Розробка уроку. Давні слов’яни.

6 клас

Всесвітня історія

Тема уроку: Давні слов’яни.

Мета: дати уявлення учням про життя слов'ян напередодні Великого переселення народів; познайомитися із суспільним і господарським життям слов'янських племен; показувати на карті територію розселення венедів, склавинів та антів; розвивати вміння критично мислити та висловлювати власну думку.

Тип уроку: засвоєння нових знань та умінь.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• на основі самостійного історичних джерел робити висновки про суспільне, господарське, духовне, повсякденне життя давніх слов'ян;
• називати основні джерела з історії давніх слов'ян, основні теорії їхнього походження, головних персонажів слов'янської міфології;
• показувати на карті територію розселення венедів, склавинів та антів, висловлювати судження щодо прабатьківщини давніх слов'ян;
• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

Основні терміни та поняття: слов’яни, автохтонний, міграція

                                         Хід уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Метод «Мікрофон»

Учні по черзі пригадують все, що їм відомо про слов'ян з курсу «Вступ до історії України».

І. Організаційний момент

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Завдання: робота з поняттями

Слов’яни  - найбільша в Європі спільнота споріднених народів, що населяє  значні території Центральної, Східної, Південної Європи.

Автохтонний — той, що виник чи зародився на місці сучасного проживання певного народу.

Міграція — переселення, переміщення.

Завдання: опрацювати §54  прочитати матеріал, виписати в зошит перші згадки про слов’ян.

Завдання: Робота з історичними джерелами. Прочитати письмові джерела про слов’ян

Маврикій «Стратегікон»

У них велика кількість різноманітної худоби і плодів земних, що лежать у купах, особливо проса і пшениці.

Вони селяться у лісах, біля важкодоступних рік, боліт та озер, влаштовуючи у своїх житлах багато виходів... Необхідні для них речі вони заривають у схронах, нічим зайвим відкрито не володіють і ведуть життя бродяче.

Ібн-Руст (арабський автор)

...Це народ, котрий пасе свиней, а більша частина його посівів — із проса.

Прокопій Кесарійський. «Історія воєн».

А живуть вони в убогих хатинах, розташовуючись далеко один від одного... Саме тому вони займають надзвичайно обширні землі.

А племена ці, слов’яни та анти, не управляються однією людиною, а здавна живуть у народоправстві. Й від того у них вигідні й невигідні справи завжди ведуться спільно...

Завдання: Записати в зошит  характеристику

Господарське життя слов’ян

1. Землеробство

• перелогове;
• підсічне.

2. Скотарство

• домашнє

3. Промисли

• збиральництво;
• мисливство;
• рибальство;
• бортництво (лісове бджільництво).

4. Ремесло

• металообробка;
• гончарство;
• прядіння, ткацтво;
• каменярство;
• деревообробка.

5. Торгівля (натуральний обмін)

• внутрішня;
• зовнішня.

Завдання: Розподіліть наведені твердження по відповідних колонках таблиці.

• а) Велика й дрібна рогата худоба, вівці, свині.
• б) Горох, ріпа, редька, цибуля й часник.
• в) Ливарна справа й ковальство.
• г) Посуд, вироби зі скла, бронзи, срібла й золота, вина, олія.
• д) Просо, ячмінь, пшениця, жито, овес, льон, конопля.
• е) Хутро, мед, віск, шкури, зерно.

Завдання: Прочитати матеріал, розглянути малюнки

Життя і праця східних слов’ян були тісно пов’язані зі своєю сім’єю і природою. Це і визначило два основних культи – обожнення сил природи і культу пращурів. Систему вірувань ранніх слов’ян, коли вклоняються Сонцю, Місяцеві, вогневі, дощеві, називають язичництвом. Поступово формується пантеон богів, серед яких найбільш шанованими були: Дажбог – бог Сонця й добра; Перун – бог грому; Сварог – бог неба; Дана – богиня води; Стрибог – бог вітрів; Велес – бог худоби. 

   Служителями язичницької релігії були жерці, їх називали волхвами. Ці люди володіли, окрім релігійних, ще й медичними, астрономічними знаннями. 
   Вірили східні слов’яни і в духів – домовиків, водяників, лісовиків, мавок, русалок тощо.
   Уже в ті часи, ґрунтуючись на природних спостереженнях, наші пращури створили календар, який складається із 12 місяців і чотирьох пір року. Новий рік починався у березні – тоді, коли день починав переважати ніч. 

   Розвивалось у східних слов’ян й ужиткове мистецтво зі „звіриним” і „геометричним” жанровими стилями. Вдосконалювалась й музична творчість.

   Східні слов’яни створили високу культуру, яка поступово стала першоосновою духовного розвитку майбутньої України.

   Протягом VIII–IX ст. слов’яни розселилися по території Східної Європи. Найбільшими слов’янськими племенами були: поляни, що жили на Середній Наддніпрянщині, сіверяни – на р. Десна, в’ятичі – на Оці, на заході від полян – дреговичі та древляни. По течії р. Західний Буг лежали землі волинян і дулібів. У цей час основною формою суспільного ладу були спілки племен, які часто переходили у більш складні об’єднання. На північному заході сусідами східних слов’ян були варяги (племена балтів і норманів), на сході й півдні – кочові племена хозарів, печенігів, булгар, з якими у східних слов’ян часто виникали зіткнення за контроль над річками, що слугували торговими шляхами до Візантії та країн Сходу. 

Завдання: Прочитати матеріал, скласти план розповіді про словян

Венеди – найдавніша назва слов’ян, під якою вони згадуються в античних джерелах І ст. та відповідно  найдавніше слов'янське етноплемінне об'єднання. На той час венеди займали землі між Прип'яттю на півночі, Віслою на заході та Середньою Наддністрянщиною на півдні, без чіткого визначення східних рубежів.

Анти – етноплемінне об’єднання давніх слов’ян, котре займало територію між Дністром та Дніпром. Археологічним відповідником антів є пеньківська культура. У 6 ст. анти разом із іншими слов'янськими племенами брали активну участь у колонізації Балканського півострова, у війнах слов'ян проти Візантії. Остання письмова згадка про антів датується 602 р. у зв'язку з походом аварського карального загону з метою їх винищення. Проте археологічні матеріали свідчать, що поселення антів та їхніх нащадків існували і після того — протягом усього 7 ст. Разом із іншими ранньослов'янськими групами анти причетні до етногенезу східних, західних та південних слов'ян.

Склавини – етноплемінне об’єднання давніх слов’ян, котре займало територію між Дністром і Дунаєм. Археологічним відповідником склавинів є празько-корчацька культура.

Хронологія

Розселення антів і склавинів відбувалося за часів, знаних в історії як Велике переселення народів. Перейняті ним, слов’яни брали активну участь у воєнних подіях, здобуваючи досвід державного життя, що його згодом втілили у власних державах.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання 1: Дайте відповідь на запитання

1. На які три гілки вчені розділяють слов’ян?
2. Хто ще входить до слов’ян, крім українців?
3. Яку територію займали слов’яни на початку нашої ери?
4. Які види історичних джерел ви знаєте?
5. Які заняття були у слов’ян?

Завдання 2: Гра «Правда – неправда»

1. Головним заняттям слов’ян була війна. (господарство)

2. Господарство, коли дерева на місце майбутнього поля рубали, тобто підсікали сокирами під корінь, називається орне землеробство. (підсічним)

3. Кілька родів об’єднувались в сільські громади, а кілька громад становили велике військо. (плем’я)

4. Усі найважливіші справи розв’язувались на загальних зборах племені, які називали народні збори. (віче)

5. Слов’яни вважали що у річках живуть Водяник і русалка.

6. Колядка й Купало знаменували поворот сонця на зиму та на літо.

7. Наші пращури ніколи не дотримувались землеробського календаря.

8. Сварог був богом сонця. (вогню)

9. Перун був богом грому. (води)

10. Дажбог бог води. (сонця)

V. Підсумки уроку

VІ. Домашнє завдання: підготувати кросворд за темою.