Розробка інтегрованого уроку у 4 класі. Тема: "Закріплення знань про однорідні члени речення"

Інтегрований урок   4 клас.   

 

 

 Мета:

• формування ключових компетентностей – вміння вчитися (організовувати своє робоче місце, орієнтуватися в часі та берегти його, визначати мету, планувати свої дії, добирати засоби досягнення мети, доводити роботу до кінця); загальнокультурної компетентності (оволодіння досягненнями культури, народних традицій, вміння будувати взаємні стосунки на партнерській, толерантній основі); здоров’язбережувальної компетентності (взаємозв’язок організму з природним та соціальним оточенням, удосконалення фізичної, соціальної та духовної складових здоров’я, дбайливе ставлення до свого здоров’я); громадянської компетентності (усвідомлення своєї належності до етносоціального й соціально-культурного середовища, здатність екологічно мислити); соціальної компетентності ( продуктивно співпрацювати у групі, використовувати різні ролі, проявляти ініціативу, досягати консенсусу, уміти брати на себе відповідальність); компетентність з ІКТ (вміння використовувати інформацію з різних джерел, користуватися довідковою літературою).   
• формування предметних компетентостей – закріпити набуті знання про однорідні члени речення, розділові знаки при однорідних членах речення, вправляти в правильному інтонуванні речень з однорідними членами; розвивати зв’язне мовлення молодших школярів, розвивати спостережливість, увагу, уяву, мислення; виробляти навички грамотного письма: виховувати почуття громадянської належності до українського народу та дбайливе ставлення до народних традицій та оберегів.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації навчального матеріалу. Особливості проведення уроку: використання інтерактивних форм роботи, роботи в групах.

Обладнання: малюнки із зображенням українських народних оберегів, презентація ,силуетні зображення українського віночка, картки із завданням, тлумачний та етимологічний словники.

Предмети, що інтегруються:  української мови та я у світі.

 Список використаної літератури:

• Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України: Програми для загальноосвітніх навчальних закладів із вивченням українською мовою.1-4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012

• Неживий О. І., Ужченко В.Д. Дидактичний матеріал з народознавства на уроках української мови.- 2-ге вид.-К.: Освіта, 1995. – 287 с. 86

• Дмитренко, М. Береза – давній оберіг [Текст] / М. Дмитренко // Слово Просвіти. – 2008. – 31 січ. – 6 лют. – С. 13.

• Кукушкіна, М. О. Рослини – символи та обереги [Текст] / М. О. Кукушкіна // Класному керівнику. Усе для роботи. – 2012. – № 12. – С. 39-42. – (Основа).

 • Латченко, Л. Лелека – наш оберіг? [Текст] / Л. Латченко // Юний натураліст. – 2010. – № 9. – С. 9.

• Скрипник, Г. Вишита сорочка аж до поясочка [Текст] / Г. Скрипник // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 9-10. – С. 99.

• Яцюк, С. В. Тварини – символи та обереги [Текст] / С. В. Яцюк // Класному керівнику. Усе для роботи. – 2013. – № 6. – С. 34-37. – (Основа).

 

 

 

 

 

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ.Актуалізація опорних знань

Вправа «Впізнай з першої строфи»

- Прослухайте вірш.

-  Визначте автора.

- Визначте власні назви.

- Вчитель читає вірш:

 Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє, радіють люди, що одпочинуть, а я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну. ( Тарас Шевченко)

Вправа «Скажи своє речення про поета» ( вправа «Мікрофон»)

 

  Учні один за одним, не повторюючись, висловлюють свою думку оформивши її стисло в одне речення, де відображаються відомості про творчий і життєвий шлях поета, про значення цієї людини в становленні українського народу.

Каліграфічна хвилинка

У у ук на ськ об

- Запишіть власний іменник з вірша Т. Г. Шевченка.

 Доберіть і запишіть спільнокореневі слова, виділіть корінь.

Україна, український, українець, українка.

- В наступній стрічці каліграфічної хвилинки запишіть слово оберіг, та доберіть спільнокореневі до нього слова, виділіть корінь.

       Оберіг, оберігати, берегти…

- Оберіг , походить від слова оберігати, захищати, берегти, а тому так називається.

- Оберіг захищає рідний дім, нашу оселю від злих духів, від біди, від злодіїв, від напасті, від блискавки та інших природних негараздів.

*** Завдання. Зробити звуковий аналіз слова український.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку.

   - Сьогодні на уроці ми познайомимось ближче з Берегинею українського народу, його скарбами та надбаннями, зануримося в глибини українських народних традицій.

Але разом з тим, ми маємо урок української мови і підсумуємо свої знання з теми «Однорідні члени речення».

 ІV. Узагальнення і систематизація знань.

Вправа «Скриня» (слайд презентації супроводжується короткою розповіддю) Берегиня є господинею на сьогоднішньому уроці. Познайомимось з нею ближче. Вона завітала до нас не з пустими руками, а маємо від неї старовинну скриню.

- Ви бачили справжню скриню? Таку, до якої очі розбігаються, в яку хочеться пірнути, мов у барвисте літо? Тепер таке добро у сучасній хаті зустрінеш рідко. Хіба що у бабусі, а то і зовсім, лише у музеї.  Чого тільки не було в тій скрині? Святковий одяг, рядна, подушки, сорочки, намиста. До скрині ховали «спомини про дівування», скарби надбані за самостійного господарювання, рушники, сорочки, скатертини святкові та на «щодень»…

 

- А наша скриня незвичайна. Адже ми, вивчаючи розділ про однорідні члени речення надбали теж немало знань і вмінь. Тож перевіримо, які ми господарі. (У скрині – запитання. Учні вибирають одне за одним і дають відповідь на питання)

Питання: - Що таке однорідні члени речення?

 - Чи впливають сполучники на розділові знаки при однорідних членах речення? Як?

 - Коли між однорідними членами речення ставимо кому?

 - Коли кому не ставимо?

 - Чи залежать однорідні члени речення одне від одного?

 - Що можуть мати при собі однорідні члени речення?

- Наведи приклад речення з однорідними членами. Скарбничка українських оберегів та символів

• На магнітній дошці – зображено напис «Обереги та традиції», від якого розбігаються різнокольорові доріжки з написом та зображенням цих оберегів (або на слайді).      

• Впродовж уроку учні знайомляться з оберегами та пов’язаними з ними народними традиціями. Обереги з яким знайомство відбулося відмічаються малюнками( СКРИНЯ РОДОВІДНА, БАТЬКІВСЬКА ХАТА, ПАМ'ЯТЬ, ОБЕРЕГИ, ТРАДИЦІЇ, ВИШИТИЙ РУШНИК, УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК)

Вправа «Родовідна пам'ять». ( Вчитель тримає клубочок ниток). Клубок символізує ниточку поколінь, що тягнеться з сивої давнини і передається з покоління до покоління, а разом з цим передається досвід набутий впродовж віків, бачення світу, вірування, традиції ,обереги. Батьківська хата, бабусина вишиванка, незамулена батьківська криниця, старі жорна, що годували в тяжкі лихоліття – усе це наша родовідна пам'ять, наші національні символи, обереги наші. Вишитий рушник, вишита сорочка, писанка, лялька, віночок, калина, верба, лелека – без них важко уявити нашу Україну. Саме з оберегів починається для кожного Батьківщина.

Завдання :Прочитати вірш. Списати, підкреслити однорідні члени речення, пояснити вживання розділових знаків. Вказати головними чи другорядними членами речення вони є:

 Обереги мої українські,

 Ви прийшли з давнини в майбуття.

Рушники й сорочки материнські

Поруч з нами ідуть у життя.

Нам любов'ю серця зігрівають,

 Доброта й тепло в них завжди.

Вони святість і відданість мають,

Захищають від лиха й біди.

Перевірка фронтально.

Учні роблять висновок, що однорідні члени речення можуть бути як головними так і другорядними, пояснюють вживання розділових знаків.

 Фізкультхвилинка для очей

Вправа «Батьківська хата»

Почнемо ми уже з самої назви дому, який має стільки синонімів. А яких назвіть? (хата, дім, квартира, будинок, оселя, домівка, помешкання, світлиця, світлина, дах над головою, отчий дім).

Якщо не всі слова згадали , то в цьому допоможе наступне завдання.

Уже в цих словах відбивається любовне ставлення нашого народу до своєї рідної домівки, до отчого порогу, з якого починається велика дорога кожної людини у білий світ.

Завдання Прочитати текст (роздрукований для кожного учня і розміщений на слайді). Визначити тему і мету тексту (усно), дібрати заголовок (письмово). Знайти однорідні члени речення, пояснити вживання розділових знаків. Виписати в стовпчик синоніми до слова хата. До кожного з синонімів дібрати однорідні означення (прикметники) і записати їх навпроти кожного слова.

 

 *** Додаткове завдання На вибір з одним із синонімів та його ознаками скласти речення, де б означення виступали другорядними однорідними членами речення.

Текст: Для хати вибирали живописне місце на підвищенні, але біля води, з багатими угіддями, зручне для оборони від ворогів, яких вистачало в усі часи. Дім будували швидко, до холодів, щоб у ньому не було сирості. І вже тут були свої звичаї, які повинні були вберегти нову оселю від злих духів, ворогів та злиднів. Тому верхні частини домівки завершували різьбленим силуетом кінської голови — це від «злих духів». Під кути помешкання, під час закладання фундаменту, клали гроші, шматки хліба або зерна — це, щоб ніколи в хаті злидні не водилися, а хазяї були багаті.

Звучить запис пісні «Хата моя, біла хата».

По виконанню завдання на дошці під написом з’являється малюнок української хати.

Фізкультхвилинка     

 Вправа «Вишитий рушник»

 Розповідь вчителя супроводжується показом слайдів:

      … Рушники... Рушники... Найсвятіший оберіг, який і до сьогодні живе, діє, допомагає добрим людям у житті. Він і донині зберігся чи не в кожній оселі і дуже добре, що набуває ця традиція все нової сили. Рушники завжди захищали отчий дім і все, що в ньому було. Рушники вішали над святими образами, які колись були у кожній хаті. Рушники вішали над фотокартками рідних, які завжди були за склом у рамочці, — це для того, щоб вони оберігали цих людей від злої долі. Рушники були над вікнами, бо вишивка на його кінцях не пускала в дім чорні сили, рушники були над дверима, щоб через них не зайшов злий дух.

 Завдання «Рушник твоєї родини»

Учитель показує дітям чисте полотно і каже:

«Це рушник родини кожного учня нашого класу. Щоб його побачити, необхідно напружити свою пам'ять, згадати орнаменти і кольори свого родинного вишитого рушника. Той кому я передаю полотно, розповідає, що на ньому зображено. За моїм сигналом він передає рушник іншому учневі і так далі. Обов’язковою умовою є вживання у описі однорідних членів речення». Завдання вчителя – відзначити оригінальні описи, заохочувати до творчості. Учні слухають опис і називають вжиті однорідні члени речення. Роблять висновок, що однорідні члени речення збагачують наше мовлення, надають мовленню соковитості, барвистості, як кольори і орнаменти українському рушнику.

Після виконання завдання на дошці з’являється малюнок вишитого рушника. Звучить пісня «Два кольори»

Робота в парах : На кожній парті лежить один схематичний малюнок українського віночка (не кольоровий).

 Завдання. Кожна пара має «розмалювати віночок словами». Поки вчитель (або підготовлений учень) читає текст, один учень на схематичному зображенні квітів підписує їх назви, а другий – на стрічках - назви кольорів у певному порядку.

(Учні роботу між собою ділять самостійно, на власний розсуд).

 Учні роблять висновок, чи можуть записані ними слова виступати однорідними членами речення. Наводять приклад.

 По виконанні завдання на дошці з’являється малюнок віночка.

Текст І:Починали носити віночок дівчата з трьох років. У віночок вплітали чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. У чотири роки плівся інший віночок. Допліталися безсмертник. А для шестирічної доньки у віночок вплітали мак, волошку. Для семирічної дівчинки плели вінок з семи квіточок, і перше вплітали квіт яблуні. У центрі було гроно калини – символ краси дівочої…

Текст ІІ: Вінок обов’язково оздоблювали стрічками різних кольорів. Стрічки вимірювали по довжині коси, розрізали нижче коси, щоб її сховати. Найпершою по центру в’язали світло-коричневу — символ землі, пообіч якої жовті — символ сонця; за ними — світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість; голубі й сині — небо і вода, що надають силу і здоров’я. Далі йшли жовтогаряча — символ хліба, фіолетова — мудрість, малинова — душевність і щирість, рожева — достаток. Білу вплітали лише тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом (на лівому — сонце, на правому — місяць). Не вишита стрічка не пов’язувалася, це був символ пам’яті про померлих. Дівчата, що вплітали у віночок мак, підв’язували до нього червону стрічку — символ печалі й магічності.

V. Підсумок уроку

Вправа «Скажи своє речення…»

- Які знання про однорідні члени речення ти маєш?

 - Як ти їх зможеш використовувати на уроках української мови?

- Що нового ти дізнався про українські обереги та традиції?

 - Чому про це варто знати?

- Склади своє речення з однорідними членами про українські обереги.

 

 

Домашнє завдання

· Дізнатися більше нової інформації у бабусь і дідусів про українські традиції , символи та обереги.

· Записати три речення з однорідними членами про українські традиції. Правильно розставити розділові знаки.