Розробка майстер-класу "Медіаосвіта у школі"

Розвиток медіаграмотності учнів через

 створення медіапродуктів

Дитина має право на вільне висловлювання, тобто “свободу шукати, одержувати та передавати інформацію та ідеї будь якого роду незалежно від кордонів в усній, письмовій чи друкованій формі, у формі творів мистецтва чи за допомогою інших засобів на вибір дитини”

    (Стаття 13 Конвенції ООН про права дитини)

Медіаосвітні теорії, на яких ґрунтується модель.

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та системи мас-медіа у сучасному світі нагально потребує цілеспрямованої підготовки особистості до вмілого і безпечного користування ними. Майбутнє суспільство все більше спиратиметься на інформаційно-комунікаційні технології: web-технології, хмарні обчислення і big data, смартфони та інтернет «розумних речей», штучні інтелекти та інші ґаджети. Медіаграмотність визнана однією з ключових навичок XXI століття надзвичайно великою кількістю інституцій – від релігійних до світових глобальних організацій. Тому розроблення і прийняття Концепції впровадження медіаосвіти в Україні 20 травня 2010 року – важлива складова на шляху модернізації освіти, яка сприятиме побудові в країні інформаційного суспільства.

Основні положення Концепції відповідають завданням, сформульованим у Паризькій програмі-рекомендаціях з медіаосвіти ЮНЕСКО (від 22 червня 2007 року) та резолюції Європарламенту щодо медіаграмотності у світі цифрової інформації (від 16 грудня 2008 року) де зазначено, що медіаосвіта — це навчання теорії та практичних умінь для опанування сучасних мас-медіа, що розглідається як частина специфічної, автономної галузі знань у педагогічній теорії та практиці.

Попри те, що теорію та практику медіаосвіти в світі розробляють уже протягом тривалого часу, остаточної визначеності стосовно цього терміну ще немає. На думку фахівців ЮНЕСКО, медіаосвіта — частина основних прав кожного громадянина будь-якої країни світу на свободу самовираження і права на інформацію як інструмент підтримки демократії. Опис теоретичних засад медіаосвіти можна знайти у працях  О. Федорова [13], М. Маклюена [9], С. Шейбе, Ф. Рогоу [16] та інших світових науковців.

В основу оновленої вітчизняної моделі медіаосвіти покладено основні завдання: становлення фундаменту інформаційної безпеки держави, розвитку громадянського суспільства, протидії зовнішній інформаційній агресії, всебічної підготовки дітей і молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формування у громадян медіаінформаційної грамотності і  медіакультури відповідно до їхніх вікових, індивідуальних та інших особливостей. Питання впровадження медіаосвіти в загальноосвітніх навчальних закладах України досліджують у своїх наукових працях такі вітчизняні автори, як В. Іванов,                                   О. Волошенюк [8], Л. Найдьонова [10], О. Баришполець [1, 7], В. Шарко [17], О. Пометун [11] та інші.

Низка навчально-методичної літератури за напрямами впровадження медіаосвіти в навчальних закладах розроблена в працях С. Бойка [2], В. Іванова, О. Волошенюк [8, 16].

Розвиток медіаграмотності є необхідним саме в підлітковому віці. Це зумовлено декількома факторами:

1.        Підлітковий вік є надзвичайно важливим періодом для інтелектуального, фізичного та психоемоційного розвитку дитини.
2.        Сучасна дитина, як правило, досить активно спілкується з телевізійною, комп'ютерною, відео- і звукозаписуючою технікою. 
3.        Учні, які зіштовхуються з потоком інформації, що постійно зростає, відчувають значні труднощі, коли необхідно виявити пошукові навички, самостійно критично оцінити отриману інформацію.

Можна погодитись зі словами Л. Найдьонової: «Щоб дитина грамотно споживала медіа, треба поставити її в позицію творця» [11]. 

