Розробка «Поезії для читання, слухання, що викликають різні емоції у дітей 1 класу»

 

 

 

 

 

Розробка

на тему «Поезії для читання, слухання, що викликають різні емоції у дітей 1 класу»

 

 

 

 

       

 

 

Виконала:

Шрамко Любов Михайлівна

вчитель початкової школи

ЕНВК «ДНЗ-ЗНЗ» № 9

м. Енергодара

Запорізької області

 

 

 

 

 «Поетичне слово – це прекрасна школа емоційного життя, в якій діти осягають мову почуттів; завдяки поетичному слову пам’ять дитини стає гнучкішою, рухливішою – мозок набуває здатності не тільки зберігати, але й «видавати» – видавати «з розбором», з відчуванням, здавалось би, найнепомітніших відтінків слова…  Нарешті, поетичне слово й поетична творчість – незамінний психологічний засіб формування і розвитку емоційної пам’яті…

Василь Сухомлинський

У Державному Стандарті початкової освіти  зазначено, що метою вивчення української мови та літератури є формування комунікативної читацької компетентності, збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток моленнєво-творчих здібностей. Здобувач освіти критично оцінює інформацію в текстах різних видів, висловлює думки, почуття  та ставлення до прочитаного, дотримується норм літературної мови.  Читацькі емоції – це чуттєвий відгук читача, його переживання, які виникають у процесі сприймання літературного твору. Уміння емоційно відгукуватися на художні образи і картини є важливим читацьким умінням, без якого неможливе повноцінне сприймання та інтерпретація художнього тексту. Крім цього, відчувати, розрізняти емоції і почуття персонажів, реагувати на їхню поведінку дає можливість читачеві в уяві приєднатися до героїв твору, пережити ті ж емоції і почуття.

З метою розвитку емоційно-почуттєвої сфери учнів вчителеві доцільно, по-перше, раціонально використовувати «емоційний» потенціал навчального матеріалу, який подано у чинних підручниках з літературного читання (насамперед це робота над художнім твором, у процесі якої варто вчити учнів аналізувати власну почуттєву сферу, емоції героїв та автора твору); по-друге, матеріал підручника необхідно доповнювати додатковими завданнями, які сприятимуть розвиткові у молодших школярів емоцій і почуттів.  Як свідчать наші спостереження, молодші школярі (особливо учні 1-2 класів) часто не знаходять потрібних слів, щоб висловити свої почуття і ставлення. З огляду на це необхідно збагачувати словник учнів словами, які виражають різні емоції і почуття.

Ознайомити дітей з емоцією «радість», формувати поняття настрій, радість, причини виникнення емоції радості, вчити передавати емоцію радості та розпізнавати її за інтонацією можна за творами:

 •  Василь Шаройко «Моя сестра»,

• Микола Сингаївський «Садівник»,

• Андрій М’ястківський «Січень»,

• Лана Виноградова «Про друзів».

Формувати уявлення дітей про емоцію суму,  акцентувати увагу на тому, що за допомогою слова можна змінити настрій іншої людини, вчити передавати емоцію суму та розпізнавати її за інтонацією допомагають твори:

• Андрій М’ястківський «Хлипа липень»,

• Олена Пчілка «Як швидко літо проминуло»,

• Юрко Бедрик «Сумна скоромовка»,

• Платон Воронько «Перший сніг».

    Ознайомити дітей з емоцією страху,  зі способами позбавлення страху у творі Ганни Чубач «Черепаха Аха - аха».

Розширити знання дітей про емоцію здивування,  поповнювати активний словник словами для опису емоційного стану за твором Платона Воронька «Великий хвіст».

Уявлення дітей про емоцію «спокій» можна формувати на творах:

• Платон Воронько «Іде вечір на коні», «Ходить сон коло хати», «В лісі є зелена хата».

Ознайомити дітей із новими емоціями провини та сорому, учити співвідносити вчинок і емоцію на творі Олеся Донченко «Лялечки».

  Отже, сила віршованого слова, його психологічний вплив розкривають
широкі можливості для виховання маленьких читачів. Варто пам’ятати, що для школярів передусім важливою є не сума знань з літератури, а розвинуті в процесі її вивчення вміння уявляти, співпереживати, розмірковувати та здатність  застосовувати ці вміння повсякденно впродовж усього життя. Для цього вчитель, насамперед, сам повинен проаналізувати художній твір, тобто визначити:
●  тему;

● ідею;

● художні засоби;

● художні образи;

● особливості розгортання сюжету;

● композицію.

 Потім потрібно вибрати прийоми роботи, якими під час аналізу цього твору з дітьми розкрити всі його особливості. 

Один із таких прийомів  у НУШ – це стратегія передбачення. Передбачати – робити правильний висновок про напрямок розвитку чого-небудь, якоїсь події. Один з видів передбачень - за назвою тексту. Проаналізуємо за ним твір Миколи Сингаївського «Садівник».

• Прочитайте назву віршованого тексту.
• Хто такий садівник?
• Чи бували у вашому житті випадки, коли ви допомагали дорослим садити дерева?
• Що ви відчували?
• Як ви думаєте, про що цей вірш? Які події будуть описані?

1. Первинне сприйняття тексту.

• Послухайте вірш.
• Чи підтвердилися ваші сподівання щодо подій у вірші?
• Які почуття виникли у вас, коли ви слухали цей твір?
• Що викликало у вас радість?

2. Читання вірша вголос дітьми та його аналіз.

-   Назвіть героїв вірша Миколи Сингаївського «Садівник».

• Подумайте, яке почуття треба передати під час читання вірша?
• Що ви схвалюєте у поведінці хлопчика?
• Як би ви вчинили на його місці?

3. Вибіркове читання.

• Прочитайте речення, у якому передається почуття радості.
• Прочитайте речення, в якому передається захоплення автора картинами осінньої природи.

Ще один із прийомів роботи  над текстом – це стратегія передбачення в парах за ключовими словами. Ключовими можуть бути слова, пов’язані:

•  з героями твору,

• місцем події,

• сюжетом,

• головною думкою.

У першому класі – 3- 4 ключових слова, у другому – 5 слів, у третьому – четвертому класах – 6 – 7 слів.  Проаналізуємо твір Андрія М’ястківського «Хлипа липень» за ключовими словами, пов’язаними з головною думкою твору.

Алгоритм роботи за стратегією:

Крок 1. Вчитель оголошує назву твору.

• Діти, сьогодні читатимемо твір Андрія М’ястківського «Хлипа липень».
• Чи знайомі ви з цим твором?

Крок 2. Вчитель пропонує дітям записати ключові слова з тексту, які він продиктує.

• Запишіть слова: плачеш, облітає, губить, розсипав.

Крок 3. Самостійна робота у парі.

• Діти, за 5 хвилин, працюючи у парі, обговоріть та запишіть про що цей віршований текст.  

Крок 4. Перевірка самостійної роботи у парі  (Декілька пар читають свої передбачення).

• А зараз послухайте твір Андрія М’ястківського «Хлипа липень».
• Яким настроєм пройнятий вірш?
• Які слова посилюють цей настрій?
• Коли ви найбільше переживали?

Крок 5. Читання учнями вірша (діти повертаються до своїх передбачень за ключовими словами).

• Яку подію ви передбачали, пов’язану зі словом «плачеш»?
• Чи співпало ваше передбачення  з подією у творі, яку описав автор?
• Яку подію ви передбачали, пов’язану зі словом «облітає»?
• Прочитайте, як автор про це говорить у вірші.
• Яку подію ви передбачали, пов’язану зі словом «губить»?
• Що мав  на увазі поет, коли  писав: «Губить квіти сад і ліс…»?
• Яку подію ви передбачали, пов’язану зі словом «розсипав»?
• Чи так про це говорить автор?

За системою «Багаторівневі запитання», створеної на основі оновленої версії таксономії Блума (Андерсон) на рівні «оцінювати», проаналізуємо твір Олеся Донченко «Лялечки».

• Які почуття у вас викликав цей віршований твір?
• Як ви гадаєте, що позитивного в подіях, описаних поетом у вірші?
• Що негативне?
• Чому ви так думаєте?
• Чи був герой твору справедливим, чи несправедливим  до пташок?
• На ваш погляд, у чому причина такої поведінки хлопчика?
• Щоб ви йому порадили, або про що б розказали.

  Підсумовуючи, можна зробити висновок, що цілеспрямоване формування в учнів знань про цінності, розвиток емоцій і почуттів молодших школярів у процесі опрацювання читання, уміння висловлювати своє ставлення до прочитаного (прослуханого), уміння передавати це ставлення під час читання можна забезпечити тільки в результаті добре спланованої системи роботи над формуванням емоційно-ціннісної складової читацької компетентності, основними напрямами якої є: - цілеспрямоване формування в учнів знань про цінності, усвідомлення їх значення для людських стосунків, повноцінного життя та ціннісних орієнтацій; - розвиток емоційної і почуттєвої сфери учнів; - формування умінь висловлювати елементарні оцінні судження щодо прочитаного.

 

 

 

Список використаних джерел:

1. Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» від 21 лютого2018 р. № 87.

2. Дмитренко К. А. Звичайні форми роботи – новий підхід: розвиваємо ключові компетентності: метод посібник /К. А. Дмитренко, М. В. Коновалова, О. П. Семиволос, С. В. Бекетова. -  Х. : ВГ «Основа», 2018

3.Клочек Григорій, доктор філологічних наук, професор. Стаття. Літературна освіта в Новій українській школі: стратегія і тактика реформування/  https://dyvoslovo.com.ua/wp-content/uploads/.../2-0117.pdf

4.Нова українська школа: порадник для вчителя/ Під заг. ред.

 Бібік Н. М. – К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», - 2017. – 208 с.

  5. Типові освітні програми для закл. загальної  середньої освіти: 1 – 2      класи. – К.: ТД «ОСВІТА – ЦЕНТР+», 2018.- 240 с.

6. Хрестоматія сучасної української літератури для читання в 1 – 2 класах серії «Шкільна бібліотека»/ укладач Стус Г. В. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. – 160 с.

7. Шпак М. Змістове забезпечення емоційності навчання учнів/ М. Шпак, - Почат. Шк.. – 2000, - № 5.- с. 6 - 10