Розробка уроку.Креслення рознімних деталей.Види різьби.Спрощені позначення.

 Тема: Креслення рознімних деталей.Види різьби.Спрощені позначення.
Мета: засвоєння знань про призначення,класифікацію,позначення  деталей;                                                                                                  формування  компетентностей зі створення креслення різьбових деталей;розвивати технічне мислення,уяву,творчі здібності; виховувати почуття відповідальності,акуратність

.
Дидактичні матеріали: .ПК,проектор,презентація
Матеріально-технічне забезпечення: Лінійка, олівець, папір, ластик.метизові вироби

Очікувані результати: учні визначають системи різьб.класифікують,створюють та читають креслення різьбових деталей.
Об’єкт навчальної чи продуктивної праці: побудова зображення зовнішньої та внутрішньої різьб.
Тип заняття: комбінований.

ПЛАН УРОКУ

                                                                      ХІД УРОКУ
1. Організаційна частина.
Перевірка присутніх..
Правила роботи на уроці.

Правила техніки безпеки.

 Перевірка раніше вивченого матеріалу.


- Яке креслення ми відносимо до складальних?

 -Для чого потрібні складальні креслення?

 -ЩОо являє собою сучасна машина?

Чому предмети, якими користуються люди, не завжди можуть бути суцільними?
- Що таке деталь?
- Що називають складальною одиницею?
2.Мотивація навчальної діяльності.

Чому і для чого потрібно мати уяву та компетентності стосовно різьбових зєднань?

3.Повідомлення теми та мети уроку:Креслення рознімних деталей.Види різьби. Спрощені позначення.

4. Викладення нового матеріалу.
Щоб з деталей скласти будь-який виріб, їх потрібно певним чином з'єднати між собою. Тому деталі у виробах утворюють різноманітні з'єднання.
Багато з них відомі вам з повсякденного життя, з іншими ви ознайомились на уроках трудового навчання. Спосіб з'єднання деталей залежить від матеріалу самих деталей. Деталі з деревини з'єднують цвяхами, шурупами, склеюють. Пластмасові деталі склеюють, зварюють, з'єднують допоміжними кріпильними деталями. Частини виробів з тонкого листового металу з'єднують паянням, заклепками, фальцевими швами. Металеві пристрої приладів, механізмів і машин з'єднують кріпильними деталями з різьбою, зварюють. З розвитком сучасної молекулярної хімії значного поширення набуває з'єднання металевих деталей склеюванням.
Залежно від характеру виконання з'єднань їх поділяють на рознімні та нерознімні.
До рознімних з'єднань належать такі, які можна розібрати, не руйнуючи деталей, що входять до їх складу. Це дає змогу виконувати багаторазове розбирання і складання виробів. У сучасних виробах знаходять застосування такі рознімні з'єднання: болтове, шпилькове, гвинтове, шпонкове, шліцьове, штифтове..

Креслення різьбових з'єднань

Різьба, її зображення і позначення. З'єднання за допомогою різьби належать до найпоширеніших. Деталі з'єднують як за допомогою різьби, утвореної на їх поверхнях, так і за допомогою кріпильних деталей з різьбою.
Різьба - це утворені на зовнішній чи внутрішній поверхні однакові за формою і розмірами гвинтові виступи і канавки( під запис, Розповісти як утворюється різьбова поверхня ( взяти циліндр та паперовий  прямокутній трикутник,яким огорнути циліндр і показати утворення гвинтової лінії) та розповісти деякі історичні відомості стосовно різьб).

Перші різьбові з’єднання почали використовувати в добу Середньовіччя. Зовнішню різьбу виготовляли так: на циліндричну заготовку намотувалася натерта крейдою або змащена фарбою мотузка, а потім по цій мітці нарізувалася канавка. Металічні ж болти і гайки із гвинтовою різьбою з’явилися лише у XV ст. Причому кожній гайці підходив єдиний болт, і виготовляли їх вручну. У середині XVI ст. француз Жак Бессон (7-1569) винайшов токарний станок для нарізування циліндричних і конічних гвинтів, але масове виробництво болтів і гайок набрало обертів лише з розгортанням промислової революції. Утім, проблема була в тому, що кожен виробник виготовляв болти і гайки за своїми розмірами.

Британський інженер-механік Джозеф Вітворт (1803-1887) хотів зробити так, щоб болти і гайки, створені в різних частинах Великобританії, підходили одне одному. Він запропонував профіль гвинтової канавки, кількість витків на дюйм, розробив систему стандартизації різьби і створив високоточну вимірювальну машину. Стандарт Вітворта спочатку прийняли англійські залізничні компанії, потім він став національним стандартом Великобританії, а далі на його основі розроблялися американські й німецькі стандарти.

1948 року Великобританія, США і Канада домовилися про єдиний міждержавний стандарт різьби, адже його відсутність стала великою проблемою для сил союзників під час Другої світової війни.

Різьби бувають однозахідні, утворені однією гвинтовою лі­нією (ниткою), або багатозахідні, утворені двома і більше нит­ками.

 За напрямом гвинтової лінії різьби поділяють на праві  ї ліві.

Профілем різьби називається переріз її витка площиною, що проходить через вісь циліндра або конуса, на якому нарізано різьбу. За формою профілю різь­би поділяють па трикутні, прямокутні, трапецоїдні, упорні (профіль у вигляді нерівнобічної трапеції Для нарізування різьби важливо знати основні її елементи: крок, зовнішній, середній і внутрішній діаметри і форму про­філю різьби.

Кроком різьби S називають відстань між двома одно­йменними точками сусідніх профілів різьби, виміряну паралель­но осі різьби.

Зовнішній діаметр d — найбільша відстань між край­німи зовнішніми точками, виміряна в напрямі, перпендикуляр­ному до осі різьби.

Внутрішній   діаметр d₁ — найменша  відстань   між крайніми внутрішніми точками різьби, виміряна в напрямі, пер­пендикулярному до осі.

Середній діаметр d₂ — відстань між двома протилежними паралельни­ми бічними сторонами про­філю різьби, виміряна в на­прямі, перпендикулярному до осі.

Залежно від системи розмірів різьби поділяють на метричні, дюймові, труб­ні тощо.

У метричній різьбі кут φ трикутного профілю  дорівнює 60°, зовнішній, середній і внутрішній діаметри і крок різьби виражаються в міліметрах. Приклад позначення: М20х1,5 (пер­ше число — зовнішній діаметр, друге — крок).

 У дюймовій різьбі кут трикутного профілю дорівнює 55°, діаметр різьби виражають у дюймах, а крок — числом ниток на один дюйм (1 дюйм = 25,4 мм). Приклад позначення: 1" (зовнішній діаметр різьби в дюймах).

Трубна різьба відрізняється від дюймової тим, що її вихід­ним розміром є не зовнішній діаметр різьби, а діаметр отвору труби, на зовнішній поверхні якої нарізано різьбу. Приклад позначання: труб. 3/4" (цифри — внутрішній діаметр ' труби в дюймах).

Різьбу нарізують на свердлильних і спеціальних різьбона­різних верстатах, а також вручну.

Зовнішню та внутрішню різьбу показують спрощено – суцільною тонкою лінією.

У зовнішній різьбі (болти, гвинти, шпильки) суцільна тонка лінія проводиться всередині, а межу різьби – основною. Метричні різьби позначають великою літерою М з найбільшим діаметром різьби (зовнішній діаметр у зовнішній різьбі, та діаметр канавок у внутрішній різьбі). Якщо після позначення різьби стоїть знак "х" і потім число, то це означає, що крок різьби відрізняється від найбільшого (його не позначають).

Наприклад М20х1.

Внутрішню різьбу  на розрізах  позначають суцільною тонкою лінією яка окреслює найбільший діаметр різьби.

Різьбу в окремих випадках можна показувати без розрізу штриховими лініями.

 Нарізання різьби

На виробництві різьбу на деталях нарізають на свердлильних, різьбонарізних і токарних верстатах, а також накатують, тобто здійснюють методом пластичної деформації. Інструментом для накатування різьби слугують накатні плашки, накатні рамки і накатні головки. Внутрішню різьбу нарізають мітчиками, зовнішню - плашками, прогонками та іншими інструментами.

Мітчики за призначенням поділяються на: ручні, машинно-ручні та машинні. В залежності від профілю різьби - на три типи: для метричної, дюймової і трубної різьби. За конструкцією - на цільні, збірні (регульовані і самовиключаючі) та спеціальні.

Мітчик (рис. 96 І) складається з двох основних частин: робочої і хвостової.

Робоча частина має вигляд гвинта з прорізаними кількома повздовжніми прямими або гвинтовими канавками,

Практична робота

.Виконати креслення  болта за розмірами зовнішнього діаметра різьби

 Варіанти.1- М6Х60.2-М8Х55.3-М10Х25.4-М12Х30.5-М14Х70.6-М16Х45.7-М18Х40.9-М20Х90.10-М-22Х65.11-М24Х35.12-М27Х100.13-М30-120.14-М32Х85. (за списком)

Повторимо вивчене:

Що  таке різьба?

Які існують системи різьб?

-Як на кресленях позначають різьбу

 з дрібним кроком?

Що нового ви дізналися на уроці?

А що ще б хотіли дізнатися про різьби?

Оцініть наш урок?

Підсумок уроку.

Аналіз уроку учителем.Чи досягнута мета,що вдалося,а що ні?Проблемні моменти.Подяка учням.

Домашнє завдання. Слайд.Креслення болта.