Розробка позакласного заходу «Птахи України».

Розробка позакласного заходу з біології для учнів 8 класів.

«Птахи України».

Мета: узагальнити і збагатити знання учнів про птахів України, ознайомити з легендами про птахів; розкрити залежність життя птахів від поведінки людини, формувати усне свідоме сприйняття інформації, вміння працювати в команді; розвивати смислову та образну пам'ять, словесно-логічне мислення, усне мовлення, творчі та комунікативні здібності; виховувати турботливе ставлення до птахів, любов до рідного краю.

Обладнання: мультимедійна система, презентація, роздатковий матеріал, емблеми команд, аудіо- та відеоматеріали, тематична літературна виставка, виставка малюнків про птахів.

Форма проведення: вікторина.

Хід вікторини

І. Організація команд.

Під тиху мелодію говорить ведучий.

Ведучий.

Прокинулось все й зацвіло навкруги.

Синій пролісок вибивсь з-під снігу.

 Розлилася вода, пойняла береги,

з гуком шумним проносило кригу.

 На сивім світанку,

Коли ще тумани блукають , і пізня зоря

Не умилась востаннє в річках

Із теплих країв до мого тополиного краю

На зморених крилах

Весну принесли журавлі

Їх вільне „курли” прокотилося весело полем,

Відлунилось чисто

У сонних прозорих лісах,

І стало так легко,

Так світло і юно довкола .

І скресли, мов річка,

Похмурі важкі небеса. ( Т. Нікітін)

Ведуча.

З 21 березня по старому звичаю починається місяць птахів. Птахи є невід’ємною частиною нашого життя. Вони поширені скрізь, де є на землі сприятливі умови для їхнього життя. На земній кулі їх налічується 8 тисяч 700 видів, а в нашій країні майже 770 видів птахів.

Здається, зовсім недавно ми з глибоким щемом в душі проводжали останні журавлині ключі, останню зграю гусей, останній табун качок. Сьогодні наступила пора, коли знову, вже в котрий раз, іде велике переселення птахів на батьківщину. На шляху їх чекають перешкоди й біди. Густі тумани сірою стіною встають перед крилатими мандрівниками. В сірій мряці птахи гублять дорогу, з розмаху розбиваються до гострих невидимих скель. Морські бурі ламають їм пір’я, збивають їм крила, відносять далеко від берегів. Раптові холоди сковують води – птахи помирають від холоду і голоду, тисячі їх гинуть від пожадливих хижаків – орлів, соколів, яструбів. Але ніщо не може зупинити густі потоки крилатих мандрівників. Через тумани і всі перешкоди летять вони на батьківщину, до своїх гнізд, несучи на своїх втомлених крилах весну.

Ведучий. Сьогодні ми проведемо вікторину, яка називається «Птахи України». У вікторині беруть участь 3 команди: «Ластівки», «Синиці», «Снігурі» .(Представлення команд). Оцінювати вікторину буде журі у складі… (Представлення журі).

ІІ. Привітання.

       Кожна команда представляє себе у вигляді короткого повідомлення про пташку, назву якої має команда.

Команда «Ластівки».

Ластівка – це перелітний птах. Відрізняється довгим хвостом з невеликим розрізом та вигнутими гострими крилами. Міські та сільські ластівки живуть поряд з людьми. Вони прикріплюють свої гніздечка до виступів дерев’яних стін, над вікнами, на горищах, під дахами будинків, де живуть люди. А у селі ці пташки часто оселяються у повітках та хлівах (це будівлі, де тримають свійських тварин). Берегові ластівки гніздяться у норах, які самі ж і викопують у високих берегах річок, схилах ярів, старих кар’єрів. Навесні можна побачити ластівок, що носять у дзьобиках багнюку з калюж, солому,  тоненькі гілочки. Саме з цих матеріалів вони ліплять свої маленькі ошатні гніздечка.

       Яєчка висиджує тільки мама-ластівка, а тато носить їй їсти. Про малих ластів’ят подружжя дбає разом, здобуває їм їжу. Ластівки дуже спритно ловлять комашок просто на льоту. Ластівка виводить пташенят аж двічі протягом літа. А на початку осені ластівки збираються у великі зграї. Літають у повітрі, сидять на дротах, готуються до важкого польоту у вирій, аж до далекої Африки.

Команда «Синиці».

Жовте черевце, жовті груди, чорна шапочка та білі щічки - це і є синичка. Ця пташка не відлітає у теплі краї, а залишається у нас протягом усього року. В лісах України проживає 7 видів синиць, які схожі між собою за зовнішнім виглядом і поведінкою, але відрізняються за забарвленням і деякими рисами поведінки. В Україні поширена в усіх зонах. Синиця дуже рухлива: з ранку до вечора перелітає вона з дерева на дерево, з куща на кущ. Це вона видивляється і знищує жуків, комарів, мух, інших шкідливих комах, їх личинки і лялечки.

 У великі морози пташки гинуть не від холоду, а від нестачі їжі. З 10 великих синиць виживають лише 1-2 пташини. Тому так важливо підгодовувати синичок, влаштовувати спеціальні гойдаючі годівниці, наприклад із під молочних пакетів чи з під соків. А чому гойдаючі?  Тому, що інші птахи на такі годівниці не сідають і весь корм достається тільки синичкам.

Усі синички люблять зависати на дереві головою вниз і розкльовувати їжу, притискаючи її лапкою до гілки. Особливо цікаво спостерігати, як акробатка їсть підвішене сало...Зимою прилітає до годівниць, де охоче споживає різне насіння, клює м’ясо, сало, масло.

Команда «Снігурі».

Взимку, як тільки випадає перший сніг, з’являються красиві птахи, з яскраво – червоними грудками. Це снігурі.

Ім’я своє снігур дістав від слова „сніг”. Адже ці  пташки, за народним повір’ям – перші вісники зими і снігу.

Снігур – звичайний осілий птах Карпат і зимуючий птах на всій території України. Дивно якось виходить: снігурі прилітають до нас на зимівлю, в той час як багато птахів, навпаки, відлітають в теплі краї. Виявляється, наші краї для снігурів уже теплі краї: літом вони майже всі відлітають на далеку Північ, де зима дуже холодна. Там снігурі звивають гнізда і виводять пташенят. А восени всім сімейством вони прилітають до нас. Оселяються в хвойних лісах, але взимку нерідко зустрічаються в зелених зонах і садах населених пунктів.

       Тримаються невеликими зграйками (7-10 птахів у кожній). Живляться різними ягодами, бруньками, насінням деревних і чагарникових рослин.

Снігурі – птахи не тільки красиві, а й солідні: ніколи не поспішають, не метушаться. І до того ж рицарі: самці, які б не були голодні, завжди поступляться кращими  гронами  горобини самиці.

         Перелітаючи з дерева на дерево і наспівуючи свої приємні пісні,  снігурі дуже оживляють зимові ліси, сади, парки. Як тільки зграйка снігурів перелітає на нове місце і сідає на верхів’я дерев чи кущі, вони одразу починають перегукуватись – аби легше було зібратися докупи. З наближенням темряви вся зграйка відлітає куди-небудь на дерева чи кущі де і ночують, сховавшись в густих гілках.

         Зимою снігурі, як і синиці прилітають до людського житла. Спокійно обробивши одне дерево, снігурі перелітають на сусіднє. І роблять це по команді вожака, якого птахи неухильно слухаються.

 

ІІІ. Бліц-опитування.

Завдання: дати відповідь на запитання (4 запитання кожній команді). Відповіді учнів супроводжуються ілюстраціями.

Для команди «Ластівки»:

1. Найбільший птах України. (Лебідь).
2. У якого птаха найбільше гніздо? (В орла).
3. Який птах може спати під час польоту? (Лелека).
4. Які птахи влаштовують по кілька гнізд на одному дереві? (Граки)

Для команди «Синиці»:

1. Найменша в світі пташка ...  (Колібрі).
2. Чому ластівки перед дощем літають низько над землею? (Перед дощем комахи не можуть піднятися високо).
3. Які птахи не бояться морозів? (Гуси і качки).
4. Птахи, що виношують яйця на лапах. (Пінгвіни).

Для команди «Снігурі»:

1. Найменший птах України. (Корольок червоноголовий)
2. Які птахи виводять пташенят взимку? (Шишкарі)
3. Птах, який любить поласувати салом. (Синичка).
4. Який птах опирається на хвіст, коли сидить на дереві? (Дятел).

ІV. Перелітні, зимуючі та кочуючі птахи.

Кожна команда отримує конверт із завданням.

Для команди «Ластівки»:

Завдання:

1. Назвати, які птахи належать до перелітних. (Перелітні - це птахи, які відлітають на зиму у вирій: ластівка, лелека чорний, журавель сірий, шпак рожевий, жайворонок, соловей .)
2. Вибрати серед малюнків зображення перелітних птахів.

Для команди «Синиці»:

Завдання:

1. Назвати, які птахи належать до зимуючих (або осілих). (Зимуючі або осілі – це птахи, які ніколи не відлітають у вирій: синиця, сова довгохвоста, голуб, горобець, ворона, дятел).
2. Вибрати серед малюнків зображення зимуючих птахів.

Для команди «Снігурі»:

Завдання:

1. Назвати, які птахи належать до кочуючих. (Кочуючі або зимові гості – це птахи, які прилітають до нас у пошуках їжі: орел могильник, снігур,омелюх, чиж .)
2. Вибрати серед малюнків зображення кочуючих птахів.

V. «Загадки про птахів».(Гра з глядачами)

Відгадайте, діти, хто

Має носик-долото?

Ним комах з кори виймає,

Про здоров’я лісу дбає. (Дятел)

В синім небі голосочок

Наче крихітний дзвіночок. (Жайворонок)

Спить чи купається,

Все не роззувається:

День і ніч він ходить

В червоних чоботях. (Гусак)

Довгоногий, довгошиїй,

Довгодзьобий, тілом сірий,

А потилиця – гола,

По болоту він ходить. (Журавель)

Відгадайте, що за птичка –

Темненька та невеличка?

Біленька з живота

Хвіст розходиться в два хвоста. (Ластівка)

 

Шубка з сірого пушку,

Скаче в жовтім кожушку,

Чорний шарфик та шапчина,

Хоч маленька ця пташина

Та корисна трудівниця, називається... (Синиця)

Маленький, сіренький,

По гаях літає, уночі співає. (Соловей)

VІ. Конкурс капітанів «Відгадай птаха за описом».

Завдання: впізнати птаха за описом.

Для команди «Ластівки»:

• Свитка на ньому сіренька, благенька. Вітер подме, то й спинка засвітиться. Але нічого! Як захурделить, то знайде собі раду, кудись та й сховається. А поки що по двору стрибає, крихти збирає, то й тепліше стане. (Горобець)
• Я живу в лісах. Своїм прямим долотоподібним дзьобом добуваю з-під кори дерев шкідників та їх личинки, які поїдаю у великій кількості. Я триста разів на день приношу своїм діткам гусениць і дорослих комах. За зимовий день я знищую до 150 короїдів. (Дятел)

 Для команди «Синиці»:

• У садочку понад тином я зробив йому хатину. Він навколо озирнувся, заспівав і оселився. (Шпак)
• Що воно за дивна птиця: світла денного боїться, дзьоб крючком, великі очі, і не спиться їй до ночі? (Сова)

Для команди «Снігурі»:

• Швидко скрізь цей птах літає, безліч мошок поїдає, за вікном гніздо будує, тільки в нас він не зимує. (Ластівка)
•  Я також корисна пташка. Ви всі лякаєтеся волохатих гусениць, а я за годину знищую їх до сотні .Я невелика, але й не мала Я дуже пристосована до життя. Ніколи не будую гнізда, а навіщо, якщо є безліч гарненьких і великих гнізд навколо ,  і таких птахів , які охоче вигодують моє пташеня ?!  (Зозуля)

VІІ.  «Чий спів?».Чи можете ви уявити своє життя без співу птахів? А ліс без пташиного хору, без барабанного дробу дятла і скрекотання непосидючої сороки…. У такому мовчазному лісі було б страшно і сумно….

Завдання: назвати птаха, спів якого прозвучав.

VІІІ.  «Домашнє завдання».

Ведучий. Червона книга України – це основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходять під загрозою зникнення, видів тварин та рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення та раціональне використання. До Червоної книги заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України і знаходяться під загрозою зникнення. Занесені до Червоної книги види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.

До Червоної книги України занесені 65 рідкісних і зникаючих видів птахів. Серед них: чорний лелека, сірий і степовий журавель, жовта чапля, чорний гриф, беркут, орел степовий, орлан-білохвіст, скопа, пугач, сич, лебідь малий та інші.

В Червону книгу ми занесли

Світ неповторний та чудесний,

Що поступово вимирає,

Давно рятунку в нас благає.

Завдання : розповісти легенду про птаха, який занесений в Червону книгу України.

Лелека чорний.

        В Україні зустрічають два види лелек. Усім нам більше відомий лелека білий – птах, якого здавна шанує український народ. Щодо чорного лелеки, на відміну від білого ставлення до нього було не завжди доброзичливим. Чорний птах сприймався жителями як недобрий знак, його відносили до «темної нечистої сили». Зважаючи на це, селяни намагалися всіма можливими засобами вигнати небажаного гостя зі своїх дахів. Тому цей птах до сьогодні уникає людей.

У Карпатах існує така легенда: ... Раніше жив на світі тільки білий лелека. Жив собі на хаті в доброго чоловіка. А в сусіда не селилися птахи і не було щастя вхаті. Позаздрив сусіда на те благополуччя і вирішив спалити хату. Коли загорілася хата, білий птах із пташенятами кинулися гасити пожежу і кликати людей на допомогу. Пожежу встигли загасити. Хата і гніздо залишилися цілими. Коли зійшлися люди, то птах і накинувся на підпалювача-сусіда. Заздрісник казав, що хату запалив лелека, а птах навпаки вказував на кривдника. Так і народилася на світ легенда про те, що лелеки можуть хати палити. Гірко стало на душі в святого білого птаха... Після цього почорнілий обпалений птах оселився в глухому лісі самітником. А опалене чорне оперення від пожежі лишилося назавжди, як і обережне недовірливе ставлення до людини. Птах боїться, що хтось із людей можливо повірив у те, що саме він підпалив хату і хоче йому помститься…». В Українських Карпатах є біля 200 пар цього виду. Він гніздиться у відлюдних місцях, у старих змішаних і листяних лісах поблизу рік, озер і боліт. Гніздо будує на високому на дереві із товстих гілок. Якщо чорного лелеку не турбувати, то він використовує своє гніздо багато років. Чорні лелеки, як і білі, відлітають взимку до Африки.

 

Сова довгохвоста.

     Осілий птах Карпат і Прикарпатського регіону. Загальна кількість в Україні становить близько 1000 осіб.Ставлення до сов особливе. Й інтерес, і повага — але і якийсь страх. Ніби і птахи: істоти, загалом, не є небезпечні. Але ось очі величезні, круглі... А їхні нічні крики — це взагалі жах! Звісно, все це емоції й не більше. Сови — це лише птахи. Щоправда, ці птахи чудово пристосовані до свого способу життя. А спосіб життя в них доволі своєрідний: літають вони вночі і живляться дрібними ссавцями. Переважно — мишоподібними гризунами. Тут, передусім, необхідно згадати про їхні великі очі, саме завдяки їм сови можуть бачити в майже цілковитій темряві. 

Сова в українській народній поезії  - найзловісніший птах. Вона – символ усього темного, похмурого. За українськими народними віруваннями, сови пішли з кішок, тому в них котячі голови, і крик їхній нагадує крик кішки. Поява сови поблизу села завжди наводила тугу на людей. Крик сови на хаті віщує пожежу або смерть. Існують інші прикмети в народі щодо сови: коли сова "сміється" - це віщує заміжжя, а коли кричить —народження дитини.

Журавель сірий.

       Перелітний, зрідка зимуючий птах. На території України гніздиться на Поліссі. Чисельність становить до 850 пар. Журавель названий «Божою птицею» або «Птахом сонця». Журавлині відльоти у вирій особливі. І не лише формою польоту - відомим журавлиним ключем або клином, а й самим змістом та метою осінніх та весняних перельотів. Відлітають журавлі у вирій останніми, символізуючи про настання осінніх та зимніх холодів, а повертаючись з вирію, вони першими сповіщають про прихід весні. Також журавель є символом довголіття і журби за рідним краєм. Існує легенда, що «кожну ніч журавлі збираються навколо свого царя. Певних журавлів обирають в якості вартових, і вони всю ніч повинні пильнувати, всіма силами відганяючи від себе сон. Тому кожен журавель-страж стоїть на одній нозі, піднявши іншу. У піднятій лапі він тримає камінь. Засне журавель, і камінь випаде з його лапи і, впавши на лапу, наякій він стоїть, розбудить його.

ІХ. Конкурс «Годівничка».

Ведуча:

    Птахи не тільки прикрашають наше життя. Птахи – наші помічники, захисники лісів, садів, городів, полів від шкідників. Кожна людина повинна охороняти птахів. Чи можна уявити весну без першої пісні шпаків, без дзвінкої пісні жайворонка, або весняний ліс без кування зозулі? А взимку – хіба метушливі синички нам не підносять настрій? Білу пелену зими прикрашають у лісі червоногруді снігурі. До голубів ми звикли змалечку і не уявляємо, що їх може не бути біля наших осель. Адже їх можна легко приручити і вони будуть нам вдячні. Як допомогти птахам взимку? Звичайно, змайструвати годівнички та постійно підгодовувати пташок. Найважче птахам доводиться взимку, коли падає білий лапатий сніг і віють холодні вітри. Ви вже знаєте, що деякі птахи відлітають у теплі краї, а інші, найсміливіші, залишаються зимувати.

Завдання: наповнити годівничку їжею для пташок (несмажене насіння соняшнику, сало, крихти хліба, ягоди, бруньки дерев, насіння бур’янів, пшоно).

Х. Підведення підсумків. Нагородження.

Ведучий:

    Люди здавна звикли до сусідства птахів, звикли чути і бачити їх біля себе. З птахами пов’язано багато прикмет, приказок: щастя – вільна пташка , де схотіла, там і сіла. І дуже прикро , що останнім часом звучить фактор тривоги... господарська діяльність людини. Він – причина зникнення журавлів, лебедів, глухарів в окремих куточках природи. Птахи знаходять місця , де їх поки що не лякають. Але чи залишаться такі місця в майбутньому? Технічний прогрес не стоїть на місці.   Діти , бережіть птахів – наших пернатих друзів!

Ведуча:

Зупиніться – останній є шанс!

Огляніться – благаю я вас...

Все задумано мудро в природі –

Жити всьому у мирі й злагоді.