Розробка плану-конспекту уроку географії з курсу «Материки та океани» 7 клас

Розділ. «Вступ»

Урок № 2 Дата:__________

Тема. Джерела географічної інформації про материки та океани.  Карти материків та океанів, їх класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням.

Мета:

навчальна: повторити   поняття       «карта»,      удосконалити       знання        про особливості різних видів картографічних джерел знань та використовуваних при цьому методів; навчити визначати вид карти за різними ознаками; формувати вміння та навички найпростіших географічних досліджень за картами;

розвивальна:       розвивати допитливість та спостережливість, уміння аналізувати й        систематизувати картографічну інформацію, робити висновки й узагальнення, уміння працювати у групі; показати значущість картографічного методу вивчення курсу;

виховна: виховувати акуратність, послідовність у діях, організованість, відповідальність, толерантність.

Тип уроку:          комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, глобус, різноманітні карти материків й океанів та їх частин, різні види атласів материків й частин світу.

Очікувані результати:

                Знаннєвий  компонент:          називає різні види карт.

Діяльнісний компонент: порівнює карти за масштабом та просторовим охопленням; розрізняє в

атласах карти показує (знаходить) на картах  різного  масштабу материки, частини світу, океани.

Ціннісний компонент: оцінює значення для людини географічних знань про материки та океани.

Опорні та базові поняття: карта, масштаб, класифікація, тематична карта, загально географічна карта, умовні позначення.

Наскрізні змістові лінії:

Громадянська відповідальність:

Уміє  пояснювати  на  конкретних прикладах  та  доводити  практичне  значення  вивчення  материків  та  океанів.

ХІД УРОКУ

I.      ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

«Карта важливіша за текст, бо говорить часто яскравіше, наочніше, лаконічніше, ніж найкращий текст». Так говорив про карту видатний географ П. П. Семенов-Тянь-Шанський. Після вивчення географії в 6 класі напевне ні в кого цей вислів не викликає сумніву. Складно уявити особливості такого величезного об’єкту, як ціла планета. Скільки разів карта давала вам зорове уявлення про різноманітність і в той же час закономірності природних процесів на Землі. Цього року вам треба буде ще детальніше вивчати нашу планету, тому й карти в нас будуть більш детальними. А як їх можна зробити такими? Пригадаймо усе, що нам відомо про них.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ  Що таке карта?

-    Яке значення мають географічні карти в житті людей?

-    Чому географічну карту ще називають «другою мовою» географії?

-    Що таке масштаб карти?

-    Від чого залежить вибір масштабу карти?

-    За якими ознаками можна поділити карти?

-    Навіщо карти класифікують?  Назвіть способи передачі на картах їхнього основного змісту.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.   Джерела географічних знань

Усі джерела географічної інформації поділяються на первинні та вторинні.

Первинні джерела пов’язані з дослідженнями об’єктів безпосередньо на місцевості.

Так, наприклад, під час подорожей ви можете самостійно складати опис території, фотографувати, спостерігати, запитувати та занотовувати.

Проте дослідження материків та океанів насамперед вимагає умінь працювати зі вторинними джерелами — такими, що добуті та впорядковані іншими дослідниками.

Робота в парах

Завдання. Розподіліть відомі вам джерела географічних знань на дві групи:

традиційні та сучасні.

Серед сучасних джерел географічної інформації великого значення набувають геоінформаційні системи (ГІС) — сучасні комп’ютерні технології для картографування й аналізу об’єктів реального світу, явищ та подій, які відбуваються або прогнозуються. Геоінформаційні системи найприродніше відображують просторові дані. Дані в геоінформаційних системах зберігаються у вигляді набору тематичних шарів, які об’єднані на основі їх географічного положення. Цю технологію застосовують практично у всіх сферах людської діяльності — чи то аналізу таких глобальних проблем, як перенаселення, забруднення території, скорочення лісових угідь, природні катастрофи, чи то розв’язування окремих задач, таких як пошук найкращого маршруту між пунктами, підбір оптимального розташування нового офісу, пошук будинку за адресою, прокладання трубопроводу на місцевості, різноманітні муніципальні задачі.

Прийом «Мандрівка в Інтернет»

Учитель пропонує учням самостійно знайти в мережі Інтернет ГІС та виявити, у яких галузях людської діяльності їх використовують.

Ознайомлення з корисними посиланнями (див. Додаткові матеріали)           

Висновок 1. У наші часи джерел географічної інформації дуже багато, тому потрібно навчитися обирати такі, що відповідають конкретним завданням.

2.   Види карт та їх класифікація

Універсальним джерелом географічних знань є карта — «друга мова» географії. З карт можна дістати основні відомості про природу, населення певних територій та його господарську діяльність. Карти допомагають з’ясувати причини географічних явищ, утворення різних природних комплексів на земній поверхні.

Робота з мультимедійною презентацією (підручником), робота в зошитах, складання схеми «Види карт»

Прийом «Евристична бесіда»

(Учитель демонструє три різні за охопленням території карти.) Запитання

-    Яку інформацію ви можете отримати із запропонованих карт?

-    Як вони різняться за масштабом?

(Учитель демонструє, яка на вигляд територія на великомасштабних, середньомасштабних та дрібномасштабних картах.)

Отже, чим більший розмір території зображений на карті, тим дрібніший масштаб карти. Зі зменшенням масштабу карти зменшується детальність зображення географічних об’єктів та точність вимірювань. Так, на світових картах та картах півкуль земна поверхня зображена узагальнено зі значними спотвореннями. Однак їх перевага полягає в можливості одночасно показати всю поверхню Землі. Карти материків та океанів в атласі складені у більш крупному масштабі, ніж світові, але вони теж є дрібномасштабними. За ними можна вивчати будову поверхні, виявляти обриси об’єктів, визначати географічні координати. Більш детальними є середньомасштабні карти. До крупномасштабних карт належать топографічні, на яких місцевість показана з великою точністю.

Карти різняться за змістом. Так, топографічні карти належать до загальногеографічних карт, оскільки всі елементи місцевості на них показані однаково докладно. Однак, чи завжди це потрібно?

(Учитель демонструє різні тематичні карти.)

Зміст тематичних карт відповідає темі, яку вони розкривають. Наприклад, для виявлення особливостей клімату Африки вам буде потрібна кліматична карта, де відображено розподіл температур, опадів, напрям вітрів тощо. Інші елементи (річки, населені пункти тощо) узагальнені та лише є орієнтирами.

Щодо загальногеографічних карт, то під час вивчення курсу ви будете користуватися оглядовими дрібномасштабними фізичними картами материків та океанів.

(Учитель демонструє різні карти за призначенням.)

Для дослідження материків і океанів зроблена спеціальна добірка карт — географічний атлас. Усі карти в ньому є навчальними. Схема в зошитах

Висновок 2. Для Кого щоб виконувати певні географічні завдання та орієнтуватись у величезному розмаїтті карт будь-яких видів, типів і змісту, необхідно знати призначення та головні особливості різних видів карт.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота в групах

Прийом «Картографічний практикум»

Завдання. Розгляньте добірки карт в атласі, підручнику, стінні карти та визначте, до яких видів карт за охопленням території, масштабом та змістом вони належать.

Прийом «Творча лабораторія»

Уявіть, що ви з батьками зібралися в мандрівку до іншої країни. Складіть перелік джерел географічних знань, які ви опрацюєте перед мандрівкою, та тих, що візьмете із собою.

VI.      ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

VII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.      Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.      Завантажити на свій персональний комп’ютер безкоштовну програму Google Earth (Гугл Планета Земля) для перегляду тривимірних карт.