Розробка позакласного заходу "Година мистецтва. Звідки беруться фарби"

Про матеріал
Позакласний захід з образотворчого мистецтва "Година мистецтва. "Звідки беруться фарби". 7 клас
Перегляд файлу

Комунальний заклад

«Чернігівський навчально – реабілітаційний центр»

Чернігівської обласної ради

 

Відкритий 

 позакласний захід

 на  тему:

«Година  мистецтва.

Звідки беруться фарби»

 

 

 

 

Вчитель образотворчого мистецтва  Сила  Л.В.

 

 

Чернігів, 2017

Тема: Година мистецтва. Звідки беруться фарби.

Мета: формувати компетенцію учнів  стосовно  основ  кольорознавства,  груп кольорів, історії виникнення фарб; розвивати аналітико - синтетичну діяльність учнів відповідно до зорової патології,  асоціативно – образне мислення,  творчу  уяву,  кольоророзрізнення,  кольоросприймання;   виховувати культуру поведінки,  естетичний смак, зацікавленість до уроків  образотворчого  мистецтва; коригувати сенсорний досвід, зорове навантаження.

Обладнання: презентація  «Година мистецтва. Звідки беруться фарби»

Хід заняття

  1. Організаційний момент    (слайд  1)
  2. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Слово вчителя:  Скільки всього існує кольорів? Виявляється всього декілька десятків, навіть, враховуючи сучасні технології, які дозволяють отримати різні фарби. Відтінків же набагато більше!  (слайд  2 – 5)

Вчені підрахували, що в живопису Франса  Хальса, великого голландського художника 17 століття, зустрічається сорок відтінків чорного кольору. А відомо, що чорний – один з найскладніших для живописця кольорів, і придумати для нього стільки відтінків дуже і дуже не просто. (слайд  6)

Бувають і такі відтінки, що їм важко дібрати назву. Наприклад відтінки коричневого кольору. Рудий, шоколадний, бежевий, кавовий, мідний, горіховий, бурий, каштановий, пісочний… (до речі, коричневий – це колір кориці, пряності, яку отримують з кори коричного дерева). (слайд  7)

В 19 ст., коли коричневий колір був одним з модних в одязі, модельєри придумали для одного з відтінків назву «колір блохи, що втратила свідомість». Ще був «колір павука, який замислює злочин» (відтінок сірого) і інші незвичні назви.

Незвичні відтінки кольорів:

Весела вдова — відтінок рожевого.

Закоханої жаби — відтінок зеленувато-сірий.

Голова негра - відтінок коричневого.

Переляканою миші — відтінок ніжно-сірий.

Жаби в непритомності — відтінок світлий сіро-зелений.

А звідки беруться фарби, з яких матеріалів вони виготовляються?

  1. Повідомлення теми і мети    (слайд 8 )
  2. Сприймання нового матеріалу  (слайд 9)

Всі фарби: акварельні, олійні, гуашеві, темперні — виготовляють на одній основі протягом тисячоліть. Основа всіх фарб — пігмент та зв’язуюча речовина (клей, олія (горіхова, льняна), рослинна смола, казеїн, ПВА).  Від того, на чому замішують фарби, і залежить вона вийде акварельною або гуашевою. А пігмент у всіх фарб один. Фарби існують так давно, що неможливо сказати, коли і ким вони були винайдені. З найдавніших часів люди розтирали сажу, перепалювали  глину, замішували на тваринному клею і творили в своє задоволення. Фарбами на основі глини і сажі розписані печери.

Олійні фарби з’явилися в Х столітті, але їх майже не використовували. В ті часи художники писали темперою – фарбою, розведеною на яєчному жовтку.

Про олійні фарби стало відомо після того, як два нідерландських художники

ХV століття, брати Ван Ейки, стали вдосконалювати ці фарби. Вони провели безліч експериментів, змішуючи сухі порошки з різними рослинними оліями.

Саме тоді і було встановлено, що краще змішувати порошки з горіховою або льняною оліями.

(слайд  10- 19)

Фарби видобувають із землі: з глини, руди, різнокольорових каменів і мінералів, а іноді – з рослин. Якщо  взяти звичайну глину, висушити її і пропекти в печі, а потім розтерти, то вийде коричневий порошок. Це і буде основою коричневої фарби, пігментом. Синій  пігмент  видобували з напівдорогоцінного каменю лазурита. Фарба з лазурита була дуже дорогою, вона цінувалася на вагу золота. Зелений пігмент дає камінь бурштин. Чорний колір дає вугілля, а вугілля для фарб отримують, перепалюючи слонову кістку або виноградні, персикові кісточки. Червону фарбу, краплак, раніше видобували з рослини марени красильної, а сьогодні - з камяновугільної смоли. Найчистішою червоною фарбою завжди вважалась кіновар – мінерал з кристалів ртуті. Давні греки вважали, що надзвичайно  червону  фарбу можна отримати тільки з суміші крові помираючого індійського слона і роздавленого ним дракона.

    Жовтий колір – з плодів рослини гарцинії , жовтогарячий – стебла рослини шафран, білийсинтетично з цинкових білил, фіолетовий – з тіла середземноморських молюсків.

 

5. Коригування набутих компетенцій.  (слайд  20)

 

                            Неймовірні факти

Прапори піратських кораблів, як правило, були саме багряно – червоними, що означало безпощадність і безжальність.

Сигнали світлофора вперше були застосовані в Лондоні ще в 1868 році. Це були червоний і зелений газові ліхтарі. А означали вони теж саме, що й зараз «Іди» і «Стій». На жаль, не витримавши тиску високих температур, вони вибухнули і лише через 50 років людство повернулося до їхнього використання.

В Індії і Китаї червоний – традиційно весільний колір, оскільки вважається, що він є запорукою успіху.

В природі червоний – попереджувальний колір. Тварини і рослини червоного кольору, як правило, небезпечні.

Червона шкіра отруйної жаби покрита смертельно небезпечними речовинами. Отрути, яку виробляє одна така жаба,  вистачило б на 100 отруйних стріл.

Краще ніколи не куштувати червоні мухомори. Навіть малесенький його шматочок може стати для людини останньою стравою в житті.

Червоні позначки на тілі  коралової змії попереджують інших хижаків про те, що отрути в неї вистачить на всіх. А ось нешкідлива молочна змійка використовує такий окрас, щоб водити за носа своїх ворогів

 

 

Неймовірні факти

В Америці дерева перевязують жовтими стрічками, в знак привітання солдатам, які повертаються з війни.

Люди, які їдуть в автомобілях жовтого кольору, рідше потрапляють в аварії, адже жовті автомобілі дуже помітні.

До 1911 року китайцям заборонялося носити одяг жовтого кольору – цей колір вважався кольором імператора.

Спеції жовтого кольору під назвою шафран виготовляють із квітів крокуса.  Щоб приготувати 1 кг шафрану, необхідно 150 000квіток крокуса.

Жовтий, як і червоний – попереджуючий колір в природі. Тварини і комахи жовтого кольору (або з жовтими і чорними смугами на тілі) зазвичай небезпечні.

Своїм забарвленням оси і бджоли попереджують хижаків про те, що вони можуть вкусити. Насправді, вкусити можуть тільки самки, але хто їх зможе розпізнати?

Попереджуючі про небезпеку знаки частіше всього теж жовто-чорного кольору, вони сигналізують про можливе отруєння чи радіоактивність.

 

Неймовірні факти

Перші сині джинси були створені в 1850 році кравцем на йменні Леві Страусс. Він пошив їх на прохання одного каліфорнійського золотошукача.

Сині кити – найбільші тварини, які коли-небудь жили на планеті Земля. Новонароджений синій кит важить 2,7 тонни – більше, ніж деякі автомобілі, а маса дорослих китів досягає 135 тонн, що приблизно дорівнює вазі 25 слонів.

Чому море синє, якщо вода, набрана в склянку, прозора? Насправді, море зовсім не синє – в ньому відображається колір неба.

Вчені довели, що люди, які перебувають в приміщенні, де переважає синій колір, відчувають холод більше ніж ті, хто знаходиться в кімнаті, де є багато червоного кольору, навіть якщо температура в цих приміщеннях зовсім однакова. 

На картинах синій колір найчастіше використовується для того, щоб зображення здавалося холодним і сумним.

Можливо, вам доводилося чути про стиль в музиці «блюз» (blue в перекладі з англійської –  синій). Це назва сумних народних пісень, які колись співали африканські раби в Америці.

 

                                                 Неймовірні факти

Природній рудий колір волосся зустрічається рідше, ніж будь-який інший колір.

Залиште золоту рибку в темній кімнаті на довгий час – її луска втратить колір і стане сріблястою.

 

Неймовірні факти

Смарагд – це зелений дорогоцінний камінь. Найдорожчий смарагд  коштує 1 320 488 фунтів стерлінгів.

Хамелеони можуть змінювати своє забарвлення за лічені хвилини. Це відбувається або від страху або від зміни освітлення.

Більша частина території Гренландії зовсім не зелена, як це логічно випливає з назви («green» з англійської «зелений»), а вкрита льодом. Цю назву придумали вікінги, які хотіли туди якомога більше переселенців.

Зелений – це колір природи.  Влітку більшість рослин, починаючи від трави і закінчуючи листям на деревах, – зеленого кольору, це тому,  що їхні листочки містять хімічну речовину хлорофіл. Він відіграє в житті рослин важливу роль, адже допомагає їм затримувати сонячне світло.

                 Деякі живі істоти, наприклад, гусінь і жаби, – зелені. Завдяки такому маскуванню ворога м важко розгледіти їх в траві.

                  В ісламській релігії зелений колір вважається священним. На прапорах багатьох ісламських країн є зелений колір.

                 Люди, які відносять себе до «зелених», намагаються жити так, щоб не забруднювати оточуюче середовище і не шкодити жодній живій істоті.

 

Неймовірні факти

В Древньому Римі фіолетові тоги мали право носити лише імператори чи сенатори. Порушення цього правила тягло за собою смертну кару.

Відчувши небезпеку, кальмари випускають у воду фіолетово-коричневу рідину. Заховавшись за цією «хмарою», у кальмара є можливість втекти від свого ворога.

 

5.Підсумок уроку  (слайд  21)

Слово вчителя: Якщо ви хочете сьогодні побачити, як працювали митці тисячі років тому, доведеться заглянути в майстерню темперного живопису, до іконописців.      (ЛЕВ  АНДРІЙОВИЧ  СКОП,   м. ЛЬВІВ)   Як і багато століть тому майстри іконної  справи перетирають фарби  вручну. Роздроблений у свинцевій ступці і розтертий до стану пилу малахіт дасть прозорий зелений колір, перепалені виноградні кісточки – чорний, ртутний мінерал кіновар –  червоний колір, а лазурит – синій. Палітра кольору зростала і множилася з розвитком живописного мистецтва.  (слайд  22)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
15 березня
Переглядів
234
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку