Розробка інтегрованого уроку захисту навчальних проектів (хімія, біологія, географія). "Вода, склад її молекули, поширеність в природі, фізичні властивості. Вода – розчинник."

Інтегрований урок-захист проектів з хімії, географії, біології

 

Інтегрований урок-урок захист проектів. Хімія, географія і біологія,

7 клас (за новою програмою)

 

Тема. Вода, склад її молекули, поширеність в природі, фізичні властивості.

Вода – розчинник.

 

Мета:

-Навчальна: ознайомити учнів з властивостями води, будовою молекули води, поширеність води в природі та значенням води для всього живого;

-Розвивальна: сформувати вміння виявляти властивості води, її значення для розвитку живих істот на нашій планеті; продовжувати формувати вміння працювати з випереджувальними завданнями, виділяти основну думку.

-Виховна: сприяти формуванню бережливого ставлення до води, екологічне виховання, сприяти формуванню інтересу до вивчення природничих наук

Тип уроку: комбінований

Форма уроку: урок захисту проектів.

На попередніх уроках учні 7 класу діляться на групи: хіміки, біологи, географи, отримують випереджувальне завдання з теми “Вода”.

   група “Хіміки”:

- фізичні властивості води;

- загадки про воду.

група  “Географи”:

- географічне положення океанів;

- водні маси;

група “Біологи” :

- вода у природі;

- вода — середовище життя.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний етап

Привітання  класу. Перевірка  готовності   до уроку.

Психологічний   настрій. Кольорові смужки:

-червона — сумний, агресивний настрій;

-зелена — веселий, доброзичливий настрій;

-жовта — невизначений настрій.

 

ІІ.  Актуалізація опорних знань і способів діяльності (попередні або підготовчі завдання):

Без води не існує життя. Вона втамовує спрагу, загартовує тіло, зволожує фунт, живить рослини. Доросла людина щодня споживає її близько трьох літрів. Тож недаремно український народ звеличує воду у приказках і прислів’ях: «Земля багата, вода сильна», «Хліб — батько, вода — мати». Образ води є невід’ємним у побажанні «Будьте здорові, як вода, а багаті, як земля!»

На попередніх уроках хімії, географії та біології ви отримали підготовчі завдання з теми “Вода”, підготуйте свої матеріали, скоро вони нам будуть потрібні.

ІІІ. Мотивація навчання школярів, повідомлення теми, мети, задач уроку;

Тема сьогоднішнього уроку “Вода, склад її молекули, поширеність в природі, фізичні властивості. Вода – розчинник.”

Мета: ознайомитись з властивостями води, будовою молекули води, поширеність води в природі та значенням води для всього живого; сформувати вміння виявляти властивості води, її значення для розвитку живих істот на нашій планеті; продовжувати формувати вміння працювати з випереджувальними завданнями, виділяти основну думку; сформувати бережливе ставлення до води, екологічне виховання, інтерес до вивчення природничих наук.

Задачі уроку:

- описати поширеність води у природі;

- знати склад молекул води;

- характеризувати її фізичні властивості;

- знати визначення “розчин, розчинник, розчинена речовина”.

IV. Вивчення нового матеріалу, його сприйняття, усвідомлення, осмислення;

- учень-географ: поширеність води у природі.

Водні маси

Воднi маси — великi об’єми води, що вiдрiзняються температурою i солонiстю.

Водні маси поділяються на поверхневі, проміжні, глибинні та придонні. Основні типи водних мас діляться на підтипи.

Поверхневі водні маси наймінливіші за своїми характеристиками і найрухливіші, тому що весь час знаходяться в контакті з атмосферою. Товщина шару поверхневих водних мас коливається в межах 200 - 250 м.

Розрізняють екваторіальні, тропічні, помірні і полярні водні маси. Назва водних мас та їхні властивості зумовлені особливостями клімату тієї ділянки земної кулі, де вони утворилися.

Екваторіальні водні маси дуже теплі (+25+25 ... +29С). Теплими також є і тропічні водні маси, температура яких становить у середньому +19С. Вони солоніші за екваторіальні. Температурні умови і солоність помірних водних мас мінливіші. Температура коливається від +10С до +15С. У Південній півкулі вона знижується навіть до 0∘С0∘С. Солоність помірних водних мас нижча за екваторіальні та тропічні.

Полярні водні маси, що формуються на крайній півночі і на крайньому півдні Світового океану, найхолодніші. Їхня температура в окремих місцях дорівнює −1.8С, а солоність води нижча, ніж середня солоність Світового океану.

Проміжні маси відзначаються в полярних областях підвищеною температурою, а в помірних і тропічних широтах - зниженою або підвищеною солоністю. Нижня їх межа коливається між глибинами 1000 - 2000 м. У них також виділяється ряд підтипів. Основна частина проміжних вод формується шляхом трансформації поверхневих вод, що опускаються в зоні субполярної конвергенції. Вони переміщуються з меншими швидкостями, ніж поверхневі води, і головним чином у напрямку від субполярних областей до екватора.

У північних частинах Атлантичного та Індійського океанів проміжні води утворюються на поверхні в областях високого випаровування. Завдяки цьому випаровуванню поверхневі води робляться надмірно солоними і щільнішими. У результаті вони занурюються і стають проміжними водними масами. У цих районах проміжні водні маси формуються також у результаті стоку в океан надмірно солоних вод із Середземного і Червоного морів.

Глибинні водні маси утворюються у високих широтах в результаті перемішування поверхневих і проміжних водних мас і охолодження їх на шельфах. Через низьку температуру вони дуже щільні, тому сповзають шельфом, потім материковим схилом і розтікаються в улоговинах у напрямку до екватора. Нижня межа глибинних вод лежить на глибині 4 - 4,5 тис. м. Температури глибинних вод 3 - 5 °С, солоність до 35 ‰.

Придонні водні маси відрізняються найнижчими температурами і найбільшою щільністю. Вони утворюються за рахунок подальшого опускання глибинних вод і головним чином завдяки охолодженню вод на шельфах Арктики та Антарктики. Ці води випробовують значні горизонтальні пересування, утворюючи на дні систему донних абісальних течій, загальний напрямок яких у більшій мірі контролюється рельєфом дна.

Таким чином, води океану знаходяться у безперервному русі, основним джерелом енергії якого є притік цієї енергії від руху атмосфери, сонячного випромінювання та ротаційна сила Землі. У самих крупних рисах динаміка поверхневих вод має зональний характер, але з глибиною вплив зональності згладжується. Динаміка вод океану - найважливіша умова, яка забезпечує розвиток життя і визначає геологічні процеси в океані.

Географічне положення океанів

Тихий океан

Загальні відомості та фізико-географічне положення

Тихий (Великий) океан розташований у всіх півкулях Землі, між материками Євразія й Австралія на заході, Північна і Південна Америка на сході й Антарктида на півдні.

Тихий океан займає більш як 1/3 поверхні планети і майже половину Світового океану. Берегова лінія відносно прямолінійна біля берегів Північної і Південної Америки і сильно розчленована біля берегів Євразії. До складу Тихого океану входить ряд окраїнних морів Східної і Південно-Східної Азії. В океані розташована велика кількість архіпелагів і окремих островів.

Атлантичний океан

Загальні відомості та фізико-географічне положення

Атлантичний океан розташований здебільшого в Західній півкулі. Із півночі на південь він витягнутий на 16 тис. км. У північній і південній частині океан розширюється, а в екваторіальних широтах звужується до 2900 км.

Атлантичний океан — другий за розмірами серед океанів. Берегова лінія океану в Північній півкулі сильно розчленована півостровами і затоками. Біля материків в океані є багато островів, внутрішніх і окраїнних морів.

Індійський океан

Загальні відомості та фізико-географічне положення

Індійський океан розташований у Південній і Східній півкулях. На південному заході Індійський океан широким водним простором з'єднується з Атлантичним океаном, а на південному сході — з Тихим. Берегова лінія розчленована слабо. В океані виділяють вісім морів, е великі затоки. Островів порівняно мало. Найбільші з них (Мадагаскар, Шрі-Ланка, Сокотра) розташовані біля узбереж материків.

Північний Льодовитий океан

Загальні відомості та фізико-географічне положення

Північний Льодовитий океан — найменший з океанів Землі. Він займає практично увесь простір центральної Арктики. Майже з усіх боків океан оточений суходолом, що визначає особливості його природи — клімат, гідрологічний режим. Межі Північного Льодовитого океану проходять від Скандинавського півострова (62° пн. ш.), до Шетландських і Фарерських островів, по Датській, Девісовій і Беринговій протоках, через які його води з'єднуються з водами Атлантичного і Тихого океанів. Берегова лінія океану сильно розчленована; У ньому виділяють дев'ять морів, на частку яких припадає половина всієї поверхні океану. Багато поодиноких островів і архіпелагів (Ґренландія, Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Нова Земля).

 

- Вчитель хімії: склад молекули води.

Якісний та кількісний склад молекули води

У молекулі води на два атоми Гідрогену припадає один атом Оксигену. Чому саме так виглядає формула води?

а) Насамперед слід сказати, що класичну формулу води Н₂0 установили в 1805 р. учені Гей-Люс- сак і А. Гумбольдт.

б) Пізніше воду розклали на водень і кисень і встановили масові (1 : 8) і об’ємні (1:2) співвідношення Гідрогену й Оксигену.

в) Урешті-решт, ви самі можете відчути себе вченими й вивести й довести формулу води, адже вам уже відоме поняття «валентність».

(Учні дають визначення поняття «валентність», називають валентності Гідрогену й Оксигену.)

Запишіть у зошит: Н₂0. (Учень виводить формулу біля дошки.)

2. Структура молекули води

(Демонстрація куле-стрижневої моделі води)

Молекула води має кутову форму. Запишіть у зошит:

                                         

 

Проблемне питання. Як ви вважаєте, чому за звичайних умов вода — рідина?(Відповіді учнів)

Учитель. Пояснюється це тим, що за звичайних умов молекули води існують не поодинці, а парами, трійками, квартетами, секстетами за рахунок водневих зв’язків. Інакше кажучи, вона являє собою газ, що створюється внаслідок кип’ятіння, коли зв’язки між молекулами води розриваються.

V. Первинне застосування отриманих знань (спробні вправи);

- учень-хімік:

фізичні властивості води

Загадки:

Білий, та не цукор, не має ніг, а йде. Сніг.

Взимку - зірочка, на весні — водичка. Сніжинка.

В небі народився, в землі схоронився. Дощ.

В вогні не горить, в воді не тоне. Лід

У проваллі глибоко виблискує око. Криниця.

VI. Засвоєння умінь і навичок при виконанні діяльності в стандартних умовах;

Вчитель хімії

Вода річок, озер і деяких джерел містить розчинених речовин менше 1 г в 1 літрі (позначають 1 г/л), тому її називають прісною. Вміст солей у воді морів і океанів значно більший. Так, у Чорному морі їх близько 18 г/л, а в Червоному — близько 41 г/л. Таку воду називають солоною, або морською.

Розчинені речовини й гази входять до складу підземних вод. Деякі з них мають лікувальні властивості й відомі вам під назвою мінеральні води, наприклад «Миргородська», «Моршинська», «Поляна квасова» та інші.

Здатністю води розчиняти різні неорганічні та органічні речовини пояснюється відсутність у природі чистої води.

Ми дізналися про унікальну властивість води – розчиняти речовини.
Вона утворює з багатьма твердими, рідкими, газоподібними речовинами однорідні суміші.
Що називають сумішами?
Суміші – сукупність декілька чистих речовин, які утворюють фізичне тіло).
Які види сумішей вам відомі? (Однорідні, неоднорідні, тверді, рідкі, газоподібні, природні, штучні)
Яку суміш називають однорідною?(Суміш, компоненти якої не видно ).
Суміш води з різними речовинами називають розчинами.

    Вода – розчинник, інші речовини суміші – розчинені речовини.
У розчині частинки розчиненої речовини рівномірно розподіляються між молекулами води. Розчини можуть складатись із двох чи більше розчинених речовин.   (учні разом з вчителем складають опорну схему)
Вода + розчинена речовина = розчин
Вода — найкращий розчинник. Вона здатна розчиняти багато твердих, рідких, газоподібних речовин.

VII. Засвоєння навичок і умінь у нестандартних умовах (творчі роботи);

- учень-біолог: відео-фрагмент

Вода — середовище життя.

У водному середовищі коливання температури впродовж доби та року менші, ніж у наземно-повітряному. Це пов’язано з тим, що вода, на відміну від повітря, повільніше нагрівається й охолоджується.

У водному середовищі світла найбільше у верхніх шарах. Тому тут поширені зелені рослини. А глибоководні тварини, наприклад деякі риби і черви, живуть на глибині кількох кілометрів. Там панує суцільна темрява.

Мешканці водного середовища дихають киснем, розчиненим у воді. Проте його у водному середовищі значно менше, ніж у наземно-повітряному.

Через високий вміст солей вода морів і океанів солона (її ще називають морською). У воді річок, озер, ставків вміст розчинених речовин менший. Такі водойми називають прісними.

Водне середовище характеризується особливими проявами таких чинників неживої природи, як освітленість, температура, вміст повітря.

Вода — середовище життя багатьох організмів. Із тваринних організмів водного середовища зазвичай першими згадуємо риб. І справді, все їх життя проходить у воді. Вони можуть швидко переміщуватися в ній на великі відстані. Мешканці водного середовища — раки, краби, морські зірки  — не лише переміщуються у воді, а й можуть пересуватися по дну. Серед тварин водного середовища є істоти, які швидше нагадують рослини, наприклад корали . Вони прикріплюються до дна водойми.

У водному середовищі мешкають і теплокровні тварини. Є організми, які поєднують існування у водному та наземно-повітряному середовищі. Та найбільше у водному середовищі бактерій та одноклітинних водоростей.

Пристосування організмів до життя і переміщення у водному середовищі. Розглянемо, як пристосувалися мешканці водойм до дихання. Риби і раки дихають розчиненим у воді киснем за допомогою зябер. Кити і дельфіни живуть постійно у воді, але дихають атмосферним повітрям. Тож час від часу тварини виринають із води, щоб вдихнути повітря. Жаби дихають легенями на суходолі і шкірою — у воді. Тюлені, моржі перед зануренням у воду роблять глибокий вдих, набираючи в легені повітря.

У прісних водоймах України мешкають бобри, їх густа шерсть змазана речовиною, що робить її непроникною для води. Пір’я водоплавних птахів також вкрите шаром речовин, що не змочуються водою.

Проживання у водному середовищі вплинуло на будову органів руху. Риби рухаються за допомогою плавців, водоплавні птахи, бобри і жаби — за допомогою кінцівок, що мають перетинки між пальцями. Тюлені й моржі мають широкі ласти. Якщо на крижинах вони доволі неповороткі, то у воді — спритні й швидкі. У жуків-плавунців плавальні ніжки нагадують весла.

Водні рослини поглинають необхідні їм речовини із води. Насіння рогозу,  яке поширюється водою, має водонепроникні покриви і порожнини, заповнені повітрям. Тому воно декілька днів тримається на воді, а потім тоне.

Існує багато водойм, у тому числі и в Україні, які пересихають улітку. Особливостями їх мешканців є те, що вони за короткий час встигають дати чисельне потомство, і можуть тривалий час існувати без води в спілкуванні, доки вона з’явиться знову.

Організми протягом багатьох віків пристосувалися до особливих чинників водного середовища.

В океанах на глибині понад 1 км панує непроглядна темрява. Тут мешкають лише ті організми, які пристосувалися до таких умов. Деякі з них мають особливі світні органи, що світяться синім, зеленим або жовтуватим світлом. Вони засліплюють жертву і полегшують собі полювання.

Дивовижними створіннями, які мешкають в океані на глибині 1,5-3 км, є риби морські чорти, або вудильники, їх тіло вкрите шипами і бляшками, рот великий і широкий. Із спинного плавника морського чорта виростає і нависає над хижою пащею вудка, на кінці якої є світний орган. Морський чорт використовує її як приманку. Рухлива світна цятка привертає увагу організмів, що пропливають повз вудильника, а той обережно підтягує вудку до рота і в певний момент дуже швидко ковтає здобич. У деяких видів риб вудка з ліхтариком знаходиться в пащі. Такі риби плавають з відкритим ротом.

 

VIII. Самостійна творча робота, перевірка її результатів;

А тепер проведемо невеликий  хімічний диктант, що допоможе перевірити, наскільки добре ви засвоїли те, що ми вивчали на сьогоднішньому уроці. (Учні одержують листи-шаблони для відповідей.)

Питання

1.Вода — це проста речовина? (Ні)

2.Молекула води складається з двох атомів Оксигену й одного атома Гідрогену? (Ні)

 3.Вода — найпоширеніша речовина на планеті й займає площу в 3/4 поверхні землі? (Так)

 4.Молекули води в рідкому стані розташовані групами? (Так)

 5.Будь-яка вода замерзає за температури 0 °С? (Ні)

 6.Густина води найбільша за температури 0 °С? (Ні, за температури +4 °С)

7.Вода повільно остигає й повільно нагрівається? ( Так)

 8.Суміш води з  різними речовинами називається розчинами.(Так)

 9.На розчинення речовин впливають різні фактори:подрібнення речовин, підвищення температури, перемішування.? (Так)

10.Вода найкращий розчинник.(Так)

11. Виберіть із наведеного переліку фізичні властивості чистої речовини води:

1. Не має запаху.

2. Кипить за температури -183 °С.

3. Має різкий специфічний запах.

4. Кипить за температури 100 °С.

5. Не провадить електричний струм.

6. Непрозора.

7. Розширюється при охолодженні.

12. Утворіть логічні пари із тіл, зазначених зліва, та варіантів агрегатного стану:

Тіла	Агрегатний стан води
1 Хмара	А Рідкий
2 Водоспад	Б Газоподібний
3 Крижина	В Твердий

 

IX. Підбиття підсумків уроку, домашнє завдання.

“Відбий питання”

(учням кидається м'ячик і задається одне й теж саме питання або речення, що необхідно доповнити):

Я уявляю воду як...?

Оцінювання роботи активних учнів, аргументація оцінок.

Х. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал підручника § 22
2. Виконати завд.1,3 ст153

3. Творче завдання: Складіть казку чи оповідання про воду.