Розробка операційних цілей. КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ПРИ ВИКЛАДАННІ КУРСУ БІОЛОГІЇ В 8 КЛАСІ

Про матеріал

Під поняттям компетентнісний підхід розуміють спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових (базових, основних, надпредметних) і предметних компетентностей особистості.

Які основні складові компетентності?

По-перше, знання.

По-друге, уміння використовувати це знання у конкретній ситуації; розуміння, яким чином добути це знання, для якого знання який метод потрібний.

По-третє, адекватне оцінювання - себе, світу, свого місця в світі, конкретного знання, необхідності чи зайвості його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи використання.

Планування містить операційні цілі до кожного уроку, які допоможуть формувати вищезгадані складові компетентності.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ПРИ ВИКЛАДАННІ КУРСУ БІОЛОГІЇ В 8 КЛАСІ

Розробка операційних цілей (завдань) до уроків з біології.

8 клас. Підручник Cоболь В.І. та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП. Реалізація компетентнісного підходу на сучасному уроці………..……………….…………………………………………………………...3

І. РОЗРОБКА ОПЕРАЦІЙНИХ ЦІЛЕЙ (ЗАВДАНЬ) ДО УРОКІВ З БІОЛОГІЇ У 8 КЛАСІ ……………………………………………………………………………….… 7

ІІ. РОЗРОБКА ПЛАНУ-КОНСПЕКТУ УРОКУ БІОЛОГІЇ У 8 КЛАСІ.

ТЕМА «Поняття про вищу нервову діяльність та її основні типи» ………………………………………………….…………………………………...… 23

ВИСНОВКИ ………………………………………………………….…..…..……… 30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………...….…… 32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Сучасний етап розвитку освіти в Україні виявляє ряд суперечностей, серед яких головними є протиріччя між потребою суспільства в громадянах із високорозвиненою життєвою компетентністю і низькою орієнтацією на це системи навчання; між необхідністю широкого використання у практиці технологій активного навчання і слабкою підготовленістю до цього всього освітнього середовища; між потребою у вихованні національної свідомості учнів, реалізації її в житті і недостатньою спрямованістю шкільних предметів. Тому, зважаючи на зміни, які відбуваються у суспільстві взагалі, сучасна педагогічна наука практикує інший підхід до завдань, які стоять перед школою. «Завдання школи – навчити жити. Ми повинні виховувати людину, здатну створити своє власне життя, здатну до самовизначення», - писав А. Блонський.

Учні, які озброювались лише системою знань, умінь і навичок, нині повинні бути підготовлені до життєдіяльності, здатні активно і творчо працювати, діяти, саморозвиватися та вдосконалюватися інтелектуально, морально і фізично. Зрозуміло, що саме за умови достатньої сформованості різноманітних інтересів, знань, умінь, життєвого досвіду особистості, мотивів на успішність у шкільному віці учень долучається з інтересом до навчання, праці та моделює наслідки власної майбутньої життєтворчості. Отже, життєва компетентність дітей – основа розвитку особистості. Завдання педагога розвивати ці компетентності. Це

вимагає певного підвищення професійної майстерності вчителя, доозброєння його новими знаннями, сучасними компетенціями, методами і технологіями, які б дозволили йому пере­будувати навчально-виховний процес відповідно до нових вимог і підходів.

 Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.              Про компетентнісний підхід до формування змісту освіти зазначено в Державних стандартах освіти, його реалізовано і в «Критеріях навчальних досягнень».

Під поняттям компетентнісний підхід розуміють спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових (базових, основних, надпредметних) і предметних компетентностей особистості. 

Які основні складові компетентності?

        По-перше, знання, але не просто інформація, а швидко змінювана, динамічна, різноманітна, яку треба вміти знайти, відсіяти від непотрібної, перевести у досвід власної діяльності.

        По-друге, уміння використовувати це знання у конкретній ситуації; розуміння, яким чином добути це знання, для якого знання який метод потрібний.

        По-третє, адекватне оцінювання - себе, світу, свого місця в світі, конкретного знання, необхідності чи зайвості його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи використання.

Сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентнісного підходу в навчанні, має вирішувати ряд завдань.  Це зокрема:

підвищення рівня мотивації учнів;

використання  суб’єктивного досвіду набутого учнями;

ефективне та творче застосування набутих знань та досвіду на практиці;

формування у учнів навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел;

здійснення організаційної чіткості та оптимізації кожного уроку;

підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності учнів;

створення умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу;

наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю  за процесом навчання;

формування моральних цінностей особистості;

розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів;

створення ситуації успіху.

Педагог зобов'язаний па уроці дотримуватися цілого ряду ви­мог.

Вимоги до структури уроку включають:

чітко визначені цілі та завдання уроку;

визначення   типу   уроку,   органічний   зв'язок   всіх   частин уроку;

зв'язок уроку з попереднім уроком і закласти перспективу на наступний урок;

вибір оптимальних, виходячи із цілей і завдань уроку, методів вивчення і закріплення нового матеріалу;

оптимальність  домашнього  завдання (форма,  обсяг,  запис у щоденнику, облік індивідуальних особливостей і т. д.).

Вимоги до підготовки та організації уроку припускають:

підготовку та використання демонстраційного і роздаткового матеріалу;

можливість для учнів одержувати частину завдань самостійно під керівництвом педагога;

використовувати контроль і самоконтроль учнів у процесі ви­конання навчальних завдань; перевірку і самоперевірку після виконання ними завдання;

 при підготовці виділити складні моменти нової теми, проду­мати методику їхнього    пояснення.

Вимоги до змісту уроку і процесу навчання включають:

урок повинен сприяти розвитку пізнавальних процесів в учнів;

формувати якості особистості школярів (дисциплінованість, акуратність, ініціативність і т. д.);

урок повинен сприяти мотиву позитивного відношення учнів до навчання.

Вимоги до техніки проведення уроку припускають:

певний ритм і темп уроку оптимальний для учнів класу;

сприятливий психологічний клімат на уроці (взаємна добро­зичливість, готовність учителя прийти па допомогу учневі і т. д.);

взаємне співробітництво вчителя й учнів, педагогічний такт;

використання різних видів діяльності учнів,  підтримувати інтерес до уроку.

Отже,компетентність-це:

- мобільні знання,які постійно оновлюються,

- гнучкі дієві методи,які дають можливість використовувати ці знання в конкретній ситуації,

- критичне мислення,яке дозволяє оцінювати окремі ідеї,знання та можливість їх використання в тій чи іншій ситуації.

Людина, яка поєднує в собі мобільні знання, критичне мислення, дієві методи, стане висококомпетентісним спеціалістом у майбутньому.

КОЖНА ЛЮДИНА НАРОДЖУЄТЬСЯ ІЗ ЗЕРНЯТКОМ У РУЦІ. ТІЛЬКИ ТРЕБА ЗНАЙТИ ТЕ ПОЛЕ, ДЕ ЦЕ ЗЕРНО ПРОРОСТЕ.

Кожен має дар – і ми всі потребуємо його реалізації!

В іншому разі наше життя не має сенсу.

Любити дитину такою, якою вона є, вірити в дитину, в її можливості! –  кредо сучасного вчителя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. РОЗРОБКА ОПЕРАЦІЙНИХ ЦІЛЕЙ (ЗАВДАНЬ) ДО УРОКІВ З БІОЛОГІЇ У 8 КЛАСІ

 

 

І СЕМЕСТР

8 клас

 

“ПОГОДЖЕНО”                                                                         “ЗАТВЕРДЖУЮ”

________________________                              __________________________

________________________                              __________________________

“____” ____________ 2017 р.                              ___________ / _____________

 

Підручник В.І. Соболя (32 години)

Теми розділів та уроків

Операційні цілі

§,

домашнє

завдання

Дата

I. Вступ. Тема 1. Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини, 7 год. Демонстрування муляжів органів, мікропрепаратів тканин людини

1

1

Організм людини як біологічна система

знає: що організм людини є біологічною системою; рівні організації організму людини;

розуміє: властивості організму як відкритої системи;

вміє: характеризувати рівні організації організму людини, наводити приклади структурних компонентів організму людини;

може: висловлювати судження  про організм людини як біологічну систему і механізми, що забезпечують її цілісність

§ 1

 

2

2

Різноманітність клітин організму людини. Тканини. Органи. Фізіологічні системи. Лабораторне дослідження: ознайомлення з препаратами тканин людини. Інструктаж із БЖД

знає: будову клітини, типи тканин, органи та фізіологічні системи організму людини;

розуміє: залежність між будовою і функціями тканин;

вміє: характеризувати  клітинну будову організму людини, порівнювати тканини тварин і, людини з рослинними тканинами, зіставляти органи і системи органів в організмі людини й інших організмах, - працювати з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

може: формулювати висновки про причини різноманітності клітин і тканин в організмі людини

§ 2, с.14

 

3

3

Регуляторні системи організму людини

знає: визначення і типи регуляторних систем організму людини,  складові рефлекторної дуги та їх функції;

розуміє: основні механізми нервової і гуморальної регуляції фізіологічних функцій організму,- відмінності між нервовою і гуморальною регуляцією фізіологічних функцій організму

вміє: пояснювати принципи діяльності регуляторних систем, складати схему найпростішої рефлекторної дуги;

може: порівнювати регуляторні системи організму,  робити висновки про роль регуляторних систем у функціонуванні організму і взаємодії його з навколишнім середовищем

§ 3

 

4

4

Значення знань про людину для збереження її здоров’я

знає: науки, які вивчають організм людини,- галузі застосування біологічних знань,  методи вивчення організму людини, внесок науковців у створення основ сучасної біології,  основні напрямки сучасних біологічних досліджень;

розуміє: роль знань про людину для збереження її здоров’я;

вміє: характеризувати основні причини хвороб людини;

може: наводити приклади застосування біологічних знань у практичній діяльності людини, формулювати висновки щодо 

значення знань про людину для збереження її здоров’я і вирішення найважливіших проблем людства

§ 4

 

5

5

Обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини – основна властивість живого

знає: що обмін речовин є основною властивістю живого, - етапи обміну  речовин;

розуміє: функції обміну речовин, залежність інтенсивності обміну речовин від потреб організму та умов середовища;

вміє: характеризувати  обмін речовин та перетворення енергії в організмі людини, пояснювати сутність обміну речовин;

може: доводити,що обмін речовин та перетворення енергії характерні і для організму людини

§ 5

 

6

6

Харчування та обмін речовин. Їжа та її компоненти

знає: функції харчування, склад харчових продуктів;

розуміє: значення їжі як джерела енергії, що харчування є початковим етапом обміну речовин,  що найкориснішими для людини є натуральні продукти;

вміє: визначати харчові та енергетичні потреби людини; складати харчовий раціон відповідно до енергетичних витрат  організму, аналізувати  харчовий раціон;

може:- пояснювати твердження щодо вмісту  у продуктах харчування енергії Сонця

§ 6

 

7

7

Склад харчових продуктів. Значення компонентів харчових продуктів. Харчові та енергетичні потреби людини.

Проект. Збалансоване харчування

знає: склад харчових продуктів, піраміду харчування;

розуміє: функціональне значення для організму білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, води і мінеральних речовин;

вміє: наводити приклади  і характеризувати вітаміни (водорозчинні і жиророзчинні);

може: висловлювати судження щодо значення збалансованого харчування;, обґрунтовувати способи збереження вітамінів у продуктах харчування, застосовувати різні методи дослідження і формулювати висновки

§ 7.

Дослідн. практикум

 

II. Теми 2, 3. Травлення. Дихання, 9 годин

Демонстрування: моделей зубів; муляжів органів травлення; муляжів легень, моделі гортані; моделі, що пояснює вдих і видих; досліду з виявлення вуглекислого газу у повітрі, що видихається

8

1

Травлення людини. Огляд будови травної системи

знає: органи травної системи, травні залози,  методи дослідження травлення;

розуміє: значення травної системи для організму людини;

вміє: характеризувати функції травної системи;  розпізнавати (на малюнках, фотографіях. муляжах) органи травлення;

може: висловлювати судження щодо значення знань про функції та будову травної системи для збереження здоров’я

§ 8

 

9

2

Процес травлення в ротовій порожнині.

Лабораторне дослідження зовнішньої будови зубів (за муляжами, моделями).

Інструктаж із БЖД

знає: будову ротової порожнини, будову і функції зубів;

розуміє: значення слини  і зубів для  процесів травлення у ротовій порожнині, взаємозв’язок між будовою і функціями зубів;

вміє:описувати  дію ферментів слини на крохмаль, характеризувати процес ковтання, розпізнавати (на малюнках, фотографіях. муляжах) елементи зовнішньої будови зубів;

може: формулювати висновки щодо проведених досліджень;

застосовувати знання для  профілактики захворювань зубів;

висловлювати судження щодо значення ротової порожнини для збереження здоров’я

§ 9, с.45.

Дослідн. практикум

 

10

3

Процес травлення в шлунку

знає: будову і функції шлунку, склад шлункового соку;

розуміє: взаємозв’язок між будовою шлунку і процесами, що в нім відбуваються;

вміє: характеризувати процеси травлення в шлунку; описувати  дію шлункового соку на білки; пояснювати нервові і гуморальні механізми шлункового соковиділення;

може: застосувати знання для  профілактики захворювань шлунку

§ 10

 

11

4

Процес травлення в кишечнику

знає: будову і функції тонкого і товстого кишечнику;

розуміє: значення мікрофлори кишечнику;

вміє: пояснювати роль травних ферментів, печінки і підшлункової залози в травленні, характеризувати процеси травлення в кишечнику;

може: застосовувати знання для  профілактики захворювань кишечнику

§ 11

 

12

5

Регуляція травлення. Харчові розлади та їх запобігання

знає: регуляторні системи травлення, Міжнародну класифікацію хвороб органів травлення;

розуміє: причини хвороб органів травлення і харчових розладів, негативний вплив на травлення алкогольних напоїв та тютюнокуріння;
вміє: застосовувати знання для  профілактики захворювань

органів травлення і харчових розладів;

може: висловлювати судження щодо щодо значення знань про функції та будову травної системи для збереження здоров’я

§ 12

 

13

6

Дихання та його значення

знає: що таке дихання, етапи дихання;
розуміє: які процеси є основою дихання;

вміє:- пояснити  значення дихання,  визначати особливості дихання людини;

може: формулювати висновки щодо проведених досліджень,
доводити необхідність процесу дихання для організму людини

§ 13 

 

14

7

Система органів дихання

знає: органи дихання, функції органів дихання;

розуміє: особливості будови легень людини;

вміє:

- характеризувати  будову і функції органів дихання,  пояснювати взаємозв’язок будови і функцій органів дихання,  розпізнати (на малюнках, фотографіях. муляжах) органи дихання,  характеризувати  процес утворення голосу та звуків мови;
може: обґрунтувати взаємозв’язок органів дихання з іншими органами і системами органів

§ 14 

 

15

8

Процеси дихання: газообмін у легенях і тканинах. Дихальні рухи

знає: процеси вдиху та видиху;

розуміє: процеси  газообміну у легенях та тканинах:

вміє: порівнювати  різницю складу повітря, що вдихається і видихається; газообмін у легенях і тканинах;  характеризувати  життєву ємність легень, нейрогуморальну регуляцію дихальних рухів;

може: на конкретних прикладах доводити вплив навколишнього середовища на дихання

§ 15 

 

16

9

Профілактика захворювань дихальної системи. Нейрогуморальна регуляція дихальних рухів

знає: сучасні методи дослідження дихання,  захворювання органів дихання і їх причини,  механізми  регуляції дихання;

розуміє:  вплив навколишнього середовища на дихальну систему,

негативний вплив куріння на органи дихання;
вміє: застосовувати  знання для  профілактики захворювань органів дихання;

може: висловлювати  судження - щодо значення знань про функції та будову дихальної системи для збереження здоров’я

§ 16

 

III. Тема 4. Транспорт речовин, 8 годин (7 + 1 резервна)

Демонстрування муляжів серця, кровоносних судин; вимірювання артеріального тиску

17

1

Внутрішнє середовище організму

знає: що таке транспорт речовин,  що таке внутрішнє середовище,  склад внутрішнього середовища;

розуміє: значення транспорту речовин, лімфи, тканинної рідини;

вміє: характеризувати  роль внутрішнього середовища в життєдіяльності організму людини;

може: аналізувати інформацію, систематизувати її,  доводити й обґрунтовувати роль внутрішнього середовища у підтримці гомеостазу в організмі

§ 17 

 

18

2

Кров, її склад та функції. Лімфа.

Лабораторна робота. Мікроскопічна будова крові людини. Інструктаж із БЖД

знає: що таке кров,  склад і функції крові, лімфи;

розуміє: як функції крові пов’язані з її складом,  чому кров є сполучною тканиною;

вміє: характеризувати плазму крові, будову і функції еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, спостерігати та описувати мікроскопічну будову крові людини; дотримуватися правил  роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

може: формулювати висновки щодо проведених досліджень, доводити, що лімфа є частиною внутрішнього середовища

§ 18, с.85

 

19

3

Формені елементи крові. Кровотворення

знає: що таке кровотворення,  органи кровотворення, особливості формених елементів крові,  форми гемоглобіну;

розуміє: як відбувається процес кровотворення,  роль І.І.Мечникова у відкритті явища фагоцитозу;

вміє: розпізнавати (на малюнках, фотографіях) клітини крові, проводити обчислення на визначення кількості гемоглобіну, кисню в крові;

може: обґрунтувати значення фагоцитозу у забезпеченні імунного захисту організму, обґрунтувати залежність кількості еритроцитів у крові людини від висоти над рівнем моря, доводити значення знань про кров і кровотворення для збереження здоров'я

§ 19

 

20

4

Зсідання крові. Групи крові та переливання крові

знає: що таке зсідання крові, основні етапи зсідання крові, групи крові системи АВО, резус-системи;

розуміє: механізми зсідання крові, принципи переливання крові, значення правильного визначення груп крові для людей, які потребують переливання крові;

вміє: характеризувати зсідання крові як захисну реакцію організму, групи крові системи АВО, резус-фактор;

може: доводити значення знань про зсідання крові і групи крові для збереження здоров'я, обґрунтовувати сумісність чи несумісність груп крові

§ 20

 

21

5

Система кровообігу. Серце: будова та функції. Робота серця

знає: будову серцево-судинної системи, будову серця;

розуміє: значення серцево-судинної системи для життєдіяльності організму, взаємозв’язок будови серця із його функціями;

вміє: характеризувати особливості будови та властивості серцевого м’яза, будову і роботу серця, серцевий цикл, автоматію роботи серця,  розпізнавати (на малюнках, фотографіях) органи кровообігу, елементи будови серця;
може: обґрунтовувати високу працездатність серця; застосувати знання для  профілактики захворювань серця; формулювати висновки про вплив навантаження на стан серцево-судинної системи;  доводити й обґрунтовувати власні ініціативи

§ 21. Дослідн. практикум

 

22

6

Будова та функції кровоносних судин. Рух крові. Лабораторне дослідження: вимірювання частоти серцевих скорочень. Інструктаж із БЖД

знає: кровоносні судини, чинники, від яких залежить рух крові в судинах;

розуміє: особливості руху крові у різних судинах, значення

кровоносних судин у забезпеченні життєдіяльності організму;

вміє: характеризувати будову кровоносних судин, велике і мале кола кровообігу, рух крові по судинах, артеріальний тиск крові, лімфообіг, порівнювати будову артерій, вен і капілярів, вимірювати пульс;

може: висловлювати судження  про стан судин і роботу серця за показниками артеріального пульсу, застосовувати знання для  профілактики захворювань кровоносних судин

§ 22, с.101

 

23

7

Серцево-судинні хвороби та їх профілактика. Кровотечі

знає: види кровотеч,  правила  надання першої допомоги при кровотечах, фактори, які впливають на роботу серцево-судинної системи;

розуміє: взаємозв’язок будови і функцій еритроцитів, кровоносних судин, серця, причини серцево-судинних захворювань;

вміє: застосовувати  знання для профілактики серцево-судинних хвороб, надавати  першу допомогу при кровотечах;
може: висловлювати судження  щодо значення знань про функції та будову кровоносної системи для збереження здоров’я, оцінити внесок українських учених і лікарів у вивчення серцево-судинної системи

§ 23

 

24

8

Тематична контрольна робота (на вибір учителя по закінченню теми ІІ або ІІІ)

знає: склад і функції внутрішнього середовища, органи  кровотворення, особливості формених елементів крові, будову серця  і серцево-судинної системи, основні етапи зсідання крові,

групи крові системи АВО, резус-системи;

розуміє: значення транспорту речовин;  крові, лімфи, тканинної рідини,  взаємозв’язок будови і функцій формених елементів крові,  кровоносних судин, серця;

вміє: характеризувати будову кровоносних судин, велике і мале кола кровообігу, рух крові по судинах, артеріальний тиск крові, лімфообіг, порівнювати будову артерій, вен і капілярів, надавати  першу допомогу при кровотечах, розпізнавати (на малюнках, фотографіях) органи кровообігу, елементи будови серця;
може: застосовувати знання для  профілактики захворювань кровоносної системи, доводити значення знань про зсідання крові і групи крові для збереження здоров

 

 

IV. Теми 5-6. Виділення. Терморегуляція. Опора та рух, 8 годин

Демонстрування: моделей будови шкіри, нирки; скелета людини та ссавців; скелета кінцівок людини; кісток, різних за формою; хребців; декальцинованої та випаленої кісток

25

1

Виділення – важливий етап обміну речовин. Будова і функції сечовидільної системи

знає: що таке виділення, органи виділення,  органи та функції сечовидільної системи, структурно-функціональну одиницю нирок,  

основні процеси сечоутворення;
розуміє:біологічне значення виділення продуктів обміну речовин, - взаємозв’язок будови і функцій нефронів;

вміє: характеризувати  будову і функції нирок, розпізнавати (на малюнках, фотографіях. муляжах) складові  нефрону, органи сечовидільної системи;
може: обґрунтовувати біологічне значення сечовини в організмі людини,  формулювати висновки, узагальнювати та систематизувати знання

§ 24 

 

26

2

Регуляція сечоутворення. Захворювання нирок та їх профілактика

знає: що таке сечоутворення,  етапи сечоутворення,  чинники, що впливають на функції нирок, види інфекцій, що ведуть до захворювань органів сечовиділення;

розуміє:негативний вплив алкогольних напоїв на функції нирок,

нервову регуляцію сечовиділення;

вміє: характеризувати  процес утворення сечі, регуляцію  сечовиділення, роль нирок у здійсненні водно-сольового обміну;

може: застосовувати  знання для  профілактики захворювань сечовидільної системи,  обґрунтовувати значення здорового способу життя для профілактики захворювань сечовидільної системи

§ 25 

 

27

3

Значення і будова шкіри

знає: будову і функції шкіри, похідні шкіри;

розуміє: роль шкіри у виділенні продуктів життєдіяльності, гігієни у підтриманні функцій шкіри;

вміє: встановлювати  взаємозв’язок між будовою і функціями шкіри,

розпізнавати (на малюнках, фотографіях. муляжах)  складові шкіри;

може: застосовувати  знання для  профілактики захворювань шкіри,

аналізувати інформацію, систематизувати її, формулювати висновки 

§ 26

 

28

4

Терморегуляція. Проект. Визначення типу шкіри на різних ділянках обличчя та складання правил догляду за власною шкірою

знає: що таке терморегуляція, види терморегуляції, роль шкіри в регуляції температури тіла, захворювання шкіри;

розуміє: причини теплового і сонячного удару, рефлекторний характер терморегуляції, причини захворювання шкіри;

вміє: застосовувати  знання для  запобігання теплового і сонячного удару,  застосовувати  знання для  надання першої допомоги у разі теплового і сонячного удару;

може: висловлювати судження про значення шкіри у пристосуванні організму до умов навколишнього середовища, обґрунтовувати небезпеку використання косметики для догляду за шкірою тіла, волоссям і нігтями у підлітковому віці

§ 27 

 

29

5

Значення опорно-рухової системи, її будова та функції

знає: частини опорно-рухової системи, відділи скелета;

розуміє: значення опорно-рухової системи, особливості кісткової, хрящової тканин;

вміє: характеризувати  функції опорно-рухової системи, тканини: кісткову, хрящову;

може: формулювати висновки про взаємозв’язок кісткової й хрящової тканин з їхніми властивостями та функціями

§ 28

 

30

6

Кістки, хрящі. З’єднання кісток. Лабораторне дослідження мікроскопічної будови кісткової, хрящової тканин. Інструктаж із БЖД

знає: види кісток, типи з’єднання кісток;

розуміє: чому кістки людини різняться між собою, причини різного з’єднання кісток;

вміє: характеризувати будову кісток,  розпізнавати (на малюнках, муляжах, фотографіях)види кісток, типи з’єднання кісток, спостерігати, виділяти істотні ознаки, описувати будову кісткової і хрящової тканин, наводити приклади кісток людини;

може: обґрунтовувати залежність будови і властивостей кісток з їхніми функціями, наводити приклади як знання про будову і властивості  кісток використовуються у техніці і будівництві

§ 29

 

31

7

Огляд будови скелета

знає:  відділи скелета, особливості скелета людини, зумовлені прямоходінням;
розуміє: значення фізичних вправ для правильного формування скелету, вплив оточуючого середовища і способу життя на утворення і розвиток скелета;

вміє: характеризувати будову відділів скелета, порівнювати  скелет людини і ссавців,  розпізнавати (на малюнках, муляжах, фотографіях) частини скелета,

може: обґрунтовувати особливості скелета людини порівняно із скелетом хребетних тварин

§ 30

 

32

8

Функції і будова скелетних м’язів. Основні групи скелетних м’язів. Лабораторне дослідження мікроскопічної будови м’язової тканини. Інструктаж із БЖД

знає: види мязів, властивості мязових тканин;

розуміє: особливості руху людини, значення фізичних вправ для правильного формування м’язів;

вміє: характеризувати посмуговану м’язову тканину, розпізнавати (на малюнках, муляжах, фотографіях групи скелетних м’язів,
дотримуватися правил роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням;

може: застосовувати знання для  попередження травм і захворювань  опорно-рухової системи

§ 31

 

 

 

ІІ СЕМЕСТР

8 клас

 

Підручник В.І. Соболя (36 годин)

Теми розділів та уроків

Операційні цілі

§,

домашнє

завдання

Дата

V. Теми 6-7. Опора та рух (закінчення). Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система, 9 годин

33

1

Робота м’язів. Втома м’язів. Лабораторні дослідження: розвитку втоми при статичному і динамічному навантаженні; впливу ритму і навантаження на розвиток втоми. Інструктаж із БЖД

знає: основні групи скелетних м’язів, властивості мязів;

розуміє: значення скелетних мязів людини, механізм скорочення мязів;

вміє: характеризувати процес скорочення мязів, механізми стомлення м’язів,  умови найпродуктивнішої роботи скелетних м’язів;

може: застосовувати знання для  попередження травм і захворювань  опорно-рухової системи

§ 32

 

34

2

Перша допомога при ушкодженнях опорно-рухової системи. Розвиток опорно-рухової системи людини з віком. Проекти (за вибором). Гіподинамія – ворог сучасної людини. Рухова активність – основа фізичного здоров’я

знає: причини порушень  опорно-рухової системи,  вікові особливості опорно-рухової системи;

розуміє: вплив гіподинамії на здоровя людини, нервову регуляцію діяльності м’язів;

 вміє: характеризувати  ріст та вікові зміни складу кісток;

може: застосовувати знання для  надання першої допомоги при ушкодженнях опорно-рухової системи, висловлює судження про роль рухової активності для збереження здоров’я,  прогнозувати подальший розвиток скелета людини в зв’язку із зниженням фізичної активності

§ 33

 

35

3

Нервова регуляція. Нейрон. Рефлекс. Рефлекторна дуга

знає:

- що таке нервова регуляція;

- частини рефлекторної дуги;

- особливості нервової тканини;

розуміє:

- процеси, що лежать в основі нервової регуляції;

- сутність рефлекторного принципу нервової регуляції;

вміє:

- характеризувати  будову нейрона,  шлях нервового імпульсу по рефлекторній дузі;

- характеризувати  нервову регуляцію на різних рівнях організації організму людини;

може:

- на конкретних прикладах описати щлях нервового імпульсу по рефлекторній дузі

§ 34

 

36

4

Будова нервової системи. Центральна і периферична нервова система людини

знає:

- організацію нервової системи людини;

- компоненти центральної й периферичної нервової системи;

розуміє:

- значення нервової системи людини;

- функції нервової системи в організмі людини;

вміє:

- характеризувати відділи нервової системи;

- характеризувати властивості нервових центрів як осередків аналізу інформації в організмі людини;

може:

- доводити взаємозв'язок  будови структур нервової системи з її функціями

§ 35

 

37

5

Спинний мозок, функції та будова. Лабораторне дослідження: вивчення будови спинного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами). Інструктаж із БЖД

знає:

- особливості будови спинного мозку;

- функції спинного мозку;

розуміє:

- сутність життєво важливих функцій спинного мозку;

- необхідність багатоступеневого захисту спинного мозку;

вміє:

- характеризувати  будову спинного мозку;

- розпізнавати  (на малюнках, муляжах, моделях)  елементи будови спинного мозку;

- наводити приклади рефлексів, які замикаються на спинному мозку;

- дотримуватися правил роботи з моделями, муляжами, лабораторним обладнанням;

може:

- обґрунтовувати життєво важливі функції спинного мозку;

- формулювати висновки, узагальнювати та систематизувати знання

§ 36, с. 164

 

38

6

Головний мозок, функції та будова. Лабораторне дослідження: вивчення будови головного мозку людини (за муляжами, моделями, пластинчастими препаратами). Інструктаж із БЖД

знає:

- особливості будови головного мозку;

- функції головного мозку та його відділів;

розуміє:

- значення головного мозку для організму людини;

вміє:

- характеризувати  будову головного мозку;
- розпізнавати (на малюнках, муляжах, моделях)   відділи головного мозку;

- характеризувати функції відділів головного мозку;

- порівнювати будову спинного і головного мозку;

- дотримуватися правил роботи з моделями, муляжами, лабораторним обладнанням;

може:

  • обґрунтовувати життєво важливі функції головного мозку;
  •  обґрунтовувати значення нейробіології як науки для людини

§ 37, с.167

 

39

7

Головний мозок. Обробка інформації в ЦНС

знає:

- будову півкуль  і кори головного мозку;

- функції півкуль головного мозку;

розуміє:

- функціональну спеціалізацію півкуль головного мозку;

- значення кори в обробці інформації;

вміє:

- характеризувати  нервову регуляцію рухової активності людини;

- характеризувати  роль кори головного мозку в регуляції довільних рухів людини;
може:

- на конкретних прикладах доводити звязок між чутливими, руховими і асоціативними зонами кори великих півкуль головного мозку

§ 38

 

40

8

Периферична нервова система. Вегетативна нервова система

знає:

- функції соматичної нервової системи;

- функції вегетативної нервової системи
(симпатичної та парасимпатичної);
розуміє:

- процеси регуляції  рухової активності людини;

вміє:

- характеризувати  роль вегетативної нервової системи в роботі внутрішніх органів людини;

- давати порівняльну характеристику відділів вегетативної нервової системи;

може:

- висловлює судження  щодо значення нервової системи для забезпечення взаємозв’язку між органами та узгодження  функцій організму зі змінами довкілля

§ 39

 

41

9

Профілактика захворювань нервової системи

знає:

- фактори, які порушують роботу нервової системи;

- методи дослідження нервових хвороб;

розуміє:

- вплив розладів нервової системи на весь організм людини;

вміє:

- визначати зовнішні і внутрішні чинники

порушення роботи нервової системи;

- характеризувати найпоширеніші захворювання нервової системи;

може:

- застосовувати  знання для  профілактики нервових захворювань, дотримання режиму праці й відпочинку;

- обґрунтовувати основні заходи профілактики нервових захворювань

§ 40

 

VI. Тема 8. Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи, 7 годин.

Демонстрування розбірних моделей ока, вуха

42

1

Загальна характеристика сенсорних систем. Будова аналізаторів

знає:

- що таке сенсорні системи;

- основні сенсорні системи;

- складові частини аналізатора;

- властивості сенсорних систем;
розуміє:

- роль сенсорних систем у забезпеченні зв’язку організму із зовнішнім середовищем;

вміє:

- визначати відділи сенсорних систем і їх функції;

може:

- висловлювати  судження про значення сенсорних систем для забезпечення процесів життєдіяльності організму

§ 41

 

43

2

Зорова сенсорна система. Око. Лабораторне дослідження: виявлення сліпої плями на сітківці ока. Інструктаж із БЖД

знає:

-  що таке зорова сенсорна система;

- будову ока;

- відділи зорової сенсорної системи;

розуміє:

- значення зорової сенсорної системи для людини;

- роль допоміжного апарату ока;

вміє:

- характеризувати  особливості будови і функції зорової сенсорної системи;

- встановлювати взаємозв’язок  між будовою і функціями ока;

- розпізнавати (на малюнках, муляжах, моделях)  елементи будови ока;

- виявляти сліпу пляму на сітківці ока;

може:

- робити висновки на основі результатів досліджень;

- висловлювати  судження про значення зору для забезпечення процесів життєдіяльності організму

§ 42, с.190

 

44

3

Зір людини. Порушення зору. Захист зору. Лабораторне дослідження: визначення акомодації ока. Інструктаж із БЖД

знає:

- що таке зір;

- найпоширеніші порушення зору у людини;

розуміє:

- процес сприйняття світлової інформації у людини;

- роль сенсорної  системи зору  у забезпеченні зв’язку організму із зовнішнім середовищем;

вміє:

- давати порівняльну характеристику фоторецепторів ока;

- характеризувати  процеси сприйняття: світла, кольору,

- визначати та пояснювати акомодацію ока людини;

може:

- робити висновки на основі результатів досліджень по визначенню акомодації ока;

- застосовувати знання для  дотримання правил профілактики порушення зору та попередження захворювань органів зору

§ 43, с.193

 

45

4

Слухова сенсорна система. Вухо. Захист слуху. Лабораторне дослідження: вимірювання порога слухової чутливості. Інструктаж із БЖД

знає:

- що таке слухова сенсорна система, слух;

- будову вуха;

- відділи слухової сенсорної системи;

розуміє:

- роль сенсорної  системи слуху  у забезпеченні зв’язку організму із зовнішнім середовищем.

- вміє:

- характеризувати  особливості будови і функції слухової  сенсорної системи;
- характеризувати  процеси сприйняття: простору, звуку;

- розпізнавати (на малюнках, муляжах, моделях)  елементи будови вуха;

- вимірювати поріг слухової чутливості;

- встановлювати взаємозв’язок  між будовою і функціями вуха;

може:

- робити висновки на основі результатів досліджень вимірювання  порогу слухової чутливості;

- застосовувати знання для  дотримання правил профілактики порушення слуху та попередження захворювань органів слуху

§ 44, с.197

 

46

5

Сенсорні системи смаку і нюху

знає:

- що таке смакова і нюхова сенсорні системи, смак і нюх;

- відділи смакової і нюхової сенсорних систем;

розуміє:

- роль сенсорних  систем смаку і нюху  у забезпеченні зв’язку організму із зовнішнім середовищем;

вміє:

- характеризувати  сенсорні системи нюху, смаку;
- характеризувати  процеси сприйняття запаху, смаку;

- порівнювати сенсорні системи нюху, смаку;

може:

-- висловлювати  судження про значення сенсорних систем смаку і нюху для забезпечення процесів життєдіяльності організму

§ 45

 

47

6

Сенсорні системи рівноваги і руху

знає:

- що таке сенсорна  система рівноваги і  сенсорна система руху, вісцеральна рецепція;

- відділи сенсорних систем рівноваги і руху;

розуміє:

- роль сенсорної  системи рівноваги  у забезпеченні зв’язку організму із зовнішнім середовищем.

вміє:

- давати характеристику  сенсорним систем рівноваги, руху;

- характеризувати  процеси сприйняття рівноваги тіла;

може:

- висловлювати  судження про значення сенсорних систем рівноваги і руху для забезпечення процесів життєдіяльності організму

§ 46

 

48

7

Сенсорні системи дотику, температури, болю

знає:

- що таке сенсорні  системи дотику, температури, болю;

- відділи сенсорних систем дотику, температури, болю;

розуміє:

- роль сенсорних  систем дотику, температури, болю   у забезпеченні зв’язку організму із зовнішнім середовищем;

вміє:

- характеризувати  сенсорні системи дотику,температури, болю;

- досліджувати температурну адаптацію рецепторів шкіри;

може:

- робити висновки на основі результатів досліджень температурної адаптації рецепторів шкіри;

- висловлювати  судження про значення сенсорних систем дотику, температури, болю для забезпечення процесів життєдіяльності організму

§ 47. Дослід. практикум

 

VII. Тема 9. Вища нервова діяльність, 8 годин (7 + 1 резервна)

49

1

Поняття про вищу нервову діяльність та її основні типи

знає:

- що таке вища нервова діяльність:

-- нервові процеси (збудження, гальмування);

- показники  нервових процесів(сила, рухливість, урівноваженість);

- основні типи вищої нервової діяльності людини;
розуміє:

- значення вищої нервової діяльності;

- механізми процесів збудження і загальмування;

вміє:

- характеризувати  особливості  вищої нервової діяльності людини;
- визначати  типи вищої нервової діяльності та властивості темпераменту;

може:

- висловлювати  судження про значення типів вищої нервової діяльності для  психічної діяльності людини і формування рис її характеру

§ 48. Дослід. практикум

 

50

2

Безумовні рефлекси. Вроджена поведінка. Інстинкти. Лабораторне дослідження: визначення реакції зіниць на світло. Інструктаж із БЖД

знає:

- що таке безумовні рефлекси, інстинкти;

- особливості безумовних рефлексів;

- види безумовних рефлексів;

розуміє:

- характер і значення безумовних рефлексів;

вміє:

- наводити приклади  інстинктивної поведінки людини та безумовних рефлексів людини;

- характеризувати  інстинктивну поведінку людини;

- описувати фізіологічні явища на прикладі вивчення реакції зіниць ока на світло;
може:

- робити висновки на основі результатів досліджень по визна ченню реакції зіниць на світло;

- висловлювати  судження про значення проявів вродженої поведінки в житті людини

§ 49, с.219

 

51

3

Умовні рефлекси людини. Набута поведінка

знає:

- що таке умовні рефлекси, динамічний стереотип;

- особливості набутої поведінки;

- види умовних рефлексів;

розуміє:

- причини індивідуальних особливостей поведінки людини;
- значення набутої поведінки людини;

вміє:

- наводити приклади набутої поведінки людини, умовних рефлексів людини;

- характеризувати набуту поведінку людини;

- порівнювати  умовні й безумовні рефлекси;

може:

- на конкретних прикладах доводити значення набутих проявів у житті людини

§ 50

 

52

4

Навчання. Розумова діяльність

знає:

- що таке навчання, розумова діяльність;

- види навчання людини;

розуміє:

- сутність пасивного і активного навчання;

- особливості розумової діяльності людини, чинники які їх визначають;

вміє:

- характеризувати  види навчання, чинники, які впливають на розвиток розумової діяльності людини;

може:

- застосовувати знання для  дотримання правил розумової діяльності;

- висловлює судження  щодо ролі самовиховання у формуванні особистості

§ 51

 

53

5

Мова. Мислення

знає:

- що таке мова, мислення;

- основні розумові операції;

- форми мислення;

- фізіологічні основи мови;

розуміє:

- значення другої сигнальної системи;

- роль кори головного мозку в мисленні;

вміє:

- наводити приклади нервових процесів першої і другої сигнальних систем;

- порівнювати  першу і другу сигнальні системи;

може:

- робити висновок  про біосоціальну природу людини;

- застосовувати своє мислення для пізнання об’єктів навколишнього світу

§ 52

 

54

6

Свідомість. Пам’ять. Лабораторне дослідження різних видів пам’яті. Інструктаж із БЖД

знає:

- що таке свідомість, пам’ять;

- види пам’яті;

- критерії свідомості;

розуміє:

- чим визначаються особливості мислення людини;

- яке значення має пам’ять для людини;

вміє:

- характеризувати види пам’яті;

- застосовувати правила запамятовування;

- досліджувати різні види пам’яті;

може:

- обґрунтовувати зв’язок пам’яті із людською свідомістю;

- висловлювати судження  щодо впливу соціальних факторів на формування особистості

§ 53, с.235

 

55

7

Сон. Біоритми

знає:

- що таке сон, сновидіння, біоритми;

- види і фази сну;

- класифікацію біоритмів;

- причини біоритмів;
розуміє:

- біологічне значення сну;

- значення біоритмів;

вміє:

- наводити приклади  біоритмів людини;

- характеризувати  сон як функціональний стан організму;

- визначати хронобіологічний тип людини;

може:

- застосовувати знання про біологічні ритми для збереження здоров’я

§ 54

 

56

8

Тематична контрольна робота (на вибір учителя по закінченню тем VI, або VIІ, або VІIІ)

знає:

- основні сенсорні системи;

- складові частини аналізатора;

- будову ока,вуха відділи сенсорних систем смаку, нюху, дотику, температури, болю,  рівноваги, руху;

- особливості і види умовних і безумовних рефлексів, типів темпераменту;

- основні розумові операції, види пам’яті; види і фази сну;

- процеси, пов’язані з роботою вищої нервової діяльніості;

розуміє:

- роль сенсорних  систем  у забезпеченні зв’язку організму із зовнішнім середовищем;

- причини  основних порушень роботи сенсорних систем; причини біоритмів;

вміє:

- характеризувати  особливості будови і функції  сенсорних систем;

- встановлювати взаємозв’язок  між будовою і функціями ока, вуха;

- порівнювати  умовні й безумовні рефлекси; першу і другу сигнальні системи;

- застосовувати правила запамятовування, розумові операції,

може:

- висловлювати  судження про значення сенсорних систем для забезпечення процесів життєдіяльності організму, щодо впливу соціальних факторів на формування особистості;

- застосовувати знання про сенсорні системи і вищу нервову діяльність для  попередження захворювань органів чуття і нервової системи

 

 

VIII. Тема 10. Регуляція функцій організму, 7 годин

57

1

Гомеостаз і регуляція функцій організму. Нервова регуляція

знає:

- поняття «гомеостаз», «регуляція функцій»;

- механізми регуляції функцій у людини;

- розуміє:

- роль нервової системи в регуляції функцій ендокринних залоз;

 - значення  ендокринної системи в підтриманні гомеостазу і адаптації організму;

- роль саморегуляції у підтриманні гомеостазу;

вміє:

- характеризувати  нейрогуморальну регуляцію фізіологічних функцій організму, імунні реакції організму;
- порівнювати регуляторні системи організму;
може:

- робити висновок  про взаємодію регуляторних систем організму

§ 55

 

58

2

Ендокринна система. Гуморальна регуляція. Гормони

знає:

- типи залоз секреції;

- місце розташування ендокринних залоз в організмі людини;

- що таке ендокринна система, гормони;

- класи і властивості гормонів;

розуміє:

- як організована робота ендокринної системи;

- значення гормонів;

вміє:

- характеризувати  вплив гормонів на процеси обміну в організмі;

може:

- доводити значення ендокринної системи в підтриманні гомеостазу і адаптації організму до умов середовища

- робити висновок, що  нервово-гуморальна регуляція – основа цілісності організму

§ 56

 

59

3

Залози внутрішньої та змішаної секреції

знає:

- залози внутрішньої та змішаної секреції;
- гормони, які виробляють залози внутрішньої та змішаної секреції;

розуміє:

- чим відрізняються залози внутрішньої та змішаної секреції;

- значення залоз внутрішньої та змішаної секреції;

вміє:

- розпізнавати (на малюнках, муляжах, моделях)  залози внутрішньої та змішаної секреції;

може:

- застосовувати знання для профілактики порушень ендокринної системи в організмі людини

§ 57

 

60

4

Стрес. Ендокринні порушення. Профілактика захворювань ендокринної системи

знає:

- що таке стрес;

- стадії стресу;

- ендокринні захворювання;

розуміє:

- чинники, що викликають стресові реакції організму;

- роль ендокринної системи в розвитку стресорних реакцій;

вміє:

- визначати причини ендокринних хвороб;

- наводити приклади основних порушень ендокринної системи, стресових станів організму;

може :

- обґрунтувати основні рекомендації щодо попередження негативної форми стресу;

 - застосовувати знання для  профілактики йододефiциту в організмі та інших захворювань, пов’язаних із порушенням функцій ендокринних залоз

§ 58

 

61

5

Імунна система

знає:

- що таке імунна регуляція;

- видатних учених-імунологів;

- органи, що беруть участь у забезпеченні імунітету;
розуміє:

- що вивчає наука імунологія;

- значення імунної системи;

вміє:

- характеризувати імунну регуляцію людини;

може:

  • робити висновки про взаємозвязок  імунної регуляції з нервовою та ендокринною

§ 59

 

62

6

Імунітет. Специфічний і неспецифічний імунітет

знає:

- що таке імунітет;

- форми імунітету;

- види  імунітету;

- що таке фагоцитоз;
розуміє:

- чим специфічний імунітет відрізняється від

неспецифічного;

- механізми клітинного і гуморального імунітету;

вміє:

- характеризувати різні види імунітету;

- порівнювати форми і види імунітету ;

може:

- висловлювати  судження про значення імунної відповіді організму для збереження його цілісності і життєздатності

§ 60

 

63

7

Імунізація. Імунні порушення. Алергія. СНІД

знає:

- що таке алергія, імунізація, імунодефіцит;

- причини виникнення алергії;

- причини імунодефіцитних станів;

- основні прояви СНІДу;

- розуміє:

- значення імунізації;

вміє:

- дотримуватися правил вакцинації ;

- дотримуватися заходів по  попередженню ВІЛ-інфікування;

може:

- застосовувати знання для  профілактики захворювань, пов’язаних із порушенням роботи імунної системи

§ 61

 

ІХ. Тема 11. Розмноження та розвиток людини. Узагальнення, 5 годин

64

1

Будова та функції репродуктивної системи. Статеві клітини

знає:

- функції статевих залоз людини;

- первинні та вторинні статеві ознаки людини;

розуміє:

-  значення жіночої і чоловічої репродуктивної системи;

вміє:

- характеризувати особливості   розмноження людини;
- порівнювати жіночу і чоловічу репродуктивні системи;

може:

- висловлювати  судження про звязок між будовою і функціями репродуктивної системи людини

§ 62

 

65

2

Статеве дозрівання. Менструальний цикл

знає:

- що таке статеве дозрівання;

- ознаки статевого дозрівання хлопців і дівчат;

- що таке овогенез, сперматогенез;

- особливості будови статевих клітин;

розуміє:

- роль ендокринної системи в овуляції;

- роль ендокринної системи в регуляції гаметогенезу;

вміє:

- характеризувати   статеве дозрівання;
- характеризувати  будову статевих клітин;

може:

- висловлювати  судження про звязок між будовою і функціями статевих клітин людини

§ 63

 

66

3

Запліднення. Вагітність. Плацента, її функції. Ембріональний період розвитку людини

знає:

- що таке запліднення;

- періоди онтогенезу людини;

розуміє:

- вплив факторів середовища та способу життя батьків на розвиток плода;

- роль ендокринної системи в вагітності;

вміє:

- характеризувати  розвиток зародка і плода,  вплив нікотину, тютюнового диму, алкоголю на розвиток плода;

може:

- виявляти своє  ставлення до здорового способу життя як необхідної умови народження здорової дитини

§ 64

 

67

4

Постембріональний розвиток людини. Репродуктивне здоров’я

знає:

- що таке постембріональний розвиток;

- періоди постембріонального розвитку;

- чинники, що впливають на репродуктивне здоров’я;

розуміє:

-- необхідність збереження репродуктивного здоров’я;
- роль ендокринної системи в постембріональному розвитку людини;

вміє:

- характеризувати   розвиток дитини після народження,

 особливості підліткового віку;
може:

- обґрунтовувати рекомендації щодо збереження репродуктивного здоров’я;

- застосовувати знання для запобігання хворобам, що передаються статевим шляхом, та попередженню ВІЛ-інфікування;

- виявляти своє  ставлення до здорового способу життя як необхідної умови збереження здоров’я

§ 65

 

68

5

Узагальнення. Цілісність організму людини. Взаємодія регуляторних систем організму

знає:

- функції, що підтримують цілісність організму;

- способи підтримання гомеостазу;

розуміє:

- як забезпечується цілісність організму людини

вміє:

- характеризувати  інтегруючу функцію кровоносної, нервової та ендокринної систем;

може:

- висловлювати судження  про організм людини як біологічну систему і механізми, що забезпечують її цілісність;

- висловлювати судження  про значення знань про будову і функції організму людини для збереження його здоров’я, цілісності та життєдіяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. РОЗРОБКА ПЛАНУ-КОНСПЕКТУ УРОКУ БІОЛОГІЇ У 8 КЛАСІ.

Поняття про вищу нервову діяльність та її типи

 

                                                                                      Корнієнко Валентина Іванівна,

учитель біології вищої категорії

                                                                                      Семенівської загальноосвітньої

                                                                                      школи І-ІІІ ступенів

                                                                     Дата створення розробки 07.02.2017 Клас: 8

Тривалість: 45 хв.

Мета:

  • ознайомити з учнів з поняттями «нижча нервова діяльність», «вища нервова діяльність – ВНД», особливостями різних типів темпераменту;  
    • сформувати уявлення про психологічну індивідуальність кожної  людини та вплив типу нервової системи на діяльність особистості; навички аналізу, узагальнення;
  •   розвивати вміння визначати типи темпераменту аналізувати, узагальнювати та робити висновки;
  • виховувати культуру поведінки, толерантне відношення до людей різного темпераменту.

Операційні цілі (завдання):

Після закінчення уроку учень

знає

  •    що таке вища нервова діяльність:
  •    нервові процеси (збудження, гальмування);
  •    показники  нервових процесів(сила, рухливість, урівноваженість);
  •    основні типи вищої нервової діяльності людини;

розуміє

  •    значення вищої нервової діяльності;
  •    механізми процесів збудження і гальмування;

вміє

  •    характеризувати  особливості  вищої нервової діяльності людини;
  •    визначати  типи вищої нервової діяльності та властивості темпераменту;

може

  • висловлювати  судження про значення типів вищої нервової діяльності для  психічної діяльності людини і формування рис її характеру.

Поняття та терміни:вища нервова діяльність, типи ВНД, темперамент.

Методи, прийоми:

  • спрямоване опитування;
  • «мозковий штурм»;
  • випереджувальне завдання;
  • імітаційна гра;
  • «мікрофон»;
  • бесіда;
  • розповідь.

Обладнання:

  • мультимедійна презентація;;
  • матеріали для гри – гімнастичні палки.

Допоміжні матеріали:

Додаток 1. Текст для ознайомлення «Біля міських воріт»;

Додаток 2. Таблиці «Особливості ВНД»;

Додаток 3. Схема «Структура ВНД»;

Додаток 4  Таблиця «Типи вищої нервової діяльності»;

Додаток 5. Текст для ознайомлення з різними типами темпераменту;

Додаток 6. Перелік «Характерні     риси людей із різними                       типами    темпераменту»; 

Додаток 7.  Умови гри «Штанга».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма проведення уроку: урок із груповою формою роботи.

Підручник. В.І.Соболь «Біологія 8 клас».

 

 

ХІД УРОКУ

Епіграф

«Пізнай себе. Пізнай свою природу,

                                           щоб пізнати істину»

(Г.Сковорода)

етапу

Зміст етапу

Методи, прийоми

І

Організаційний етап

Привітайтеся з учнями, дізнайтеся з яким настроєм вони прийшли сьогодні до школи?

бесіда

ІІ

Підготовка учнів до активного, свідомого засвоєння знань

 

2.1

Мотивація навчальної діяльності

Прочитайте текст «Біля міських воріт» (Додаток 1). Поставте запитання  «Як би ви вели себе у подібній ситуації?», «Чому люди по-різному реагують на події?»

 

 

проблемне питання

2.2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3

Актуалізація опорних знань учнів

З’ясуйте рівень базових знань учнів з фізіології нервової системи. Для цього поставте їм такі запитання:

• Що таке нервова регуляція?

• Які нервові процеси лежать в основі нервової регуляції?

• Що лежить в основі нервової регуляції?

• Яка роль нервової системи у забезпеченні цілісності організму?

Оголошення теми і мети уроку

Повідомте учням тему і мету уроку - ознайомитися з особливостями різних типів ВНД та темпераменту; сформувати уявлення про психологічну індивідуальність кожної людини та вплив типу нервової системи на діяльність особистості.

спрямоване опитування

 

 

 

 

 

 

 

 

розповідь

ІІІ

Засвоєння нових знань

 

3.1

3.1.1

 

 

 

3.1.2

3.1.3

 

 

3.1.4

 

 

3.1.5

Первинне засвоєння нових знань

Запропонуйте учням на основі змісту підручника «Які особливості та значення ВНД» заповнити таблицю

«Особливості ВНД» (Додаток 2) і дати поняття вищої нервової діяльності.

Запис схеми «Структура ВНД»  (Додаток 3)

Запропонуйте учням коротко розповісти про внесок І.П.Павлова у створення вчення про ВНД .

 

Опрацюйте разам з учнями дані таблиці «Типи вищої нервової діяльності» (Додаток 4) і охарактеризуйте типи темпераменту.

Обсудіть з учнями відповіді на питання по тексту «Біля міських воріт»: чому люди по-різному реагують на події? Який тип  темпераменту, на вашу думку, переважає у вас?

 

 

робота в зошиті

 

 

випереджувальне завдання (мультимедійна презентація)

робота з таблицею

 

 

дискусія

3.2

3.2.1

 

 

 

 

 

 

 

3.2.2

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2.3

Вторинне засвоєння та осмислення нових знань

Запропонуйте учням обєднатися у 4 групи і опрацювавши роздатковий матеріал.(Додаток 5), визначити основні риси кожного темпераменту.

Мета вправи - навчитися здобувати максимум інформації за короткий проміжок часу про відповідність між типом ВНД, типом темпераменту та поведінковими реакціями людини, робити аналіз здобутої інформації.

Оголосіть тему і мету  дослідження по визначенню типу ВНД та властивостей свого темпераменту. ( с.213 підручника).

Ознайомте учнів із інструкцією по виконанню роботи, матеріалами, необхідними для її виконання.

Організуйте виконання роботи і допоможіть сформулювати висновки за отриманими результатами.

Запропонуйте порівняти висновки роботи із припущеннями по визначенню свого темпераменту і характерними рисами людей різних темпераментів. ( Додаток 6)

 

інтерактивна вправа «Акваріум»

 

 

 

 

 

 

дослідницький практикум

 

 

 

 

 

 

 

бесіда

ІV

4.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.2

Узагальнення та систематизація знань

Значення темпераменту у професійній діяльності

 Повідомте учнів, що від рис темпераменту може залежати не тільки хід виконання роботи, але й кінцевий результат. Залежно від певного виду діяльності, розрізняють сприятливі та несприятливі риси психіки. Наприклад, тому, хто хоче стати пілотом-випробувачем чи диспетчером на виробництві, треба мати рухливий і сильний тип нервової системи. Тим, хто прагне оволодіти творчою професією (актор, музикант, поет), необхідна емоційна збудливість. Але недоліки темпераменту можуть компенсувати спеціальна підготовка, вольові зусилля і захоплення. Наголосіть, що сучасні дослідження не підтвердили вплив темпераменту на успішність діяльності людини.

Доказом є приклади в художній літературі: холерик — О.Пушкін, сангвінік — О.Герцен, флегматик — І.Гончаров, меланхолік — М.Гоголь.

Запропонуйте учням повернутися в створені 4 групи («Сангвініки», «Холерики», «Меланхоліки», «Флегматики») і змоделювати поведінку людини в запропонованій ситуації,  відповідно до темпераменту, обґрунтувати її. (Додаток 7)

Мета роботи - навчитися застосовувати здобуті знання в життєвих ситуаціях, прогнозувати поведінку оточуючих людей і правильно  налагоджувати з ними стосунки.  

 

 

розповідь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

робота в групах,

імітаційна гра

(етюд «Штанга»)

V

Домашнє завдання

Опрацювати &48 с.211-214, дати відповіді на питання с.214. Визначте тип темпераменту своїх рідних, друзів. * Дайте  пораду друзям: які  риси характеру їм слід розвивати і навпаки проявів яких уникати.

самостійна робота з підручником,

дослідження

VI

6.1

 

 

6.2

 

Підсумки уроку

Використовуючи вправу «Мікрофон», проведіть рефлексію. Свою розповідь кожен має почати словами: «Як член суспільства, я тепер знаю, що…»

Враховуючи думку учнів, виставте оцінки за роботу на уроці.

 

інтерактивна вправа «Мікрофон»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Додаток 1.

 

Біля міських воріт

Четверо втомлених подорожніх дісталися опівночі до міських воріт. Ворота зачинені, варта спить. Перший сів на землю: «От не щастить, варто було раз вибратися з дому і така невдача! Що ж робити — до ранку далеко. Згадаєте моє слово, ще й дощ піде!» — говорив він, ледь не плачучи. «Чого тут бурчати, висадимо ворота, та й усе!» — каже другий. «Друзі, зберігайте спокій, сядьмо і почекаємо, літня ніч така коротка», — заспокоював третій. «Навіщо сидіти і дивитися? Давайте розглянемо ворота ближче. Он під ними велика щілина. Ну-мо, подивимося, може в неї проліземо», — взяв у свої руки ініціативу четвертий.

Додаток 2.

Особливості ВНД

А

Характеристика

Нижча нервова діяльність

Вища нервова діяльність

Реакції

 

 

Розташування центрів

 

 

Регулюють роботу

 

 

Вроджені чи набуті

 

 

Однакові чи індивідуальні

 

 

Б

Характеристика

Нижча нервова діяльність

Вища нервова діяльність

Реакції

Безумовно-рефлекторні

Безумовно-рефлекторні, умовно-рефлекторні

Розташування центрів

Спинний мозок, стовбур головного мозку

Кора півкуль головного мозку, підкірка

Регулюють роботу

Внутрішніх органів

Поведінкові реакції людини

Вроджені чи набуті

Вроджені

Набуті

Однакові чи індивідуальні

Однакові

Індивідуальні

 

Додаток 3.

                                        Схема . Структура  ВНД

 

                     ВНД = БРД +УРД

ВНД - вища нервова діяльність.

БРД - безумовно-рефлекторна діяльність.

УРД - умовно-рефлекторна діяльність.

Додаток 4

Типи вищої нервової діяльності

 

Тип ВНД

Особливості нервових процесів

Вид темпераменту

Особливості зовнішньої поведінки

за силою

по врівноваженості

по рухливості

Нестримний

сильні

невравноважений

рухливі

холеричний

надмірно

активний

Жвавий

сильні

урівноважений

рухливі

сангвініський

активний

Спокійний

сильні

урівноважений

малорухомі

флегматичний

млявий

Слабкий

слабкі

неврівноважений

рухливі або малорухливі

меланхолічний

скутий

Додаток 5

Типи темпераменту

Текст для учнів-«сангвініків»

Сангвініки характеризується швидким виникненням та перебігом збудження і гальмування. Умовні рефлекси виникають швидко і характеризуються високою точністю і міцністю. Має високу продуктивність праці, однак якщо стає нецікаво, він легко полишає розпочату справу, не доводячи її до кінця. Дуже рухливий, легко пристосовується до нових умов життя, швидко знаходить контакт із людьми. Товариський — у колі друзів завжди веселий і життєрадісний. Здебільшого має оптимістичний настрій.

Для сангвініка характерна підвищена реактивність, він голосно сміється, бурхливо сердиться. Почуття виникають легко і так само легко змінюються. Швидко схоплює все нове, легко переключає увагу. Має гнучкий розум, добре почуття гумору.

 

Текст для учнів-«холериків»

Холерики характеризуються циклічністю поведінки та діяльності, шо пояснюється неврівноваженістю вищої нервової діяльності та переважанням збудження над гальмуванням. У складних обставинах не можуть знайти вихід, правильне рішення. Характерним є і те, що позитивні рефлекси утворюються дуже легко і залишаються надовго, а гальмівні виробляються з труднощами. Ці люди нестримні, збудливі. Мають серйозні, позитивні інтереси, ініціативні, енергійні. Холерик має підвищену емоційну реактивність: нетерплячий, різкий у стосунках, запальний, прямолінійний. Любить бути у центрі уваги, щоб усе було, як він того хоче. Володіє організаторськими здібностями. У нього жвава міміка, часто швидкий темп мовлення.

Текст для учнів-«флегматиків»

І.Павлов визначив флегматика як спокійного, завжди врівноваженого, заповзятого і наполегливого трудівника життя. Його реакції оптимально пристосовані до сили умовних подразників, але вони не здатні швидко реагувати на зміни середовища. Умовні рефлекси флегматиків утворюються повільно, але виявляються досить стійкими. Вони вміють контролювати емоції, тому у своїй поведінці, рухах, розмові повільні та спокійні. Міміка незначна, голос тихий і невиразний. Флегматики точно дотримуються виробленого розпорядку, працюють наполегливо, зосереджено. Вони важко сходяться з людьми, і зазвичай не мають потреб у нових знайомствах. Почуття виникають повільно, тривають довго, хоча й стримані.

 

Текст для учнів-«меланхоліків»

Меланхоліки мають слабкі процеси збудження і гальмування, легко відволікаються, погано зосереджуються, умовні рефлекси нестійкі. Вони важко переживають зміну життєвих обставин. Меланхоліки бувають надмірно сором'язливими, замкненими, боязкими і нерішучими, мають чутливу натуру. Для них необхідно спокійне, звичайне оточення, де вони успішно працюватимуть і впораються з будь-яким завданням.

Додаток 6

Характерні     риси людей із різними типами    темпераменту

Сангвінік (жвавий)

Холерик (неврівноважений)

Флегматик (спокійніш)

Меланхолік (слабкий)

сильний

сильний

сильний

слабкий

врівноважений

неврівноважений

врівноважений

неврівноважений

рухливий

збудливий

інертний

гальмівний

дисци шинований

запальний

нечуйний

чуйний

гнучкий

нетерплячий

неемоційний

співчутливий

ініціативний

негнучкий

повільний

образливий

товариський

надемоційний

витриманий

сентиментальний

балакучий

балакучий

толерантний

невпевнений

люблячий

активний

працездатність висока

ненаполегливий

життєрадісний

бадьорий

мовчазний

неуважний

скотраверт

екстраверт

інтроверт

інтроверт

 Додаток 7

Етюд “Штанга” 

        Учасники стають колом. Групи отримують завдання: показати за допомогою міміки і пантоміміки, як людина кожного типу темпераменту піднімає уявну штангу.

ВИСНОВКИ

 

 Формування особистості та її життєвої компетентності може здійснюватися на основі розвитку розумових операцій, зокрема, критичного мислення, пошуково-експериментальних умінь,  дослідницької діяльності на уроках і в позаурочний час. Зміст шкільної біологічної освіти  сам по собі має

науково-дослідний характер, містить вагому практичну складову. Реалізація практичної складової дозволяє формувати в учнів життєво необхідні вміння, зокрема,  застосовувати знання з біології у трудовій діяльності, побуті, спілкуванні з природою, для прогнозування подій і їх наслідків, для ефективної взаємодії людини з високотехнологізованим суспільством. Біологія – це така шкільна дисципліна, яка здатна сформувати особистість з основними компетентностями, здатну самореалізуватися в суспільстві. Найвищою цінністю людини є її здоров’я. Біологічні науки є фундаментом, на основі якого формуються здоров’язберігаючі компетентності, тому що саме вони пояснюють перебіг фізіологічних процесів в організмі і їх розуміння призводить до формування стійких переконань. Це перш за все стосується профілактики шкідливих звичок, захворювань органів і систем органів.

Живий світ дуже різноманітний і цікавий. Розвиваючи спостережливість і уважність під час вивчення об’єктів природи , ми спонукаємо учнів до пошуку потрібної інформації.(інформаційна компетентність). В біології існує багато питань, що потребують пошуку інформації і використання її в життєвих ситуаціях. Стимулює розвиток уміння здобувати потрібну інформацію, працювати з нею проектна діяльність, яка є своєрідною творчою діяльністю.

Одночасно природа є наймудрішим учителем. Скільки існує людство, пізнати її до кінця не може, натомість, виникає все більше питань. Таким чином, вона стимулює людину до постійного саморозвитку і пошуку правильних рішень. У своєму пізнанні , людство вже багато нашкодило довкіллю, тому нові покоління повинні взяти відповідальність за стан оточуючого середовища і поліпшити його. Це можливо лише за наявності біологічних знань і умінь, які потрібно застосовувати в даній ситуації.

Проте, надаючи перевагу практичній складовій у формуванні ключових компетентностей, слід забезпечити активну діяльність учнів. Без неї не функціонує навчальний процес. Активність учнів забезпечують інтерактивні методи навчання і мотивація їх діяльності. Окрім усього вище сказаного, слід зазначити, що компетентнісний підхід повинен бути присутнім  при викладанні усіх навчальних дисциплін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Гриневич Л. Освіта,що додає впевненості. Передмова.[Електронний ресурс].                 – Режим доступу: http://sae - ukraine.org.ua/ua/resource/uroki z_ pidpriemnytskim_ tlom/
  2. Кошевська К. Підприємливість та ініціативність серед ключових компетентностей.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sae - ukraine.org.ua/ua/resource/uroki z_ pidpriemnytskim_ tlom/
  3. Мазаєва К., Мазуркевич І., Філончук З. Формування підприємницької компетентності учнів у курсі шкільної біологічної освіти.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sae - ukraine.org.ua/ua/resource/uroki z_ pidpriemnytskim_ tlom/
  4. Навчальна програма для 6-9 класів ЗНЗ. Біологія. // (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 29.05.2015 № 585)– діючі для 5-8 класів.
  5. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : [наук.-метод. посібник] / О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : АСК, 2004. – 192 с.
  6. Пометун О. І. Теорія і практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн / О. І. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи : Бібліотека з освітньої політики. – К. : К.І.С., 2004. – С. 16–25.
  7. Соболь В.І. Біологія. 8 клас. Підручник. - Кам’янець-Подільський: «Абетка», 2016.-288 с.
  8. Темперамент. Типи темпераментів.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://teacher.in.ua/vihovna-robota/pedagogu-vihovatelyu/temperament-tipi-temperament-v.html
  9. Фізіолог Павлов. Мультимедійна презентація. .[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nsportal.ru/shkola/biologiya/library/2015/05/01/fiziolog-pavlov
  10. Циганок Г. Харчування та здоров’я. Розробка уроку. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sae - ukraine.org.ua/ua/resource/uroki z_ pidpriemnytskim_ tlom/
  11. Шиян. Р. Плекання підприємливості як інструмент реформування України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sae - ukraine.org.ua/ua/resource/uroki z_ pidpriemnytskim_ tlom/

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Холодар Людмила Олександрівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Пов’язані теми
Біологія, 8 клас, Планування
Додано
31 березня 2018
Переглядів
1873
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку