розробка"Дослідження граматичних форм частин мови"

Про матеріал

Методичні рекомендації"Дослідження граматичних частин мови".Рекомендації включають всі частини мови, які досліджуються в початковій школі.

Перегляд файлу

 

Відділ освіти, молоді, спорту, культури та туризму

Ганнопільської сільської радиСлавутського району

   Хмельницької області

Великоскнитський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів»

 

 

Дослідження граматичних форм  частин мови за програмою НУШ

 

 Посібник

 

 

 

Локайчук Алла Миколаївна

вчителька початкових класів

Великоскнитський НВК

 

 

 

 

Великий  Скнит – 2021

Автор:  Алла Локайчук. Дослідження граматичних форм частин мови за програмою НУШ. Посібник.-Великий Скнит, 2021. - 67с..

 

 

 

Схвалено радою професійного розвитку педагогічних працівників Ганнопільської сільської ради(протокол №1 від 15. 01. 2021 року).

 

 

 

Рецензент:Любов Ільчук, голова консультаційного об′єднання вчителів початкових класів ради професійного розвитку педагогічних працівниківГаннопільської сільської ради.

 

 

 

 

 

У посібнику подано дидактичний і практичний матеріал з теми «Частини мови», який містить цікаві вправи та завдання для розвитку пізнавального інтересу, підвищення ефективності сприймання здобувачами освіти навчального матеріалу,  урізноманітнення їхньої навчальної діяльності.

Зміст посібника створено відповідно до  Типової освітньої програми початкової  освіти, розробленої  під керівництвом О.Я.Савченко.

Посібник  адресовано  для  вчителів початкових класів та здобувачів освіти Нової української школи.

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………….…4

Розділ І. Система вивчення іменника………………………………………..…..8

  1. Вправи на формування загального поняття про іменник…………………….....11

Розділ ІІ.Система вивчення прикметника………………………………….…24

2.1.  Вправи на формування загального поняття про прикметник……………….....27

 Розділ ІІІ.Система вивчення дієслова………………………………...……….33

3.1 Вправи на формування загального поняття про дієслово……………………….35

  3.2. Вправи на спостереження за роллю дієслів у текстах, різних за стилістичними ознаками…………………………………………………………………………………..36

РозділIV.Формування граматичного поняття про займенник………….…46

4.1. Цікаві вправи до теми займенник………………………………………………...49

Розділ V.Уживання числівників у правильних граматичних формах…….55

  1. . Вправи на вивчення теми числівник……………………………………………..57

Розділ VІ.Методи і прийоми при вивченні прислівника……………………..….59

  1. Вправи на вивчення теми  прислівник……………………………………………...61

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………..63

  СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ…….…………………………………….65

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

На уроках української мови при опрацюванні майже кожної навчальної теми перед педагогом постає завдання – формувати в учнів розуміння змісту певного поняття та його властивостей. 

З 2 класу у курсі української мови діти починають ознайомлення з великим розділом — «Частини мови».

Йдучи за програмовими вимогами,  я пропоную дещо своєрідне тлумачення різних термінів і понять цього розділу, що сприяє кращому їх розумінню, засвоєнню. Вивчаючи різні теми цього розділу, я намагаюсь розбудити на уроці творчу уяву. Цікаві порівняння і малюнки допомагають дітям, бо при цьому спрацьовують різні властивості їхнього сприймання: порівнюючи один предмет (чи поняття) з іншим, ми краще розуміємо (засвоює­мо) його. В народі говорять, що «краще раз побачити, ніж багато разів почути» — тобто зорова пам’ять дієслова за інші її види. Саме тому наш «Довідничок–рятівничок», у якому зібрано таблиці з різних розділів мови, є надійним помічником кожного учня.

Починаючи ознайомлення з частинами мови, я пояснюю дітям, що мова — це всі-всі слова, якими ми користуємось. Мову можна уявити як щось цілісне, наприклад, як яблучко. Ми розрізаємо його на частинки. Так і мову можемо поділити на певні частини, але тут кожна з них буде мати свою назву: іменник, прикметник і т. д.І тут ми виступаємо в ролі дослідників.

Всі наші слова супроводжуються діями:

1) розрізаємо яблучко;

2) на дошці креслимо схему, на якій послідовно записуємо всі частини мови, що вивчаються у 2  класі. (Це перший етап до заповнення таблиці «Частини мови»).

Щоб цілком точно побачити, якої саме форми і кольору було яблучко, треба скласти всі частинки та ще й у певному порядку, бо вони пов’язані між собою. Так і в мові: всі частини її пов’язані між собою. І, загубивши одну, ми збіднимо нашу мову.

Таблиця заповнюється поступово, в міру вивчен­ня частин мови. А в 3класі до вже відомих ми дописуємо інші з відповідними поясненнями. Така табличка допомагає дітям легше запам’ятати дані про ту чи іншу частину мови. Користуючись нею, учні легко оперуючи схемою, орієнтуються у частинах мови.

Частини мови:

Іменник (назва предмета) — хто? щ о?

Прикметник (ознака предмета) — який? яка? яке? які?

Дієслово (дія предмета) — щоробити? щоробить? щороблять?

 що робив? щобудеробити?

Прийменник

Числівник (вказує на кількість, порядок при лічбі) —

скільки ? який? котрий?

Займенник (вказує на предмет) — хто?

Прислівник (вказує на ознаку дії) — як? де? куди?к о л и? з в і д к и?

Вивчаючи математику, діти нерідко звертаються до своїх пальчиків. Допоможе рука нам і під час вивчення частин мови.

У «Довідничку-рятівничку» з’являється на­мальована пунктирною лінією дитяча рука. Відпо­відні записи на ній ми зробимо тоді, коли почнемо ознайомлення з певною частиною мови. При цьому і кожен окремий пальчик, що є немов би її символом, обведемо суцільною лінією.

 

http://0

Пальчики-символи:

  •       вказівнийіменник (коли ви були маленькими і бачили різні предмети, то запитували у мами: «хто це? що це?». І вказували цим пальчиком — він давав імена предметам);
  •       середнійприкметник (до одного іменника можна підібрати багато прикмет, тому і цей пальчик, що означає прикметник, більший від попереднього);
  •       безіменнийдієслово (двом пальчикам важко виконува­ти роботу, тому до них додається третій, а він любить «ходити» на роботу);
  •       мізинчикприйменник (як у нашій мові є невеликі слова за розміром, так і на нашій руці є маленький пальчик);
  •       великийчислівник (додаємо ще один пальчик і отри­муємо «5», а «5» — це число, отже, і пальчик вказує на число п’ять;
  •       тінь від вказівного пальчика— займенник (тобто це тінь від іменника або того, що стоїть за іменником);
  •       прислівник (стоїть за словами на звороті долоні, завжди незмінюваний, бо у цьому місці рука не згинається).

Під час вивчення частин мови, крім пальчиків, нам допомагають ще і цікаві малюнки-будиночки, в яких «живуть» частини мови (на уроках трудового навчання можна виготовити «будиночки»-аплікації).

Запам’ятати певну інформацію дітям молодшого віку легше, коли вона дається у віршованій формі. Саме тому ми звертаємось до вірша Дмитра Білоуса:

Читизадумувавсь, звідки
у нашіймовізлиткизолоті?
Як намистини, диво калинове —
частинимови!

Якийспівець, поет, якийписьменник
уперше слово вигадав — іменник?
Іменник! Вінузявсобі на плечі
великеділо — визначатиречі…
Ну, а візьмімоназву — дієслово,
само підказує, щодіє слово!

Прикметникдастьіменнику — предмету
якусьйогоознакучиприкмету.

Числівникможевизначитьтобі
число речей, порядок при лічбі.

А поспитайзвичайногозайменника,
за кого він у мові? За іменника!

(Хочможецей наш скромнийпосередник
замінюватьчислівник і прикметник.)

Прислівникзвик, незмінюваний в мові,
ознакирізнівиражать при слові.

Сполучниккаже: скромну роль я маю,
але слова я в мовісполучаю.

І часткамовить: слово я службове,
але людинічесно я служу.
І, будьте певні, в інтересахмови
і так і ні, де треба я скажу.

А вигукможепролунать, як дзвін,
у мові, мабуть, найщирішийвін!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І.

СИСТЕМА  ВИВЧЕННЯ  ІМЕННИКА

Сформовані уявлення про частини мови дають можливість дітям розпізнавати граматичні форми. Для цього використовуємо таблицю-схему, в якій представлено блок знань з теми «Іменник». З ними школярі ознайомлюються, починаючи з 2 кла­су. Ця таблиця є проблемним завданням для пошуку під час вивчення іменника.

Вводячи наукові терміни, ми поступово готуємо учнів до осмисленого цілісного сприйняття теми. Звичайно, не всі ці відомості є обов’язковими для засвоєння у 2 класі. Але ненав’язливе ознайомлення з ними, постійне звертання до таблиці допоможе в 3 класі, коли ці відомості будуть необхідними.

Іменники:

Істоти (люди, тварини) — хто?

Неістоти —що?

Власні (імена, по батькові, прізвища людей, клички тварин, назви міст, сіл, річок, озер і т. д.).

Загальні — всі інші.

Мають рід:

  •  чоловічий (він, мій);
  • жіночий (вона, моя);
  • середній (воно, моє).

Змінюються за числами:

  • однина (один);   множина (багато).

Відмінками:

Н. (називний)

Р. (родовий)

Д. (давальний)

3. (знахідний)

О. (орудний)

М. (місцевий)

Тему «Рід іменників» я пропоную дітям у вигляді цікавої казочки про Півника, Курочку та золоте яєчко :

http://1

 

Поняття «форма слова» для розуміння багатьом дітям важка. Часто вони говорять, що земля і землі звучать по-різному, тому — різні слова. Щоб діти зрозуміли, я використовую таку розповідь.

З нашого яєчка вилупилось маленьке Курчатко. І от одного разу воно потрапило у дивну історію. Ходило подвір’ям, шукало собі зерно. І не вгледіло, як заблукало: потрапило до кімнати, в якій стояло шість дзеркал, до того ж кривих. Курчатко

злякалося і почало гукати — йому здавалося, що його дражнять: «Де мама? Немає мами! Пожаліюся мамі. Не бачили маму? Ходитиму лише з мамою. Я слухняний у мами! Мамо, мамо!»

А в 4 класі над дзеркалами надписуємо назви відмінків. Розповідаємо казку.

Відмінки іменників.

У славному царстві Частин мови, в графстві Іменника служили брати Відмінки і їх сестра Клична форма.

Називний відмінок відповідав за назву предметів і ставився до всіх з підозрою. Він весь час запитував: «X т о? Щ о?»

Родовий завжди стояв на варті і допитувався: «Кого, чого немає в царстві?»

Давальний розподіляв їжу між мешканцями і весь час чувся його голос». «Кому,чому скільки чого дати?»

Знахідного завжди гукали на допомогу, коли треба було знайти що-небудь в царстві. Він з вигуком: «К о г о, щ о треба знайти?» завжди біг на допомогу.

Орудний керував графовим військом; він трішки недочував і перепитував: «Ким,чим, питаєте, керую?»

Місцевий керував транспортом. Він завжди знав накому? начому?перевозять вантажі в царстві.

Клична форма прислужувала тоді, коли треба було когось погукати до його величності Іменника.

Щоб легше було визначити відмінок іменника, в тексті використовуємо допоміжні слова.

Вивчивши тему «Іменник», учні дійшли висновку, що іменник дуже таємничий — він лише називає себе (говорить «ім’я» своє), а все інше (який він? що вміє робити?) тримає в секреті. Бо живе за правилом: «Не хвали сам себе, хай тебе інші похвалять». І тими «іншими» є всі частини мови, крім нього самого звичайно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.           Вправи на формування загального поняття про іменник.

1.Прочитайте загадки і відгадайте їх. Із словами-відгадками складіть речення.

Я антонім слова «літо»,

В мене біла тепла свита,

Хоч мороз люблю сама,

Адже звуть мене …(зима).

(прийшла, і. білосніжна, ось).

Ось і прийшла білосніжна зима.

Я антонім шуму, стуку,

Уночі без мене мука,

Для спочинку наймиліша,

Відгадали, хто я? (Тиша)

(землею, над рідною, лягла, вечірня)

Над рідною землею лягла вечірня тиша.

 

  1. До поданихслів додайте назвипозначеннямалятцихтварин. Складіть загадку про когось із них.

У корови — телятко

У зайця —…

У кози —…

У собаки —…

У кобили —…

У лося —…

У качки —…

У білки —…

У індички —…

У жабки —…

У курки —…

У кішки —…

У тигра —…

У їжачка —…

У лева —…

У борсука —…

У зебри —…

У ведмедя —

 

 

 

(Полосата конячкатравичкужує,

Напевне в родині моряк в неї є).

3.Запишітьречення за зразком.

Зразок: Того, хтоживе в Індії, називаютьіндієць. 

Того, хтоживе в Україні, —

Того, хтоживе в Росії, —

Того, хтоживе в Америці, —

Того, хтоживе у Франції, —

Того, хтоживе в Італії, —

Того, хтоживе в Японії, —

Того, хтоживе в Китаї, —

 Того, хтоживе в Грузії.—

 

4.Допишіть словосполучення, утворивши зменшувальну форму іменника використовуючи антоніми. Складіть одне речення із словосполученнями за власним вибором.

Великий камінь —маленький камінець.

Великий прапор —

 Могутній корінь —

Свіжий хліб —

 Високий гребінь —

 Великий ремінь —

Сильний голос —

Рідна стежина —

 

 

 

5. Розставте речення в певному порядку, щоб утворилась зв’язна розповідь.

1. Клен ростиме в парку і милуватиме своєю красою.

2. Діти посадили розкішний клен.

3. Клен розправив своє розкішне гілля.

4. Клену сподобалось місце у міському парку.

5. Дощик напоїв клен цілющою водичкою.

6. Встав у речення слова, які кращепояснюють поняття:

а) Темно-коричневий…,  що живитьсянасінням ялинових і соснових … — цешишкар.

б) Маленький, сіренький, по подвір’юстрибає, крихти збирає. Це — (горобець).

в)  …,     — заєць.

г) Він щовечора літає, шкідливих комах поїдає, а спить вдень вниз головою. Це —… (кажан).

д)… гість із півночі — це снігур.

е)  …, … — це білка.

є)  …, … — це лисиця.

 

7. Доповніть тлумачення слів. Доведіть, що це назви істот.

Лікар — той, хто лікує.

 Вчитель — той, хто …

 Будівельник — той, хто …

Швець — той, хто …

Кравець — той, хто …

Копач — той, хто …

 Визволитель — той, хто …

Пекар — той, хто …

Хлібороб — той, хто …

8.Запишіть речення в такому порядку, щоб вийшов текст. Уникайте повторень слів.

Українські пироги — страва унікальна. Тепер пироги знайшли визнання й в інших народів. Пиріг в українців — символ місяця. Крім наших предків, пирогів не ліпив ніхто. У пироги клали ягоди калини, шматочки яблук, сливи, вишні, шматочки ревеню.

 

9. Замініть подані визначення однимсловомі запишіть його. Складіть речення з одним із цих слів.

Той, хто вчиться в школі — (школяр).

Той, хто доповідає — (доповідач).

 Той, хто спостерігає — (спостерігач).

Той, хто слухає — (слухач).

Той, хто читає — (читач).

 Той, хто мудрує — (мудрець).

Той, хто мріє — (мрійник).

Той, хто мандрує — (мандрівник).

Той, хто рятує людей — (рятівник).

10. Прочитайте вірш. Складикількаречень  про хліб, щобвийшларозповідь.

Пахнехліб.

Як тепло пахнехліб!

Любов'ю трударів

І радістю земною,

І сонцем, щовсміхається весною,

   І щастям наших неповторнихдіб —

духмяно пахнехліб!

(П. Воронько)

 

 

 

11. Від даних слів утворіть слова ізсуфіксами—ят, — ат.

 

Хлопчик – хлоп’ятко

Курча —

Дівчина -

Гусеня —

Коза -

Індича —

Малеча -

Тигрик —

Пташка -

Левеня —

Ягня -

Котеня —

Лоша -

Зайченя —

Ведмежа -

Кроленя —

 

12. Прочитайте вірш. Запишіть кілька речень  про ліс, спираючись на головну думку вірша.

Спасибі людям, що зростили ліс!

За всі дуби спасибі, за ялини,

І за красу отих зелених кіс

Берізок, милих серцеві людини.

       (М. Познанська)

 

13. Прочитайте вірш про зиму. Використовуючи слова із вірша, склади опис зимового дня.

Ох, яка ж краса!

Сад увесь убрався в іній.

    Проти сонця він, як синій.

Гілля до землізвиса –

Ох, яка краса!

 

14. Утворіть від поданих іменників слова за зразком:

Зима, зимонька, зимовий, зимувати.

Зоря, …    Дим, …    Мороз, …

Туман, …    Сніг,…    Квітка, …

 

15. Вставте у текст пропущені слова за змістом.

Завітала в гай … . Всі дерева в гаю стояли безлисті. Лише ялинка красувалась своїм вбранням. Послала … вітер і мороз на зелені… і сосни. Та дарма. Ялиночки покололи їх своїми …. Мороз і… завили від… і втекли геть з гаю. А ялиночки й досі стоять кожної зими…

16. Складіть речення із такими словосполученнями, об’єднавши їх у текст:

Сердитий мороз, холодний вітер, пухнастим снігом, біла ковдра, весела хурделиця.

17. Подумайте, на що схожі падаючі пухнасті сніжинки. Склади речення.

(На білих мух, на метеликів, на танок чарівних пушинок, мов пух із перини бабусі Зими).

18. Подумайте, яке небо над нашим краєм пізньої осені. Опиши його, використовуючи слова:

Похмуре, сердите, непривітне, захмарене, заплакане.

19. Прочитай вірш. Опиши, яку картину зими ти уявляєш.

А земля, мов казка, чарівна ібіла.

В інеї дерева, сріблом скрізьблищить.

Де весною річка ніжно голубіла,

Там сьогодні біла стежечкабіжить.

Всюди тихо-тихо, спокій. Мріє тиша.

І такий чарівний, дивовижний світ.

Гілка не шелесне, вітерець не дише,

Лише червоніють снігурі між віт.

Конспект уроку української мови для 3-го класу з елементами розвитку поняттєвого мислення

Тема: Роль іменників у реченні. Прийменники і закінчення як засоби вираження зв’язку між словами у реченні.

Мета: Ознайомити учнів зі зв’язком іменників з іншими словами в реченні за допомогою закінчення та прийменників. Учити будувати сполучення іменників з іншими словами, використовуючи для зв’язку закінчення і прийменники. Ознайомити з роллю іменників у реченні. Закріплювати знання про іменника та прийменник як частини мови. Розвивати мовлення, поняттєве мислення, увагу, уміння працювати у парі. Виховувати любов до природи.

Матеріали до уроку:«лист» від жучка-сонечка; малюнки із зображеннями сонця, жука-сонечка, білки; два комплекти малюнків із зображенням галявини для гри «Обери позицію» та картонні квіти на кожну дитину; картонні силуети комах із записаними на них прийменниками, відеофільм про життя комах.

Тип уроку—комбінованийурок.

Форма проведення — урок-подорож.

Хід уроку

  1. Організація класу (1-2хв)

Перевірка готовності учнів до уроку.

II. Актуалізація і корекція опорних знань (1-2хв)

1.Складання асоціативного куща «Іменник»

 Яку частину мови ми зараз вивчаємо? (Іменник).

 Пригадайте, будь ласка, все, що ви знаєте про іменник.

Діти по черзі називають раніше вивчені відомості про іменник, а один з учнів, за відповідями однокласників, зображує на дошці схему.

C:\Users\admin\Desktop\b8fa66aa1f51ffe5c220397cbb405990.jpg

2.Встановлення відношень між змістом та обсягами понять за допомогою кругів Ейлера.

 — За допомогою кругів Ейлера покажіть співвідношення між обсягами понять:

5А — іменники.

В — іменники чоловічого роду.

С — іменники жіночого роду,

D — власні назви.

3.Визначення істинності та хибності тверджень.

Прочитайте твердження. Запишіть у дужках істинні вони (іст.) чи хибні(х.).

а) Деякі іменники — чоловічого роду.

б) Усі іменники — жіночого роду.

в) Жоден іменник не є іменником середнього роду.

г) Деякі іменники є назвами неістот.

) Всі іменники є назвами неістот.

д) Усі слова в українській мові — іменники.

е) Усі іменники є власними назвами.

є) Деякі іменники є загальними назвами.

ж) Всі іменники вживаються в однині.

III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку (5-6 хв)

Вчитель повідомляє дітям, що для них надійшов лист, зачитує початок:

 Доброго дня, любі третьокласники. Виконайте завдання каліграфічної хвилинки і дізнайтеся, хто вам пише.

Каліграфічна хвилинка

На дошці записано склади. Вчитель пропонує скласти зі складів слово: «неч», «со», «ко».

 А яке сонечко нам пише? (Відповідідітей). Учитель демонструє малюнки, на яких зображеносонце і жук-сонечко.

 Як називається слово, яке має декілька значень? (Багатозначне).

Читання листа

Пише вам маленька комаха — сонечко. Вчора уроці української мови моя вчителька, мудра бджілка, сказала, що моєму твір про ліс слова зовсім не зв’язані собою. (Коментар вчителя: «Справді, це видно навіть з листа»).

Дорогі діти, терміново написати допомогою чого іменники зв’язуються іншими словами речення. Інакше я ніколи не закінчити третього класу лісова школа.

До побачення! Сонечко.

Гра «Обери позицію»

Учитель зазначає, що діти можуть допомогти казковому персонажу, бо саме вивчають цю тему. Щоб зробити це швидко, пропонує висловити свої думки так:

 Хто вважає, що для зв’язку іменників з іншими словами служать прийменники, посадить квітку на першу галявину.

 Хто вважає, що для зв’язку слів служать закінчення, посадить квітку на другу галявину.

  •            Хто вважає, що для зв’язку служать прикметники і закінчення, посадить квітку на третю галявину.

 Хто вважає, що для зв’язку служать прикметники, посадить квітку на четверту галявину.

Учні розташовують по одній квітці на галявині відповідно до свого вибору, базуючи свою відповідь на набутих знаннях. У кінці уроку проводять таку ж вправу з метою визначення думки дітей після отримання знань на уроці. Результати обговорюють. Обирають остаточну правильну відповідь.

 Як бачите, думки розділилися. Отже, для того, щоб дати правильну відповідь сонечку, нам потрібні нові знання. Тому сьогодні на уроці ми будемо вивчати засоби зв’язку між словами в реченні.

IV. Ознайомлення з новим матеріалом (21-22 хв)

Спостереження над мовним матеріалом.

 Наше сонечко приятелювало з синичкою. (Вчитель демонструє малюнок).

Так, так. Сонечко чіплялося за її  хвостик, і вони разом гуляли лісом. Ось як це було.

Діти знайомляться з текстом вправи 1 ст. 118  (підручник Микола Вашуленко,  Українська мова та читання. З клас. Перша частина). Виконують завдання в зошитах.

— Який висновок можна зробити про роль закінчення? ( Закінчення служить для зв’язку слів у реченні).

Вивчення правила  с. 118.

Учитель дає учням завдання

а) прочитати правило.

б) розказати  правило одне одному ( робота в парах)..

 

 

Фізкультхвилинка «Сонечко скликає друзів»

По стінах класу розвішані фігурки комах, на яких написані прийменники. Вчитель дає дітям завдання: знайти фігурки комах, прикріпити їх на дошці біля зображення сонечка. Для ускладнення завдання можна, крім зображень комах використати малюнки інших тварин, наприклад павуків ( запитати, чим комахи відрізняються від павуків ).

Актуалізація знань про прийменники.

Діти читають слова, записані на спинках комах, і визначають, що це — прийменники.

 Чи можна до прийменника поставити запитання? (Ні).

 Для чого використовують прийменники в реченнях? (Прийменники служать для зв’язку слів у реченні).

Під керівництвом учителя діти роблять висновок: прийменник — службова частина мови.

Завдання з логічним навантаженням

За допомогою кругів Ейлера покажіть співвідношення між обсягами понять.Для закріплення понять «самостійні та службові частини мови», «прийменник» можна використати одне з наступних завдань.

• Розстав на рисунку назви поданих понять так, щоб зображення було правильним.

В — частини мови.

 А — самостійні частини мови

С — службові частини мови.

  • Ліворуч від поданого слова записати поняття з більшим обсягом, праворуч — з меншим.

 — прийменник — 

Відповідь: із більшим обсягом може бути поняття «частина мови»або«службова частина мови», з меншим — може бути приклад будь-якого прийменника.

 Робота з підручником (вправа 2 ст. 119 )

 

Хвилинка релаксації

Діти переглядають фрагмент фільму з життя комах.

V. Формування поняття про іменник як членречення.

 Складіть і запишіть одне речення з прийменником про побачене під час хвилинки релаксації. Визначте, яким членом речення є іменники.

Після перевірки роботи діти роблять висновок про те, що іменник може бути підметом або другорядним членом речення.

 Вправа «Склади твердження»

 Складіть прості істинні твердження з поняттями «іменники», «члени речення», «другорядні члени речення», «підмети».

а) Всі 

б) Деякі 

в) Жоден 

Відповіді:

1. Всі іменники є членами речення.

2. Деякі іменники є другорядними членами речення.

3. Деякі іменники — підмети.

4. Жоден підмет не є другорядним членом речення.

5. Усі підмети є членами речення.

VІ. Узагальнення і систематизація знань (4-5хв)

1. Гра «Обери позицію»

Завдання виконують на такому ж аркуші із зображенням галявини, на якому працювали на етапі мотивації навчальної діяльності. Вчитель порушує теж саме коло проблем, а учні висловлюють думку (прикріплюють квітки) відповідно до отриманих на уроці знань. Порівнюють, як змінилися міркування дітей. Роблять висновок про те, що для зв’язку іменників з іншими словами у реченні служать прийменники та закінчення.

Написання відповіді сонечку

Роботу виконують на заздалегідь підготовленому аркуші великого розміру, прикріпленому на дошці. Хтось із дітей вписує закінчення і прийменники.

Любе сонечк_!

Іменники_  реченнях зв’язуються _ іншими

слов_ за допомог _ прийменників і закінчень.

Бажаємо успіхів_ навчанн_!

Учні 3  класу

VIІ. Підсумок уроку (3-4хв)

  1. Мовна гра з логічним навантаженням «Назви поняття». Змагаються дві команди. Запитання для гри:

Назви таке поняття, щоб подана думка була істинною.

Для зв’язку іменників з іншими словами в реченні служать прийменники і… (закінчення).

Іменники в реченні виконують роль підмета або… (другорядних членів речення).

2. Встанови закономірність. Продовж ряд. Хто? кого? кому?... ким?на кому?).

3. Встанови закономірність. Продовж ряд. За, до, над, … (учні підбирають прийменники).

4. Назви найближче родове поняття до поданих понять.

В, на, під, над —… (прийменник). Прийменник, іменник — … (частини мови).

VIIІ. Домашнє завдання (1-2хв)

Вчитель пропонує учням два завдання на вибір.

С.119, вправа  3.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ.

СИСТЕМА ВИВЧЕННЯ  ПРИКМЕТНИКА

Детальне ознайомлення з прикметником теж розпочинаємо зі схеми, у якій є блок даних про цю частину мови. Ця таблиця (і їй подібні) немов програма для комп’ютера, що опрацьовуватиметься через серію різних вправ, малюнків, роздумів, цікавих розповідей. (Учитель використовує наявні в кабінеті таблиці).

 

C:\Users\admin\Desktop\PRIKMETNIK.jpg

Змінюваність прикметників за родами допомагає пояснити ось така історія, яка трапилася одного разу зі знайомими дітям Півником, Курочкою та Курчатком. Розповідь ілюструємо на дошці (зображення всіх героїв казочки виготовлені на картоні, до якого прикріплений магніт).

Спочатку на магнітній дошці з’являються Півник і Ящірка.

 Добрий день, сусідонько,— прокукурікав Півник.

 Який сонячний день! — замість привітання промовила Ящірка і лише посміхнулася (на Ящірці напис: «сонячний»),

 Яка у Вас сонячна посмішка,— просокорила Курка і не помітила, як ненароком наступила на хвостик Ящірки, що був захований у траві (відриваємо хвостик — а).

 А де ж це ваше Курчатко? — запитала Ящірка, так і не помітивши своєї пропажі.

 — Я принесла йому сонячне зернятко.

Аж ось з’явилося Курчатко. Подумавши, що то черв’ячок, клюнуло Ящірку за хвостик (відриваємо хвостик — е). Ящірка злякалась і втекла за «паркан» (виставляємо дужку «разом»).

А ласкаве сонечко посипало усім сонячні промінці (на Ящірці написане слово «сонячні»).

Разом з дітьми робимо висновок, що іменник може жити сам по собі. А прикметник нагадує свата із «Сватання на Гончарівці», того, що весь час говорив: «Так-таки, так».

Судіть самі. Іменник Ліс каже: «Я чоловічого роду». А Прикметник Зелений і собі: «Так-таки, так, я теж чоловічого роду» і т. д.

Використовуємо таблицю, у якій показано, що прикметник має той рід, число, відмінок, що й іменник, до якого прикметник належить. Пропонуємо учням скласти казку про зв’язок прикметника з іменником, наприклад:

Прикметник–боягуз виходить на прогулянку лише з іменником, міцно тримаючись за три мотузки — рід, число, відмінок…

Складні випадки написання іменників і прикметників дітям легше запам’ятати у вигляді цікавої, певною мірою, казкової розповіді вчителя.

Хитрі близнюки, або Ненаголошені голосні.

Жили-були на світі двоє близнюків. Одного звали И, другого Е. Вони були так схожі один на одного, що часом, використовуючи це, любили жартувати. І тоді у багатьох словах замість И чувся Е, і, навпаки, замість Е — И. Так було і цьогоразу: в слові зима чувся [е]: з [и ]ма,а в слові село — [и]: с[е ]ло.

Та де не візьмись, з’явився дядечко Наголос. (А мушу вам сказати, що близнюки побоювались свого старого родича). І от тільки дядечко Наголос «погукав» близнюків, сталося диво: не лише близнюки стали на свої місця, а й самі слова змінились: зими, села.

І з того часу, коли близнюки починали бавитися, міняючись місцями у словах, з’являвся дядечко Наголос і швидко наводив лад.

А на дошці вивішуємо схему «Ненаголошені голосні».

Цікаві персонажі дитячих книжечок теж допомагають при вивченні мови. Ось, наприклад, пан Кухоль, герой однойменної книжечки. З його допомогою діти швидше запам’ятовують чергування приголосних звуків.

Наш пан Кухольчухає за

вухом-вушком, ще й у вусі.

Ще й танцюєвін

ногами, ніжками, на нозі.

Вгору руку, рученьку підіймає,

у руціпідказочкутримає.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1. Вправи на формування загального поняття про прикметник

1. Учитель на дошці пише три іменники. Учні списують їх і дописують до кожного по п’ять прикметників, наприклад:

Лимон — жовтий, кислий, соковитий, ароматний, круглий;

Груша — червонобока, солодка, запашна, смачна, спіла;

Яблуко — рожеве, пахуче, жовтобоке, кисле, раннє.

Кожен прикметник можна вживати лише один раз.

Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.

2. Хто швидше перетворить однину в множину?

На дошці записано десять прикметників з іменниками в однині. Треба написати в множині лише прикметники та іменники чоловічого роду.

Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.

Матеріал для гри:Хоробрий партизан, темна ніч, круглий м'яч, юний розвідник, велике вікно, зимовий ранок, запашне сіно, голосний дзвоник, класна кімната, рясний дощ.

3. Хто швидше перетворить десятьіменників у прикметники?

На дошці написано десять іменників, їх треба перетворити у прикметники, наприклад: холод — холодний, мороз — морозний, зима — зимовий, вітер — вітряний, дощ — дощовий сніг — сніговий, залізо — залізний, поле — польовий, город — городній, жито — житній.

Виграє той, хто правильно напише ці прикметники.

Умова гри може бути й іншою, а саме: учні повинні придумати і записати іменники, а потім кожен перетворити у прикметник.

4. Угадайте за закінченням, якийприкметник.

На дошці написанні прикметники і закрито, видно лише їх закінчення. За ними учні повинні відгадати прикметник і написати його з самостійно придуманим іменником, наприклад: зелений (гай), блакитн-е (небо), на синьом-у (озері), сусідн-ій (табір), крайн-я (хата), солодкий (кавун),  струнк-а (береза).

Після того як усі написали, вчитель розкриває прикметники.

Конспект уроку з української мови 4 клас.

Тема: Повторення вивченого про прикметник як частину мови. Граматичні категорії прикметника.

Мета:Повторити вивчене про прикметник, його роль в реченні, граматичні категорії прикметника. Розвивати рефлексивні вміння учнів, вміння працювати в групі.

Тип уроку: Урок постановки навчальної задачі.

Хід уроку

1. Ситуація успіху.

Вчитель. Сьогодні я отримала лист від Вченого Лінгвіста. Хочете його послухати? Тоді увага, бо це не простий лист. А звуковий. (Звучить запис).

Любі діти! Я дізнався, що ви вивчили частину мови — іменник. Вітаю вас! Але я хотів би впевнитися, що ви добре засвоїли ці знання. Пропоную вам невеличке завдання. Чи впораєтеся ви з ним? Бажаю вам успіху.

Вчений Лінгвіст.

Вчитель. Ось на дошці є текст. Вчений Лінгвіст пропонує нам виписати всі іменники. Отож, до роботи.

(Діти працюють в парах).

Одного ранку Івась пішов на прогулянку. Світило сонце. На кущах щебетали горобці. Стиха шуміли дерева. Верба опустила свої коси до води.

Після закінчення роботи, діти показують готовність працювати далі та обговорювати завдання.

Перша пара читає слова. Інші діти показують своє відношення знаками.

Вчитель. Молодці, діти, це завдання ви виконали гарно, а чи впораєтесь з наступним? Вчений прислав нам таблицю — її потрібно заповнити. Та свої дії обґрунтовувати.

Частина мови

запитання

Що

називає

рід

число

відмінок

роль в реченні

Діти поступово заповнюють таблицю та пояснюють хід своєї роботи.

1 колонка. Частина мови — іменник.

2 колонка. Питання — хто? що?

3 колонка. Називає — предмет, явище, подію.

4 колонка. Рід — жіночий, чоловічий, середній, спільний.

5 колонка. Число — однина, множина. Збірні іменники.

6 колонка. Змінюються за відмінками.

7 колонка. Бувають головними та другорядними членами речення.

Після закінчення роботи таблиця заповнена.

 

Частина мови

Запита­ння

Що

називає

рід

Число

Відмі­нок

Роль в

реченні

Іменник

Хто, що

Предмет

явище

подію

Ч.

 Ж.

 С.

 

Одн.

Множ.

 

Зміню­ються

Підмет

Присудок

Другор.

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель. Чудова робота! Я гадаю, Вчений Лінгвіст буде задоволений вашими знаннями. У мене до вас лише одне запитання. Яка пора року описана в тексті?

 

2. Ситуація відкритого незнання.

Діти. Може це весна, може літо.

(Йде обговорення, доки не лунає думка, що тут брак інформації і ми не можемо точно знати яка пора року).

Вчитель. Я пропоную кожній групі самостійно обрати пору року та змінити текст так, щоб після вашої роботи всі могли визначити пору року.

Групова робота.

1 група.

Одного ЛІТНЬОГО ранку Івась пішов на прогулянку. Світило ПЕКУЧЕ сонце. На кущах щебетали ВЕСЕЛІ горобці. Стиха шуміли ЗЕЛЕНІ дерева. Верба схилила свої ПИШНІ коси до ТЕПЛОЇ води.

2 група.

Одного ЗИМОВОГО ранку Івась пішов на прогулянку. Світило ХОЛОДНЕ сонце. На кущах щебетали ГОЛОДНІ горобці. Стиха шуміли ГОЛІ дерева. Верба схилила свої БЕЗЛИСТІ коси до води.

(Обговорення текстів).

Діти читають свої тексти вголос, інші визначають, яка пора року та виписують слова, які допомогли визначити це. На дошці з'являються слова:

Літнього

Веселі

Зелені

Теплої

Зимового

Холодне

Голодні

3. Повторення вивченого про прикметник.

Вчитель. Чому ці слова допомогли нам?

Діти. Вони називали які предмети за кольором, температурою, тобто описували їх.

Вчитель. А до якої частини мови вони належать? Можливо до іменника?

Діти. Ні. Це точно не іменники, бо вони не назвали предмети, а описували їх, не відповідали на питання хто? що?

Вчитель. Давайте повернемося до нашої таблички.

— На які запитання відповідають ці слова?

Діти. Який? Яка? Які? Яке? Вчитель. Давайте це запишемо до таблиці.

— Що називають ці слова?

Діти. Ознаки предметів.

Вчитель. А які саме ознаки, давайте поглянемо на наші слова.

Діти. Колір предмета, розмір, якість, смак, стан...

Вчитель. І це зафіксуємо в таблиці.

Спробуйте визначити, чи мають ці слова рід.

(Діти працюють в парах).

Діти. Так, тому що слово «тепла» — ж. р., «холодне» — с. р.

Вчитель. А погляньте, чи у цих слів рід постійний, чи змінюється?

Діти. Можна змінити — він теплий. вона тепла, воно тепле. Значить — змінюється.

Вчитель. Тож і це запишемо до таблиці.

А чи мають ці слова число?

Діти. Так, бо холодне — однина, а голі — множина.

Вчитель. Число у цих слів може змінюватися?

Діти. Так, бо гола — голі...

Вчитель. Зафіксуємо це у таблиці.

Чи можна провідміняти ці слова? Спробуйте обрати по 1 слову та провідміняти його.

(Діти працюють в парах, кожна дитина читає свої слова).

Вчитель. Який висновок можна зробити?

Діти. Ці слова можна відміняти.

Вчитель. Занесемо ці дані у нашу таблицю.

Визначте роль цих слів в реченні.

(Кожна група працює окремо,  в кінці роботи діти читають свої результати).

Діти. Ці слова можуть бути тількидругорядними членами речення.

 

Вчитель. Звернемося до нашої таблиці.

 

 

 

 

 

Запитання

Що називає

Рід

Число

Відмінок

Роль в

Частина

 

 

 

 

 

Реченні

Мови

 

 

 

 

 

 

Іменник

Хто,що

Предмет

Ч.

Одн.

Зміню-

Підмет

 

 

Явище

Ж.

Множ.

Ються

Присудок

 

-

Подію

С

 

 

 

 

Другор.

 

Який

Ознаку

Ч.

Одн.

зміню-

Другор.

 

Яка

Предмета

Ж.

Множ.

Ється

 

 

Яке

 

С.

 

 

 

 

Які

 

 

 

 

 

 

Вчитель. Чим же відрізняються ці частини мови?

Діти. Відповідають на інші питання, називають ознаки предметів, мають змінний рід.

Вчитель. Можливо ви знаєте, до якої частини мови належать ці слова?

Діти. Це прикметники.

Вчитель. Правильно, діти. Ви правильно визначили — це прикметники.

Ми починаємо вивчати нову частину мови. Я думаю, ви зможете за цією таблицею скласти правило про прикметник. Спробуйте!

Діти. Прикметники — це слова, які називають ознаки предмету та відповідають на питання який? яка? які?

Прикметники змінюються за родами, числами, відмінками, і можуть виступати другорядними членами речення.

Вчитель. Правильно! Ви чудово впоралися із завданнями на уроці, показали свої вміння працювати в групах

4.Домашнє завдання.

Впр. № 5

В цій вправі потрібно буде вставити прикметники до виділених іменників та подумати, яка роль прикметника в мові.

 

РОЗДІЛ ІІІ.

СИСТЕМА  ВИВЧЕННЯ  ДІЄСЛОВА

Дієслово – досить сказати граматична одиниця, тому вивчення цієї частини мови, її форми і правопису в початкових класах дається в елементарному вигляді і розподіляється за класами.

У 1 класі відбувається лише практичне ознайомлення з дієсловами. Учні називають слова, які відповідають на питання що робить? або що роблять?, і визначають можливих виконавців перемінних дій.

У 2 класі діти дізнаються, що слова, які означають дії осіб і предметів, відповідають на запитання що робити? що робить? що роблять? що робив? що будеш робити? Називається дієсловом.

Постановка цих питань фактично становить собою підготовчу роботу над часовим формами дієслова й формами однини (множини)

Під час вивчення теми “Дієслово” :

Усі ці завдання розв’язуються одночасно.

Формування загального поняття про дієслово.

Формуючи в учнів загальне поняття про дієслово, я показую  дітям, що:

  •      дієслово – це слова, що називають дію;
  •      дієслова відповідають на питання що робити? що зробити? І т.д.

Під час вивчення дієслова систематично проводиться робота над усвідомленням учнями смислового значення дієслів і їх точними вживання. З цією метою організовую спостереження учнів за використанням у слові дієслів синонімів і дієслів – антонімів, а також за вживанням дієслів у переносному теперішньому значенні.

Подібно до попередніх, тему «Дієслово» в 4 класі я теж подаю цілим блоком. На першому ж уроці діти отримують відомості про те, що дієслова мають неозначену (початкову) форму, змінюються за  часами, родами, числами, особами. Все це зібрано у стислій схемі-таблиці. (Використовуємо наявні в кабінеті мови таблиці. Пропонуємо сильним учням скласти зведену таблицю).

Коли ми згодом будемо вести мову про змінювання дієслів за родами, до нас на урок завітають відомі вже Півник, Курочка і Курчатко. З їхньою допомогою діти зроблять висновок, що лише в минулому часі дієслова змінюються за родами (закріплюємо на дошці слова, написані на окремих аркушиках з магнітами). Зсовуючи поступово донизу аркушики, робимо висновок, що дієслова не змінюються за родами у майбутньому і теперішньому часах. (Учні придумують розповідь про те, як Півник, Курочка та Курчатко зустрічали ранок, планували провести день).

Важливо під час вивчення теми «Дієслово» поглибити знання про правопис слів з префіксами роз-, без-, з-.

Бесіду на уроці можна побудувати таким чином. Разом з дітьми пригадуємо азербайджанську народну казку «Сім лозин». Говорячи про силу дружби, наголошуємо, що префікси роз-, без-, складаються з трьох дружних літер. Тому вони сильні разом, і ніхто їм не страшний. Їхня остання літера з стійко стоїть і нікому не поступається місцем, бо відчуває підтримку друзів.

Але коли з залишається сама, то і сили її немов покидають. І тільки вона де-небудь зустрічається з літерами к, п, т, х, ф (а вони приглушують вимову), як відразу ж перетворюється на с (тане, як сніг на сонці).

Тому і в словах, корінь яких починається літерами к, п, т, х, ф, пишеться префікс с- (щоб їх запам'ятати, нехай діти пригадають дивного звіра — копитиха еф).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.1 Вправи на формування загального поняття про дієслово

  1. Голоси тварин.

На дошці написано назви тварин. Треба написати, як вони подають голос.

собака (гавкає), кінь (ірже), корова (мукає), коза (мекає), кішка (нявчить), ведмідь (реве), вовк (виє), свиня (хрюкає), півень (кукурікає), гусь (гогоче), голуб (воркує), ворона (каркає), горобець (цвірінькає), ластівка (щебече), жаба (квакає).

Виграє той, хто першим правильно напише, як ці тварини подають голос.

2. Напишіть п'ять приказок, в яких має бути два дієслова.

Учитель пропонує написати п'ять приказок, в яких має бути два дієслова.

Виграє той, хто першим виконає завдання.

Для гри можна використати такі приказки:

 Краще не обіцяти, як слова не здержати.

 Книжка вчить, як на світі жить.

 Вдень хлющить, а вночі тріщить.

 Правда й з дна моря виринає, а неправда потопає.

 Хто з правдою зрідниться, той грому не боїться.

3. Напишіть десять дієслів з —ся.

Учитель пропонує написати десятьдієслів з —ся, наприклад: веселитися, сміятися, вмиватися, купатися, гратися, оглядатися, зустрічатися, братися.

Виграє той, хто першим виконає завдання.

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Вправи на спостереження за роллю дієслів у текстах, різних за стилістичними ознаками

Спостерігаючи за функціональною роллю дієслів у текстах, школярі мають усвідомити, що в художніх текстах (віршах, оповіданнях, загадках, прислів'ях) дієслова допомагають емоційно, образно описати картини природи або ж розповісти про якісь події, скажімо:

Прочитай. Скажи, який це опис — художній чи науковий. Чому? Спиши. Підкресли у тексті дієслова. Що вони означають? Яку пору року допомагають описати авторові?

Тануть сніги, біжать гомінливі струмки. Видзвонюють краплинами бурульки. Повертаються з вирію птахи. В синяву неба глянули сині проліски.

Стрепенулась береза. Вся її кора прогрілась. Кожна гілочка соком наливається. Сонечко зимовий сон геть прогнало.

До тепла і сонця потяглись комахи й рослини. Ось-ось буйно. розквітнуть садки. Весна! Вес-на! (За Г. Демченко).

У наступній вправі з допомогою вчителя учні мають дійти висновку, що у загадках дієслова можуть досить точно, змістовно характеризувати предмети. За дієсловами можна пізнати той чи інший предмет, дізнатися про його властивості.

Прочитай. Відгадай загадку. За допомогою яких слів вдалося з'ясувати, про що в ній говориться?

Хоч буваю часто битий,

Але зовсім не сердитий,

Я стрибаю, веселюся...

Чи вгадаєте, як звуся?

   (Н. Деркач)

Учитель зосереджує увагу дітей на словах стрибаю, веселюся. Пропонує поставити до них питання, визначити, яку роль виконують дієслова у загадках.

Закріпленню відомостей про роль дієслів у художньому мовленні підпорядковані й наступні вправи:

1. Прочитай вірш. Про яку пору року розповідається у ньому?

Холодно зараз в лісах і лугах,—

Все потонуло в глибоких снігах.

Бігають зайчики, мерзнуть, тремтять,

Затишок хочуть собі відшукать...

 (О. Олесь, Над колискою)

Постав питання до виділених слів. Скажи, яку думку автора вони допомагають передати.

2. Прочитай. Знайди слова, що відповідають на питання що робить? Про яку пору року розповів за допомогою них автор? Як ти розумієш значення слова дзвенять?

Все навколо зеленіє,

річка ллється і шумить.

Тихо, тихо вітер віє

і з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,

коли все живе, цвіте,

скрізь дзвенять пташки крилаті,

сяє сонце золоте.

(О. Олесь, Все навколо зеленіє)

3. Прочитай. Визнач, який це текст.  Поясни значення виділених висловів.

Помахала осінь останнім жовтим листямі попрощалося з нами. Не видно сонця. Зрідка-зрідка виходить воно погуляти. Важкі хмари табунами бродять, небо застилають. Похолодало. Затулив нору борсук і спить. А маленька білочка - вертуха по гілках стрибає. Що їй! Є в неї і гриби, і горішки. Весело тарабанить дятлик на сосні. Шишки роздовбує.

Дихнув мороз, пробіг на срібних ковзанах річкою. Запурхали лапаті сніжинки. Прийшла сніжна зимонька. (Г. Демченко, Зима).

Поясни значення виділених висловів.

Підсумовуючи, вчитель говорить, що за допомогою дієслів можна досить точно, влучно розповісти про предмет, явище, охарактеризувати його якості, властивості.

У ділових текстах дієслова допомагають дати певну інформацію. Емоційне забарвлення тексту вони не надають, а їх лексичне значення пов'язане з конкретними діями. Наприклад:

Прочитай. Визнач, який це текст — художній чи діловий. Спиши. Підкресли дієслова. Скажи, яку інформацію вони допомагають передати.

Як треба поводитися за столом.

Коли їси, треба сидіти прямо, не класти лікті на стіл. Не можна їсти з ножа. Якщо користуються тільки виделкою, тоїі тримають у правій руці, а якщо виделкою й ножем, то виделкутримають у лівій, а ніж — у правій. Адже різати зручніше правою рукою. Після їжі виделку, ніж та ложку треба класти на свою тарілку, а не на стіл.

Їсти треба спокійно, неквапливо пережовуючи їжу. Коли надні тарілки трохи залишилось, не варто нахиляти її до себе абовід себе. Інакше можна пролити на скатертину або собі наколіна.              .

 Спостереження за дієсловами-синонімами та дієсловами-антонімами.

Особливої уваги потребує робота над дієсловами-синонімами та дієсловами-антонімами. Вчитель має розвивати у дітей вміння практично користуватися дієслівною синонімікою, враховувати смислові, емоційно-експресивні та стилістичні відтінки дієслів. Робота з синонімами є одним із засобів підвищення ефективності засвоєння мови в цілому.

Зокрема збагачення словникового запасу дітей дієсловами-синонімами розпочинається зі спостереження за функціонуванням їх у текстах, з'ясування їх значення:

Прочитай. Скажи, який це текст. Знайди і випиши дієслова, близькі за значенням.

...У ці осінні дні багато птахів готуються у вирій. Вже полетіли ластівки, швидкокрилі стрижі. Зостаються зимувати рябчики, тетеруки, куріпки. У гамірні зграйки збираються шпаки, відлітають на південь співочі птахи. В дальню путь вирушають дикі гуси, покидають рідні болота довгоногі журавлі.              .

Від спостереження школярі мають перейти до вправ, пов'язаних із добором подібних синонімів мотивування їх у висловлюваннях.

1. Прочитай. Випиши дієслова разом із словами, що з ними зв'язані. Скажи, яку роль виконують дієслова у тексті.

Білі гуси летять над лугами,

в синім небі біліють снігами,

в синім небі хмарками зникають,

довго-довго їх очі шукають.

Білі гуси на озеро впали.

Тихі води кругом розгойдали...

Розцвіли, як купави великі...

Довго-довго їх чуються крики.

Навмивалися, накупалися,

нагойдалися, нагулялися.

Закричали, знялись і полинули,

тільки пір'я на спогад покинули.

(О. Олесь, Білі гуси летять над лугами)

До виділених дієслів добери синоніми. Скажи, чому автор використав саме ці слова.

2. Прочитай. Поясни значення виділених висловів. Випишиі добери до них синонімічні. Які кращі — твої чи авторські?

...В пухнасті сукні і свитки

ялини повдягались,

кущі насунули шапки

і вовною пишались

Укрилось ряднами село,

безмежний степ біліє,

стежки й дороги занесло,

і цяточки не мріє.

Безмежна тиша навкруги —

Ні голосу, ні шуму...

На все навіяли сніги

якусь глибоку думу.

(О. Олесь, Зимою вдосвіта)

3. Прочитай. Спиши, розкриваючи дужки і добираючи дієслова, що найбільш влучно характеризують прихід Весни. Мотивуй свій вибір.

Аж ось весна (прийшла, завітала). Привітно посміхнулася вона сонцю, небу, лісу, степу. І ожили вони після зимової дрімоти, посвітлішали, повеселішали. Берізка сережками зашелестіла, тополя листячком затріпотіла, дзвіночки ніжно задзвеніли. А пташки (загомоніли, заметушилися, заспівали), радіючи сонцю й теплу. Скрізь співи, крики. Весна прийшла!

4. Прочитай вірш. Випиши дієслова минулого часу. Визнач їхрід. До виділених дієслів добери близькі за значенням.

Ходить ледар, байди б'є.

— В мене, — каже,— діло є!

Не пішов до школи, бо лежав у ліжку.

Не зробив уроків, бо закинув книжку.

Не взув черевики — змучивсь від роботи.

Не сказав «Добридень», бо не мав охоти.

Пить не дав Азору, бо не йти ж по воду?!

Пташку не годує,— час втрачати шкода!

Кликали вечерять — не пішов, не встиг.

Ледь дійшов до ліжка і в одежі ліг.

Снилось — він працює, так працює тяжко,

Що не міг вже далі спати бідолашка!

(Ян Бжехва)

5. Прочитай вірш. Доведи, що це художній опис. Поясни, якти розумієш значення виділених висловів. Добери до нихблизькі за значенням і склади з ними речення.

Ходить осінь по покосах,

В золоте фарбує ліс,

І горять шовкові коси

У зажурених беріз.

Вітер грає, нахиляє

Срібні віти яворів.

Понад луками, за гаєм,

Чути сурми журавлів.

Пада, в'яне лист багряний,

Золотиться сіножать.

Клен в сорочці вишиваній

Вийшов літо проводжать.

Мов мережка, в лузі стежка,

Осінь в гай по ній пішла

За калинові сережки

В сонця вимінять тепла.

Спостереження за дієсловами з переносним значенням.

Реалізуючи цю настанову програми, вчитель має добирати стилістично виразні тексти, постійно звертаючи увагу учнів на те, що такі дієслова допомагають образніше передати висловлювану думку. Слід наголосити також на тому, що використовуються вони у художніх текстах. Для наукових та ділових текстів вживання дієслів із переносним значенням не властиве, оскільки це може призвести до двозначності або просто до нерозуміння змісту.

Покажемо на прикладах, як можна організувати такі спостереження.

1. Прочитай. Розкажи, що зробила весна. В якому значенні вжито у вірші дієслова — прямому чи переносному?

Як прийшла весна-красна,

Не складала рук вона:

Спершу пташку із мандрівки

Повернула до домівки,

Потім з хмари на лану

Полила озимину.

Сонцем бризнула навколо,

Трактор вивела у поле,

Звеселила луки, гай

І увесь наш рідний край.

                                                          (Л. Компанієць,   Весна-красна)               

2. Прочитай. Скажи, чому треба оберігати мурашок, як про них турбуватися. Склади план і перекажи близько до тексту.  Який текст у тебе вийшов? Чи є у ньому слова з переносним  значенням? Чому?

Мурашки — наші друзі. Їх треба оберігати всіляко і влітку й узимку. Щоб сховані під снігом мурашники взимку не затоптували тварини, їх слід обгороджувати. Можна влаштовувати над ними курені з металевої сітки або з гілок. Навесні їх знімають. Вони потрібні лише на той час, коли в мурашниках завмирає життя і мурашки особливо беззахисні.

Дуже важливо, щоб купол мурашника завжди був цілий. До зруйнованого мурашника затікає вода і родина мурашок може загинути. Особливо небезпечно руйнувати мурашники в осінню пору, коли мурашки вже не можуть за холодної пори полагодити їх. Дощова вода проникає в глибокі підземні ходи. Потім замерзає. Родина лісових трудівників гине. (За 1. Заянчковським).

3. Прочитай. Знайди дієслова, використані в переносному значенні. Яку роль вони виконують у тексті?

Вийшов в поле боровик

Та й узявся в боки,

Бо він бачити не звик

Обрії широкі.

Покрутився на нозі,

Реготом залився,

Танцюристці-стрекозі

В пояс уклонився.

Довго зайчика ганяв,

Виспавсь на пісочку,

Коли вечір вже настав,

Викупавсь в струмочку.

(О. Олесь, Боровик)

Спостереження за неозначеною формою дієслова.

Четвертокласники мають також ознайомитися з неозначеною формою дієслова, причому класовод добирає такі дидактичні вправи, які б ілюстрували функціонування цих дієслів у прислів'ях, загадках та ділових текстах — інструкціях, правилах, порадах. Розглядаючи й аналізуючи загадки, зосереджуємо увагу школярів на здатності інфінітиву виконувати живописну функцію: характеризувати предмети, досить точно, емоційно називати дії. При аналізі ж ділових текстів акцентуємо увагу на здатності дієслів цієї форми описувати дійові процеси. Доцільно звернути увагу й на те, що, використовуючи неозначену форуму, можна передати ту чи іншу думку більш категорично. Проілюструємо це на прикладах:

1. Прочитай. Визнач, який це текст — діловий чи художній. Чому? Спиши. Підкресли дієслова, що стоять в неозначеній формі.

Для того, щоб допомогти птахам узимку, треба вивішувати годівниці. У них щоденно слід насипати крихти хліба, зерно, насіння, залишки їжі.

Годівницю можна виготовити самому. Для цього беруть мотузки та коробку. У кутках коробки треба зробити швайкою чотири отвори, протягти через них мотузки, закріпити їх вгорі вузлом. Після цього годівницю вивішують на гвіздку або гілках.

2. Прочитай прислів'я. Поясни, як ти їх розумієш. Спиши. Підкресли дієслова, що стоять в неозначеній формі. Яку роль вони виконують?

1. Як без діла сидіти, то можна одубіти.

2.  Щоб рибу їсти, треба в воду, лізти.

З Краще не обіцяти, як слова не тримати.

4. По роботі пізнати майстра.

5. Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

6. Тяжко тому жить, хто не хоче робить.

7. Краще раз побачить, як тричі почути.

 3. Прочитай. Скажи, яка тема і мета тексту. Спиши, підкресли дієслова неозначеної форми. Яку роль вони виконують у тексті?

Як приготувати салат із редиски зі сметаною

Вимиту редиску, потім треба нарізати тонкими кружальцями. Жовток круто звареного яйця розтерти у мисці зі сметаною. Посолити. Потім покласти в сметану редиску й тоненько накраяний білок яйця. Добре перемішати.

На два пучки редиски взяти 1 яйце, 1/2 склянки сметани.

4. Прочитай текст. Доведи що він діловий. Перекажи, використовуючи дієслова в неозначеній формі.

Культурне мовлення

Розмовляючи, дивись у вічі того, до кого говориш. Уважно слухай співбесідника, не перебивай його, не намагайся довести свою правоту силою голосу.

Під час розмови не хитайся, не розмахуй руками, не говори надто швидко. Тебе можуть не зрозуміти. Говори тільки про те, що добре знаєш. Не допускай у розмові зневажливого тону. Пам'ятай! Культура мовлення свідчить про рівень, твоєї вихованості.

Таким чином, пропоновані види вправ, на нашу думку, повинні дати можливість учителеві більш цілеспрямовано організувати засвоєння знань з теми «Дієслово», зорієнтувати школярів доцільно використовувати цю частину мови у своїх стилістично диференційованих висловлюваннях.

РОЗДІЛ IV.

ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОГО  ПОННЯТТЯ ПРО ЗАЙМЕННИК

У початкових класах ми ознайомлюємося лишез особовими займенниками. За простою схемоюпоказуємо їх утворення:             

І особа одн. одн. множ.

  я  + я=  ми

II особа одн. одн. множ.

  ти + ти = ви

III особа одн. одн.       одн.множ.

  він +вона +воно =   вони.

 

1. Спіймайте займенник.

Учитель проказує речення. Учні, почувши займенник, плескають у долоні.

Виграє той, хто найменше помиляється.

Для гри такі речення:

 Приколю свою картинку над столом у мами я.

 Ми для тебе із татом подарунок шукаєм весь день.

 Ти ж бо гідна дарунку такого, що лиш в казці бува золотій.

 Ми сміливі, ми правдиві.

 Пішов йому десятий рік, він працювати добре звик.

 Якщо в мене є цукерка, півцукерки другу дам.

2. Угадайте займенник.

На дошці написано речення з пропущеними в них займенниками.

Учні дописують ці речення, вставляючи займенники.

Виграє той, хто першим виконає завдання.

Для гри можна використати такі речення:

 ... люблю свою батьківщину.

 ... знаєш, яка велика наша держава?

 ... любить читати книжки.

 ... завжди говоримо правду.

3. Хто найшвидше напише три займенники з ьо, йо.

Учитель пропонує написати три займенники, щоб у кожному з них було ьочийо, наприклад: ньому, його, йому.

Виграє той, хто найшвидше правильно виконає завдання.

4. Встановіть порядок речень у вірші. Спишіть, підкресліть займенники.

Тягне він на полювання.

Пес хвостом невтомно меле.

За штани мене ще зрання

Це тому, що він веселий.

(С. Вишенський)

5. Спишіть, розкриваючи дужки.

I гр. — підкресліть займенники;

II гр. — вкажіть особу займенників.

1. Не хвали себе, хай (ти) люди похвалять. 2. Топчи правду в калюжі, а (він) все чиста буде. 3. Нехай (ви) добро і з роси, і з води, і з усієї лободи. 4. Скажи (я), хто (ти) друг, а (я) скажу, хто (ти). 5. Сім літ минуло, як музика грала, а (його) ще тепер скаче.

 

6. Складіть словосполучення з дієслова та займенника.

Сказати (кому?), пишатися (чим?) спитати (про кого?), біг (перед?), піклуватися (про кого?), чекати (на кого?). зустрітися (з ким), приготував (для кого?), підійшов (до кого?), не стій (над чим?).

 

7. Визначте, яку букву треба вставити замість крапок. Спишіть, підкреслітьприйменники з займенниками.

Ходить черве...ь

Ходить черв...ь і гладитьколосся,

Чи у ...ьомузер...но налилося?

І дзве...ять колосочки до ...ього:

— Дай ...амсо...ця й дощузолотого.

 (М. Пригора)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1. Цікаві вправи до теми займенник.

 

З ЯКОЇ ЦЕ КАЗКИ?

(Вивчення теми «Займенник» через спілкування з казковими героями).

1. Я по засіку метений,

Яна яйцях спечений.

Я від баби втік, від діда втік,

Та й від тебе, зайчику, утечу! («Колобок»)

2. Ішов дід лісом, а за ним бігла собача. Та й загубив дід... Що він, дітки, загубив? («Рукавичка»)

3. - Няв! Няв! Няв! " А ті думають:

 От вражого батька син, ще йому мало! Це він і наспоїсть! («Пан Коцький»)

4. Вонатоді плиг з вовка та:

 Битий небиту привіз! («Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат»)

5. Я...

За три копи куплена,

Півбока луплена!

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобій смерть! («Коза-Дереза»)

6. Бідний каже:

 Хоч як гірко в світі жити, а все краще по правді жити.

А багатий:

 Де ти тепер знайшов правду? Нема тепер правди на світі, тепер скрізь сама кривда. («Правда та кривда»)

7. — Ідіть, тату, забирайте добро! — Вийшов дід із хати, дивиться, аж дочкайого. Він зрадів, побіг до неїта йкаже:

 Де ти, дочко, була?

 Служила, тату, — каже дочка. («Дідова дочка та бабина дочка»)

8. — Ну, братику, сідай мені на плечі, я понесу тебе на гору, а далі — твоє діло. А ти, — наказав середульшому братові, — залишайся тут, доки ми про себе не подамо звістку! («Таємниця скляної гори»)

9. Були собі Журавель та Лисичка. Ото й зустрілися якось у лісі. Журавель каже: «Прийми мене. Лисичко, на зимівлю, то ятебе навчу літати...» («Лисичка та Журавель»)

10. Колись був у Києві князь, і була в нього дочка, така розумна та гарна, що й сказати не можна. І був тоді коло Києва змій і щороку кияни йому давали данину: або парубка молодого, або дівчину... («Кирило Кожум'яка»)

11. Він іде та йде, та так схотілось пити йому... Коли це найшов криничку. Тільки що став пити воду, та якось об цебрину і розбив яйце-райце... («Яйце-райце»)

12. — Юрзо-Мурзо, сідай та обідай зі мною та будеш мені за сестру... («Юрза-Мурза і стрілець-молодець»)

13. — Ох, жінко, — каже чоловік. — Проженімо мицього барана й цапа, а то за ними ні сад, ні город не вдержиться... («Цап та баран»)

14. Хлібина покотилася далі. Докотилася вона на край села, до хати бідняка. Надворі бавилися діти. Побачили її, вхопили в обійми і радо занесли до хати. («Хліб і золото»)

 

 

 

 

 

 

 

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ДОПОМОЖУТЬ ПРИ ВИВЧЕННІ ЗАЙМЕННИКІВ

1. Дай землі, то і вона тобі дасть.

2. Заступи природу дверима, то вона тобі вікном.

3. Прислів'я, мов комариний носок, а мудрості в ньому ціле озеро.

4. Шануй батька і матір твоїх – і добре тобі буде, і довго житимеш на землі.

5. Добрі діти — батькам вінець, злі діти — їм кінець.

6. Яка ґава в воду, така вона і з води.

7. Ото, мама хвалять нас: чи ви мене, чи явас.

8. Він із води сухим вийде.

9. Хто про землю дбає, вона тому повертає.

10. Журавель ще в небі, а він уже йому ціну встановлює.

11. Він за поріг, а я за пиріг.

12. Байдуже ракові, в якому його горщику варять.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАГАДКИ, ЯКІ МОЖНА ВИКОРИСТАТИ ПРИ ВИВЧЕННІ ЗАЙМЕННИКІВ

  1. Всім перехожим я моргаю,

Щоб пильно глянули на мене.

Очей же я аж троє маю —

Червоне, жовте і зелене. (Світлофор)

  1. Яіскринка-голубинка,

 Золота у мене спинка.

 Хоч не зірка, не ліхтар —

Сяю в темряві, як жар.

Я лечу, лечу, лечу,

У польоті мигочу. (Світлячок)

3. Він прилітає з далекого краю,

Не спочиваючи, лине, лине.

Здається, на світі миліш немає,

Чим наше подвір'я, стара яворина. (Бусол)

4. Видно край, а до нього не дійдеш. (Обрій)

5. Є рослина в нас така, що від неї кінь скака.(Овес)

6. Моє тіло під землею,

Кучерики — понад нею.

Мене любить кожна юшка.

Називаюсь я... (Петрушка)

 

7.  Як він іде — я мокну весь,

Зате сухий хазяїн.

А пройде він — повісять десь,

І знов його чекаю. (Плащ, дощ)

 

8. Нас не було — вонобуло,

Нас не буде — воно буде.

 Ніхто ні в кого його не бачив,

А в кожного є. (Прізвище)

 

9. Біжить корова, гладка, здорова.

А за нею телята — всі вони близнята. (Поїзд)

 

10. Від неї шовком коси пломеніють,

Коли настоєм їх помиють.

А що за лікувальні квітки,

Скажіть, будь ласка, дітки. (Ромашки)

11. Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть

І до столу подають. (Редиска)

12. Стоїть дуб, на ньому 12 гілок, а на кожній гілці по 4 гілочки, а на них по 7 жолудів. (Рік, місяць, тиждень, день)

13. Не скляний він, не з металу, а прислухайтесь — дзвенить. (Струмок)

14. Золоте решето, а в ньому чорних хатинок повно. (Соняшник)

15. Хто малюнок уночі на вікні зробив мені? (Мороз)

16. Розстелений кожушок, на нім посіяний горошок. (Небо і зорі)

17. Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мошок поїдає.

За вікном гніздо будує,

Тільки в насвін не зимує. (Ластівка)

18. Стрибнути з нього на ходу можна, а ввійти на ходу ніхто не зможе. (Літак)

19. Їде силач, на нім ловкач, за ним копач добувати калач. (Трактор, тракторист, плуг)

20. Він нам, як мама, дорогий,

Він хоче нас навчити

Любити край чудовий свій.

Це мудрий наш... (учитель)

 

21. Ось до класу всіх скликає

 Голосистий цей дзвінок.

І ми радо поспішаєм

 Не в садок, а на... (урок)

 

22. Всі його ногами б'ють,

Відпочити не дають.

Він не журиться, не плаче,

На зеленім полі скаче! (Футбольний м'яч).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ V.

УЖИВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ У ПРАВИЛЬНИХ ГРАМАТИЧНИХ ФОРМАХ

На вивчення теми «Числівник» відведено кілька годин. Та і подається вона для ознайомлення. Але буде корисно, на нашу думку, навчити школярів відразу розрізняти порядкові та кількісні числівники. (Для цього використати малюнки, репродукції, фотографії, завдяки яким можна продемонструвати кількість предметів і порядок при лічбі).

Такий підхід допомагає наочно засвоїти теоретичні міркування.

Враховуючи те, що останнім часом діти змушені обов'язково здавати підручники за попередній навчальний рік, вони позбавлені можливості повторити за книжкою матеріал попереднього року. Наш «Довідничок» є тим місточком, який поєднує в собі всі відомості, засвоєні дітьми протягом всього курсу вивчення мови. Спираючись на вміщені в ньому схеми-малюнки, порівняння, учні  продовжують роботу в середніх класах. З року в рік ускладнюються таблиці, поглиблюються знання дітей. Зберігаються дорогоцінні хвилини на повторне пояснення уже вивченого. Спрацьовує властивість нашої пам'яті: засвоюється краще те, основи чого були закладені у ранньому шкільному віці.

При досліджені ролі числівників у мовленні використовую казку про «Гномів, які утворили числівники»

В маленькій казковій країні Пінеї жили маленькі Гноми. Це їхні старенькі дідусі навчили їх лічити до дев'яти, розповідаючи цікаві історії утворення числівників 1—9. Одиниця схожа на палицю, двійка — на лебедів, що плавають по озеру. Трійка складається із двох серпиків, якими Гноми жнуть шовкову траву. Четвірка — це зламана гілочка із дуба, який восени дарує багато жолудів. П'ятірку побачили, коли серп тримав у руці дідусь Гном, спершись на нього. Шістка — це клубочок із ниткою, з якого мама Гномів в'язала носочки своїм діткам. Сімку «впіймали» Гноми, коли бабуся виймала духмяний хліб із печі. Вісімка схожа на з'єднані два бублики, ну а дев'ятка — це ніби шістка-акробатка у цирку. Якщо вона стане з ніг на голову, то і стає дев'яткою.

Та тут озвався із глибини печери найменший Гном: — Та цять!

(Він погано вмів говорити і хотів сказати: Там цяця).

Та Гноми подивились на іграшку і побачили новий числівник, який і назвали: дцять, що означало десять.

Весело жили Гноми, радісно працювали, грались на галявині, а ввечері сходились до своєї печери слухати казки бабусь.

Та ось одного разу вони, наслухавшись казок, вирішили самі побудувати палац, в якому б жила вся їхня родина Гномів. Дружно взялись до роботи. Лягала цеглина за цеглиною. Ось вони вирішили порахувати, скільки ж цеглин вони вже поклали. Перша, друга, третя, четверта, п'ята, шоста, сьома, восьма, дев'ята, дцята (тобто десята). А що ж далі? Та от коли одну цеглину поклали у другий ряд на десять (тобто на дцять), то утворилось одинадцять, дві на дцять — дванадцять, три на дцять — тринадцять і т. д. аж до двох рядків по дцять. Так і стало двадцять, тридцять.

От так, поки дружно будували Гноми свій палац, утворили нові числівники, які й ми тепер знаємо. А збудувавши палац, щасливо жила в ньому вся родина працьовитих Гномів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. . Вправи на вивчення теми числівник
  1. Спишіть словосполучення, розкриваючи дужки.

На п'ятому (поверх), із третього (вагон), у третьому (вікно), три (іграшка), два (велосипед), двадцять (півень), з двома (подруга), у чотирьох (кімната).

 

  1. І гр. — виписати числівники, щовідповідають на запитання скільки?

II гр. — числівники, що відповідають на запитання котрий?

Шість, шостий, шістнадцять, сім, восьмий, одинадцять, одинадцятий, шістнадцятий, сьомий, вісім, п'ятдесятий, сто, двадцять сім, перший, п'ятдесят, сотий, двадцять сьомий, один.

 

  1. Від числівників, які відповідають на питання скільки? Утворіть за зразком числівники, що відповідають на питання котрий?

Зразок: п'ять, п'ятий.

Сім, одинадцять, шістнадцять, сорок, чотирнадцять, один, п'ятдесят.

 

  1. Запишіть текст, змінюючи цифрисловами.

Живуть 5 братів, один другого менший. Сидить Марушка в 7 кожушках, хто її роздягає, той сльози проливає. 12 братів один за одним ходять, один одного не обходять. 12 орлів, 52 галки і 365 шпаків в одне яйце залізли. 700 соколят на одній полиці сплять.

 

  1. Прочитайте математичні вирази,вживаючи прийменники від, до. Запишіть їх.

57 + 28 = 85 40 + 50 = 90

  1. — 69 = 31 55 — 25 = 30

 

  1. Складіть і запишіть із словосполучень речення, замінюючи цифри словами.

4 книжки, 9 цибулин, 5 зошитів, 10 конвертів, 1 лінійка, 7 лимонів, 3 олівці, 1 пенал, 6 фломастерів, 2 кухлі, 2 гумки, 1 люстерко.

 

6. Згадати і записати прислів'я зі словами: десятою, сім, друга, п'яте, сім, п'ять. Числівники підкреслити.

 

7. Дайте письмові відповіді на подані запитання.

1. Якого числа, місяця і року ти народився?

2. Скільки тобі років?

3. У якому віці ти пішов до школи?

4. На скільки років старші за тебе матуся і тато?

5. Із скількох чоловік складається ваша родина?

 

8. Запишіть числа словами:

І гр. — щоб означали кількість;

II гр. — щоб означали порядок при лічбі.

  1. 5, 7, 9, 10, 14, ЗО, 50, 100, 1000.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ VI.

МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ  ПРИ ВИВЧЕННІ  ПРИСЛІВНИКА

Учні знайомляться з прислівником як з частиною мови тільки в 4 класі. Вони дістають перше уявлення  про специфічні особливості цієї частини мови, вчаться розпізнавати прислівники в тексті, знайомляться з прислівниками, близькими і протилежними за значенням, практично засвоюють правопис найчастіше вживаних прислівників.

Завдання моє  під час формування поняття “прислівник” полягає в тому, щоб:

- досягти практичного уживання прислівників у власному мовленні;

- навчити розпізнавати прислівники серед відомих дітям частин мови;

- домогтися, щоб учні практично оволоділи навичками правопису найпоширеніших груп прислівників, передбачених програмою.

Формування граматичного поняття “прислівник” починається з виявленням в цій частині мови трьох ознак: питання, на які відповідає прислівник, його незмінність і зв’язок з дієсловами.

    Учні роблять висновок, що є прислівники, які показують ознаку дій і є незмінними. .

У ході методичної роботи розширюю   уявлення дітей про прислівник.   Внаслідок виділення прислівників у тексті чи окремих реченнях учні усвідомлюють, що прислівники відповідають ще й на запитання де? куди? коли?,  у реченні є другорядними членами.

План – схема до вивчення теми “Прислівник”.

 

 

 

 

 

 

 

При вивченні теми «Прислівник»  я  використовую вірш

Ознаку дій називає,

А також місце, час, причину,

Цієї дії визначає,

І кожен цю частину знає

Бо це прислівник – всім відомий

Незмінна ця частина мови

На запитання як? коли?

Готова всім відповісти.

Сміється сонце як – ласкаво,

Мандрує небом величаво,

А небо голубіє дивно,

Пливуть хмарини тихо, мрійно.

Дзвенить кохана мова чисто,

А кожне слово – урочисто,

Земля стрічає нас святково,

Сміються зорі загадково.

Сади цвітуть коли? – весною,

Улітку трав моря шовкові,

А восени врожай збирають,

Узимку снігу всі чекають.

Прислівників багато в мові,

Всі яскраві, всі чудові!

Щоб здобути знань основи,

Вивчимо  цю  частину  мови.

Л. Лужецької

 

6.1Вправи на вивчення теми “Прислівник”.

Закріплення одержаних відомостей про прислівник відбувається під час виконання учнями різних тренувальних вправ, таких як:

- виписування з тексту дієслів з прислівниками (на які запитання відповідають виписані прислівники?);

- утворення від іменників однокореневих прикметників, а потім прислівників (усно складіть з цими реченнями словосполучення);

- замініть однокореневими прислівниками слова, подані в дужках (веселий, радісний) .

1.  Гра “Спіймай прислівник”.

Я проказую  речення. Учні, почувши прислівник, плескають у долоні.

Виграє той,  хто  найменше помилиться.

Для гри можна використати такі речення: 

1.Сьогодні чудова погода. 2. Тихо, тихо Дунай воду несе. 3. Вдома вчи уроки пильно, ранком вчасно йди до школи, точним будь і акуратним, не затримуйся ніколи. 4. Був коваль. І удень і вночі він кував дивовижні ключі.

2. Гра “Хто швидше”?

Я  пропоную написати п’ять прислівників, що відповідають на питання як? і п’ять прислівників, що відповідають на питання коли?

Наприклад: бадьоро, весело, сумно, смішно, уважно; восени, влітку, взимку, навесні, вранці.

 Виграє той, хто першим правильно виконає завдання.

3.Гра “Допиши прислівник, протилежний за значенням.”

Я пишу  на дошці десять прислівників. Учні списують їх і до кожного дописують протилежні за значенням (антоніми), наприклад: назад-вперед, вночі-вдень, тихо-голосно, мало-багато, сьогодні-завтра.

Виграє той, хто правильно і швидко виконає завдання.

 

4. Гра “Лото прислівник”.

Учні одержують картки, на кожній з яких написано три речення з пропущеним прислівником. Ці прислівники написані на окремих картках, які тримаю   я  .

На картках можуть бути такі речення:

1. Посідали діти на траві (навколо) вогнища. (Зненацька) прилетів вологий вітер. Пострибав горобець (навпростець).

2. (Невдовзі) в стелі підземелля одчинився люк. (Нишком) вибрався він з-під листя. (Багато) шкідливих комах винищують шпаки.

3. Пив тигр (повільно), певний у своїй силі й могутності. Назбирали ми їх (чимало). Я (швиденько) опустився синові на спину.

 

5. Загадки-жарти.

1. Який прислівник однаково читається зліва направо і справа наліво? (Зараз)

2.  В яких прислівниках є три-чотири приголосних і один голосний? (Вдень, вверх, вниз).

3. Які прислівники запитують про себе? (Щотижня, щогодини, щороку, щоденно).

4. Який прислівник вживається з серцем? (натщесерце).

Виконання різноманітних лексичних вправ сприяє не тільки розвиткові мовлення дітей, а й закріпленню в них навичок у розпізнаванні і правильному написанні прислівників.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Опрацьовуючи частини мови, здобувачі освіти знайомляться не тільки з істотними ознаками  іменника, прикметника, дієслова, числівника, займенника, прислівника, прийменника, а й  граматичними формами (рід, число, відмінок, час). Вивчення їх здійснюється в такий спосіб, що спочатку учні одержують загальне поняття про частини мови, а потім переходять до більш детального опрацювання кожної з них. За такого підходу створюються умови для порівняння частин мови, групування їх за граматичними ознаками, проведення словотворчої роботи (добір спільнокореневих слів, які належать до різних частин мови, утворення від слів, що належать до однієї частини мови, іншої частини мови, виділення характерних закінчень, суфіксів).

Програма з української мови націлює вчителя на те,щоб під час вивчення частин мови забезпечити тісний зв'язок між лексичними і граматичними знаннями та мовленнєвими уміннями й навичками  - орфографічними, орфоепічними, розвитком зв’язного мовлення школярів. Тому в процесі вивчення частин мови учні закріплюють одержані уявлення  про синоніми, антоніми, багатозначні слова, про пряме і переносне значення слів, вчаться стилістично правильно вживати їх в усному і писемному мовленні.

Робота над частинами мови поєднується із синтаксичними вправами: встановлення зв’язку між словами в реченні за допомогою питань; побудова словосполучень за стержневим словом та питаннями від нього: побудували (що?); добір та побудова синонімічних за значенням словосполучень; поширення словосполучень за питаннями; побудова речення з даних словосполучень та з окремих слів – різних частин мови (слова можуть стояти в потрібній формі або в початковій).

Одним з провідних завдань вивчення української мови є розвиток зв’язного мовлення учнів. Щоб забезпечити єдність між засвоєнням мовних явищ і застосування їх у монологічному мовленні, посібник передбачає новий методичний підхід до вивчення частин мови: опрацювання їх на основі тексту, де ті чи інші граматичні форми є найбільш типовими. У процесі вивчення частин мови учні спостерігають за вживанням граматичних форм, за засобами зв’язку речень у текстах вправ.

На мою думку, найважливішим у початкових класах є те, щоб учні здобули практичні знання, усвідомили функціональну роль кожної частини мови та їх найважливіших граматичних категорій у мовленні. На вивчення частин мови я звертаю  особливу увагу. Адже в ході опрацювання цих тем в учнів  закріплюються та вдосконалюються вміння граматично правильно будувати словосполучення і речення,  вводити їх у зв’язні висловлювання, продовжують формуватися орфоепічні уміння і навички.

Надзвичайно важливим є підбір цікавих вправ, мовних ігор, загадок, ребусів на уроки вивчення частин мови. Я  завжди пам’ятаю про це. Адже цікаві вправи та ігри з словами полегшують розуміння нового матеріалу, його закріплення, сприяють розвитку в дітей вміння аналізувати синтезувати, класифікувати, порівнювати, робити нові висновки, вони активізують, поширюють словниковий запас в дітей, прищеплюють інтерес і любов до мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Анісімова Г.О. Сучасний урок у початковій школі : традиції та інновації (навчально-методичний посібник) / Г.О. Анісімова, О.В.Нікулочкіна. – Тернопіль:Мандрівець, 2018. – 104 с.

2. Державний стандарт початкової  освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22. 02.2018 р. - № 87-К.:ТД «ОСВІТА-ЦЕНТР+»,2018-50с.

3. Захарійчук М. Д. Навчання грамоти. Післябукварний період. Майстер-клас / М.Д. Захарійчук, В.О. Науменко. // Початкова освіта. – 2019. - № 8 (680) –Випуск 2. – 32 с.

4. Зеленська О. Використання інноваційних технологій на уроках у початкових класах /Зеленська О. // Початкова школа : Науково-методичний журнал. - 2019. - № 9. - С. 47-49.

5. Коваль Г. П. Методика викладання української мови: навчальний посібник для студентів педінститутів, гуманітарних університетів, педагогічних коледжів спеціальності «Педагогіка і методика початкового навчання» / Г. П. Коваль, Н. І. Деркач, М. М. Наумчук. – Тернопіль : Астон, 2018. – 288 с.

6. Кравчук Л.В. Ефективний урок / Л.В. Кравчук // Початкова школа.–2018. – № 1. – С. 12-15. Кравчук Л.В. Ефективний урок / Л.В. Кравчук // Початкова школа. –2013. – № 1. – С. 12-15.

7. Методика навчання української мови в початковій школі / за наук. ред.М. С. Вашуленка. – К. : Літера ЛТД, 2018. – 364 с.

8. Наумчук М. М. Сучасний урок української мови в початковій школі. Методика і технологія навчання. – Тернопіль : Астон, 2018. – 264 с.

9. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. Науково-методичний посібник / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. – К. : А.С.К., 2016. – 192 с.

10. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання / О.І. Пометун. – К., 2017. – 144 с.

11. Савченко О. Компетентнісна спрямованість нових навчальних програм для початкової школи / О. Савченко // Початкова школа : Науково- методичний журнал. - 2012. - № 8. - С. 4-5.

12. Савченко О. Сучасний урок: суб’єктивність навчання і варіативність структури / Савченко О. // Початкова школа : Науково-методичний журнал. - 2011. - № 9. - С. 11

13. Вивчення української мови в сучасній школі [Електронний ресурс] http://knowledge.allbest.

14. Використання ігор на уроках української мови в початкових класах [Електронний ресурс] http://knowledge.allbest.

15. Методика викладання української мови в початкових класах  [Електронний ресурс] http://allref.com.ua/uk/skachaty/Metodika_vikladannya_ukrayins-koyi_movi_v_pochatkovih_klasah..

16. Методика викладання української мови та літературного читання [Електронний ресурс] http://eenu.edu.ua/sites/default/files/Files/metodika_1_k-15r-robocha_z.f.n._vityuk.pdf.

17. Навчальний курс "Актуальні проблеми викладання української мови [Електронний ресурс] http://wiki.kspu.kr.ua/index.php.

18. Принципи навчання української мови, методи та прийоми розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстом [Електронний ресурс] http://www.startpedahohika.com/sotems-266-1.html.

19. Типовіосвітніпрограми для закладівзагальноїсередньоїосвіти 3  4класи. - http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/pochatkova-shkola.html

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
15 вересня
Переглядів
488
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку