розробка уроку математики 6 класу "Розкладання чисел на прості множники. Михайло Грушевський - перший президент України "

1880

2

Батько М.Грушевського викладав російську мову й літературу в місцевій греко-католицькій гімназії. 1870 року родина Грушевських переїхала на Кавказ, куди його призначили інспектором, а потім – і директором народних шкіл. Михайло часто приїжджав в Україну, подовгу гостював у свого діда, священика в селі Лісники під Києвом. Велична українська природа, славна історія, висока культура і традиції рідного народу залишили в душі хлопчика незнищенні враження. Тільки тут він по-справжньому почувався вдома. Здобувши домашню початкову освіту, 1880 року Михайло був зарахований відразу до третього класу Тифліської гімназії. Навчався він легко, встигав з усіх предметів. Дуже приваблювали його українська історія та література.

 940

2

 470

2

 235

5

   47

47

      1

1885

5

Цього року було надруковане у львівській газеті « Діло » одне з    його юнацьких оповідань « Бех-аль-Джугур ».

  377

13

    29

29

      1

1886

2

Закінчивши гімназію, вступає на історико-філологічний факультет Київського університету. Володимир Антонович стає його  вчителем і науковим наставником. У студентські роки Грушевський глибоко вивчає історію Середньої Наддніпрянщини доби Давньої Русі, а також середньовічну історію України загалом. 

  943

23

    41

41

      1

1894

2

Захистивши в Києві магістерську дисертацію « Панське староство. Історичні нариси », переїхав до Львова, де очолив кафедру всесвітньої історії з розширеним викладанням історії Східної Європи.

Вчений швидко зближується із представниками галицької демократичної громадськості. Тісні дружні стосунки зав’язалися в нього з І.Франко.

  947

947

     1

1898

2

Вихід першого тому « Історії України-Русі », а останній був виданий у Києві вже по смерті автора, у 1936-му.

 949

13

  73

73

    1

1906

2

У 1906 році Михайла Сергійовича обрали почесним професором Харківського університету.

Грушевський поділяв принципи державного будівництва М.Драгоманова. Створення автономної України у складі російської держави Грушевський вважав за необхідне й можливе за умови перетворення Російської імперії на засновану на демократичних принципах федерацію народів і областей.

 953

953

     1

1908

2

По смерті В.Антоновича статус глави школи українських істориків перейшов до Грушевського. Того ж року Михайло Сергійович очолив засноване в Києві Українське наукове товариство, що стало другою після львівського НТШ малою українською академією наук.

 954

2

 477

3

 159

3

   53

53

     1

1918

2

За особистої участі Грушевського були складені і прийняті всі чотири універсали Центральної Ради, що стали віхами її історичного шляху. В цих документах відображено ідейну еволюцію вищого органу влади в Україні від первісних федералістсько-автономістських орієнтацій до проголошення незалежності Української Народної Республіки в січні 1918 року.

29 квітня 1918 року було прийнято Конституцію УНР і земельний закон, а Михайла Грушевського обрали президентом України.

 959

7

 137

137

     1

1934

2

25 листопада 1934 року Михайло Грушевський помер.

Величезний внесок Грушевського в історичну науку та історію української літератури загальновизнаний. Не втрачають актуальності і його джерелознавчі розробки, тонкий аналіз причин і перебігу багатьох конкретних подій. Вражає працездатність ученого: з-під його пера вийшло понад 1800 праць з української історії та культури. Все свідоме життя Михайло Сергійович був самовідданим ентузіастом національного руху, не впадаючи при цьому в крайнощі. Йому належить величезна роль у консолідації українських демократичних сил на початку ХХ століття. Кульмінацією його політичного життя стало проголошення наприкінці 1917 року Української Народної Республіки. Важко оцінити однозначно, ким він був більше – ученим чи політичним діячем. Грушевський писав так: « Я сам прийшов у політику через історію і цей шлях вважаю нормальним…»

 967

967

    1

Розкладання чисел на прості множники

1. Кожне складене число можна розкласти на 2 чи більше простих множників.

15 = 3 · 5; 26 = 2 · 13; 27 = 3 · 3 · 3 = 3³; 30 = 2 · 3 · 5; 49 = 7· 7.

2. Схема розкладання числа на прості множники

Отже, 2100 = 2² ·3 ·5² ·7 – розклад числа 2100 на прості множники.

Зверніть увагу!

• Будь-яке число можна розкласти на прості множники єдиним способом.
• Будь-яка комбінація простих множників з розкладу числа є дільником цього числа.

А

Б

В

Г

2 ·3 ·25

3 ·6 ·11

2 ·3 ·5 ·13

5 ·7 ·9 ·11

А

Б

В

Г

2 ·3 ·5

2 ·3² ·5

3² ·10

2 ·5 ·9

А

Б

В

Г

6

8

9

21

1892

2

Михайло Кравчук народився 27 вересня 1892 року в с.Човниця Волинської області. Учився Михайло в Луцькій гімназії, де виявляв особливі здібності до математики і споріднених з нею дисциплін. Курс Луцької гімназії Михайло Кравчук закінчив із золотою медаллю. Він мріяв стати математиком. Але вступити до Київського університету йому відразу не вдалося. Адміністрація університету, стурбована політичною неблагонадійністю абітурієнта, повела з цього приводу офіційну переписку з поліцейським управлінням. Нарешті, за наполяганням прогресивної частини ради університету, Кравчука було прийнято на фізико-математичний факультет. Михайло відвідував семінари відомих професорів Б.Я.Букреєва і Д.О.Граве. Юнак із захопленням вивчав математику, був найактивнішим членом семінару.

  946

2

  473

11

    43

43

       1

1914

2

Окрилений першим успіхом, Михайло Пилипович ще з більшою енергією і наполегливістю продовжує наукові пошуки. Його цікавлять проблеми фізики, астрономії, філософії і навіть філології. Навесні 1914 року він склав державні іспити за курс університету і одержав диплом першого ступеня. Науковий керівник Кравчука Д.О.Граве почав клопотатися, щоб його залишили при університеті на два роки для підготовки до професорського звання.

957

3

319

11

29

29

1

1915

5

Студент Кравчук не припинив своєї опозиційної політичної діяльності, під час однієї демонстрації був заарештований. Лише в лютому 1915 року дозволили залишити Кравчука при університеті для підготовки до професорського звання. Молодий математик наполегливо поглиблює свої знання, продовжує розпочаті ще в студентські роки математичні дослідження під керівництвом академіка Д.О.Граве. Одночасно Михайло Пилипович збирав і науково обґрунтовував українську математичну термінологію.

Після перемоги Великої Жовтневої революції він виїхав у село і вчителював у сільській школі. Працюючи учителем у селі Саварці, Кравчук почав допомагати одному із своїх учнів – талановитому хлопцеві Архипу. Переїхавши до Києва, Михайло Пилипович забрав цього хлопця до Києва і допоміг йому вступити до Політехнічного інституту. Архип Люлька успішно закінчив інститут і дістав призначення на Харківській авіаційний завод.

Архип Люлька став видатним фахівцем у будуванні реактивних авіадвигунів. 

383

383

1

1920

2

Наприкінці 1920 року Кравчука викликали в Київ для роботи у вищій школі.

960

2

480

2

240

2

120

2

60

2

30

2

15

3

5

5

1

1921

17

Із січня 1921 року М.П.Кравчук почав читати курс лекцій з математики в Київському політехнічному інституті, а наступного року – в Київському інституті народної освіти ( так тоді називали університет ). У 1923 році його запросили читати лекції у ветеринарному інституті. 

113

113

1

1924

2

Михайло Пилипович продовжував розпочаті ним ще до революції дослідження з питань теорії квадратичних форм, матриць і визначників. Результатом цих досліджень були чотири окремі праці, опубліковані в 1924 році. Одну з них – « Про квадратичні форми і лінійні перетворення » -  він подав як докторську дисертацію, яку й захистив у 1924 році, діставши науковий ступінь доктора фізико-математичних наук.

962

2

481

13

37

37

1

1926

2

Михайло Пилипович продовжує наполегливі пошуки і дослідження. За два роки ( 1926 – 1927 ) він написав і опублікував близько сорока праць.

963

3

321

3

107

107

1

1927

41

Його ім’я стало відомим в академіях зарубіжних країн, а його праці друкуються в математичних виданнях Торонто, Цюріха, Палермо, Буенос-Айреса, у наукових журналах Паризької академії наук. Американська асоціація математиків запрошує Кравчука переїхати на постійну роботу в Америку, обіцяючи створити добрі умови. Але Кравчук від цієї пропозиції відмовився, бо над усе ставив працю на благо своєї Батьківщини, свого народу. 

47

47

1

1925

5

У 1925 році Михайло Пилипович став професором. На цей час він очолює кафедри вищої математики кількох столичних вузів, працює деканом Інституту народної освіти, а пізніше виконує обов’язки вченого секретаря Всеукраїнської академії наук.

385

5

77

7

11

11

1

1928

2

На Всесвітньому конгресі математиків у Болоньї в 1928 році була заслухана доповідь М.П.Кравчука « Про наближене інтегрування лінійних диференціальних рівнянь ». Після конгресу по дорозі на Батьківщину Кравчук відвідав Париж.

На зборах Математичного товариства Франції в присутності вчених Адамара, Монтеля і Шаці, а також академіка М.М.Крилова і професора М.М.Лузіна він прочитав нову доповідь. У ній він розглянув застосування теореми Штурма про корені алгебраїчних рівнянь. Доповідь дістала високу оцінку провідних учених Франції і була надрукована в бюлетені товариства.

  М.М.Крилов                        М.М.Лузін

964

2

482

2

241

241

1

1929

3

29 червня 1929 року Всеукраїнська Академія наук обрала професора Михайла Пилиповича Кравчука своїм дійсним членом. На цей час він уже мав понад вісімдесят опублікованих наукових праць. Обрання дійсним членом ВУАН принесло Михайлові Пилиповичу заслужене моральне задоволення. Він ще з більшою наполегливістю і енергією продовжував свої творчі пошуки.

643

643

1

1942

2

У першій половині 30-х років Михайло Пилипович приділяє велику увагу методиці викладання математики у вищій і середній школах. Разом із своїми учнями він пише ряд підручників для вищої школи.

Михайло Кравчук писав і перекладав на українську мову підручники для шкіл, брав участь у розробці програм, не раз виступав на зборах викладачів математики з доповідями про викладання окремих розділів алгебри та геометрії в середній школі.

Помер академік М.П.Кравчук у Магадані 9 березня 1942 року.

971

971

1