Урок "Слухова сенсорна система. Вухо. Гігієна слуху. "

Слухова сенсорна система. Вухо. Гігієна слуху.

Цілі уроку: формувати загальне уявлення про будову і функції слухової сенсорної системи людини; розвивати вміння порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки про зв’язок будови слухової сенсорної системи та її функції; виховувати допитливість, спостережливість, активність, виховувати потребу у здоровому способі життя, розуміння необхідності гігієни слуху.

Обладнання: мультимедійний комплекс, підручник, презентація до уроку, таблиця «Будова вуха», розбірна модель вуха, механічний годинник, сантиметрова лінійка.

Основні поняття і терміни: слух, звук, частота звуку, висота звуку, сила звуку, сприйняття звуків, звукові хвилі, звукові коливання, будова вуха, слухова сенсорна система, гігієна слуху.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, пояснення, бесіда, розповідь з елементами бесіди),  наочні (демонстрування  таблиць, схем, ілюстрацій, дослідів); репродуктивні (бесіда) та пошукові (створення та розв’язування проблемних ситуацій); інтерактивні методичні прийоми.

Міжредметні зв’язки: фізика, основи здоров’я, музичне мистецтво.

Тип уроку: комбінований

 Хід уроку

І. Організаційний момент                                                              

Не для школи, а для життя ми вчимося.

Сенека

ІІ. Перевірка виконання учнями домашнього завдання

Вправа «Знайди пару» (https://learningapps.org/watch?v=pdwptxdrj22)

Вправа «Ключове слово»

1. Зміна форми рогівки дає змогу бачити предмети, розміщені на різній відстані від ока

П)  так          С) ні

2. Акомодація - пристосування ока до чіткого бачення предметів, що розміщені на різній відстані від нього. 

В) так    К) ні

3. Палички забезпечують денне, колірне бачення

И)так    І)ні

4. Зображення об’єктів фокусується на сітківці

Т) так   А) ні

5. У кришталику немає кровоносних судин

Л)так    Т) ні

6. При розгляданні близько розташованих об’єктів кришталик стає більш опуклої форми

О) так     К) ні

Ключове слово: світло

Вправа «Розподіли на групи» (https://learningapps.org/watch?v=pwgxhe8wc22)

А) надмірна заломлююча сила ока

Б) недостатня заломлююча сила ока

В) чітке бачення близьких об’єктів, нечітке – далеких

Г) чітке бачення далеких об’єктів,  нечітке – близьких

Д) одна з причин – вкорочена форма очного яблука

Е) одна з  причин – видовжена форма очного яблука

Є) причиною набутого порушення часто є надмірне напруження війкових м’язів

Ж) розвивається у людей після 45 років внаслідок зниження еластичності кришталика

З)для корекції зору використовують збиральні лінзи

І) для корекції зору використовують розсіювальні лінзи  

Прийом Кроссенс»

Розгадайте кроссенс та складіть за ним розповідь.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вправа  «Розгадай ребус»

Прийом «Здивуй»

• Довжина слухового проходу – 2,5 см.
• Довжина стремінця – приблизно 2,5 – 3 мм.
• Барабанна перетинка завдовжки, як половина нігтя мізинця.
• Під час передачі від барабанної перетинки до внутрішнього вуха тиск звукової хвилі збільшується у 20 разів, щоб активувати клітини з віями, розташовані в завитці.

ІV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

V. Вивчення нового матеріалу

Рольова гра «Наукова конференція»

Вчитель. Доброго дня всім присутнім. Сьогодні ми розглядаємо питання слухової сенсорної системи. Слухова сенсорна система – одна з найважливіших дистантних систем людини. Звуки, які аналізуються слуховою сенсорною системою, є джерелом інформації та викликають у людини певні емоції. Зі слухом пов’язана здатність до мовлення. Отже, проблеми, що ми сьогодні розглядаємо, є надзвичайно важливими. До нас завітали провідні українські науковці і практики з  отоларингології, анатомії, гігієни, валеології, психології. Давайте познайомимося з планом роботи конференції. Наша зустріч пройде у форматі діалогу, після виступів доповідачів у всіх присутніх є можливість поставити питання.

Виступ учня-анатома

Слуховий аналізатор складається з трьох частин: 1) рецепторного апарата, що міститься у внутрішньому вусі; 2) провідних шляхів, представлених восьмою парою черепномозкових (слухових) нервів; 3) центра слуху у скроневій частці кори великих півкуль (учень демонструє модель вуха).

Слухові рецептори (фонорецептори) містяться в завитці внутрішнього вуха, яка розташована в піраміді скроневої кістки. Звукові коливання, перш ніж дійти до слухових рецепторів, проходять через цілу систему звукопровідних та звукопідсилювальних частин.

Вухо - це орган слуху, який складається з 3-х частин: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха.

Зовнішнє вухо складається із вушної раковини і зовнішнього слухового проходу. Зовнішнє вухо призначене для вловлювання звуків. Вушна раковина утворена еластичним хрящем, зовні вкрита шкірою. Внизу доповнена складкою — мочкою, яка заповнена жировою тканиною.

Зовнішній слуховий прохід (2,5 см), де відбувається посилення звукових коливань у 2-2,5 рази, висланий тонкою шкірою з тонким волоссям і видозміненими потовими залозами, які виробляють вушну сірку, що складається з жирових клітин і містить пігмент. Волоски і вушна сірка виконують захисну роль.

Середнє вухо складається з барабанної перетинки, барабанної порожнини і слухової труби. На межі між зовнішнім і середнім вухом розташована барабанна перетинка, яка зовні вкрита епітелієм, а зсередини слуховою оболонкою. Звукові коливання, що підходять до барабанної перетинки, змушують її коливатися з тією ж самою частотою. З внутрішнього боку перетинки знаходиться барабанна порожнина, всередині якої розташовані слухові кісточки, з’єднані між собою — молоточок, коваделко і стремінце. Через системи слухових кісточок коливання барабанної перетинки передаються у внутрішнє вухо. Слухові кісточки розміщені так, що утворюють важелі, які зменшують розмах звукових коливань і збільшують їх силу.

Барабанна порожнина з’єднана з носоглоткою за допомогою євстахієвої труби, яка підтримує однаковий тиск ззовні і зсередини на барабанну перетинку.

На межі середнього і внутрішнього вуха є перетинка, яка містить овальне вікно. Стремінце прилягає до овального вікна внутрішнього вуха.

Внутрішнє вухо міститься у порожнині піраміди скроневої кістки і являє собою кістковий лабіринт, всередині якого є перетинчастий лабіринт із сполучної тканини. Між кістковим і перетинчастим лабіринтом міститься рідина — перилімфа, а всередині перетинчастого лабіринту — ендолімфа. У стінці, яка відділяє середнє вухо від внутрішнього, крім овального вікна, є ще кругле вікно, яке робить можливим коливання рідини.

Кістковий лабіринт складається з трьох частин: в центрі — переддвер’я, спереду від нього завитка, а ззаду — півколові канали. Всередині середнього каналу завитки, в завитковому ході містяться звукосприймальний апарат — спіральний, або кортіїв орган. Він має основну пластинку, яка складається приблизно з 24 тис. фіброзних волоконець. На основній пластинці вздовж неї в 5 рядів розташовані опорні і волоскові чутливі клітини, які є власне слуховими рецепторами.

Питання до учня

• З яким приладом можна порівняти будову і функції вуха?
• Тріск, коли розламують сухар, майже не чути. Але коли ми відкушуємо сухар, тріск перетворюється для нас на справжній гуркіт. Чим це пояснити?

Виступ учня-фізіолога

Для слухового аналізатора звук є адекватним подразником. Всі вібрації повітря, води та іншого пружного середовища поділяються на періодичні (тони) і неперіодичні (шуми). Тони бувають високі і низькі. Основною характеристикою кожного звукового тону є довжина звукової хвилі, якій відповідає певна кількість коливань за сек.

Людське вухо сприймає звукові коливання у межах 16-20 000 Гц, сила яких виражається у децибелах (дБ). Звукові коливання частотою понад 20 кГц людина не чує. Це — ультразвуки.

Звукові хвилі — це поздовжні коливання середовища. Сила звуку залежить від розмаху (амплітуди) коливань повітряних частинок. Найбільшу збудливість вухо має до звуків з частотою коливань від 1000 до 4000 Гц. Нижче і вище цього показника збудливість вуха знижується.

В 1863 році Гельмгольц запропонував резонансну теорію слуху. Повітряні звукові хвилі, потрапляючи у зовнішній слуховий хід, зумовлюють коливання барабанної перетинки, далі коливання передаються через середнє вухо. Система слухових кісточок, діючи як важіль, посилює звукові коливання і передає їх рідині, що міститься між кістковим і перетинчастим лабіринтами завитки. Звукові хвилі можуть передаватися і через повітря, яке міститься в середньому вусі.

За резонансною теорією, коливання ендолімфи спричиняють коливання основної пластинки, волокна якої мають різну довжину, настроєні на різні тони і становлять собою набір резонаторів, що звучать в унісон різним звуковим коливанням. Найкоротші хвилі сприймаються біля основи завитки, а найдовші біля верхівки.

 Під час коливання відповідних резонуючих ділянок основної пластинки коливаються і розташовані на ній чутливі волоскові клітини. Найдрібніші волоски цих клітин торкаються під час коливання покривної пластинки і деформуються, що веде до збудження волоскових клітин і проведення імпульсів по волокнах завиткового нерва в центральну нервову систему. Оскільки повної ізоляції волокон основної мембрани немає, то одночасно починають коливатися і сусідні волокна, що відповідає обертонам. При тривалій дії сильних звуків збудливість звукового аналізатора знижується, а при тривалому перебуванні в тиші збудливість зростає. Це адаптація. Найбільша адаптація спостерігається в зоні більш високих звуків.

Питання до учня:

• Чому артилеристи під час пострілу кричать «Ура»?
• Що могло б статися з барабанною перетинкою, якби людина, не захищаючи вуха, опустилася на кілька сот метрів під воду?

Виступ учня-отоляринголога

Запалення вуха - отит (від грец. otos - вухо). Найчастіше трапляється отит середнього вуха - небезпечна хвороба, бо поруч з порожниною середнього вуха -головний мозок та його оболонки. Отит найчастіше виникає як ускладнення грипу, гострих респіраторних захворювань; інфекція з носоглотки може перейти по євстахієвій трубі до порожнини середнього вуха. Отит перебігає як тяжке захворювання і виявляється сильними болями у вусі, високою температурою тіла, сильним головним болем, значним зниженням слуху. За згаданих ознак необхідно негайно звернутися до лікаря. Профілактика отиту: лікування гострих та хронічних хвороб носоглотки (аденоїдів, нежитю, гаймориту); якщо виник нежить, не можна сильно сякатися, щоб інфекція через євстахієву трубу не потрапила до середнього вуха. Не можна сякатися одночасно обома половинами носа, а треба робити це почергово, притискаючи крило носа до носової переділки.

Глухота - повна втрата слуху на одне або обидва вуха. Вона може бути набутою чи вродженою.

Набута глухота найчастіше є наслідком двостороннього отиту середнього вуха, який супроводжувався розривом обох барабанних перетинок, або тяжкого запалення внутрішнього вуха. Глухота може бути спричинена тяжкими дистрофічними ураженнями слухових нервів, які часто пов‘язані з професійними чинниками: шумом, вібрацією, дією пари хімічних речовин або з травмами голови (наприклад, унаслідок вибуху). Частою причиною глухоти є отосклероз - хвороба, за якої слухові кісточки (особливо стремінце) стають нерухомими. Ця хвороба була причиною глухоти у видатного композитора Людвига ван Бетховена. До глухоти може призвести безконтрольне застосування антибіотиків, які негативно діють на слуховий нерв.

Вроджена глухота пов‘язана з вродженим порушенням слуху, причинами якого можуть бути вірусні хвороби матері під час вагітності (червоничка, кір, грип), безконтрольне вживання нею деяких ліків, особливо антибіотиків, вживання алкоголю, наркотиків, куріння. Народжена глухою дитина, ніколи не чуючи мови, стає глухонімою.

Таке порушення слуху, як туговухість, — розлад сприйняття і розуміння звуків. Патологія ускладнює спілкування між людьми, так як співрозмовник не може сприймати звуки, слова, звернені до нього. Туговухість має кілька ступенів тяжкості, починаючи від невеликого зниження слуху і закінчуючи повною глухотою. Ступінь розладів визначається шляхом оцінки гучності звуку, який може почути людина.

При глибокій глухоті хворий не здатний розрізняти навіть найгучніші звуки, які видає аудіометр. Серед факторів, що можуть призводити до захворювання, слід виділити: інфекційний процес, наприклад, ангіну, паротит, ГРВІ, запальне ураження відділів вуха, інтоксикації, прийом деяких лікарських засобів, передозування яких може викликати зниження слуху, розлад кровообігу у внутрішньому вусі, сірчані пробки, вікові зміни, часте перебування в шумному приміщенні, з гучним звуком, стійку артеріальну гіпертензію, травматичне ураження барабанної перетинки.

Симптоматично хвороба проявляється погіршенням слуху, розладом сприйняття звуків. Чим легшою є форма хвороби, тим більший спектр звуків чує людина. Крім того, захворювання проявляється: шумом у вухах; порушенням сприйняття дитячого, жіночого голосів; труднощами розпізнавання звуків під час шуму (музики, працюючого двигуна машини); необхідністю збільшувати гучність телевізора.

Питання до учня:

• Останнім часом більшість матерів годують немовлят штучно. При такому годуванні дитина лежить горизонтально. Які небезпеки для дитини це має?
• Чи може переохолодження організму стати причиною хвороб слухової сенсорної системи?

Виступ учня-дефектолога

Глухота – повна відсутність слуху або таке його зниження, за якого неможливе розбірливе сприйняття мови. Глухота може бути вродженою або отриманою наслідок захворювань внутрішнього вуха і слухового нерва, як ускладнення запалення середнього вуха або деяких інфекційних хвороб – менінгіту, грипу тощо; інколи – у результаті контузії або довготривалої дії сильного шуму та вібрацій.

Коли народжується глуха дитина, вона стає глухонімою. Глухонімота – нездатність до словесної мови, зумовлена вродженою або отриманою в ранньому дитинстві глухотою. Існує спеціальна ручна абетка (розмова руками, пальцями), її розробили в XVI ст. в Італії.

У XVІІI ст. в Парижі було відкрито першу школу для глухонімих. У нашій країні здійснюється обовязкове навчання глухонімих дітей у спеціальних дошкільних закладах і школах, де вони отримують загальну освіту і фах.

Зниження слуху негативно впливає насамперед на розвиток мовлення дітей. І недоліки мовлення залежать від ступеня зниження слуху, віку дитини, в якому воно виникає, та умов розвитку і виховання дитини.

Дитина з приглухуватістю поволі засвоює окремі слова, тому словниковий запас у неї дуже обмежений.

Якщо ж зниження слуху не різке, оволодіння мовою відбувається з меншими труднощами, і запас слів може бути достатнім. Проте недоліки мовлення виявляються у спотвореній вимові слів, у помилках в граматичній будові слів і речень.

Питання до учня

- Чи можуть порушення слуху спричини серйозні недоліки у писемному мовленні?

- Які особливості дітей з порушеннями слуху, відрізняють їх від дітей із порушеннями психологічного та інтелектуального розвитку?

Виступ учня-гігієніста

Гігієна слуху — система заходів, спрямована на охорону слуху, створення оптимальних умов для діяльності слухового аналізатора, що сприяє нормальному його розвитку і функціонуванню.

 Розрізняють специфічну і неспецифічну дію шуму на організм людини. Специфічна дія виявляється у порушеннях слуху різного ступеня, неспецифічна — у різноманітних відхиленнях у діяльності ЦНС, розладах вегетативної реактивності, ендокринних розладах, функціональному стані серцево-судинної системи і травного тракту. У осіб молодого і середнього віку при рівні шуму 90 дБ, який триває протягом години, знижується збудливість клітин кори головного мозку, погіршуються координація рухів, гострота зору, стійкість ясного бачення, подовжується латентний період зорової і слухомоторної реакції. За такої ж тривалості роботи в умовах впливу шуму, рівень якого становить 96 дБ, спостерігається ще більш різкі порушення коркової динаміки, фазові стани, позамежове гальмування, розлади вегетативної реактивності. Погіршуються показники м'язової працездатності (витривалості, стомлюваності) і показники праці. Праця в умовах впливу шуму, рівень якого — 120 дБ, може викликати порушення у вигляді астенічних неврастенічних проявів. З'являються роздратованість, головні болі, безсоння, розлади ендокринної системи. Відбуваються зміни в серцево-судинній системі: порушується тонус судин і ритм серцевих скорочень, зростає або знижується артеріальний тиск.

На дорослих і особливо дітей надзвичайно негативний вплив (неспецифічний і специфічний) чинить шум у приміщеннях, де включені на повну гучність радіоприймачі, телевізори, магнітофони тощо.

Сильно впливає шум на дітей і підлітків. Зміна функціонального стану слухового та інших аналізаторів спостерігається у дітей під впливом "шкільного" шуму, рівень інтенсивності якого в основних приміщеннях школи коливається від 40 до 110 дБ. У класі рівень інтенсивності шуму в середньому становить 50-80 дБ, під час перерв може сягати 95 дБ.

Шум, який не перевищує 40 дБ, не викликає негативних змін в функціональному стані нервової системи. Зміни стають помітними при впливі шуму, рівень якого становить 50-60 дБ. Згідно з даними досліджень, розв'язання математичних задач потребує при шумові гучністю 50 дБ на 15-55 %, 60 дБ — на 81-100 % більше часу, ніж до дії шуму. Послаблення уваги школярів в умовах впливу шуму вказаної гучності сягало 16%.

Питання до учня:

- Які заходи допоможуть знизити рівні "шкільного" шуму і його несприятливий вплив на здоров'я учнів?

- Чому люди, які слухають дуже гучну музику, з часом не дочувають?

Виступ учня – фізіолога 

Завитковий орган функціонує від дня народження. У новонароджених спостерігається відносна глухота, яка пов’язана з особливостями будови їхнього вуха. У дітей до одного року зовнішній слуховий хід складається з хрящової тканини, і тільки у наступні роки основа зовнішнього слухового ходу костеніє. Барабанна перетинка товща, ніж у дорослого, і розташована майже горизонтально.  Порожнина середнього вуха у новонароджених заповнена амніотичною рідиною, що утруднює коливання слухових кісточок. Поступово ця рідина розсмоктується, і замість неї із носоглотки через євстахієву трубу проникає повітря. Слухова труба у дітей ширша і коротша, ніж у дорослих, що створює особливі умови для попадання мікробів, слизу і рідини під час зригування, блювання, нежиті в порожнину середнього вуха, чим і спричиняє запалення (отит).

Цілком виразним слух у дітей стає на кінець 2-го початок 3-го місяця. На другому місяці життя дитина диференціює якісно різні звуки, в 3 – 4 місяці розрізняє висоту звуку в межах від 1 до 4 октав, в 4 – 5 місяців звуки стають умовно-рефлекторними подразниками. До 1 – 2 років діти диференціюють майже всі звуки.

У дорослої людини поріг чутливості дорівнює 10 – 12 дБ, у дітей 6 – 9 років 17 – 24 дБ, у 10 – 12 років — 14 – 19 дБ. Найбільша гострота слуху досягається з настанням середнього і старшого шкільного віку. Низькі тони діти сприймають краще, ніж високі.

Питання до учня:

-  Ще в кінці 30-х років минулого століття американські дослідники А. Саксен і Н. Фіанд встановили причини зниження слуху з віком. З чим повязані ці зміни?

Виступ учня-валеолога

Порівняйте дані і зробіть для себе висновки:

Шелестіння листя - 10-15 дБ;  Цокання годинника - 30 дБ;

Шум води з-під крана - 40-45 дБ;  Шум друкарської машинки - 50 дБ

Шум  телевізора - 80-95 дБ;     Шум літака - 105 дБ

Шум вертольота - 110 дБ; Гра рок-групи  -118-120 дБ

Отже, зовсім небайдуже, які звуки ми чуємо. До речі, науковці вважають, що спеціально підібрана музика позитивно впливає на відновлення сил, заспокоює, знімає дратівливість.

Спробуйте заспокоїтися, прослухавши «Адажіо» Т.Альбіноні або «Місячне сяйво» К.Дебюссі. Якщо вам тривожно- допоможе мазурка Ф.Шопена, а в разі роздратованості зверніться до «Кантати №2» Й.-С.Баха. Швидко зніме втому музика Моцарта, Брамса.

  Струнні інструменти , такі як скрипка, гітара, арфа сприятливо впливають на роботу серця і судин. А ось на емоційному рівні звуки цих інструментів можуть впливати гнітюче. Звуки духових інструментів позитивно впливають на роботу легень і бронхів. На емоційному рівні духова музика може додати енергію або навпаки, розслабити. Все залежить від ритму і тональності звучання. Наприклад, саксофон і флейта можуть заспокоїти і гармонізувати внутрішній стан. А труба, валторна або фагот, навпаки, викличуть занепокоєння і закличуть людину до дії .

Ударні інструменти допоможуть привести в норму роботу серця , а також посприяють у лікуванні захворювань печінки і кровоносної системи. Звуки барабана впливають і на настрій людини. Звуки фортепіано впливають на людину заспокійливо. Вони надають внутрішню впевненість, гармонію і безтурботність. Фортепіано позитивно впливає на здоров'я. Мелодія цього інструменту лікує захворювання щитовидної залози , а також нормалізує роботу нирок і сечостатевої системи.

Африканські мотиви в музиці (джаз, реггі, блюз) піднімають настрій, дарують відчуття легкості і безтурботності. Поп-музика дає енергію руху і дарує відчуття внутрішнього благополуччя. Музика в стилях панк, реп і хіп-хоп діє збудливо і спонукає до активності. Етнічна музика (фолк) допомагає зняти стрес, відновлює енергію, сприяє омолодженню і нормалізації всіх процесів.

Питання до учня:

•    Поясніть указ князя, який був виданий у древній Русі, коли застосовували тілесні тортури: «…а за всяку провину у вухо не бити. Хто просто з відчаю так б’є, багато притч від цього буває: і глухота, і головний біль».
•    Який вплив на людину має рок-музика?

VI. Узагальнення і систематизація знань

Проведення лабораторного дослідження «Визначення порогу слухової чутливості».

Прийом «Кросворд» https://learningapps.org/watch?v=po7efs44322

1. Слухова кісточка, що сприймає коливання барабанної перетинки (молоточок).
2. Рецепторні клітини внутрішнього вуха (волоскові).
3. Закритий перетинкою отвір (вікно), що сполучає середнє вухо з присінком внутрішнього вуха (овальне).
4. Частина внутрішнього вуха, спірально закручений в 2,5 оберти канал (завитка).
5. Орган слуху, що виконує функцію сприйняття звукових хвиль (вухо).
6. Жовто-коричневий секрет, що виробляється сірчаними залозами зовнішнього слухового проходу (сірка).
7. Пружні хвилі, дія яких створює у людини слухові відчуття (звук).
8. Порожнина середнього вуха, що заповнена повітрям (барабанна).

Гра «Найрозумніший» (https://learningapps.org/watch?v=pqn7o7mn522)

1. Слухові кісточки містяться у :

А) у зовнішньому вусі   Б) у внутрішньому вусі В) у середньому вусі

2.  До слухових кісточок належить:

А) молоточок, коваделко, стремінце;    Б) сокирка, коваделко, стремінце

В) молоточок, гвинт, стремінце;  Г) молоточок, сокирка, гвинт.

3. Слухова зона знаходиться у частці кори великих півкуль

А) скроневій  Б) потиличній  В) лобовій   Г) тім'яній.

4. Отит – це

А) запалення середнього вуха   Б) запалення слухового нерва  В) скупчення сірки у слуховому проході   Г) запалення барабанної перетинки.

5. Тиск повітря на барабанну перетинку однаковий з обох боків завдяки:

А) євстахієвій трубі  Б) слуховим кісточкам  В) завитці  Г) напівколовим каналам.

6. Рецепторами слухової сенсорної системи є

А) волоскові клітини завитки  Б) нейрони кори великих півкуль  В) клітини барабанної перетинки   Г) клітини слухового нерва.

Вправа «Встанови послідовність»

Укажіть послідовність процесів перетворення звукової хвилі на нервовий імпульс при сприйнятті звуку.

А) коливання слухових кісточок;    Б) коливання рідини в завитці;

В) формування нервових імпульсів;  Г) коливання барабанної перетинки;

Д) подразнення слухових рецепторів; Е) звукова хвиля;

Є) коливання перетинки овального вікна.

VI. Підведення підсумків уроку. Рефлексія

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Учням пропонується закінчити речення

•     Я зрозумів(ла,) що…
•     Урок запам’ятається мені тим, що…
•     Мій успіх на уроці – це …
•     Ці знання мені знадобляться…

VII. Домашнє завдання 

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Виготовити шпаргалки з помилками з  теми.