Для сучасних дітей та молоді медіа технології мають набагато більший вплив, ніж прості засоби пізнання навколишнього світу. Дітям подобається мати справу з новими технологіями, проте не всі з них володіють достатніми навичками, щоб об'єктивно оцінювати істинний сенс одержуваної інформації, тому діти більш схильні до маніпуляцій свідомістю та сліпого наслідування привабливих образів.

З огляду на це, в сучасній системі освіти пріоритетним є використання інформаційно-комунікаційних технологій та медіапедагогіки для формування умінь орієнтації учнів в інформаційному полі, розвитку медіаімунітету особистості. Задля реалізації гострої потреби у впровадженні медіаосвіти, одним з головних завдань якої є у розвиток медіаграмотності учнів, в КЗ «ХЗОШ №32» було вирішено активізувати позакласну виховну роботу, що містить елементи медіаосвіти. Зокрема, з 2014 року приділяється посилена увага роботі учнівського самоврядування щодо створення шкільного друкованого видання «This is partaaa!».

На наш погляд, сьогодні  проблема шкільної преси  особливо актуальна не тільки тому, що сучасне суспільство переживає справжній інформаційний бум, а й тому, що вона  покликана підвищити соціальну активність і творчу самореалізацію учнів, сприяє розвитку навичок соціальної адаптації, формує громадянську позицію особистості, дозволяє отримати досвід колективної та індивідуальної роботи, формує позитивне сприйняття світу. покликані виховати такого споживача медіа, який міг би ефективно задовольняти свої інтереси, користуючись ЗМІ, критично аналізувати і оцінювати медіаповідомлення, а також мав би навички відстоювання активної життєвої позиції через медіатворчість.

Мета моделі.

Метою медіа-освіти є формування медіа-культури особистості в середовищі значущих для неї спільнот (колективі класу, колективі школи).

Головні завдання шкільної медіа-освіти полягають у сприянні формуванню:

· медіа-імунітету особистості, який робить її здатною протистояти агресивному медіа-середовищу, забезпечує психологічне благополуччя при споживанні медіа-продукції, що передбачає медіа-обізнаність, уміння обирати потрібну інформацію, оминати інформаційне «сміття», захищатися від потенційно шкідливої інформації з урахуванням прямих і прихованих впливів;

· рефлексії і критичного мислення як психологічних механізмів медіа-грамотності, які забезпечують свідоме споживання медіа-продукції на основі ефективного орієнтування в медіа-просторі та осмислення власних медіа-потреб, адекватного та різнобічного оцінювання змісту і форми інформації, її повноцінного і критичного тлумачення з урахуванням особливостей сприймання мови різних медіа;

· здатності до медіа-творчості для компетентного і здорового самовираження особистості та реалізації її життєвих завдань, покращення якості міжособистісної комунікації і приязності соціального середовища, мережі стосунків і якості життя в значущих для особистості спільнотах;

· спеціалізованих аспектів медіа-культури: візуальної медіа-культури (сприймання кіно, телебачення), музичної медіа-культури, розвинених естетичних смаків щодо форм мистецтва, опосередкованих мас-медіа, та сучасних напрямів медіа-арту тощо.

Відповідно до вищезазначеного, метою, яку ми ставили під час випуску шкільної газети «This is partaaa!», було створення єдиного інформаційного простору, що об'єднує школу і соціум, що сприяє підвищенню престижу школи, задоволеності населення якістю освітніх послуг, формування комунікативної компетентності як ключової в процесі навчання і виховання школярів, розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, розвиток умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

Головна ідея.

Медіаосвічена людина має високий рівень розвитку медіаграмотності: вона не тільки є носієм і передавачем медіакультурних смаків і стандартів, але й сама створює нові елементи медіакультури сучасного суспільства. Для формування умінь орієнтації учнів в інформаційному полі, розвитку медіаімунітету особистості, в КЗ «ХЗОШ №32» було налагоджено випуск шкільного друкованого видання – газети «This is partaaa!» (Додаток №1).

Такий вибір був зумовлений тим, що газети — найстаріші мас-медіа і, відповідно, усі галузі медіаосвіти беруть початок саме від газет. Як відомо, більшість людей користується медіа, щоб розважатись і отримувати концентровану оглядову інформацію. Внаслідок цього у людини виникає відчуття поінформованості, а отже, впевненості в собі.

Порівняно з іншими видами мас-медіа (телебачення, інтернет тощо) газети здатні детально аналізувати складні події та явища, надаючи читачам право самостійно вибирати необхідну інформацію, та компактність газети, яку можна зберігати як завгодно довго і звертатись до неї як завгодно часто.

На відміну від інтернету, газети дбають про високі  стандарти професійної етики. Так, поява матеріалу в газеті зазвичай продиктована суспільною важливістю теми. Жоден телеканал не може пройти повз сенсаційну новину, особливо якщо її висвітлюють конкурентні телеканали, а от газета може оминути тему, якщо редакція вважає її не дуже актуальною для своєї аудиторії.

Для газет характерна максимальна точність й компетентність. Редакції витрачають час і зусилля на налаштування своєрідного «фільтру», який відсутній у телебачення, де має місце гонитва за сенсаціями і практично відсутній в інтернеті, де нема редакції, яка б могла перевіряти достовірність фактів.

Редактори газет, на відміну від інтернету, вважають себе відповідальними за подану інформацію, тому посилання на її джерела перевіряються. Саме це також може бути стимулом для читання: якщо подія варта окремої статті, то ця інформація буде придатна й надалі. Недарма до епохи електронного зберігання інформації люди часто зберігали архіви газетних вирізок.

Саме газети комунікують, тобто підтримують цінності суспільства, вони найповніше представляють національні спільноти та національні ідеології, адже нема газети без мови. Ніхто так, як місцева газета не зможе домомогти зорієнтуватися на локальному рівні — в твоїй школі. Читачі отримують газету, щоб підтримувати сукупну «картину світу».

Отже, основна перевага газети над телебаченням — у розміщенні аналітичних матеріалів, до того ж можна самому задавати як темп ознайомлення з цими матеріалами, так і повертатися до тих моментів, які потребують поглибленого аналізу. Від інтернетних, газетні матеріали відрізняються насамперед достовірністю.

Завдання.

Сьогодні телебачення, Інтернет, газети, журнали стали не тільки щоденним джерелом інформації, але й способом проведення дозвілля, засобом спілкування тощо. Повсякденне життя людини насичене медіатекстами, які споживаються вдома, у русі, на роботі, потужно впливаючи на всі верстви населення, передусім дітей і молодь. Зі стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) і мас-медіа в сучасному світі виникає необхідність у цілеспрямованій підготовці особистості до вмілого і безпечного користування ними.

За С. Чернявським [13], метою шкільної газети є надання актуальної, цікавої, корисної інформації для школяра, у зручний час, у зручному місці. Адже комунікація – це обмін враженнями, при цьому в учнівському колективі покращуються вміння працювати з інформацією, виховується медіасмак.

Таким чином, перед шкільною газетою ставляться наступні завдання (рис.1): по-перше, це створення шкільної спільноти (учні, педагоги, батьки); по-друге, морально-етичне виховання учнівської аудиторії, формування світогляду та виховання медіасмаку; по-третє, формування в школярів комунікативних умінь та навичок, уміння працювати з інформацією; по-четверте, формування та розвиток медіаграмотності учнів; інформування спільноти про події в житті школи.

Рис.1. Завдання шкільної газети

Основні принципи, на яких ґрунтується модель.

За О. Федоровим [13]  медіаграмотність, як одна з ключових навичок сучасного учня, характеризується високими рівнями таких показників: 

• мотиваційного: різнобічні мотиви звернення до медіа;
• контактного: частота контактів із різними видами медіа;
• інформаційного: знання та розуміння термінології зі сфери медіа;
• перцептивного: здатності сприймати медіатексти;
• інтерпретаційного: уміння критично аналізувати процеси функціонування медіа в соціумі та медіатексти різних видів і жанрів; 
• діяльнісного: уміння обирати ті чи інші медіа та медіатексти, створювати і поширювати власну медіапродукцію, а також здатність до самоосвіти у сфері медіа; 
• креативного: наявність творчого потенціалу в діяльності, пов’язаній з медіа.

