18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Розробка інтегрованого уроку предмету "Людина і світ" ,11 клас "Громадянське суспільство та призначення особистості".

Про матеріал

Тема. Громадянське суспільство та призначення особистості.

Мета: сприяти формуванню знань учнів про громадянське суспільство, його структуру і особливості функціонування в сучасній Україні та перспективи розвитку;

отримання нових знань шляхом розгляду проблеми з різних точок зору, вибору оптимальних шляхів її розв'язання; виховання почуття причетності до історії своєї країни, поваги до державної влади, законів, Конституції України як Основного Закону держави;

розвиток уміння вести дискусію, мати своє незалежне судження, аргументувати його, вміння вислухати опонента.

Тип уроку: нестандартний урок (урок комунікативної спрямованості), інтегрований (бібліотечний та «Людина і суспільство» )

Форма проведення уроку: використання елементів уроку-консиліуму

Перегляд файлу

Тема. Громадянське суспільство та призначення особистості.

Мета: сприяти формуванню знань учнів про громадянське суспільство, його структуру і особливості функціонування в сучасній Україні та  перспективи розвитку;

отримання нових знань шляхом розгляду проблеми з різних точок зору, вибору оптимальних шляхів її розв’язання; виховання почуття причетності до історії своєї країни, поваги до державної влади, законів, Конституції України як Основного Закону держави;

розвиток уміння вести дискусію, мати своє незалежне судження, аргументувати його, вміння вислухати опонента.

Тип уроку: нестандартний урок (урок комунікативної спрямованості), інтегрований (бібліотечний та «Людина і суспільство» )

Форма проведення уроку: використання елементів уроку-консиліуму, обговорення.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності

Вступне слово бібліотекаря. В сучасному світі люди використовують безліч способів  отримання інформації та знань. Але фундаментальним джерелом знань з часів Ярослава Мудрого до сьогодення  залишається книга, яка розкриває світ, дає натхнення, ділиться досвідом, змушує думати не одне покоління читачів. Сьогодні через літературні твори та життєві шляхи їх авторів і героїв ми визначимо роль  особистості в формуванні громадянського суспільства.

Вступне слово учителя. За сучасних умов перед нашою державою стоїть завдання перетворення її на правову державу. Нове українське суспільство вимагає установки на взаємодію, співпрацю, відкритість, захист власних прав і повагу прав інших. Настає час, коли необхідно створити суспільство, що дозволяє реалізувати індивідуальні потреби та здібності окремо взятої людини. Все це можливо тільки в умовах громадянського суспільства. І це зрозуміло, оскільки формування громадянського суспільства пов’язано з розвитком демократії, ринкової економіки і становленням правової держави. Відродження інтересу до громадянського суспільства як соціального феномену пов’язано з тими соціально-політичними потрясіннями, які кардинально змінили обличчя Східної Європи і України за останнє десятиліття, за останній рік у зв’язку із Революцією гідності. Розкрити сутність та принципи функціонування громадянського суспільства, його особливість в Україні  дозволить  даний урок.

Відправної точкою нашої роботи стануть слова Антуана –де Сент-Екзюкері ,які ми взяли за епіграф інтегрованого уроку на тему «Громадянське суспільство та призначення особистості.»

 «Коли ми усвідомлюємо свою роль на землі,нехай скромну і непомітну,тоді лише будемо щасливі ,тоді сможемо жити івмирати спокійно,бо те, що  дає сенс життю,дає сама людина»

 

IІІ. Вивчення нового матеріалу

  1. Громадянське суспільство: поняття, ознаки,характерні риси

    Науковою основою теми будуть слугувати визначення поняття «громадянське суспільство».

А. Випереджуюче індивідуальне завдання для деяких учнів- пояснити як вони розуміюь текст сучасного наукового визначення «громадянського суспільства»  

 1:« Суспільство громадян із високим рівнем економічної, соціальної, політичної, культурної і моральної властивостей, яке спільно з державою утворює розвинені правові відносини; суспільство рівноправних громадян, яке залежить від держави, але взаємодіє з нею заради спільного блага»

 ( Політологічного енциклопедичний словник \ За ред..Ю.С.Шемшученка. К.:ГЕНЕЗА,2007,С.79).міша

  2:« Асоціація вільних громадян, що взаємодіють між собою виключно на ґрунті власних інтересів, правових норм за спільно погоджених чи вироблених регуляторів (компроміс тощо). Поняття громадське суспільство характеризує цілісність суспільного життя стосовно політичних структур,передусім держави. Громадське суспільство поєднує економічні,соціальні,культурні,духовні,родинно - побутові відносини та інститути,а також передбачає певні свободи, права та обов’язки особистості як необхідні умови її ствердження та самореалізації в громадському житті» (Соціологія: Короткий енциклопедичний словник  \ За ред..В.І.Воловика. – К Укр.-центр. Духовн.культури,2008,с.108).карина

  3:«Сукупність неполітичних відносин у суспільстві: економічних,соціальних,моральних,релігійних,національних і та.ін. Це сфера самопроявлення вільних громадян і добровільно сформованих асоціацій і організацій, захищених відповідними законами від прямого втручання та довільної регламентації діяльності цих громадян і організацій з боку державної влади»

( Філософський словарь\ Под.ред.. И.Т.Фролова.Изд.6-е,переробки і  доп.- М. Политиздат2011,с.97-98).  лєна

 4:«Сукупність неполітичних відносин(економічних,національних,духовно - моральних,релігійних тощо.),сфера спонтанного вияву інтересів і волі вільних індивідів та їхніх асоціацій,захищена законами від регламентації діяльності їх з боку державної влади» (Словник соціологічних і політологічних термінів:Довідкове видання \ За ред..В.І.Астахової.-К.вища школа,2003,с.22).сабріна

Учитель. Історія політичної та соціологічної думки свідчить про багатоманітність підходів теоретичного розвитку проблеми громадянського суспільства, але їх можна звести до двох.

  • Перший: громадянське суспільство – це особлива позадержавна сфера соціуму.
  •  Другий: громадянське суспільство розглядається як відповідний вид соціуму, ідентифікується з державою, взятою в цілому.

Розпечатки – знайти вірні (РОБОТА В ПАРАХ(

Б. Характерні ознаки громадянського суспільства:

1. Наявність у суспільстві вільних власників засобів виробництва.

2. Розвиненість і розгалуженість демократії.

3. Правова захищеність громадян, рівність усіх перед законом.

4. Високий рівень громадянської культури.

В. Характерні риси громадянського суспільства ми визначимо,спираючись на творчість видатних поетів і письменників,визначаючи провідну лінію їх творчості

Учні пропонують різні підходи до визначення громадянського суспільства (створення квітки «Громадянське суспільство»).

Огляд літератури. (Виставка літератури)

                 Один митець сказав, що людина навчилася літати, як птах, плавати, як риба, але їй залишилося навчитися жити на землі, як  ЛЮДИНА.

Особистість... Яку людину ми називаємо цим величним словом? Ту, яка має здатність переборювати життєві трудності, має високі духовні цілі і цінності, яка є внутрішньо вільною і незалежною.

      Особистість, як складова громадянського суспільства формується на націонольному грунті історії, культури, на традиціях народу, патріотизмі. У всі часи прогресивні письменники були носіями духовності й національної свідомості, впроваджуючи ідею української державності.

 1.Саме такою особистістю є українська поетеса ЛІНА КОСТЕНКО. Уже з перших віршів поезія Ліни Костенко була бунтом. Бунтом особистості. Повстанням духу. Її поезія була криком протесту проти офіційної ідеології.

                    Кредо поетеси – свобода і правда. А щоб стояти на цьому потрібна мужність і сила:

                     Я вибрала долю собі сама.

                      І що зі мною не станеться –

                      у мене жодних претензій нема

                      до Долі – моєї обраниці.

 Ліна Костенко – поет, філософ, безстрашний ,самобутньо і напружено мислячий митець, кришталево чесний перед своїм народом і власною совістю. ЇЇ геній, незважаючи на всі катаклізми і катастрофи, гоніння й замовчування був і залишається могутнім незламним деревом, олімпом сучасної поетичної думки, віддзеркаленням патріотизму. В бібліотеці є твори Ліни Костенко. Деякі з них ви бачите на книжковій виставці.

      2.Своє бачення особистості і її ролі в суспільстві розкриває

ДЖЕК ЛОНДОН в романі « Мартін Іден», який він розглядав, як «звинувачення...індивідуалізму...». А літературні критики назвали цей роман Лондона «трагічною націонольною історією успіху».

3. ВАСИЛЬ СТУС – полум*яний син України, національно свідомий Поет страдницької долі, нездатний на компроміси, максималіст в почуттях і оцінках. Мій сучасник і перші вірші його я прочитала, коли він був заборонений. 6-го січня цього року Василю Стусу виповнилося б 80 років. У 1985 році він загинув у мордовських лагерях.

                 «...Голови гнути я не збирався, бодай щоб там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину». «Дороги власної не бійся,

                                        з метою у єдине злийся.

                                        Хіба не ти – твоя мета?»

 4.Девіз героїні американської письменниці МАРГАРЕТ МІТЧЕЛЛ Скарлет О*Хара – «перемагати життя ! » Як змінювалася  доля героїні ви можете дізнатися прочитавши не тільки книгу, алеі її продовження. Ось відповідь Мітчелл одному з «покоління розчарованих»:

                   «Хто це, з якої статі, коли це обіцяв Вам і Вашому поколінню забезпеченість? Вірніше, чому це молодь має бажати забезпеченості? Залиште це старим і змореним...Мене вражає...що вони не лише тужать за забезпеченістю, але впевнено вимагають її , як своє законне право, і стають гірко роздратованими, якщо її не підносять їм на срібному блюді. Є щось тривожне для нації, коли її молоді люди волають до забезпеченості».

5. ВОЛОДИМИР ЛИС – сучасний український письменник в своєму романі «Соло для Соломії» намагається знайти відповідь на питання,чи завжди ми вибираємо мораль та закон при вирішенні  різних життєвих ситуацій? Чи життя підказує свої шляхи і ставить свої умови? Моральний закон, духовний інстинкт відчуття різниці між добром і злом забезпечує виконання найбільшого людського обов*язку – права вибору. Вибір є завжди, а результат вибору залежить від людини.

6. Ірен Роздобудько– успішна ,гарна, талановита сучасна письменниця, поетеса, журналістка. Але шлях до успіху був не легкий, він вимагав чесної і величезної праці. Ірен визнає :”у мене є якийсь залізобетонний стрижень, який дуже важко змістити. Спочатку це- дитяча впертість, юнацький максималізм, а зараз тверді поняття про добро і зло. Почуття власної гідності починається саме з простих істин, з частки не : не плач, не бійся, не проси. А за великим рахунком – не нарікай на життя, не принижуйся.

7.Мирослав Дочинець  Вічник

Це сповідь великої душі, документ мудрого серця. Це не просто опис виняткової долі незвичайної людини. Це – подарунок долі для того хто запитує себе :’’ хто я, звідки я для чого я ?І куди я йду? Це письмо допоможе віднайти себе й укріпить у великому Переході із нічого у щось.

8.Василь Шкляр Чорне Сонце: збірка

Російсько- українська війна – очима бійця полку Азов. Хто і навіщо затягує криваву драму? Чому гинуть найкращі? Чому місцеві вважають своїх визволителів ворогами? Яким наш герой бачить майбутнє Вітчизни? Глибока , сповнена смутку, болю і надії, оповідь хлопця, якого честь і сумління змусили взяти до рук зброю.

9. Тетяна Белімова  Вільний світ: роман

Ця історія про дві звичайні українські родини. Але час, у якому їм судилося жити, незвичайний : Україна 20- го століття, воєнне лихоліття. На долю цих людей припало багато випробувань : окупація, втрата домівок, розпорошення родини, концентраційні табори, остарбайтерство й еміграція… 

   Ми бачимо людину на березі вічної ріки часу у її стійкості, мужності ,доброті ,милосерді, прив’ язаності до рідної землі.

 

Квітка «Громадянське суспільство»

 

Висновок учителя. Громадянське суспільство – це суспільство зрілих громадян із високим рівнем економічної, соціальної, духовної, політичної культури, яке спільно з державою утворює розвинені правові відносини. Громадянське суспільство – це суспільство вільних громадян. Воно вільне від держави, але взаємодіє з нею заради загального блага. Сутність громадянського суспільства полягає у забезпеченні законних прав людини. Особа в ньому здобуває гарантоване право вільного вибору тих чи інших форм економічного і політичного буття, ідеології, світогляду, а також можливість вільно висловлювати свої думки, погляди. На межі ХХ і ХХІ століть така ідея стає панівною.

2.  Громадянське суспільство в Україні.

Слово учителя. Кожна країна, що розвивається демократичним шляхом, виробляє власну форму демократії, яка відповідає її особливостям і задовольняє її потреби. Проте очевидно, що уточнювати і розвивати демократичні принципи можна лише в режимі реальної демократичної практики. Попри всі суперечності трансформаційного періоду, в Україні формування громадянського суспільства спостерігається в усіх сферах життя.

 Що стосується України, то зарубіжні спостерігачі та науковці розглядали і розглядають декілька сценаріїв розвитку в ній громадянського суспільства.

Бібліотекар . Конференція  "Громадянське суспільство в Україні: спадщина Євромайдану в умовах конфлікту" 21 листопада 2017 року 

Ольга Бурлюк, Гентський університет, Бельгія

Наталія Шаповалова, Фонд Карнегі за міжнародний мир

Катерина Зарембо, Центр "Нова Європа" і НаУКМА, Україна

Проаналізувавши матеріали конференції з питання

«Громадянське суспільство після Євромайдану: що змінилося?»

"КРАПЛЯ В ОКЕАНІ" ЧИ "МОЯ ХАТА СКРАЮ?"

    Тривалий час науковці намагалися "розгадати" головоломку, яку створювало для них громадянське суспільство в Україні, інших пострадянських країнах та й у Східній Європі в цілому: чому громадянські суспільства цих країн спроможні за потреби мобілізуватися настільки, щоб повалити авторитарних лідерів (наприклад, "кольорові революції" двохтисячних в Україні та Грузії), але не спроможні "довести революцію до кінця", тобто домогтися не тільки перевиборів, а й остаточних демократичних перетворень у державі.

Чи змінилася спроможність українського громадянського суспільства доводити справу до кінця після Євромайдану?

Громадянське суспільство в Україні історично було схильне до швидкої мобілізації, однак не до тривалої, системної та сталої діяльності через інституалізацію, після Євромайдану воно зуміло таки побудувати "мережі довіри", яких раніше не існувало. Україні нарешті проявляється культура "неінституціалізованої довіри" – коли громадяни готові співпрацювати заради спільного блага, не об’єднуючись у формальні організації.

   РОЛЬ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ЧАС ВІЙНИ

  Євромайдан, принаймні на певний час, стер багато розділових ліній в українському суспільстві: ми пам’ятаємо про те, як пліч-о-пліч ту зиму прожили люди різної національності, віросповідання, віку і мови спілкування.

Одні протиріччя перестали існувати, однак натомість виникли інші: йдеться як про збройний конфлікт на Сході, так і про конфлікт всередині українського суспільства (наприклад, негативне ставлення до тих, хто залишився жити на території Східної України, що не контролюється урядом, конфлікти місцевого населення з внутрішньопереміщеними особами тощо).

     Громадянське суспільство постало у незвичній для себе, "негромадянській", тобто нецивільній, ролі – скажімо, у складі добровольчих батальонів чи праворадикальних груп, які могли виступати як у ролі захисників територіальної цілісності та незалежності, так і порушників прав людини і громадянських свобод.

     ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖІНСТИТУТИ: РАЗОМ, ПРОТИ ЧИ ЗАМІСТЬ?

Громадянське суспільство в Україні користується більшою довірою та легітимністю, ніж будь-які з державних інститутів.

 Опитування Київського міжнародного інституту соціології у грудні 2016 року засвідчило, що "волонтери" та "неурядові організації" за рівнем довіри (53.5% і 37%) поступаються тільки церкві (56.7%) та Збройним силами України (53.1%).

  Відповідно, вони мають "мандат довіри" від суспільства на те, щоб перебирати на себе функції держави – наприклад, у допомозі внутрішньопереміщеним особам, армії, соціально незахищеним громадянам тощо.

Учитель

  • Вправа «Займи позицію». Обговорюються особливості формування громадянського суспільства в Україні  і представляються висновки:  

1) проблема формування громадянського суспільства постала перед Україною тоді, як на Заході такі суспільства давно сформувалися й успішно діють;

 2) формування інститутів громадянського суспільства набуває характеру «відвойовування» громадськими організаціями і політичними партіями певних сфер компетенції у держави;

 3) Україна активно залучається до процесів глобалізації, а в цих умовах роль держави як арбітра об’єктивно зростає;

 4) в країні посилюється соціальна диференціація, відтак виникає необхідність державного регулювання суспільно-політичних та економічних процесів.

3. Школа для підлітків «Агенти змін»

Директор Центру Ольга Будник та експерт Сергій Корнилюк долучилися до запуску першої школи для активних школярів «Агенти змін». Школа була організована  Малою академією наук спільно з Центром Ейдос», БФ «Діти надії та любові» та молодіжною  ініціативою «Серце в долоньках».

Подібна школа вперше реалізовується в Україні. Основна ідея – це виховання у молоді громадянської свідомості за допомогою неформального інтерактивного навчання. Таке навчання передбачає формування практичних навичок і відповідальності у школярів шляхом обговорень і практичних вправ. На заняттях учні розмовляли про цінності, мрії  та проекти, розмірковували над їхнім реальним втіленням у суспільному житті. У результаті школярі мали запропонувати ініціативи, які вони хочуть реалізувати у своєму населеному пункті, і з червня по вересень уже розробляли їх. Спочатку учнів було 48, але після другого етапу залишилося 22. До третього дійшли ті, які успішно завершили свої проекти.

Власне останній етап школи – це презентація учасниками своїх ініціатив у столиці перед тренерами, журналістами, представниками громадських організацій і тими, кому це цікаво.

Під час третього етапу школярі вдосконалювали навички презентації проектів, ділилися думками щодо цінностей сучасної молодої людини, персонального лідерства і як не загубитися у світі можливостей, говорили про кохання та сім’ю. Допомогти розкрити ці теми організатори запросили знаних спікерів, зокрема архиєпископа УГКЦ Любомира Гузара, лідера українського інді-поп-рок гурту «Крихітка»  Кашу Сальцову та інших.

А ще агенти знову ділилися своїми мріями для того, щоб не втратити запал після реалізованого проекту і продовжувати «чаклувати» у своїх містах.

 

IV. Підсумок уроку,ОЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ( БІБЛІОТЕКАР +УЧИТЕЛЬ) (робиться спільно з учнями)

    Проблема громадянськості  була і залишається актуальною. Громадянське суспільство в Україні за допомогою своїх інститутів сприяє вирішенню таких завдань:

- утвердженню віри в основні права людини, у гідність, честь і цінність людської особистості як основи свободи, справедливості і громадянського спокою в країні;

- створенню атмосфери вільного формування різноманітних поглядів у людей, а також достовірного і справедливого вираження їхньої політичної волі;

- запобіганню вкорінення в країні авторитарного режиму - історичної спадщини тоталітарної держави;

- забезпеченню використання основних (конституційних) прав і свобод винятково в інтересах суспільного розвитку і добробуту, крім зловживання цими правами і з боку окремих людей та територіальних громад, і народу загалом;

- пробудженню і закріпленню у громадян України політичних ідеалів, а також почуття відповідальності за дії своєї держави, формуванню в них правової свідомості;

- формуванню правового механізму стримувань і противаг між народом і державним апаратом з метою попередження узурпації останнім влади народу, а також зловживання адміністративним ресурсом;

- зміцненню конституційного правопорядку у взаємовідносинах між людьми, територіальними громадами, державою й іншими суб'єктами конституційного права;

Підведення підсумків, визначення і оцінювання рівня компетентності, підготовки, активності учнів на уроці.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника, провести невелике соціологічне опитування про розуміння поняття «громадянське суспільство», самостійно визначивши  групи респондентів і питання для опитування.

 

docx
Додано
27 березня 2018
Переглядів
1574
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку