розробка уроку " громадянське суспільство"

Департамент освіти і науки виконкому

Криворізької міської ради

Комунальний заклад «Інноваційно - методичний центр»

Криворізької міської ради

Криворізька загальноосвітня школа І- ІІІ ступенів № 22

 

 

                                           

 

                                                          « Громадянська освіта» в 10 класі

 

                Громадянське суспільство

 

                                            Вчителя історії Криворізької

                                                                загальноосвітньої школи

                                                                 І –ІІІ ступенів № 22

                                                                 Андрєєвої Катерини Станіславівни

 

 

 

 

 

м. Кривий Ріг

2019

 

Тема: «Громадянське суспільство»

Мета: - сприяти формуванню у учнів знань про громадянське суспільство, його структуру й особливості функціонування в сучасній Україні;

-отримання нових знань під час розгляду теми з різних точок зору та вибору оптимальних шляхів її розв’язання;

- виховання відчуття причетності до історії своєї країни;

- розвивати уміння вести дискусію, мати своє незалежне судження, аргументувати його, вчитися вислуховувати опонента.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                    ХІД УРОКУ:

1. Організаційний момент. ( Повідомлення теми та мети уроку).
2. Актуалізація опорних знань.( повідомлення про присутню експертну комісію у складі – історика, політологів, економіста, соціолога).
3. Мотивація навчальної діяльності.
4. Виступ вчителя: За сучасних умов перед Україною стоїть завдання стати правовою державою з громадянським суспільством. Нове українське суспільство вимагає установки на взаємодію, співпрацю, відкритість,захист власних прав і повагу прав інших. Настає час, коли необхідно творити суспільство, що дозволяє реалізувати індивідуальні потреби і здібності окремо взятої людини. Усе це можливо лише в умовах функціонування громадянського суспільства, яке, в свою чергу, пов’язане з розвитком демократії. Відродження інтересу до громадянського суспільства як соціального феномену пов’язано  із соціально – політичними потрясіннями, які докорінно змінили обличчя України протягом останнього десятиліття.  (Далі вчитель акцентує увагу на тому, що двом групам  було визначене домашнє завдання підготувати презентацію щодо принципів правової держави, з якими  поверхово знайомилися при вивченні правознавства. Інша група повинна пояснити поняття соціально - справедливої  держави та віднайти дані риси на сторінках Конституції України. Треба розуміти, що громадянське суспільство не існує без правової держави. Надається слово групі №1, яка акцентує увагу учнів на головних  принципах  правової держави, які подаються у вигляді презентації. ( див. додаток №1). Виступ групи № 2 :  про ознаки соціальної держави та забезпечення цих норм у Конституції України.     ( див. додаток № 2).)
5. Далі організовано прес- конференцію в ході якої експертам  учні задають питання:
6.   - Що таке громадянське суспільство?  - відповідає політолог №1:  - це сукупність неполітичних відносин у суспільстві, тобто це сфера спонтанного самовиявлення вільних  особистостей, їх асоціацій та об’єднань, сформованих добровільно й захищених законом від прямого втручання й довільної регламентації з боку органів державної влади. Розвинені демократії мають розвинену правову систему, яка здатна до самоочищення. Усі три гілки державної влади незалежні й контролюють себе взаємно. Проте час від часу якісь пошкодження трапляються і в західних країнах. В таких випадках суспільство мобілізує  систему розвинених громадянських інституцій - передусім вільну пресу, незалежні політичні  партії, розмаїття громадських організацій, бо саме вони захищають й відстежують порушення прав людини з боку державних органів, це вони роблять ці порушення об’єктом суспільної уваги й аналізу. Фактично суспільство самостійно відновлює рівновагу гілок державної влади.( мал..1, додаток1) В недемократичних суспільствах правова система пошкоджена такою мірою, що в меншості опинилося все правильне, бо активнішим виявилося «суспільне зло». Так складається ситуація, коли залежна від влади й покірна їй преса, кволі, корумповані, через іноземні гранди, громадські організації, вищі навчальні заклади, використовуються владою для того, щоб дискредитувати й вилучити з суспільства всіх, хто відвертою критикою домагається відновлення порядку й справедливості. Така модель держави прирікає її на періодичні революції. Коли критика в державі заборонена, немає закону про опозицію, тоді похибки  державного управління накопичуються. Настає момент, коли ,навіть, найжорстокіший режим терору не в змозі втримати систему від вимушеного раптового очищення.( мал.2; додаток 1)

 

 

 

 

 

                         мал.1                           мал.2

 

7. - Як формувалося громадянське суспільство? - Історик дає  довідку.  Суспільство, яке звільнилось від диктату держави.  Г.Гегель вказував, що громадянське суспільство є єдністю різних індивідів, які його складають. Кожен індивід має власні, інколи  протилежні інтереси. Для їх узгодження необхідна держава. Приблизно аналогічну позицію займав М.Бердяєв стверджуючи, що держава у суспільстві є об’єктивно необхідною та існує в ньому до певних меж. Між собою тісно пов’язані поняття громадянське суспільство та правова держава. З точки зору класичної теорії громадянське  суспільство  є співвідношення свободи особи, її автономності й володіння власністю.  Тлумаченню  та   втіленню ідей правової держави в суспільне життя сприяло вчення  Дж. Локка  та          Ім. Канта, Ш. Монтеск’є
8. - Чи потрібна суспільству ідеологія?  Відповідає політолог №2 : ідеологія є суттєвим і значущим елементом суспільної свідомості, ідеологія являє собою ідеї і погляди на політичне життя. Ідея шляху до мети потребує логічного завершення, ідеологія – це мрія, а без мрій людина жити не зможе. Взаємодія політичної еліти і народу підсумовує участь громадян у політичному житті.
9. Робота вчителя: за допомогою схеми ( див.мал.3) нагадує, знайомі учням з уроків історії, напрямки ідеологій, запитує в учнів, чому фашизм та комунізм зображені у тісному зіткненні, допомагає зробити висновки.
10. Яка роль політичної еліти у громадському житті?
11. відповідає політолог№3:   Політична еліта – це та частина свідомих громадян, які розуміють власну вибраність. Еліта має навички професійної  та політичної діяльності й безпосередньо здійснює державне управління. Частина еліти знаходиться при владі, частина  - в опозиції, є ще адміністративна  та ідеологічна еліта . Взаємодія політичної еліти та народу підсумовує участь громадян у політичному житті й формує ідеологію більшості.
12.   Вчитель організовує евристичну бесіду: - Чи може суспільство обійтися без політичної еліти?,  - Які були вимоги до політичної  еліти в давні часи?  - Чи змінилися вони зараз?  - За яких умов еліта працює на благо  суспільства? – Назвіть найбільш оптимальний спосіб відбору службовців для державної служби?
13. – Які громадські організації складають громадянське суспільство?    
14.  відповідає  правник:  У розвиненому громадянському суспільстві, яке характеризується високим рівнем політичної організованості, активно функціонують громадські організації. Вони  бувають формальними і неформальними. Формальні  громадські організації мають чітку структуру, статус, офіційно зареєстровані, мають власний адміністративний апарат, діють в інтересах суспільства і держави в межах чинного законодавства. До них належать: профспілки, кооперативи, молодіжні організації, творчі організації, товариства, асоціації та спілки. На базі формальних організацій виникають неформальні. Їм властиве  соціальне спрямування, вони не мають чіткої програми, не залежать від офіційних державних органів, діють на принципах самоврядування. До них можна віднести аматорські об’єднання, клуби, групи оздоровчих духовних систем. Громадські рухи – це самодіяльні об’єднання громадян та організацій, створені на основі спільних інтересів і впорядкованої діяльності, вони можуть мати політичну мету. Громадянські організації та рухи класифікуються за інтересами, за методами діяльності, за видами діяльності. В Україні на даний момент зареєстровано понад 1000 громадських організацій й вони класифікуються таким чином:   - інтелектуально орієнтовані – це різні товариства в сфері знань та культури, як то « Просвіта», « Знання», асоціації за професійною приналежністю; - соціально ціннісні – це Федерація профспілок України, Спілка офіцерів України, Спілка юристів, із останніх – найбільш відомі: «Євробляхери»,С 14 – праворадикальна громадська організація, ВГО « Громадська мережа « Опора» » та інші; - політичні партії  – Блок Петра Порошенка, Опозиційна платформа « За життя»,ВО «Свобода»,                   « Нацкорпус», «Батьківщина», « Народний фронт», « Основа», « Наші» та інші.
15. Яку роль відіграє громадська думка в суспільних відносинах?
16.  відповідає політолог№4: Чим більше демократизується життя, підвищується його культурний і освітній рівень, тим більше зростає роль громадської думки. Термін «громадська думка» вперше застосував у другій половині ХІІ ст. англійський державний діяч лорд  Д.Солсбері на означення моральної підтримки населенням країни дій парламенту. Громадська дума – вияв масової свідомості, що характеризує ставлення людей до суспільно значущих подій і фактів та актуальних проблем суспільного життя.(  додаток 4).
17.  Вчитель  проводить евристичну бесіду: Давайте згадаємо історичні факти, коли мас – медіа зорганізували  на виступи громадян проти існуючої провладної політики? діти називають політичні скандали Третьої республіки у Франції, зокрема  «справа Дрейфуса», « Панамський скандал», « справа генерала Буланже», події першого травня 1886 року  в Чикаго, « справа Бейліса» в Києві 1911 року та інші.
18. – Які сфери суспільного життя включає в себе громадянське суспільство? Яка з них – найважливіша?  - відповідає економіст: сфера відносин різноманітна: економічні, національні, духовні, соціальні та інші. Всі сфери важливі однаково.  Економіст приводить приклад економічних  суспільних відносин. Можливість мати приватну власність з’являється на певному етапі розвитку суспільства. Французький філософ Ж.-Ж. Руссо вважав, що перша людина, яка обгородила ділянку спільної землі кілками, сказала « це -моє», а інші через свою простодушність повірили в це, були першими приватними  власниками  і справжніми  засновниками  громадянського суспільства, тобто суспільства індивідуальної приватної власності. До речі, Ж.-Ж. Руссо бачив трагедію у тому, що серед тих людей не знайшлося іншого чоловіка, який би вирвав кілки, викрив би цього брехуна й ліквідував з самого початку приватну власність, яка спричинила страшні біди, муки , горе й страждання людям. Однак він помилявся, бо не побачив цивілізаційної ролі приватної власності, насправді вона виявилася могутнім стимулом творчої, зацікавленої діяльності людини.  Вона не тільки поділила людей на бідних і багатих, спонукала  до  жадоби  наживи, а й розбудила інтерес людей до виробництва, чим сприяла формуванню структур громадянського суспільства, автономних щодо держави. Приватна власність виступила двигуном людської цивілізації.
19.  Далі вчитель проводить метод «Займи позицію» й влаштовує обговорення  з такого питання як: причини виникнення нерівності. (Надається можливість кожному висловлювати свою точку зору, обґрунтувати свою позицію, або навіть перейти на іншу сторону в будь – який час, якщо аргументи протилежної  сторони були переконливими.)  Учні називають такі причини:  1. відмінності у здібностях людей; 2. відмінності у ставленні до праці; 3. дискримінація на ринку праці; 4.удача та нещастя;   Вчитель  ставить проблемне запитання: Чи треба позбавлятися майнової нерівності серед людей?  й пропонує розійтися  групами  до плакатів, на яких написано « так» та « ні», далі вчитель пропонує  декільком учням  із груп аргументувати свою  точку зору, після чого  наводить думку сучасного українського політолога  Дмитра  Раімова  про те, що уся історія людства засвідчує той факт, що нерівність необхідна для досягнення  ідеалу  людської досконалості, як індивідуальної так і колективної,  головне, щоб у суспільстві був середній клас, щоб не було прірви між  бідними та багатими, адже бідне населення не буде виходити на « майдани» , тому що буде зайняте більш прагматичними проблемами пошуку хліба на день прийдешній. (Деякі учні погоджуються із запропонованим твердженням й змінюють свою точку зору, переходячи до плакату «ні»).
20. Наскільки  важлива духовна сфера суспільного життя?
21. Духовна сфера суспільного життя складається історично. Вона втілює в собі географічні, національні та інші особливості розвитку суспільства, все те, що відклало свій відбиток  у душі народу в його національному характері. Духовне життя суспільства складається з повсякденного духовного спілкування людей  і з таких напрямів їх діяльності, як пізнання, у тому числі наукове, освітнє та виховне.  Духовне – це і  атмосфера сімейного виховання людини, коло її однолітків і друзів, все багатство його духовного спілкування з іншими людьми. Важливу роль у формуванні духовності людини відіграє самобутнє народне мистецтво, а також мистецтво професійне - театр, музика, кіно, живопис, архітектура. Духовне – це релігійна самоідентифікація людини чи всього народу. і т.д.
22.  Вчитель проводить евристичну бесіду: Шановні діти! Як ви вважаєте, Чи сформувалося громадянське суспільство в нашій державі?  учні акцентують увагу на тому, що відбувається поступовий процес становлення громадянського суспільства. Наголошується увага на тому факті, що численні міністерства, відомства, комітети, підкомітети тощо поки що демонструють неспроможність вивести країну із системної кризи, а тому зрозумілим є динамічний процес  відчуження громадян від держави, влади і політики. Далі учні вказують на те, що нерозвиненість громадянського суспільства в Україні простежується у загрозливо низькому рівні  залучення громадян до організованої громадсько – політичної діяльності і дуже низькому рівні політичної ефективності, тобто спроможності впливати на політичні події та рішення, що пов’язано з недостатнім розвитком правової системи у державі і правової свідомості у людей.

• Що необхідно зробити  для становлення громадянського суспільства в нашій державі?  учні вказують на необхідність реструктуризації українського суспільства, вказують на фактичну відсутність середнього класу, люмпенізацію численних верств населення, появу нових власників - олігархів, поляризацію,багатства і бідності.

23. ІІІ. Підведення підсумку уроку. Поясніть різницю або співставте інститут держави з інститутом громадянського суспільства за схемою:( додаток №1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

долаток 1

 

 

 

 

 

 

додаток 1А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

додаток 1Б

 

 

 

 

 

 

 

 

 

додаток 1В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

додаток №

 

 

А                                       Б                                                   В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

додаток № 4

я

 

 

 

додаток №3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

1. Ладиченко Т., Бакка Т.,Желіба О., Суспільстознавство, К., « Аконіт», 2005, с.154.
2. В. Копєйчиков, Правознавство, К., «Юрінком Інтер», 2004, с.148.
3. Лавренов О., Людина і суспільство, К., « ЛОГОС»,1998, с. 128.
4. Арцишевський  Р.А. Людина і суспільство, К., « Компас»,1992, с.254.
5. Гісем О.В., Мартинюк О.О., Людина і світ, Харків, « Ранок», «Веста», 2004, с.253.
6. Бізбіз Т.О. Людина і світ, Харків, « Основа», 2011,с.301.