Розробка "Мистецтво - чарівний світ краси"

Про матеріал
Позакласний захід " Мистецтво - чарівний світ краси" розраховано на учнів 7-9 класів. Під час проведення розкривається звязок між різними видами мистецтва, виховується почуття прекрасного.
Перегляд файлу

 

 

Митецтво – чарівний світ краси

 

Святково прибрана зала. Грає легка музика.

 

 

Доброго дня! – травам росистим,

 Доброго дня!- квітам барвистим,

 Доброго дня!- сонечку ясному,

Людям усім та усьому прекрасному!

 Пісня : музика І.Тарнавської«Посмішка »

 - Людина – істота дуже допитлива, її завжди вражає краса.

Адже вона є в усьому. Завдяки прагненню людини до краси виникло мистецтво.

Світ мистецтва великий і різноманітний. Він сповнений розмаїттям кольорів, звуків, образів. У ньому, як у дзеркалі відображаються найкращі думки людей, прагнення до краси і щастя.

 Барвистість картин, задушевність пісень, майстерна гра акторів все це дає нам насолоду, духовно збагачує.

 

Згадаємо ж давайте у цю мить, 

Що українці - це народ співучий -  

Ніщо не може нашу пісню зупинить, 

Наповним піснею наш край квітучий! 

 

Пісня О. Злотника «Музика рідного дому» 

 

Людина – автор величезної кількості різноманітних мистецьких творів, де вона постає художником і композитором, скульптором і архітектором, поетом, творцем кіно і телебачення.

Мистецтво об’єднує всі види художньої творчості


Архітектура — це музика в просторі,  

середовище для життя, праці, побуту й відпочинку людей.

 

 

 

 

 

Архітектура  міцність , корисність,краса,  

мелодія душі творця, відображена на століття.                              

 

А скульптор повинен у своїх добутках виражати стан душі

Іноді скульптура змушує задуматися: камінь перетворився в людину чи людина в камінь.

...Тепер я – скульптура.
Мистецтво доби ренесансу, - 
Жіноча фігура*
у позі напівреверансу.
Душа дерев’яна.
На сукні – сліди позолоти.
Здається, був танець...
партнер... і кружляння...
А потім?
Замовкли раптово
мелодії дивної звуки.
Лиш сутінки знову
мені цілуватимуть руки.
Й задума огорне
у тиші музейній
голівку.
І щось неповторне
сльозою впаде на долівку.
У часу питаю:
чи стіни оці 
мені личать?
Стою. Не минаю.
Минають віки і обличчя.
…Й бува, на світанку
відкрається тінню од мене
чи спогад незваний,
чи він… мій творець безіменний? 

Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте з коріння родоводу.

 І тільки той, у кого серце чуле,

Хто знає, береже минуле

 І вміє шанувать сучасне,

 Лиш той майбутнє

Вивершить прекрасне!

 

Повсюди нас оточують дивовижні зразки декоративної творчості – результати праці й таланту народних майстрів багатьох поколінь. Це й розмальований керамічний посуд, оздоблений вишивкою одяг, прикрашені різьбою дерев’яні меблі, барвисті килими, ювелірні вироби, народні іграшки. Декоративний – той, що прикрашає.

 

Пісня: мзика Н. Май  «Мамина сорочка»

В.1  

Диво музика лине над світом,

Сипле звуки свої навкруги.

Зачаровано слухають квіти,

Річка,й навіть круті береги.

В.2

Я ловлю кожен звук, кожну ноту.

Це, мов казка, мов вічна весна.

І я хочу, щоб музика дивна

Україною нашою йшла

 

Пісня  про Україну

 

 

Улюбленим, особливим, часом загадковим видом мистецтва, без якого ми не уявляємо свого життя  є театр.
      Театр - це завжди атмосфера свята, духовності, високої культури. 
      Усім відомий вислів Уільяма Шекспіра – «Весь світ – театр, а люди у ньому – актори...» коротко і якнайповніше характеризує зв’язок театру з реальним життям. 

. Відкритими очима і серцями поринемо у  казку глядачі, захоплено, бурхливо до нестями, всім помислом за дією йдучи

 

 

Ведучий. Далеко за межі країни линула слава про сліпого Тіресея. Сам Зевс колись дозволив йому бачити прийдешнє. І Тіресей віщував усім
людям правду. 
Віщун. Одну правду, тільки правду людям. 
(Появляється на сцені німфа Міріопея).
Міріопея. Хочу дізнатися про долю свого сина Нарциса, напрочуд гарного хлопця. Як довго житиме він на білому світі, тому що він смертний.
Віщун. Твій син житиме доти, поки сам себе побачить. 
Міріопея. Як же він може самого себе побачити? 
Ведучий. Довго думала вона над тими словами, та врешті заспокоїлася і

 

забула про них. А син зростав і гарнішав. Красою юного Нарциса захоплювались всі, особливо молоденькі німфи.
Появляються німфи і приглядаються до юнака. В цей час Нарцис виходить на полювання

  Ведучий. Так і побачила його вперше німфа Ехо. Вражена надзвичайною красою юнака вона всюди ходила за ним. Велике кохання спалахнуло в її серці. Та бідна Ехо не могла перша заговорити до нього, бо тяжко покарана, вона не мала власної мови.
Нарцис. Чи тут хто є! 
Ехо. Є.
Нарцис. То йди сюди! 
Ехо. Йди сюди! 
Нарцис. Йди мерщій до мене! 
Ехо. Мерщій до мене!
Радісна німфа вибігає із-за кущів і простягає до юнака білі ніжні руки.
Нарцис. Дай мені спокій. Я ніколи не покохаю тебе.
Ехо. Кохаю тебе.
Нещасна з горя сховалася за зеленими кущами 
Нарцис. Нікого не кохав і не покохаю. (Виходить.) 
Афродита. (Богиня обіймає Ерота) Милий сину! Тобі тут весело проводити час?
Ерот. Кохана моя матінко! Мої стріли любові ранять серця смертних. Афродита. До нас немов хтось іде. Ти чуєш, Ероте?
Ехо. О, могутня Афродито! Зроби так, щоб Нарцис теж зазнав нещасного кохання.
Афродита. Я чую твої благання, золота Ехо. І покараю зухвальця.
Ехо. Спасибі, спасибі, богиня моя. (Виходить).
Нарцис. (Вирушає на полювання). Я стомлений і спраглий нарешті знайшов прозорий, холодний струмок. Не можу відійти від нього. Хто ти? Кажи 
голосніше, я жодного слова не чую, що ти щось говориш? Вийди з води, 
нехай вона не роз'єднує нас. Не вийдеш? Чого ж ти плачеш? І знову простягає до мене руки? (Плаче і довго-довго дивиться у воду.)
Ехо. Від кохання вмирає.
Ведучий. Справдились віщі слова сліпого Тірсея - подивившись на себе і захопившись, Нарцис тихо помер. А там, де він схилив свою голову, виросла квітка з сліпучо-білими пелюстками і її називають Нарцисом

 

Поезію і музику стародавні греки вважали даром Аполлона. Вірші та пісні завжди виконувалися на його святах. За переказами, здобувши перемогу над чудовиськом мороку, Піфоном, Аполлон склав перший переможний гімн. Гімни звучать і внаш час.

 

 

 

Музика О. Антоняка «Ода пісні»

 

Ведуча 1 .

 

Музика – це  наша  з   вами   душа,  думка,   сила.   Музика    веде   нас  до світу прекрасного.

 

 Музика відображає настрій і емоції людей, вона гуртує, розважає. Вона – основа танцю.

Ведуча: Що виникло раніше – танок чи музика – не знає ніхто, але добре відомо, що танцює людство з давніх-давен під супровід пісні, музики. 

Ведуча: Вічно юний танець – вальс. Вже понад три століття він користується великою популярністю і  не старіє! Щось є в цьому танці таке незвичне,  захоплююче, що підкоряє  людей різних епох і  національностей,  складу життя і  віку.

 

 Виконання   вальсу

Ведуча

                   Музика– це найвиразніша  мова.

                   Мова, що  може  без  жодного  слова

                   Людям  про радість і сум розказати ,

                   Вміє  картину  без фарб  малювати,

                   В світі  усьому  знайде  слухача

                   Без  словника  і перекладача…

                   А  уявіть , як розквітне  чудово

                   Музика з барвами  фарби  і слова ! 

 

 

Мені   здається , що   про   музику   не   потрібно   говорити  її   потрібно  слухати .

Звучить музика

 

На сцені в м’якому фотелі сидить бабуся. Вона вбрана в затишний халат, домашні капці, на голові - шовковий шарф. Лунає чудова музика. 

Раптом зал заливають звуки важкого року.Бабуся нервово ходить по сцені, затикає вуха, прикладає до вух подушки. 

- Чарівниця:В цьому звичайному місті є звичайний будинок.  Тут я живу. Хто я? Звичайна чарівниця – Хранителька тиші:     (лунає тиха чудова музика)

 

 

 Ось уже дві сотні літ  

як звуків я ловлю політ.

Охороняю тишу від охочих

 над нею поглумитися.

 

Коли бринить струна,

коли ручай тремтить в траві,

чи б’є крилом лелека над гніздом,-

це лиш початок тиші.

 

Коли кричить дитя,

що сповіщає світу про буття,-

це лиш початок пісні колискової.

 

Коли у тиші зір

земля спить стомлена,

 як бджоли в вуликах гудуть натруджені міста і магістралі,

то люди мають слухати лиш музику сердець.
Бо їх удари – це лиш зародження

безмежної любові…

Та в цьому будинку також живуть звичайні люди, які, як звикло, голосно вмикають музику, виховують своїх дітей, сперечаються так, що стіни тремтять. Домашні тварини з жалібними криками вириваються на волю, малята безперервно верещать і ніяк не хочуть спати. Одним словом, шум і лемент в цьому домі стоїть вдень і вночі. О! Слухайте самі! Почалося… 

Чути звуки: Рипають двері,нявчить кішка, лунає футбольна трансляція, плаче дитина, голосно передають кримінальні новини, і ін… Голосні звуки мають приголомшити глядачів.

Чарівниця спочатку бігає по сцені,гамселить капцем у стіну, хапається за серце і п’є краплі. потім у знемозі падає в крісло.

Тут на сцену вибігають рок музиканти і « виконують» важкий рок:

Нарешті чути:

«Андрію! йди до хати! Зупа стине!», Андрій «ричить» в мікрофон:

-Зара! Вже йду!!! 

Рокери вибігають. Чарівниця сидить у кріслі затуливши вуха подушками. До неї підходить маленька дівчинка.

Дівчинка: - Бабусю, ти плачеш?

Чарівниця: -Та ніяка я не бабуся!(Скидає рушник, халат. Вона в гарній довгій сукні, у волоссі – красива діадема) - То ці галасливі мешканці зробили мене старою.

Вони – невігласи, не можуть зрозуміти, що чути звук – це розкіш, це – насолода. Вони просто марнують життя…

Дівчинка: - то що ж робити? Може цих людей якось покарати?

Чарівниця: Ти ж моя молодчинка! Справді, годі терпіти!Я ж чарівниця- ХРАНИТЕЛЬКА ТИШІ! А сама скоро оглухну.

Дівчинко! Принеси мені мою чарівну книгу. Так.  (Гортає книгу)Здається знайшла. Дівчинко, послухай, потрібна твоя допомога. Допоможеш?

Дівчинка: З радістю!

Чарівниця: Як тільки я прочитаю закляття, всі звуки влетять у скриньку. Ти її швиденько замкни на ключик. Добре?

Дівчинка: Не хвилюйся, я все зроблю! А що, люди оглухнуть?

Чарівниця: Та ні! Просто на деякий час я заберу в них звуки. Нехай навчаться цінувати тишу!  

Якщо настане тиша…

Затихне плач дитячий

Зіб’ється в грудку страх

і зникне…

Злетить як лист осінній з гілки

крик пташиний

Коли настане тиша. 

І розпач слів гнівливих, безпричинних

сполошить з ритму

звук ударів серця.

Зупинить бій годинника на вежі

І шум вечірній міста задихнеться.

Тоді настане тиша.

 

Впадуть усі тривоги і турботи

На дно найглибшого байдужого провалля.

І  ангел забуття впаде із неба.

Зупиниться життя…

Нехай настане тиша!!!  

 

Дівчинка: Ой! Що ж тепер буде?Дивись, Чарівнице, яка до нас демонстрація іде.

На сцену виходять збентежені і обурені  жителі будинку. В руках тримають гасла: 

«Людоньки! Я дитину загубила! »

«Мамо, Що є їсти?»

«Міліція! Котика вкрали!»

«Рятуйте! Ми не чуємо! Де звуки? Ми більше не будемо!!!»

Чарівниця: По-моєму, з них досить! Жителі будинку зрозуміли,що звук – це часточка навколишнього світу…

Я повертаю людям звуки, щоб вони змогли розказати всім про те, чим є звук для кожного із нас…

(Всі виходять.)

На сцену виходять по черзі всі учасники попередньої сцени.

1 Ведуча. О музико !

                   Вона  саме  життя , що жити  всім велить !

                                      Вона  надія  і щастя  мить!

 

П’ятий: Бог дав людині прекрасну можливість пізнавати світ,милуватись його красою, творити високе мистецтво. Ми приймаємо це як належне, не задумуючись, як важко було б жити, якби ми втратиливсе це.

 

 

 

 

Ведуча 2.

 

За  часів  незалежності   України    митці   разом    з    усім    нашим  народом    натхненно    працюють  для  розбудови  держави, примножуючи    її     культурні     надбання.

23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим, що у буремні 90 – ті вдалося зберегти мир. На жаль, війна не обійшла нашу державу тепер. Майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій.,

 

 Ведучий 2. А на війні, як на війні: втрати, поразки, перемоги, відчай, розпач і сподівання…Ціле плетиво людських емоцій та бажань. Серед яких одне, мабуть, найбільш вагоме — перемогти та вижити…

 

 

кожна людина лише прокидається з думкою, кожного дня:
– Стала  б мирною моя Україна…–  Хай скінчиться війна

 Пісня: « Нам потрібне мирне небо»

 

 

Величчя  музики,  вершись!
Палай,  святкуй,  здіймайся  й  падай!
Так,  щоб   забувались   згоди   й    зради
Усіх    нас     підіймай    увись !

 

Пісня: музика Н. Май« А я бажаю вам добра»

 

 

doc
Додав(-ла)
Кропіна Олена
Додано
21 січня
Переглядів
329
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку