Розробка уроків з теми «Відомості з синтаксису і пунктуації. Елементи стилістики. 5 клас»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На допомогу вчителю.

Розробка уроків з теми

«Відомості з синтаксису і пунктуації. Елементи стилістики. 5 клас»

 

 

 

 

 

Укладач:

вчитель української мови та літератури

Порох  Інна Сергіївна

спеціаліст І категорії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 До читачів

Посібник «Відомості з синтаксису і пунктуації. Елементи стилістики. 5 клас» створено на допомогу вчителю української мови.

Посібник укладено відповідно до навчальної програми «Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою» (зі змінами, наказ МОН України №84 від 20.01.2017) за редакцією Бондаренко Н.В., Ярмолюк А.В., Савченко О.В., Кононенко В.Л. та підручником для 5 класу загальноосвітніх шкіл з російською мовою навчання за редакцією Заболотного О.В., Заболотного В.В.

У роботі подається розробка уроків з теми «Відомості з синтаксису і пунктуації. Елементи стилістики», на вивчення якої у програмі відведено 11 годин. Наведено різні типи уроків, різноманітні форми і методи роботи в класі, подано зразок контрольної роботи. Посібник містить творчі завдання високого рівня, і кожен учитель матиме змогу на свій розсуд скористатися ними для залучення учнів до свідомого й зацікавленого осягнення мовних багатств.

Матеріали посібника можуть використовуватися при вивченні курсу з української мови за підручником для 5 класу загальноосвітніх шкіл з російською мовою навчання за редакцією Заболотного О.В., Заболотного В.В., тому значна кількість завдань ґрунтується на правилах і вправах, наведених у цьому підручнику. Водночас у планах-конспектах подано теоретичні відомості та добірка авторських завдань, узагальнюючі таблиці, приклади художніх творів, зорієнтованих на розвиток в учнів уміння успішно здійснювати різні види мовленнєвої діяльності, плани-конспекти поширено практико-орієнтованими проектами з тем «Словосполучення і речення», «Порядок слів у реченні», «Головні та другорядні члени речення», «Вставні слова», «Звертання», «Розділові знаки при прямій мові». Це дасть змогу вчителю розвивати на уроках як предметні, так і ключові компетентності відповідно до Концепції Нової української школи.

Мета даної роботи – полегшення пошуку вчителем додаткового дидактичного і роздаткового матеріалів для фронтального виконання на уроках, для групових та індивідуальних завдань, повторення і узагальнення у наступних класах теми «Відомості з синтаксису і пунктуації. Елементи стилістики»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 1

 

Тема: Словосполучення. Головне і залежне слово в словосполученні.

Мета навчальна: дати учням загальне уявлення  про синтаксис та пунктуацію як розділи мовознавчої науки, ознайомити учнів з поняттям про словосполучення, навчити визначати в ньому головне і залежне слово.

Мета розвиваюча: формувати в учнів загальнопізнавальні вміння виділяти словосполучення серед інших поєднань слів, знаходити їх у тексті, правильно будувати словосполучення, в яких допускаються помилки у формі залежного слова.

Мета виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати патріотичні почуття, любов до українських традицій.

Обладнання: підручник.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

1. Організаційний момент.

2. Прослуховування казки

Щаслива зустріч

Було це, діти, дуже давно. За велінням цариці  Граматики  став Синтаксис володарем словосполучень і речень. Він був розумним правителем. У реченнях кожне слово слухняно ставало на своє місце. Та чомусь ходив Синтаксис засмучений, зажурений. Відчував, що в нього не все є для щастя. Хотілося йому, щоб думки виражались з почуттями. Прагнув, щоб кожне речення мало відповідну інтонацію. На жаль, у його царстві не було Розділових Знаків. Тому при розмові втрачалися паузи, які були потрібні. Ні питальних, ні окличних речень не могло бути. Навіть межі речень іноді важко визначались.

Одного разу задуманий Синтаксис гуляв містом. Не спам’ятався, як опинився у дрімучому лісі. Тут він побачив цікаве видовище. Красива молода дівчина, що нагадувала царівну, бо мала на голові корону із загадкових знаків, була в оточенні дивних істот. Спочатку Синтаксис подумав, що то Цифри. Та коли підійшов ближче, побачив, що помилився. Знаки підстрибували, жестикулювали, а дівчина-царівна у відповідь тільки кивала головою.Її великі красиві очі були дуже сумними.

Синтаксис наблизився до царівни і запитав здивовано: «Хто ви такі». Дівчина усміхнулася замість відповіді. «Я цар Синтаксис, а ви хто такі?» — ще голосніше запитав Синтаксис. Він здивувався, бо тепер його речення прозвучало з питальною інтонацією, виражало здивування.

«Нарешті! — відказала царівна. — Я Пунктуація. Мене зачарував на три роки злий чаклун Мовчун. Якщо за цей час до мене не заговорить розумний Синтаксис, я і мої слуги назавжди залишимося німими».

«Як це прекрасно, що ми зустрілись! — вигукнув Синтаксис. — Нарешті я знайшов те, чого мені бракувало. Тепер я знаю, що таке почуття! Я щасливий, що зустрів Тебе! Віднині Ти і Розділові Знаки будуть жити у нашому царстві. Маю надію, що речення подружаться з ними. А я просто не уявляю собі майбутнього без Тебе, дорога Пунктуаціє! ( З Інтернету).

3. Бесіда з учнями:

-Як ви думаєте, з якими розділами науки про мову ми будемо далі з вами знайомитись?

- Що вивчає синтаксис?

- Що вивчає пунктуація?

- Пригадайте зміст казки і поясніть, чому ми разом вивчаємо ці два розділи? Чому їх не можна роз’єднати?

4. Оголошення теми мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Творче спостереження над мовним матеріалом
      Прочитайте і порівняйте групи слів. У якому рядку слова передають більш точніше, конкретніше значення?

1) Українська мова, рідний край, сильна любов, давня традиція.

2) Мова, край, любов, традиція.

Пригадайте що називається словосполученням.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Пояснення нового матеріалу

      Словосполучення називає предмети, їх ознаки і дії точніше, конкретніше, ніж слово. Слова у словосполученні пов'язані за змістом і граматично. Словосполучення складається з двох частин: головної та залежної.

                    СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ 

   

 

 

           залежне слово                  головне слово   

 2.Творче моделювання.

Утворити з поданих слів словосполучення, визначити головні і залежні слова:

 (рідний) край, (Дніпровий) пороги, звичаї (козаки), (запорозький) земля, символ (Україна), сини (Батьківщина). 

 3.Пояснення вчителя

     Не кожне поєднання двох і більше слів називається словосполученням. Не є словосполученнями:

     а) підмет і присудок;                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

     б) іменник (займенник) з прийменником; 

     в) однорідні члени речення.

( Учні  наводять приклади)

 4.Творча робота

     Скласти словосполучення із поданими словами за схемами:

а) пісня;

б) поезія. 

  

                                 

                                       що?

             

                                   від чого?

  

 

                                     

                                       яка?

 

 

 

 

 

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

 1.Творче моделювання.

    Складіть словосполучення, даючи відповіді на запитання. Позначте головне та залежне слово в кожному словосполученні.

     Вибачити (кому?), сміятися (з кого?), піклуватися (про кого?), подякувати (кому?), підготуватися (до чого?), ставитися (до кого?).

Запам'ятайте вживання цих форм в українській мові.

 2.Мовна гра «Коректор».

     Знайдіть помилки у словосполученнях і запишіть їх правильно:

     багато святів, випікання паляниців, пам'ять тисячоліттів, зошит по літературі,  відбувається на весні.

3.Розподільний диктант з творчим завданням.

      Записати сполучення слів у дві колонки: у першу – такі, що є словосполученнями, у другу – такі, які не вважаються словосполученнями.

       Християнське свято, воно відзначається, квіти й трави, пекли пироги, за іконами, освячений мак, свято Маковія, готували маковійки, від нечистої сили, для охорони, хлопці й дівчата, мак використовувався.

       Із словосполученнями складіть речення. Якщо можливо, об'єднайте їх у зв'язний текст.

4. Синтаксичний розбір словосполучення

Опрацювати послідовність розбору словосполучення на с. 29.  Зробити синтаксичний розбір словосполучення дякувати товаришеві

V. Систематизація й узагальнення знань

 1.Бесіда за питаннями:

• Що вивчає синтаксис?
• Що вивчає пунктуація?
• Що називається словосполученням? Наведіть приклади.
• Чи всі сполучення слів ми вважаємо словосполученнями?

 2. Оцінювання

VI. Домашнє завдання: вивчити § 6, вправа 55 (письмово)

 

 

 

Урок № 2

 

Тема: Види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні, спонукальні). Окличні речення (повторення).

Мета навчальна: ознайомити учнів з поняттям речення та його видами за метою висловлювання та емоційним забарвленням.

Мета розвиваюча: розвивати  в учнів уміння правильно будувати і доречно використовувати різні види речень, зокрема питальні речення із часткою чи; правильно інтонувати  розповідні, питальні, спонукальні, а також окличні речення.

Мета виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до рідного слова.

Обладнання: підручник, таблиці « Ознаки речень і словосполучень».

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми, мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

 1. Бесіда за питаннями:

• Що називається словосполученням? Наведіть приклади.

-    Які сполучення слів не є словосполученнями?

 2. Перевірка домашньої вправи

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

 1.Творче спостереження над мовним матеріалом

       Прочитайте групи слів. Назвіть групу слів, словосполучень і речень. У якому рядку слова об'єднані граматично і передають певне повідомлення?

1) Розуміємо, слово, завдяки, література, писемність, пісня, людина.

2) Велике почуття, краса слова, сонячний промінь, весняний струмок, джерело культури.

3) За допомогою мови творяться великі діла на землі.

 

 2. Колективне опрацювання таблиці «Ознаки речень і словосполучень»

Ознаки	Словосполучення	Речення
1. Особливості будови	складається з головного та залежного слова	має граматичну основу
2. Значення	більш точно, ніж слово, називає предмети і дії	виражає повідомлення, питання, спонукання
3. Призначення	є будівельним матеріалом для речень	призначене для спілкування людей
4. Інтонація	не має, бо поза реченням не вживається	інтонація вказує на завершеність речення

 

 

 3. Творча робота

     Складіть речення із поданими словосполученнями, підкресліть в них граматичну основу.

Червона калина, український народ, рідна земля.   

 4. Спостереження над мовним матеріалом з елементами аналізу

     Прослухайте казку, виділіть види речень за метою висловлювання. Дайте характеристику кожному виду.

Казка про речення

Синтаксис завжди був суворим чоловiком, але вiн дуже любив своїх дiточок — речення. Вони це знали i виробляли, що хотiли. Треба Синтаксису скласти якесь оповiдання чи листа написати, а дiти кепкують, i не можна розiбрати, яке з них що виражає.

Одного разу Синтаксис розсердився на таку поведiнку дiтей i вирiшив навести лад у своєму домi. Скликав вiн усiх своїх дiточок на раду i сказав суворо:

— Давайте, мої любi, раз i назавжди вирiшимо, хто з вас що має робити.

— Добре, батьку! — вiдповiли речення.

— Я довго думав i вирiшив, що треба вас роздiлити на декiлька груп. Однi з вас будуть розповiдними, тобто мiститимуть у собi якесь повiдомлення, розповiдь про щось. Другi будуть питальними, тобто мiститимуть у собi якесь запитання. А третi будуть мiстити у собi наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду, прохання тощо i називатимуться спонукальними реченнями.

Дiтям-реченням сподобалось рiшення їхного батька, i вони радо погодились.

З того часу в домi Синтаксису завжди панують мир та спокiй (З Інтернету).

 5 Пояснення вчителя

     Розповідні, питальні й спонукальні речення можуть вимовлятися з підсиленою, напруженою інтонацією, що вказує на виявлення сильного почуття: радості чи суму, захоплення, здивування тощо. У цьому випадку речення стають окличними. Порівняйте:

От побігати б тут по широкому полю.

От побігати б тут по широкому полю!

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1.Робота за підручником

1.1.Впр. 57 (Прочитайте речення, дотримуючись правильної інтонації. Запишіть їх, визначте види речень за метою висловлювання)

1.2.Впр. 60 (Перекладіть питальні речення українською мовою, керуючись таблицею на с. 31. Запишіть їх.)

2.Творче конструювання

    Перебудуйте розповідні речення так, щоб вони стали а) спонукальними;

б) питальними.

          Стежка до хати заросла.

Зрання на сході розлилась жовта мла.

Конвалія росте здебільшого в лісах.

Прочитайте речення, дотримуючись правильної інтонації.

V. Систематизація й узагальнення знань

 1 Слово вчителя

     Отже, речення становить собою єдине граматичне і смислове ціле та призначене для спілкування людей. За метою висловлювання речення поділяються на розповідні, питальні та спонукальні. Кожне речення може стати окличним за умови, що буде вимовлене з підсиленою, напруженою інтонацією.

2. Оцінювання

VI. Домашнє завдання: вивчити § 7, виконати творчі проекти, об’єднавшись у групи: 1) написати казку про словосполучення; 2) написати казку про речення.

 

 

Урок № 3

 

Тема: Порядок слів у реченні.

Мета навчальна: ознайомити учнів із поняттями про порядок слів у реченні з урахуванням основних позицій головних і другорядних членів, логічний наголос.

Мета розвиваюча: формувати вміння в учнів дотримуватися правильного порядку слів як одного із засобів організації речення й висловлювання.

Мета виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов та повагу до рідного слова.

Обладнання: презентація «Порядок слів у реченні».

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми, мети уроку (слайд 1,2).

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда за питаннями:

         - Що називається реченням?

         - Чим речення відрізняється від словосполучення?

         - Які види речень за метою висловлювання вам відомі?

         - Які речення називаються окличними?

2. Захист творчих проектів ( казки про словосполучення, речення)

3. Робота біля дошки    

      Записати речення, визначити його вид за метою висловлювання та за емоційним забарвленням. Виписати з речення 2 словосполучення, виконати їх синтаксичний розбір.

Нехай книга супроводжує вас у житті.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 1.Творче спостереження над мовним матеріалом (слайд 3).

     І. Прочитайте текст, дотримуючись правильної інтонації. Визначте його тему. Запропонуйте заголовок.

    Рідна мова – то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції. У рідному слові народ усвідомлює себе як творчу силу. Слово рідної мови – могутній засіб передачі історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. Рідне слово – то невичерпне, животворне і невмируще джерело…

   Віками український народ творив це багатство… У кожному слові рідної мови – не тільки звукове позначення явища, події, речі, а й найтонші відтінки почуттів і переживань.( В.Сухомлинський)

    ІІ. Перечитайте другий абзац. На які слова в реченнях падає логічний наголос? У якій частині речення вони стоять – на початку чи в кінці?

2. Пояснення вчителя (слайд 4,5,6)

     У кожному реченні є найважливіше слово (словосполучення), на якому ми зосереджуємо увагу, тобто на нього падає логічний наголос. У письмовому тексті таке слово найчастіше знаходиться в кінці речення, в усному мовленні виділяється за допомогою інтонації, голосу.

     Отже, послідовність думки в писемному мовленні найчастіше визначається порядком слів. Простежимо, як це відбувається на прикладі поданого тексту.

       Слова можуть мати кілька значень. Цю їх властивість називають багатозначністю. Багатозначність закладена в самій природі слова…

     Перше речення починається зі слова слова, воно задає тему розповіді. Назвемо це слово «відомим»(В). Логічним наголосом у цьому реченні виділяється словосполучення кілька значень. Воно є «новим»(Н), про нього детальніше треба розказати далі. Тому почнемо друге речення словосполученням цю властивість, тепер воно стало в реченні «відомим», а «новим» - багатозначністю. Значить, далі потрібно сказати про багатозначність. Третє речення почнемо з «відомого» - багатозначність, а новим у ньому стане словосполучення в природі слова. Схематично це можна позначити так:

В (слова) …Н (кілька значень) .В ( цю властивість) … Н (багатозначністю)   В ( багатозначність) … Н (в природі слова)

3. Творче спостереження над текстом з елементами аналізу   

Записати текст, визначити в ньому «відоме» та «нове».

Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі замріяний, ніби сумує, що надійшов жовтень. Жовтень безжально зірве осінню красу зажуреного клена, оголить його.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

 Творчі завдання (слайд 7).

1. Продовжити текст, виділити в ньому «нове» та «відоме»

       Мово рідна! Вона безконечна, могутня, глибока як море…

V. Систематизація й узагальнення знань

 1. Бесіда за питаннями:

• Що називається логічним наголосом?
• Як визначається послідовність думок в писемному мовленні?
• Що називається «новим» та «відомим» у реченні?

 2. Оцінювання

VI. Домашнє завдання (слайд 8): Напишіть твір-мініатюру на тему «Українська мова – мова Української держави». Визначте у тексті «нове» та «відоме». Підготуйтесь до презентації свого твору, використайте інтонацію для увиразнення думки написаного тексту.

 

 

Урок № 4

 

Тема: Головні члени речення: підмет і присудок.

Мета навчальна: поглибити знання учнів про головні члени речення, навчити визначати, якими частинами мови вони виражені; пояснити правила вживання тире між підметом і присудком.

Мета розвиваюча: формувати вміння розрізняти головні і другорядні члени речення, оформлювати пунктуаційно правильно інтонацію простих речень, у яких підмет і присудок виражені іменником у називному відмінку.

Мета виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов та повагу до книги, історії рідного народу.

Обладнання: підручник, таблиця «Головні члени речення».

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми, мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

 1. Бесіда за питаннями:

     -    Що називається реченням?

• Що називається логічним наголосом у реченні?
• Як визначається послідовність думок в писемному мовленні?
• Що називається «новим» та «відомим» у реченні?

 2. Презентація учнями твору  «Українська мова – мова Української держави». 

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Колективне опрацювання таблиці  «Головні члени речення»

 

 

Головні члени речення	Спосіб вираження	Приклади
Підмет	Іменник, займенник у формі називного відмінка   словосполучення	Не загинула давня Україна. І вона ніколи не загине!   Чимало питань поставив письменник у своєму творі.
Присудок                простий                           дієслівний                       складений           дієслівний                       складений            іменний	дієслово     інфінітив+ допоміжне дієслово( стати, починати, бажати, могти тощо)   дієслово-зв'язка(бути, стати)+ іменна частина мови (іменник прикметник	Тарас часто думав про свою Україну (З.Тулуб)   Учні почали читати «Кобзар».       Я єсть народ…(П.Тичина)

 

2.Спостереження над мовним матеріалом з елементами аналізу

Прослухайте казку, сформулюйте правила вживання тире між підметом і присудком.

Казка про Підмет і Присудок

Посварились якось Підмет із Присудком.

— Ти одягаєш часто мою маску,— сказав Підмет,— а мені це не подобається.

Присудок образився:

— Звідки ти взяв? Коли це буває?

— Коли і ти іменник, і я іменник. Спробуй розібратися, хто є хто. А я не хочу бути тобою.

— Нащо мені твоя маска іменника? Я й сам іменник. Довго б сварилися Підмет із Присудком, та раптом з’явився розділовий знак на ім’я Тире.

— Я помирю вас,— сказав він,— стану між вами, і ніхто вже вас не сплутає.

З того часу і стоїть пан Тире між підметом-іменником і присудком-іменником, якщо між ними немає зв’язки. А між підметом-іменником і присудком-прикметником не хоче стояти, бо вони й так не сваряться.

Завдання до казки:

аби помирити Підмет із Присудком, поставте, де потрібно, тире на місці пропущеної зв’язки.

Розум скарб людини.

Вчення світ, а невчення тьма.

Дім без книги день без сонця.

Корінь праці гіркий, але овоч солодкий.

                                                                   (З Інтернету).

 

 2. Пояснення вчителя

     Речення з одним головним членом у формі присудка або підмета називаються односкладними. Двоскладні речення- це речення, у яких наявні обидва головні члени.

      Порівняйте: Золота осінь.

                           Прийшла золота осінь.

Завдання №2.

   Підкреслити члени речення, визначити вид речення за наявністю головних членів.

     Як не любить ту мову нашу? (П.Вакуленко)

     Вірю в краще майбутнє рідного народу.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

 1.Творчі завдання

   1)Складіть речення із різними видами присудків, щоб підметами виступали слова:

                            а) місто;

                            б) історія;

                            в) книга.

   2)Складіть речення, у яких між підметом і присудком буде ставитися тире. Використайте  подані граматичні основи.

                           а)  Т.Г.Шевченко – письменник;

                           б) «Кобзар» - книга;

                           в) Книга – джерело.

Якщо можливо, поєднайте їх за змістом.

2.Творче моделювання (на основі Вправи 70)

     Розгляньте фото Софійського собору в місті Києві. Чим вас найбільше захоплює ця пам’ятка архітектури? Складіть і запишіть три речення, використавши деякі із запропонованих словосполучень. Підкресліть граматичні основи.

V. Систематизація й узагальнення знань

 1. Бесіда за питаннями:

• Що називається підметом? Чим найчастіше підмет виражається?
• Що називається присудком? Назвіть види присудків.

 2. Оцінювання

VI. Домашнє завдання: вивчити §8, вправа 68 (письмово)

 

 

 

Урок № 5

Тема: Другорядні члени речення: означення, додаток, обставина.

Мета навчальна: поглибити знання учнів про другорядні члени речення і способи їх вираження, дати поняття про поширені та непоширені речення.

Мета розвиваюча: формувати вміння в учнів знаходити в реченні другорядні члени, розрізняти підмет і додаток; конструювати речення за поданою схемою.

Мета виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов та повагу до рідної мови.

Обладнання: підручник, таблиця «Другорядні члени речення», схема «Головні члени речення».

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми, мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

 1. Розкажіть про головні члени речення, користуючись поданою схемою.

                                               Головні члени речення

підмет         присудок

 

                                                            простий                                складений

                                                           складений         складений       дієслівний

                                                            іменний

2. Перевірка домашньої вправи   

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Колективне опрацювання таблиці «Другорядні члени речення»

Другорядні члени речення
ДОДАТОК	ОЗНАЧЕННЯ	ОБСТАВИНА
Означає предмет              ПИТАННЯ Непрямих відмінків( всі крім Н. і Кл.): кого? чого? кому? чому? ким? чим? на кому? на чому?   ПІДКРЕСЛЮЄТЬСЯ (пунктиром)	Вказує на ознаку предмета   ПИТАННЯ який? чий? котрий?         ПІДКРЕСЛЮЄТЬСЯ (хвилястою лінією)	Вказує на ознаку дії (місце, час, причину, мету, спосіб) ПИТАННЯ як? де? куди? звідки? коли? чому? для чого?       ПІДКРЕСЛЮЄТЬСЯ (пунктиром з крапкою)

 

 2.Бесіда за питаннями:

• Які бувають другорядні члени речення?
• Що означають, на які питання відповідають додатки, означення, обставини?
• На які групи за значенням поділяються обставини?
• Якими частинами мови найчастіше бувають виражені додаток, означення і обставина?
• Наведіть приклади кожного другорядного члена речення.

Завдання № 1

    Записати речення, підкреслити головні та другорядні члени.

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова (Панас Мирний).

Усі ми любимо нашу співучу та дзвінку українську мову (Павло Тичина).

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

 1.Творче конструювання

1)Скласти речення з поданих слів, підкреслити в них члени речення.

1. Мовою, є, державною, Україні, українська, в.
2. Живе, історія, в, мові, нашій.
3. Можна, красу, створити, душі, словом.
4. Україна, наших, земля, це, батьків.

2)Поширити подані речення, ввівши другорядні члени.

     Мова – скарб.

     Людина вивчає і шанує мову.

     Пісня стала гімном.

V. Систематизація й узагальнення знань

1.Творча робота

Скласти речення за схемами, використовуючи слова мова, слово.

    а)

    б)  

    в)   .

 2. Оцінювання

VI. Домашнє завдання: вивчити § 9, вправа 77 (письмово); об’єднатися в групи по 3 учні та скласти сенкан про один із членів речення.

 

Урок № 6

 

Тема: Речення з однорідними членами. Кома між однорідними членами. Узагальнювальне слово перед однорідними членами.  Двокрапка після узагальнювального слова.

Мета навчальна: дати учням поняття про однорідні члени речення, узагальнювальне слово при однорідних членах, розглянути правила вживання розділових знаків.

 Мета розвиваюча: формувати вміння в учнів знаходити у реченні однорідні члени, відтворювати речення з однорідними членами та узагальнювальними словами при них та будувати вищезазначені речення; обґрунтовано вживати розділові знаки відповідно до вивчених правил.

Мета виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати інтерес до української культури.

Обладнання: підручник, таблиця «Другорядні члени речення», схема «Головні члени речення».

Тип уроку: комбінований.

 

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми, мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Захист міні-проектів «Сенкан про другорядний член речення»

2.Бесіда за питаннями:

• Які бувають другорядні члени речення?
• Що означають, на які питання відповідають додатки, означення, обставини?
• На які групи за значенням поділяються обставини?
• Якими частинами мови найчастіше бувають виражені додаток, означення і обставина?

 3.Перевірка домашньої вправи   

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Творче спостереження над мовним матеріалом

      Прочитайте текст. Розгляньте речення з виділеними словами. До якого слова вони відносяться, на яке питання відповідають? Чи залежать ці слова одне від одного? Пригадайте, що ви вчили про такі члени речення? Як вони називаються?

ДІВОЧІ ВІНКИ

    Найкращою оздобою голови дівчини є вінок. Наші дівчата плетуть собі вінки з квітів маку, синіх волошок, чорнобривців та дикої рожі… У плетенні вінків нашими дівчатами досягнуто не меншого мистецтва, як у вишитті, тканні та мереживі. Залежно від індивідуальних здібностей, дівчата так комбінують барву і форму квітів у вінку, що вінок стає мистецьким твором і підкреслює красу дівочого обличчя.

    Так наші дівчата в Україні завжди роблять: плетуть собі вінки з живих квітів. Зимою ж, коли немає квітів, перев'язують вище чола червоною або блакитною стрічкою. Паперових вінків та ще кепсько зроблених ніколи собі на голову не клали…                                                         

(За О.Воропаєм)

 

 

 2.Пояснення вчителя

    Однорідні члени речення відповідають на те саме питання і відносяться до того самого члена речення. Вони пов'язуються між собою інтонацією чи сполучниками або тільки інтонацією.

   Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення.

   При однорідних членах може бути узагальнювальне слово або член речення, який є спільним для однорідних членів.

    Після узагальнювального слова перед однорідними членами ставиться двокрапка: Українці створили поетичні образи різних духів: лісовиків, водяників, домовиків, чортів.

   Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів, то перед ним ставиться тире: Лісовики, водяники, домовики, чорти – поетичні образи різних духів, що створили українці.

3. Ознайомлення зі схемами «Розділові знаки у реченнях з однорідними членами» с. 42

Завдання № 1

    Записати речення, знайти однорідні члени речення, пояснити розділові знаки при них.

    Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами (В.Сосюра)

    Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п'янить (  О.Олесь)

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

 Творчі завдання

1. Скласти речення за схемами:

О і О, О і О

УС: О,О,О і О.

О, а О.

О і О, О і О – УС.

 2.Доповніть речення однорідними членами, підкреслити члени речення.

До жанрів усної народної творчості належать …. … - мої улюблені герої народних казок. Персонажів легенд та переказів завжди змальовано …. З прочитаних творів мені сподобалась такі: ….

 3.Побудувати речення за поданими схемами, використовуючи слова мова, слово.

    а) , , ,  .

    б) , , , ,.

    в) ,    .
    г)   ,  .

 4.Напишіть твір про свої плани на осінні канікули, вживаючи однорідні члени речення.

V. Систематизація й узагальнення знань

 1. Бесіда за питаннями:

• Які члени речення називаються однорідними?
• Які розділові знаки ставляться при однорідних членах речення?

 2. Оцінювання

VI. Домашнє завдання: вивчити §10, вправа 84 (письмово); для учнів, що мають високий рівень успішності - випереджувальне завдання: об’єднавшись у пари, створити презентацію «Вставні слова та словосполучення. Розділові знаки при вставних словах», «Звертання. Розділові знаки при звертанні».

 

Урок № 7

 

Тема: Звертання. Вставні слова і сполучення слів.

Мета навчальна: дати учням поняття про звертання, вставні слова і сполучення слів, розглянути групи за значенням вставних слів.

Мета розвиваюча: розвивати вміння знаходити у реченні звертання і вставні слова; інтонаційно, правильно відтворювати та будувати, пунктуаційно правильно оформлювати речення із звертаннями і вставними словами; дотримуватися правильної інтонації в реченнях із звертаннями і вставними словами;

Мета виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов та повагу до рідних традицій.

Обладнання: підручник, презентації «Вставні слова та словосполучення. Розділові знаки при вставних словах», «Звертання. Розділові знаки при звертанні».

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми, мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.Бесіда за питаннями:

• Які члени речення називаються однорідними?
• Які розділові знаки ставляться при однорідних членах речення?

 2.Перевірка домашньої вправи   

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

    1.Презентація учнями проектів «Вставні слова та словосполучення. Розділові знаки при вставних словах», «Звертання. Розділові знаки при звертанні».

Завдання № 1

   Запишіть речення, змінюючи місце звертання. Поясніть розділові знаки.

    Ти наше диво калинове, кохана материнська мово! (Д. Білоус)

    Добридень тобі, Україно моя! (П.Тичина)

     2. Творче конструювання        

        Складіть речення за поданими схемами, вживаючи слова

         а) будь ласка;

         б) безперечно;     

         в) по-моєму. 

ВС, ____________________.

________, ВС,  ___________.

____________________, ВС.

Визначте, на що вказують  вставні слова.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Творча робота

    Напишіть листа другові, вживаючи звертання  любий друже, товаришу, Андрію, дякую, на щастя..

2. Творче конструювання

  Доберіть до поданих речень звертання з довідки, вкажіть тип звертання.

Поясніть вживання розділових знаків.

     Повій … на Вкраїну (С.Руданський). Прийди …, прийди рясна, новим життям заграй (Г.Чупринка).  … ти для мене диво! (В.Симоненко). … нам Україну храни! (О.Кониський). О, дзвени голосніше, розвивайся повніш …(О.Олесь)

     ДОВІДКА: вітре, весно, Україно, Боже великий, казко-пісня майової ночі.

3. Мовна гра «Коректор».

Знайдіть помилки у словосполученнях і запишіть їх правильно:

    У давнину, на сором, не було хати, біля якої не кущувала б калина. У народній медицині, по-перше, не було помітніших ліків од застуди, ніж калиновий чай. У калині, таким чином, материна любов і мудрість.

 V. Систематизація й узагальнення знань

    1. Бесіда за питаннями:

• Що називається звертанням? Які види звертань вам відомі?
• Що називається вставними словами? Назвіть групи вставних слів за значенням.
• Чи можуть виступати звертання та вставні слова членами речення?

  2. Зробіть синтаксичний розбір речення, користуючись схемою на с.51 підручника.

Наш український народ має багату і оригінальну культуру.

  3. Оцінювання

 VI. Домашнє завдання: вивчити §11, вправа 107

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 8

Тема: Складні речення з безсполучниковим і сполучниковим зв’язком.

Мета навчальна: ознайомити учнів з поняттям про складне речення, з безсполучниковим і сполучниковим зв'язком між частинами складного речення.

Мета розвиваюча: розвивати вміння учнів розрізняти просте і складне речення, визначати межі компонентів складного речення, перебудовувати прості речення в складні, будувати складні речення різних видів.

Мета виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного        матеріалу виховувати любов до духовного надбання українського народу.

Обладнання: підручник, схема «Просте і складне речення».

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми, мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.Бесіда за питаннями:

• Що називається звертанням? Які види звертань вам відомі?
• Що називається вставними словами? Назвіть групи вставних слів за значенням.
• Чи можуть виступати звертання та вставні слова членами речення?

2.Перевірка домашньої вправи

3. Робота біля дошки.

Синтаксичний розбір речення

Українська пісня - це бездонна душа українського народу (О. Довженко).   

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Колективне опрацювання схем  

 

Просте речення

                            

 

Складне речення

 

,.

, і .

 

 

1. Пояснення вчителя    

      Складне речення має дві або більше граматичні основи, тобто складається  з двох або більше простих речень. Прості речення пов'язані у складному за змістом, а також інтонацією та сполучниками і(й), та, а, але, що, щоб, тому що і словами який, де, коли або лише інтонацією. Між простими реченнями у складному ставиться кома: Був то світ, де все відкривалось (О.Гончар)

3.Бесіда за питаннями:

• Як відрізнити просте речення від складного?
• Як пов'язуються прості речення у складному?
• Який розділовий знак ставиться між простими реченнями у складному? Чи ставиться розділовий знак за наявності сполучника?

4.Творче конструювання

          а)Пам'ятаючи про те, що частини складного речення пов'язані за змістом, знайдіть другу частину кожного речення. Запишіть утворені речення, підкресліть граматичні основи.

 

Спочатку хлопці перестрибували багаття, а …  У деяких селах молодиці приносимли вареники, а … У ліс ходили найвідважніші дівчата, щоб…

чоловікі й парубки –напої   відшукати загадкове зілля.   потім запрошували й дівчат.

 

           б)Вживаючи подані прості речення, складіть всі можливі варіанти складних речень. Зробіть синтаксичний розбір одного з речень, користуючись схемою на с. 55.

 1) Київ – одне з найкрасивіших міст Європи. Найвитонченіша його краса – Софіївський собор.

 2) Українською Сафо називають Марусю Чурай. Її вважають автором багатьох народних пісень.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

 Творчі завдання

  1.Скласти речення за поданими схемами, пояснити розділові знаки.

   а)   , ,  .

   

   б)    ,   , а  .

 

   в)   , але  .

  

    г) І , і , і  .

 

2. Розкажіть, що Вам відомо про історико-культурний заповідник на  о. Хор-тиця,  вживаючи складні речення (усно).

V. Систематизація й узагальнення знань

1. Бесіда за питаннями:

     -  Як відрізнити просте речення від складного?

     -  Як пов'язуються прості речення у складному?

 2. Оцінювання

 VI. Домашнє завдання: вивчити §13,вправа 116 (А або Б – на вибір, письмово); інсценізувати лінгвістичну казку «День народження Прямої мови» (Додаток 1).

 

Додаток 1

День народження Прямої мови

Жителі країни Пунктуація були дуже дружніми та доброзичливими, тому любили ходити один до одного в гості.

Одного разу сама Пряма мова запросила на свій день народження друзів. Підійшли друзі до паркану і зупинилися. Хто перший привітає Пряму мову? Як встановити чергу? Адже кожен з гостей має свій характер!

Першою пішла Кома, тому що вона була найкращою подругою!

Далі протиснулося довге Тире.

Слова автора, як справжні джентльмени, зайшли останніми. Сіли друзі за святковий стіл ось так:

«П», - а.

Тоді вони помітили, що запізнилася пані Двокрапка. Слова автора відчинили двері й довелося їм сісти так:

А: «П».

З того часу друзі більше не сваряться, а завжди так шикуються (З Інтернету).

 

Урок № 9

 

Тема: Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Мета навчальна: поглибити знання учнів про пряму мову та правила оформлення речень з прямою мовою, дати поняття про синоніміку речень із прямою мовою та непрямою.

Мета розвиваюча: розвивати вміння відтворювати речення з прямою мовою, обґрунтовуючи розстановку розділових знаків, замінювати пряму мову непрямою, знаходити і виправляти помилки у побудові речень з прямою мовою.

Мета виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного                          матеріалу виховувати патріотичні почуття, любов до рідної мови.

Обладнання: підручник.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми, мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда за питаннями:

• Які речення називаються складними?
• Як пов'язуються прості речення у складі складного?
• Які розділові знаки вживаються у складному реченні?

2.Перевірка домашньої вправи

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу  1.Пояснення вчителя

      Дослівно відтворене висловлювання якоїсь особи називається прямою мовою. Речення з прямою мовою складається з двох частин: висловлювання певної особи і слів автора.

« Учися, серденько, колись з нас будуть люде», - ти сказала ( Т. Шевченко).

      Пряма мова  береться в лапки. Перше її слово починається з великої літери.

2. Інсценізація казки «День народження Прямої мови».

3. Робота з підручником

      Сформулюйте правила вживання розділових знаків при прямій мові на основі переглянутої казки та схем підручника с. 57

 Завдання №1

        Записати речення, пояснити розділові знаки.

 «Я є частина народу», - писав О.Довженко.

 Панас Мирний писав: «Мова така ж жива істота, як і народ…»    

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1.Творче конструювання.

 Перебудуйте речення з прямою мовою так, щоб слова автора стали перед прямою мовою. Прослідкуйте, як зміняться розділові знаки. 

   «От і принесли нам лебеді на крилах життя», - говорить до неба і до землі  мій дід Дем'ян (М.Стельмах). «Як парость виноградної лози, плекайте мову!» - радив відомий український поет Максим Рильський. “Як не любити тебе, Україно?» - говориться у відомій українській пісні.

2.Творча робота

Скласти речення за поданими схемами:

А: «П?»

«П!» - а.

«П, - а, - п».

А: «П».

3.Творче моделювання

На основі Впр. 123. Перебудуйте речення з непрямою мовою на синонімічні з прямою мовою. Перебудовані речення запишіть.

V. Систематизація й узагальнення знань

1.Бесіда за питаннями:

       -    Що називається прямою мовою? Наведіть приклади.

• Які розділові знаки вживаються у реченнях з прямою мовою?
• Які речення називаються реченнями з непрямою мовою? Наведіть приклади.

 2.Оцінювання

 VI. Домашнє завдання: вивчити §14, вправа 120

 

 

 

 

Урок № 10

 

Тема: Діалог. Розділові знаки при діалозі.

  Розвиток мовлення. Складання діалогу за опорними словами, за поданим початком (усно).

Мета навчальна: дати учням уявлення про монолог, діалог, полілог; ознайомити із правилами вживання розділових знаків при діалозі.

Мета розвиваюча: розвивати вміння учнів складати простий діалог з опорою на зразок, пунктуаційно правильно оформлювати  його, дотримуватися правильної інтонації під час ведення діалогу.

Мета виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного                          матеріалу виховувати культуру мовлення, бажання дотримуватися основних правил спілкування, вживати ввічливі слова.

Обладнання: підручник

Тип уроку: комбінований

 

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми, мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Бесіда за питаннями:

       -    Що називається прямою мовою? Наведіть приклади.

• Які розділові знаки вживаються у реченнях з прямою мовою?
• Які речення називаються реченнями з непрямою мовою? Наведіть приклади.

2.Перевірка домашньої вправи

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Пояснення вчителя

 Діалог – це різновид прямої мови, що передає розмову двох осіб.

 Монолог - висловлювання однієї особи.

 Полілог – розмова трьох чи більше дійових осіб.

    Слова кожного учасника діалогу називаються реплікою. Кожна репліка пишеться з нового рядка з великої літери. Перед нею ставиться тире. Якщо є слова автора, ставляться ті самі розділові знаки, що й при прямій мові, але без лапок. Наприклад:

                        А:  

                     - П.(?!)

                     - П.(?!)

                     - П, (?!) – а.

1. Творче спостереження над мовним матеріалом

1.Прочитайте гумористичний діалог, поясніть вживання розділових знаків.

ЛАТКИ

-    Віталику, які розділові знаки ставляться при прямій мові?

-  При прямій мові ставляться латки спереду і ззаду, - чітко відповідає             Віталик.

 

 2.Прочитайте текст. До якого виду мовлення він належить – монологічного чи діалогічного? Запишіть текст відповідно до правил, поясніть вживання розділових знаків.

      Ну що? Нічо… Видно? А то ні! Що ти бачиш? Все видать… Вигадуєш… Еж лізьте сюди, то й побачите. А Київ видать? Як на долоні.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота за підручником

Виконання вправи 126 (Списати текст, розставляючи пропущені розділові знаки при діалозі).

2.Творча робота

        Складіть і запишіть діалог на тему «Мій улюблений вид спорту» за поданою схемою.

• П, - а.
• П?
• П.
• П, - а.
• П! – а.

3.Творча робота в парах (усно) 

Складіть діалог на тему «Святкування ювілею нашого міста», вживаючи подані слова та словосполучення: святкувати, річниця, урочистості, запоріжці та гості міста, до святкування заплановані заходи,  передбачається, в рамках проведення свята,  відвідувати, центральна площа, у дружньому колі.

V. Систематизація й узагальнення знань

 1. Бесіда за питаннями:

       -     Що називається діалогом?

•  Які розділові знаки вживаються при діалозі?

 2. Оцінювання

 VI. Домашнє завдання: вивчити §15, тести № 1-6 с. 61-62 (письмово), запитання і завдання для самоперевірки с. 62 (усно)

 

 

Урок № 11

 

Тема: Контрольна робота з теми «Відомості з синтаксису і пунктуації. Елементи стилістики».

Мета навчальна: перевірити знання основних понять, правил з вивченої теми, вміння розрізняти словосполучення, просте речення, складне речення, розпізнавати граматичну основу і другорядні члени речення, ставити розділові знаки відповідно до вивчених правил у простих та складних реченнях, при прямій мові та діалозі.

Мета розвиваюча: розвивати  в учнів культуру писемного мовлення.

Мета виховна: виховувати в учнів наполегливість у навчанні.

Обладнання:  завдання контрольної роботи.

Тип уроку: перевірки знань, вмінь, навичок учнів.

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми, мети уроку.

ІІ. Застосування знань, вмінь, навичок

Написання контрольної роботи

Низький рівень ( кожне правильна відповідь – 0,5 балів)

1.Укажіть слово, в якому залежне слово стоїть перед головним:

а) мовна традиція;

      б) пісня жайворонка;

     в) назва свята.

 2. Укажіть речення, в якому правильно підкреслено граматичну основу:

     а)   Кобзарі пишалися своїм фахом.

     б)  Чимало кобзарів бувало і в Туреччині, і в Криму.

     в)  Кобзарів ніхто не чипав.

3.Укажіть речення, в якому правильно поставлено тире між підметом і присудком:

     а)  За Різдвом наступило друге - свято Новий рік.

     б)  Кобзар – Божа людина.

     в)  Родовідна пам'ять це – явище в українському побуті унікальне.

 4.Укажіть речення, в якому є однорідні члени:

     а)  Обідали запорожці на траві під дубами.

     б)  І сонце світить, і сніг куриться.

     в)  Іван Франко був невеликий, але сильний.

 5.Укажіть речення, в якому правильно виділене звертання:

   а)  Слався рідна, Україно, наше земле золота! (П. Тичина)

   б)  Рідна мово, перше слово ти в устах моїх плекала … (Б. Стельмах)

   в)  Ой Дніпре мій Дніпре, широкий та дужий! ( Т. Шевченко)

  6. Укажіть складне речення, в якому правильно розставлені розділові знаки:

    а)  Реве, та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива (Т. Шевченко)

    б)  Де слова з ділом розходяться там, безпорядки водяться

( Нар. мудрість)

    в)  Коли забув ти рідну мову, біднієш духом ти щодня… (Д. Білоус)

Середній рівень (3 бали)

1.Визначте головне та залежне слово у словосполученні. Вкажіть вид словосполучення.

Християнське свято, звичаї козаків, сини Батьківщини, хтось із них, живе в мові, зачарований піснею.

2.Записати речення, підкреслити головні і другорядні члени речення.

Від теплого слова і лід розмерзається (Нар. мудрість).

Коли слово привітне, то все навколо квітне (Нар. мудрість).

3.Поставити розділові знаки у діалозі:

         Так тебе зовуть Василь? Так. Василь, Василик, а я Олеся. А чого ти плачеш? Ні, я не плачу.

Достатній рівень (3 бали)

1.Запишіть непоширене речення із складеним присудком була велика. Поширте речення другорядними членами. Зробіть синтаксичний розбір цього речення.

2.Введіть у речення Батьківщину часто порівнюють з матір'ю (В.Бичко).

             а) однорідні члени;

             б) вставне слово;

             в) звертання.

Розставте розділові знаки.

3.Перебудуйте речення з непрямою мовою у речення з прямою мовою. Розставте розділові знаки.

Іван Франко писав, що книги – морська глибина. Всякий,  хто гляне, скаже, що Дніпро чудовий.

Високий рівень (3 бали)

1.Складіть речення за  поданою схемою.

____ , ВС, _____   , , ,  ____ ______.

 

2.Побудуйте речення за поданою схемою.

«П!» - а.

«П, - а, - п». 

3.Складіть діалог на тему «Улюблений куточок мого міста» (5-6 реплік)

 

ІІI. Домашнє завдання: повторити алфавіт