CYCLING
We often hear a saying «Don't invent a bicycle» about something simple and known for a long time.
Really, the bicycle is old enough — more than a hundred years of age. Its first prototype appeared in 1791 in France. In 1800 a Russian peasant Artamonov made an iron bicycle and travelled on it from Nizhni Tagil to Moscow.
First bicycles looked odd: a large (about 1.5 m high) front wheel with a cranked axle. The back wheel was usually smaller. Bicycles were made of iron and riding them was not comfortable because of shaking. They were even called «boneshakers».
In 1868 rubber tyres were invented, first solid, then pneumatic. New types of bicycles appeared every year but only in 1885 people saw a model which looked like modern cycles. It had two almost equal wheels and a chain drive to the rear wheel. The frame of the cycle was diamond-shaped. This shape survived and became basic. The new machine looked more elegant than the old « spiders » which were soon abandoned. As time went by, new bicycles were invented — for two, three and even fifteen riders!
The first bicycle race was held in 1868 in Paris. But the sport became popular only several decades later because bicycles were expensive and only rich people could afford them. By the end of the 19th century many factories produced thousands of bicycles which became cheap, so many people could practise cycling and take part in various competitions.
Cycling competitions are generally divided into road and track events. Both kinds are in the Olympic programme. Olympic road events include individual and team races.
Individual races' distances are different Usually up to 200 kilometres. The winner is the first cyclist who passes over the finish line with his front wheel.
In the team road event the teams start the contest with 2-4 minutes interval, and that team wins whose members get the best sum ot timings.
Track events take place on special cycling tracks which look like elongated stadiums with a sloping runway made of concrete, wood or plastics.
Track events are very spectacular. The Olympic programme includes 1 km sprint races, 1 km heat or time trial, individual pursuit and team pursuit over 4 km.
Modern sport bicycles are very light but firm machines made of special metals.
Cyclists wear jersey shirts with pockets on the back, tight knee-long woolen shorts, perforated shoes, a cap or a leather crash helmet and mitts on their hands.
1. How old is a bicycle?
2. Who invented the first all-metal bicycle?
3. How did the first bicycles look like?
4. When were pneumatic tyres invented?
5. Where and when were the first bicycle races held?
6. When did cycling become a mass sport?
7. What events are included in cycling competitions?
8. Can you describe a cycling track?
VOCABULARY
tyre — шина
rubber — гума
concrete — цемент
pursuit — переслідування
perforated — перфорований
crash helmet — шолом безпеки
ВЕЛОСПОРТ
Ми часто чуємо приказку: «Не слід винаходити велосипед», коли говорять про щось просте і давно відоме.
Дійсно, велосипеду — більше ста років. Його перший прототип з'явився у 1791 р. у Франції. У 1800 р. російський селянин Артамонов зробив металічний велосипед і подорожував на ньому з Нижнього Тагіла до Москви.
Перші велосипеди мали дивний вигляд: велике (близько 1,5 м заввишки) переднє колесо мало вигнуту вісь. Заднє колесо було, як правило, меншим. Велосипеди робили із заліза, і їздити на них було незручно через хитавицю. їх навіть називали «тряска кісток».
У 1868 р. були винайдені гумові шини — спочатку тверді, потім пневматичні. Кожного року з'являлися нові види велосипедів, але тільки у 1885 р. люди побачили модель, схожу на сучасні велосипеди. Вона мала два колеса однакового розміру і ланцюговий привід до заднього колеса. Рама мала форму діаманта. Ця форма стала основною. Нова машина була набагато елегантнішою, ніж старі «павуки», які скоро були закинуті. Час ішов, і були винайдені нові велосипеди — для двох, трьох і навіть 15 наїзників!
Перші змагання на велосипедах були проведені в Парижі у 1868 р. Але цей спорт став популярний тільки через кілька десятків років, оскільки велосипеди були дорогими; лише багаті люди могли дозволити собі купити велосипед. У кінці XIX століття заводи виробляли тисячі велосипедів, які стали дешевими. Так що більшість людей могла кататися на них і брати участь у різних змаганнях.
Змагання із велоспорту, як правило, поділяють на дорожні й трекові. Обидва види включені до олімпійської програми. Олімпійські дорожні змагання включають індивідуальні й командні гонки.
Індивідуальні гоночні дистанції зазвичай доходять до 200 км. Переможцем вважається перший велосипедист, який перетне фінішну лінію переднім колесом.
У командних змаганнях команди стартують із 2-4-хвилинним інтервалом, і перемагає та команда, члени якої отримують найкращу суму часу.
Трекові змагання проходять на спеціальних велотреках, які схожі на продовгуваті стадіони з похилим полотном, зробленим з бетону, дерева чи пластику. Олімпійська програма включає однокілометровий спринт, однокілометровий гіт (змагання на час), індивідуальне переслідування і командні гонки на 4 км.
Сучасні спортивні велосипеди — дуже легкі, але міцні машини, зроблені зі спеціальних металів.
Велосипедисти одягають трикотажні футболки з кишенями на спині, вузькі вовняні шорти до колін, туфлі з отворами, кепки чи шкіряні шлеми безпеки і рукавички на руки.