розробка уроку 8 клас "Агрегетні стани речовини"

Тема:         Агрегатні стани речовини. Фізичні

властивості тіл у різниз агрегатних станах

Мета:

•     Навчальна: сформувати уявлення учнів про фізичні властивості  речовини  в  різних агрегатних станах, виходячи з молекулярно-кінетичних уявлень, ознайомити учнів із молекулярною будовою, взаємодією та характером руху молекул у різних агрегатних станах.
•     Розвивальна: формувати знання учнів про форми існування та   руху   матерії;   розкрити значення та перспективи ви­користання знань про фізичні властивості речовини в різних агрегатних станах у науці, техніці та побуті.
•     Виховна: розвивати творчі здібності учнів, критичне мислення, уміння ана­лізувати наукові факти, при­щеплювати зацікавлення до інтелектуальної праці, навики самостійної роботи в групах.

Завдання уроку: Встановити фізичні властивості речовин у твердому, рідкому та газоподібному станах.

Тип:      урок-подорож

Демонстрації:   Склянка з водою, лід, тверді тіла, електроплитка, скляна пластинка для конденсації водяної пари, крейда, пластилін.

                                           Епіграф.

                                Фізика переводить техніку з області випадкових знахідок

                                     на раціональну, усвідомлену і кількісну дорогу.

                                                                                                                    С.І. Вавілов      

                                                 Хід уроку

І.        Організаційний момент.   Перевірка домашнього завдання  ( 1 хв )

ІІ.       Розминка.    ( 3 хв )

Доповніть схему «Будова речовин»:

                                                   Фізичне тіло

 Речовина

 ?                                                

 ?                                   ?                              ?

 ?

       Відповідь :      молекула, атом, ядро – протони і нейтрони, електрони.      

         Коло запитань   

  ( я задаю питання одному учневі, він відповідає і задає питання іншому і т.д.)

1.  Чому тверді тіла і рідини не розпадаються на окремі молекули?

2.  Чому два шматки крейди не злипаються, а пластиліну – злипаються?   

     (Проводимо дослід).  

3. Чим відрізняється холодна вода від гарячої ?        

4.  У чому причина збільшення об’єму тіл під час нагрівання?

5.  Для чого, при складанні, скло перекладають паперовими стрічками?

6.  Пір’я водоплавних птахів вкрите дуже тонким шаром жиру. Яку користь дає це птахам?

7.  Чому сушена слива розбухає у воді?                                                                                 

       Вступне слово вчителя. (1хв)   Запрошую вас на незвичайний урок ─ у подорож у світ речовин. Цей світ вам дещо знайомий з природознавства 5 класу. Ви поглибите свої знання, довідаєтесь про фізичні властивості  речовини  в  різних агрегатних станах, ознайомитесь із молекулярною будовою, взаємодією та характером руху молекул у різних агрегатних станах, дізнаєтесь як відбуваються перетворення речовин.

     Сьогодні ви будете теоретиками, ерудитами, вченими-практиками в процесі колективної роботи. У ході уроку складатимете таблиці, ознайомитесь з основними поняттями і новими термінами. Підсумки своєї роботи занотуєте у заліковому листку.

                      П л а н    п о д о р о ж і

1.  Фізичний спаринг.

2.  Скарбничка  знань.

Станція «Речовини»:

      а)  спостереження різних агрегатних станів речовин та  

           перетворення речовин (зокрема води);

      б)  властивості речовин у твердому;

      в)  властивості речовин у рідкому стані;

      г)  властивості речовин у газоподібному стані.

3. Станція «Ерудит».                                              
4. Фініш.

IIІ. Актуалізація опорних знань   ( 6 хв )

Робота з картками:

1 картка

1. Розповісти все, що вам відомо про внутрішню енергію та способи її зміни.
2. Коли вкинути цукор у склянку з чаєм, то рівень рідини підвищиться, а після розчинення цукру трохи знизиться. Чому?

2 картка

1. Що таке кількість теплоти? Види теплопередачі.
2. Чому два шматки свинцю важко з’єднати, а пластиліну легко злипаються при стиканні?

       До будь-якої подорожі потрібно готуватися. Тож перевіримо, чи маєте ви достатньо знань для такої мандрівки. З цією метою проведемо фізичний спаринг «Хто такий?  Що таке?»      (Заздалегідь діти об’днуються в ІV групи, обирається третейський суд з учнів  старших класів для підрахунку балів, який коментуватиме також відповіді, робитиме висновки).

                                           Ключові слова до фізичного спарингу

«Хто такий?  Що таке?»

1.                    Фізичне тіло.
2.                    Молекули.
3.                    Речовина.
4.                    Атом.
5.                    Дифузія ...
6.                    Конвекція ...
7.               Взаємодія частинок.
8.               Теплова рівновага.
9.               Випромінювання.
10.          Явище.
11.          Термометр.
12.          Температура.

         Учасники команд почергово беруть картки з фізичними термінами і дають їх  визначення.       (Третейський суд підбиває підсумки за рейтингом).

            Відгадайте загадки:

1. Куди не можна двiчi увійти?      (У річку)

2. Нi у вогні не горить, ш у воді не тоне. (Крига.)

3. Сиві гуси все поле услали.         (Туман.)

     Що об’єднує ці відгадки? (Вода.)

     Чим вони вiдрiзняються? (Вода перебуває в різних агрегатних станах.)

Продемонструвати воду в різних агрегатних станах.

       Отже, сьогодні на уроці ми здійснимо подорож у світ речовин і дізнаємося їхні властивості. Оголошую тему уроку «Агрегатні стани речовини. Фiзичнi властивості тiл у різних агрегатних станах».

ІV.   Сприйняття навчального матеріалу. (15 хв)

        Учні у групах працюють з підручниками.

     Завдання груп: вивчити властивості речовини в певному агрегатному стані,  скласти звіт за планом.

Група № 1 — спостереження різних агрегатних станів речовин та пере-

                      творення речовин (зокрема води).

Група № 2 — властивості речовин у твердому стані.

Група № 3 — властивості речовин у рідкому стані.

Група № 4 — властивості речовин у газоподібному стані.                                                                                                                                                           

      План звіту:

1. Орієнтоване розміщення молекул.

2. Вид руху.

З. Відстань мiж молекулами порівняно з розмірами молекул.

4. Властивості (здатність зберегти форму, об’єм. Можливо, є характерна особливість).

             Відповіді знайдіть у підручнику. Вчитель доповнює відповіді, допомагає у проведенні дослідів.

         Імітаційна гра «Заповнення таблиці та створення опорного конспекту «Агрегатні стани тіл та їх властивості».  (Зразок опорного конспекту див. додаток 1)

        Опрацьований матеріал оформляємо у вигляді таблиці (Додаток 2)

V.   Узагальнення знань. (5 хв)

       Учитель.      Успішно здолавши відстань від станції «Речовини», ви дісталися наступної – «Ерудит».

1.  Рольова  гра  «Ми — молекули».
   Групи по черзi виходять до дошки й уявляють себе молекулами в певному агрегатному стані (стан не той, що досліджували) i демонструють поведiнку молекул речовин у цьому станi, їх розмiщення та характер руху.      

2. Виконайте тести.

Варіант І.                                                                  

1. Чи з однакових молекул складається вода в твердому, рідкому та газоподібному стані?

А.  З однакових тільки в твердому і рідкому стані.

Б.  З однакових в усіх трьох станах.

В.  З різних в усіх трьох станах.

2.  В яких станах речовин відбувається дифузія?

     А.  В усіх станах.

     Б.  Тільки в газах.

     В.  В рідинах і газах.

3.  Як  змінюються сили притягання і відштовхування між двома молекулами рідини під час їх поступового віддалення одна від одної?

     А.  Збільшуються.

     Б.  Сила притягання збільшується, а відштовхування – зменшується.

     В.  Зменшуються.

4.  Чи однаковими є молекули в гарячій і холодній воді?

А.  Не однаковими.

Б.  Однаковими.

В.  Відрізняються своїми розмірами.

5.  Чи залежить дифузія від температури?

А.  Чим вища температура, тим повільніше відбувається дифузія.

Б.  Не залежить.

В.  Чим вища температура, тим швидше протікає  дифузія.

  6.  Які з наведених властивостей належать рідинам?

А.  Не мають власної форми легко стискаються.

Б.  Мають певний об’єм, не мають форми, легко стискаються.

В.  Не мають власної форми, важко стискаються.

7.   Нижче описано поведінку молекул в твердому, рідкому та газоподібному станах. Що є спільного для рідин і газів?

А.  Молекули розташовані на відстанях, що менші за розміри самих молекул і рухаються вільно.

Б.  Молекули розташовані на великих відстанях одна від одної і рухаються хаотично.

В.  Молекули розміщені хаотично.

     Варіант ІІ.

1.  Чим відрізняються за молекулярною будовою вода і спирт?

А.  За складом молекул.

Б.  За складом і взаємним розміщенням молекул.

В.  За розміщенням молекул.

     2.   Що таке дифузія?

А.  Явище проникнення молекул однієї речовини між молекулами іншої.

Б.   Явище змішування речовин.

В.   Приготування суміші із різних речовин.

3.   Як  змінюються сили притягання і відштовхування між двома молекулами рідини під час їх поступовому наближенні ?

     А.  Збільшуються.

     Б.  Сила притягання зменшується, а відштовхування – збільшується.

     В.  Сила притягання збільшується, а відштовхування – зменшується.

4.   Чи однаковими є молекули метану в твердому і рідкому стані?

А.   Однаковими.

Б.  Різними.

В.  Молекули відрізняються розмірами.

5.   Щоб захистити металеві вироби від корозії, їх поверхню насичують хромом. Чому цей процес здійснюється при високій температурі?

А.  Висока температура розм’якшує поверхню і молекули хрому легко проникають в метал.

Б.   Відстань між молекулами металу стає більшою, тому процес протікає швидко.

В.  Швидкість руху зростає і дифузія протікає швидко.

6. Молекули щільно запаковані, сильно притягуються одна до одної, кожна коливається відносно деякого положення. Яке це тіло?

А.  Газ.

Б. Рідина.

В.  Тверде тіло.

7.   В якому стані тіло зберігає свій об’єм, але легко змінює форму?

А.  У рідкому і газоподібному.

Б.  У рідкому.

В.  У твердому.

  Відповіді: І- варіант: 1.  Б.   2.  А.  3.  Б.  4.  Б.   5.   В.   6.  В.   7.  В.

                   ІІ- варіант: 1.  Б.  2. А.    3.  Б.  4.  А.  5.   В.   6.  В.   7.   Б.

Надається слово третейському суду щодо роботи учнів на уроці.               

         Учитель: Ось ви і дісталися фінішу. Скарбничка ваших знань поповнилася й оновилася.

VII. Пiдсумки уроку.  ( 3 хв )
             Групи аналiзують виконання ролей i пiдбивають пiдсумки.
VIII. Домашнє завдання. ( 1 хв)
             § 18, запитання і вправа 18 (1-4 (усно), 5- письмово).

              Експериментальне завдання  1 с. 113.

              Скласти діаграму Венна.

Приклад

                                                                                                                           Додаток 1

Зразок  опорного Конспекта

Урок №4.

Додаток 2