Виходячи із цього, можна зазначити особливості обраної нами моделі медіаосвіти (створення шкільної газети):

1.               курс медіаосвіти прив’язується до ідеї використання інформаційно-комунікативних технологій, що дає дітям можливість використовувати ІТ для створення власних медіапродуктів;
2.               практична спрямованість і соціальна відповідальність – діти презентують власні якісні медіа продукти широкому загалу, розв’язують конкретні проблеми засобами медіа;
3.               якісна підтримка психологічної служби, впровадження курсів, що розвивають навички спілкування, партнерської взаємодії, взаєморозуміння, критичного мислення;
4.               формування навичок медіакомпетентності для подальшої самореалізації.

Форми впровадження.

 Організація виробництва шкільної газети  має свої особливості. Як і в дорослому виданні, головним редактором розподіляються обов’язки між учнями шкільного самоврядування з урахуванням творчих здібностей та вподобань. Авторами є школярі, які належать до тієї цільової аудиторії, що читатиме газету.

Завдяки зануренню в умови, що наближені до реальних, та використанню журналістських методів і прийомів для створення друкованого медіа учні швидко реалізують встановлений механізм запуску шкільної газети: 

1.          концепція, мета, завдання;
2.          формування редакції; 
3.          контент-модель; 
4.          макет, графічна модель; 
5.          наповнення розділів; 
6.          друк, розповсюдження, просування [3; 4].

Дослідження специфіки створення та функціонування шкільної газети показало, що цей процес є доцільним підґрунтям для розвитку медіаграмотності учнів КЗ «ХЗОШ №32», узгоджується з показниками рівня розвитку медіаграмотності (за  О. Федоровим), аспектами медіаграмотності учнів середнього та старшого шкільного віку (за              Т. Баккою) та їхніми психологічними особливостями сприймання медіатекстів (за  Л. Найдьоновою).

На формувальному етапі задля реалізації розробленої моделі розвитку медіаграмотності учнів було сформовано редколегію.. 

Головний редактор – це вчитель, що знається на роботі електронних і друкованих медіа (заступник директора з навчально-виховної роботи Богданова Т.В.). Він обирає разом із учнями головну тему номера. Редагує кінцевий вигляд газети, може вносити корективи в роботу всієї групи. Відповідальний за процес роботи над газетою. 

Відповідальний редактор – це школяр, який контролює роботу творчої групи. Він стежить за тим, як готуються матеріали газети, і в який термін вони надходять до редакторів. Складає графік для юних журналістів. 

Журналісти – це школярі, які відповідальні за певні рубрики. Займаються пошуком матеріалу, його впорядкуванням та висвітленням у репортажі (коментарі, інтерв’ю, або інформації).

Фотограф – це школяр, який має власний фотоапарат. Робить якісні знімки, і має уявлення про те, що ж таке «фотографія». Має бути присутнім на всіх заходах, що стосуються матеріалів газети. 

Дизайнер – це школяр, який створює зовнішній вигляд газети. Має чітко орієнтуватися в хронології подій школи, знатися на пріоритетності розміщення матеріалів.

Крім постійного складу, у підготовці й випуску можуть брати участь й інші особи - як із самого навчального закладу, так і ззовні. Так виникає кореспондентська мережа: ті, хто здатні поставляти інформацію, надсилати ілюстрації, статті, тощо. Можна формувати різні рубрики.

Для  ефективної роботи було забезпечено взаємозамінність членів редакції. На першому засіданні розроблено правила, графік роботи редколегії, при цьому враховувалися думки кожного її члена.

Після визначення складу редакційної колегії було обрану назву газети («This is partaaa!»), а також визначено цільову аудиторію (учні, вчителі, батьки), мету і завдання шкільної газети, що відображено.

Безумовно, сьогодні комп’ютер є незамінним інструментом для створення різноманітних яскравих проектів, тому без інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) не можливо уявити собі створення сучасного шкільного медіа, зокрема газети. Попередня підготовка учнів до ефективного використання ІКТ, оволодіння прикладними програмами мала безпосередній вплив на особистість кожного учня та спонукала його до розв’язання проблемних питань і активної позиції у процесі роботи над номером.

На нашу думку, у процесі роботи редколегії над створенням газети, основну увагу варто приділити впровадженню саме інтерактивних методів медіаосвіти з використанням найсучасніших інформаційних технологій. Оскільки саме ці методи та форми передбачають активну взаємодію між учасниками освітнього процесу, роботу з досвідом аудиторії, зокрема з досвідом взаємодії з мас-медіа, що сприяє формуванню соціальних якостей учнів та основних компонентів їх медіаграмотності, адже шкільне видання орієнтується саме на учнів, одна група яких бере участь в активному створенні, а друга – у «споживанні» інформації.

Завдяки оволодінню методами та прийомами створення друкованого видання було сформовано аспект доступу до медіа. А саме: володіння доступом до інформаційних ресурсів у мережі Інтернет для здійснення власного проекту; уміння шукати і добирати медіатексти широкого спектра форм та обґрунтовувати причини свого вибору.

Перед створенням газети серед учнівської громадськості було проведене анкетування на тему: «Чи потрібна школі своя газета?» (рис.2).  

Рис.2. Результати анкетування учнів КЗ «ХЗОШ №32»     на тему: «Чи потрібна школі своя газета?»

Проаналізувавши  отримані результати, ми прийшли до висновку, що більшість учнів,  які взяли участь в опитуванні,  визнали  необхідність створення шкільної газети. Проте ця газета, на думку опитуваних, повинна  оперативно і достовірно відображати  події, що відбуваються в школі, знайомити  з темами, які цікавлять учнів, при цьому повинна дозволяти  їм вирішувати деякі  проблеми, зокрема, розвивати впевненість  у собі та  надає право висловлювати  свою  точку зору.  За допомогою анкетування були отримані дані щодо тем, які найбільше цікаві для учнів школи. На перше запитання «Які жанри цікавлять вас у пресі?» кожен з учнів обрав довільну кількість варіантів відповідей. Результати опитування показано на (рис.3).

Рис.3. Результати анкетування учнів КЗ «ХЗОШ №32»     на тему: «Які жанри цікавлять вас у пресі?»

Таким чином, ми побачлии, що школярі у свій вільний час віддають перевагу інформаційним жанрам (замітка, звіт, інтерв'ю) (71%), конкурсам, ребусам, кросвордам (40%) літературним творам (23%), та іншим друкованим публікаціям. З цього можна зробити висновок, що підлітків найбільше цікавлять новини, література та розважальні видання. Отриману інформацію було використано у процесі створення рубрик шкільної газети.

Таким чином, нами було розроблено модель розвитку медіаграмотності учнів у процесі створення і функціонування шкільної газети, яка відображена на рис. 4.

Рис. 4. Модель розвитку медіаграмотності учнів  у процесі створення і функціонування шкільної газети

 Результатом творчої діяльності учнівської  команди стала шкільна  газета «This is partaaa!». Перше покоління редакції (2014 – 2015 н.р.) не просто заснувало шкільну газету, а й створило умови для самореалізації особистості  шляхом вільного висловлювання, передало досвід командної роботи учням, які замінили їх. Саме  ця  наступність ідей і  прослідковується  у випусках газети  другого та третього  покоління редакції  «This is partaaa!» (2015 – 2016 н.р., 2017 – 2018 н.р.).

Виконана робота сприяла тому, що газету «This is partaaa!» учні почали сприймати  як свою, рідну. Адже успіх будь-якої шкільної газети залежить і від редактора, і від злагодженої співпраці всіх членів редколегії і, звичайно, від  тісного зв’язку з читацькою  аудиторією.

За останнім опитуванням (вересень 2017 р.), переважна більшість учнів 5-11 класів (82%) регулярно ознайомлюється з черговим номером шкільної преси, у той же час, лише 0,5% опитуваних ніколи не дивились жодного випуску газети «This is partaaa!» (рис.5).

Рис.5. Статистичні дані щодо знайомлення учнів КЗ «ХЗОШ №32» з  випусками шкільної газети «This is partaaa»!.

У вересні 2016 року члени шкільного  прес-центру, за ініціативи активу дитячого самоврядування та вчителів-предметників, виявили бажання розширити  раніше визначені  межі  своїх повноважень і запропонували видавати  ще два друкованих видання більш вузького, наукового спрямування – газети «Albert Einstein» та «My day»                 (Додаток №2).

Така ідея видалася цікавою як учнівській аудиторії та вчителям, так і батькам.  Тож, для того, щоб розширити читацьку аудиторію,   розповісти всьому шкільному товариству про наукове життя світу, країни та школи,   було вирішено розширити кількісний склад редакції газети. Під час попереднього обговорення  було визначено, що  на сторінках нових газет будуть друкуватися цікаві наукові факти, таємниці і загадки, а  також інформації про шкільні події із визначених напрямків.

Таким чином, станом на січень 2017 року, в КЗ «ХЗОШ №32» окрім головної газети «This is partaaa!» (регулярність виходу – 1 раз на місяць ), виходило ще 2 газети (видаються 1 раз на квартал). Така кількість видань передбачала достатньо великі фінансові вкладення задля випуску номерів. Перед редакцією постало питання знаходження нових, альтернативних способів видання газет. Було вирішено використовувати інтернет-ресурси задля розповсюдження шкільної преси.

Зараз інтернет  – це частинка нашого повсякденного життя. Він є досить багатогранним.  Це одночасно і середовище для спілкування, розваг та навчання. Проте найбільшою цінністю мережі є сама інформація.

Провівши опитування учнів школи (5-11 класи) щодо того, як часто вони користуються Інтернетом (рис.6), нами було зроблено висновок, що серед школярів не має тих, хто зовсім не користується світовою мережею, навпаки, велика кількість учнів використовує її майже щодня (89%). Слід зазначити, що серед старшокласників (10-11 клас) щодня інтернетом користується 100% учнів.

Рис.6.Результати опитування учнів КЗ «ХЗОШ №32» на тему: «Як часто ви користуєтесь інтернетом?»

При цьому 56% вже взагалі не уявляють свого життя без глобальної мережі і оцінюють її роль як «надзвичайно важливу». І тільки 3% опитаних зізнаються, що для них Інтернет не відіграє ніякої помітної ролі.

Враховуючи отримані дані, редакційною колегією було вирішено застосувати інтернет-ресурси задля розповсюдження власних періодичних видань. Для цього був обраний сайт школи (http://school32.klasna.com/).

Узагальнення і розповсюдження досвіду.

         Досвід, отриманий під час створення шкільної газети, було презентовано на:

• районному конкурсі на кращий друкований орган учнівського самоврядування (2014р., 2015 р.) - ІІ місце (Додаток №3);
• районному конкурсі шкільних газет «Прес-міст» (2016 р).  –         І місце (Додаток №4);
• районному конкурсі на кращий друкований орган учнівського самоврядування, присвячений Дню добровольця (2016р., 2017 р.)  – І місце (Додаток №5);
• міському фестивалі шкільних засобів інформації (2016р., 2017р.) – ІІ місце (Додаток №6).

Шкільна газета «This is partaaa!» розповсюджується серед учнівської та батьківської громади, вчителів школи. Також примірники газети надаються до центральної бібліотеки імені Д. І. Писарєва ЦБС Немишлянського району та Управління освіти Немишлянського району Харківської міської ради.

Результативність.

В умовах розбудови України як демократичної та правової держави, одним із головних завдань реалізації новітніх концепцій навчання та виховання учнів є формування суспільно активної людини, що має  громадянську свідомість, здатну до самовираження. Становлення громадянина починається з усвідомлення себе особистістю з певними уявленнями про сучасне суспільство, що дає можливість бути активним й освіченим членом суспільства. Нині чи не найважливішу роль для забезпечення таких знань надають засоби масової інформації.

Під час створення власної шкільної газети «This is partaaa!» діти навчаться писати кореспонденції, нариси, біографії, робити репортажі, брати інтерв’ю, оформлювати листівки, створювати сценарії шкільних вечорів та презентації, робити професійні фото, і навіть вести справжні журналістські розслідування. Колективна робота над проектом шкільної газети стимулює учнів до творчості, розвиває організаторські якості, аналітичне мислення, залучає до участі в громадському житті школи. У дітей, які беруть участь у створенні шкільної газети, підвищується інтерес до шкільного життя та навчання, покращуються взаємини у колективі, виявляється відповідальність до своїх обов’язків.

Згідно моніторингу, за період видання газети «This is partaaa!», в учнів підвищилось уміння орієнтуватись в інформаційному полі, покращився рівень оволодіння ними комп’ютерними технологіями та вміння опрацьовувати текстову інформацію, а також збільшився відсоток дітей, готових брати участь у позакласній діяльності. Сумарні дані з цих параметрів наведені на рис. 7.

Рис.7.Результати моніторингу щодо рівня медіаосвіченості учнів школи

Підготовка газети вимагає залучення школярів до різноманітних форм діяльності. Вони збирають інформацію про шкільні події; пишуть статті; беруть інтерв’ю у гостей школи; спілкуються з учнями та вчителями, які також радо представляють цікаву інформацію для газети; радяться з директором; набирають і правлять матеріал на комп’ютері; оздоблюють власними малюнками.Варто зазначити, що у процесі такої, на перший погляд, гри у журналістів, діти вирішують багато завдань, поставлених перед ними, доносять проблеми школи до всіх учнів та вчителів, розповсюджують газету не тільки у своїй школі, а й у інших закладах району, даючи підстави школам-сусідам задуматись над актуальністю шкільної газети.

Висновки.

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та системи засобів масової інформації у сучасному світі потребує цілеспрямованої підготовки особистості до вмілого і безпечного користування ними. На взаємодію з різноманітними медіа (телебачення, Інтернет, кіно, преса, радіо) припадає вагома частка вільного часу громадян, чим зумовлюється значний вплив медійних засобів на всі верстви населення, передусім на дітей і молодь. Медіатехнології накладають потужний і суперечливий відбиток на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання.

Шкільна газета «This is partaaa!» та вся позакласна виховна робота, що містить елементи медіаосвіти, покликані реалізувати завдання Концепції впровадження медіаосвіти в Україні,  а саме:

1. Захистити дітей від потенційно шкідливих ефектів медіа.
2. Виховати такого споживача медіа, який міг би ефективно задовольняти свої інтереси, використовуючи засоби масової комунікації формувати навички колективної діяльності та діалогового спілкування, сучасного світосприйняття, активної життєвої позиції.

На основі аналізу наукових джерел було уточнено, що медіаграмотність – це здатність людини почути, побачити, та створити власний медіаконтент. Учні самостійно можуть вдосконалювати свої уміння та працювати в колективі. При цьому, розвиваючи інтерактивну навичку спілкуватися за допомогою медіа, висловлювати власні думки. Цей досвід здобувається через активне вивчення різноманітних жанрів медіатекстів.

Таким чином, можна зробити такі висновки:

1.               Участь у роботі над створенням шкільної газети допомагає школярам розвивати власну медіаграмотність, здобувати практичні уміння та навички у розв’язанні різноманітних життєвих завдань.
2.               Розроблена модель розвитку медіаграмотності учнів на кожному етапі створення шкільного друкованого видання, з урахуванням ключових аспектів і показників рівня медіаграмотності є ефективною.
3.               Аналіз показників рівня розвитку медіаграмотності (за             О. Федоровим), аспектів медіаграмотності учнів середнього та старшого шкільного віку (за Т. Баккою) та їх психологічних особливостей сприймання медіатекстів (за Л. Найдьоновою) показав, що специфіка створення та функціонування шкільної газети «This is partaaa!» є доцільним підґрунтям для розвитку медіаграмотності учнів                              КЗ «ХЗОШ №32».

Список використаної літератури

1.               Баришполець О. Т. Український словник медіакультури / О.Т. Баришполець; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соцальної та педагогічної  психології. – К.: Міленіум, 2014. – С. 40. 
2.               Бойко С.Т. Медіаграмотність як основа інформаційно-психологічної безпеки особистості в сучасних умовах / С.Т. Бойко // Український психолого-педагогічний науковий збірник. – 2015. – № 6. – С.18-24.
3.               Гадзинська І. Шкільна газета: Якщо починати з нуля / Матеріали науково-практичного семінару «Як створити сучасну шкільну газету». – Х.: ХАНО, 2013.
4.               Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2782-12 
5.               Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) [Електронний ресурс]. – Режим               доступу:               http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_ vprovadzhennya_mediaosviti_v_ukraini_nova_redaktsiya/ 
6.               Медиакод. Инструкция по выживанию в медийно насыщенной среде: пособие для учителя / Перевод с англ. М. Касперович, А. Ворошилиной; ред. К. Флойд, Ю. Халлин. – FOJO: Media

Institute. – 47 c.

7.               Медіакультура  особистості:  соціально-психологічний підхід               /               За               ред.  Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. – К. Міленіум, 2009. – 440 с. 
8.               Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / Ред.-упор. В. Ф. Іванов, О.В. Волошенюк; за науковою редакцією В.В. Різуна. – К.: Центр вільної преси, 2012. – 352 с.
9.               Маклюэн Г. М. Понимание медиа: Внешние расширения человека / Пер. с англ. 
10.          Найдьонова Л.А. Медіапсихологія: основи рефлексивного підходу: Підручник /  Л.А. Найдьонова; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – Вид. друге, стер. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2015. – 244 с.
11.          Пометун  Е.И.  Критическое  мышление  для  всех:  Самоучитель               /Е.И.               Пометун, 

И. М. Сущенко, Л.Н. Пилипчатина, И.А. Баранова. – К., 2012. – 184 с. 

12.          Рибіна Ю.О. Модель розвитку медіаграмотності учнів у процесі створення та функціонування шкільної газети / Ю.О. Рибіна / Матеріали V Міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». – Київ, 2017.  – С. 231-236.
13.          Федоров А.В. Медиаобразование и медиакомпетентность: анкеты, тесты, контрольные задания / А.В. Федоров. – Таганрог: Изд-во Таганрог. гос. педаг. ин-та, 2009. – С. 26.
14.          Чернявський  С.  Як  створити  сучасну  шкільну  газету:               Навчальний               модуль               / 

С. Чернявський. – К.: Академія української преси, Центр вільної преси, 2014. – 75 с.

15.          Шевченко І.Л. Як створити підлітковий мультимедійний ЗМІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.skrepka-media.com.ua/index.php/masterklas/pressklas/item/172-kak-sozdatshkolnuyu-pechatnuyu-gazetu 
16.          Шейбе С. Медіаграмотність. Критичне мислення у мультимедійному світі / С. Шейбе, Ф. Рогоу / Перекл. з англ. С. Дьома; за загал. ред. В. Ф. Іванова, О. В. Волошенюк. – К. : Центр вільної преси, Академія української преси, 2014. – 319 с.
17.          Шарко В.Д. Медіакомпетентність як компонент методичної підготовки вчителя та підходи до  її діагностування / В.Д. Шарко // Інформаційні технології в освіті. – 2012. – №13. – С.84-90.