Розробка практичного заняття для 11- го класу, з історії України На тему «Чорнобильська катастрофа та її наслідки.»

Про матеріал

Практичне заняття побудовано на основі пошукової роботи учнів ( додаткові джерала, допомога інших вчителів), такий підхід дає змогу розглянути питання з різних сторін, тому урок є також бінарним. (Фізика, біологія)

Перегляд файлу

 

 

Розробка практичного заняття

з історії України

На тему «Чорнобильська катастрофа та її наслідки.»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала: вчитель історії

Соколівського НВК ім. О. Яроша

Обозна М.Г.

 

 

 

 

 

 

 

Практичне заняття. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.

Мета: визначити причини та масштаби катастрофи, з'ясувати методи дій уряду; наслідки Чорнобильської катастрофи для України. сприяти розвитку в учнів критичного мислення, життєвотворчих компетенцій, формувати вміння правильно і послідовно висловлювати власну думку, робити підбір додаткової інформації, закріплювати навички роботи з історичними документами, визначати закономірності історичного процесу. викликати почуття патріотизму, гордості за героїзм людей, повагу і вдячність радянським людям за мужність виявлені під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

           Тип уроку: практичне заняття.

     Хід заняття

  1. Організаційний момент.
  2. Планування діяльності.        

Напередодні вчитель об’єднує учнів в три групи (наукових лабораторій) історики, фізики і біологи. Кожна група отримує пакет запитань, на які шукають відповіді за допомоги інших вчителів, батьків, друзів.

  1. Представлення результатів.

Обговорення відповідей на відкриті питання з історії, фізики, біології .

Історія:

  1. До чого призвела аварія 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС?
  2. Прямі та непрямі витрати України?
  3. Дії партійного керівництва СРСР.
  4. Евакуація населення.
  5. Наслідки катастрофи

Фізика:

  1.        Природа не «запрограмувала» в живих організмах радіоактивний цезій-137. Проте у людей і тварин він є присутнім і продовжує накопичуватися. Чому?
  2.        Яка причина обумовлює згубний вплив радіоактивних речовин на живі організми?
  3.        У Києві середня щільність забруднення радіоактивними елементами складає менше ніж 1 кюрі на кв. км, тоді як в р. Полтавське Тульської області після аварії на ЧАЕС – до 15 кюрі на 1 кв. км (як в Народичах). Чим можна це пояснити?
    4. Винесення радіоактивних речовин за межі 30-кілометрової зони відбувається переважно по воді. У Київське водосховище виноситься близько 344 кюрі стронцію. Затон річки Прип'ять (с. Червоне) внаслідок високого забруднення дає до 40 % виносу радіонуклідів. Вважається, що найбільшою небезпекою є похований «рудий ліс» біля Яновського водозбору. Яка саме небезпека погрожує і як запобігти цьому?
  4.        На землях, забруднених радіонуклідами, особливо строго стежать за тим, щоб весняна обробка ґрунту здійснювалася, поки земля ще волога, або ж після дощу або поливу. Чим це обумовлено?
  5.        Літом 1986 р. в районі ЧАЕС проводилися заходи по відвертанню випадання опадів: з літаків розсипали спеціальні речовини. Для чого?
  6.        Під час чорнобильської аварії виник специфічний тип забруднення, який не зустрічався раніше. Внаслідок горіння графіту утворилися оксиди і карбіди радіоактивних металів. Вони погано змиваються водою з поверхні рослин і ґрунту. Рослини всмоктувати їх не можуть. Яка подальша доля цих з'єднань?
  7.        Директор Національного центру досліджень в області атомної енергетики М. Танака з Японії відмітив, що в результаті вибуху атомної бомби над Хіросімою сумарні викиди радіоактивних речовин складали 0,74 кг, а внаслідок аварії на ЧАЕС – 63 кг. В скільки разів Чорнобиль «випередив» Хіросіму? Чим забруднення радіонуклідами після ядерного вибуху в Хіросімі відрізняється від Чорнобильського?
  8.        Під час запуску ракети-носія цілісність озонового шару порушується. При виведенні на орбіту орбітальної станції за допомогою ракети-носія «Сатурн-5» в іоносфері Землі утворилося «вікно» діаметром 1 800 км., воно затягнулося через 1,5 години. Запуск за короткий час 125 ракети-носіїв приведе до ліквідації озонового шару. Які наслідки для живих організмів можуть мати «озонові вікна»? Чи є альтернатива космічним кораблям? Чому?
  9.        Відпрацьовані елементи космічних ракет, залишки супутників після аварій іноді не повністю згорають у атмосфері, падають на Землю з значною руйнівною силою. У якій степні атомні станції застраховані від зустрічі з такими об’єктами?

Біологія:

  1. Як реагують рослини і тварини на незначне підвищення радіації в навколишньому просторі?
  2.  Вкажіть шляхи проникнення радіоактивних речовин в організм людини після аварії на ЧАЕС.
  3.  Рівень радіації складає 0,02 мр/год. Яку дозу від цього фону отримують жителі за добу, за місяць?
  4.  Стронцій-90 поступає в навколишній простір у вигляді відходів атомної промисловості або з осіданнями після випробувань зброї. Період напіврозпаду - 28 років. Хімічні властивості подібні до кальцію: він легко проникає в кісткову тканину, викликаючи серйозні порушення. Найбільша концентрація в кістках, молочних продуктах. Які шляхи і наслідки переміщення радіоактивного ізотопу стронцію в екосистемах? Як це впливає на організм людини?
  5.  Кісткова тканина сучасної людини містить свинцю в 500 разів більше, ніж у людей, які жили 1 500 років тому. Поясните, якими шляхами проникає в організм людини цей важкий метал?
  6.  Назвіть природні джерела радіоактивного забруднення.
  7.  Які джерела енергії за умови нормальної експлуатації більше забруднюють навколишній простір радіоактивними речовинами?
  8.  Які захворювання розвиваються унаслідок радіоактивного забруднення простору?
  9.  Представте ситуацію, що скоро до вас приїдуть родичі, які живуть в зоні радіоактивного забруднення. Складіть список продуктів, які були б особливо корисними для них.

 10. Ви з друзями поїхали за місто. Свого часу територія була трохи радіоактивно забруднена, але зараз не представляє небезпеки для короткого відпочинку. Ви наловили риби в ставці, назбирали в лісі грибів, ягід. Як зменшити кількість радіонуклідів в цих продуктах?

 V. Підсумки. Рефлексія.

У класі організовують «круглий стіл», де для обговорення виноситься ключове питання проекту, підводять підсумки та оцінюють самостійну діяльність учнів загалом і участь кожного учасника зокрема.

Учитель проводить рефлексію за допомогою вправи «Плюс-мінус-цікаво». Учитель пропонує заповнити таблицю, що складається з трьох граф.

Таблиця

«П» — «плюс»

«М» — «мінус»

«Ц» — «цікаво»

Записують все, що сподобалося під час проектування, інформацію і форми роботи, що викликали позитивні емоції і будуть корисними для досягнення певних цілей

Записують все, що не сподобалося під час проектування, було нудним, залишилось незрозумілим, чи інформація, яка, на думку учасника проекту, є йому не потрібною

Записують цікаві факти, про які дізналися під час проектування і побажання, що б ще хотіли дізнатися; запитання модератору

чи творчому колективу учителів - предметників

Рекомендована вправа дозволяє учителю поглянути на практичну діяльність очима учнів, проаналізувати її з точки зору цінності для кожного учасника заняття.

VI. Контроль Оцінювання.

Контроль та оцінювання відбувається за круглим столом.

Запалити свічки, провести хвилину мовчання.

Ніщо не вгоїть вирваної втрати

- Нема таких на світі лікарів.

І тільки сміх наївний немовляти

Зове в життя стражденних матерів.

Нам горе люте

              Миром перебути.

Нам поховати зло в бетон і бронь

І - не забути! - доки світ і люди,

Синів землі, що відвели вогонь.

І.Драч

 

 

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Хомік Людмила
    Цікавий задум заняття!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
22 лютого 2018
Переглядів
1896
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку