Розробка уроку на тему "Елементи практичної риторики. "

Урок № 58

Тема.   Елементи практичної риторики. Тематичне тестування.

 

Мета: закріпити знання учнів про структуру виступу та основне в його змісті; з’ясувати рівень засвоєння ними елементів практичної риторики; розвивати логічне мислення, пам'ять, вміння використовувати здобуті знання на практиці, формувати навички самостійної роботи.

Тип уроку:  комбінований урок (закріплення знань; перевірка та облік якості засвоєних знань).

Обладнання:  підручник, тестові завдання.

 

ХІД УРОКУ

 

 

І.  Повідомлення мети і завдань уроку.

 

ІІ. Відтворення теоретичних відомостей.

 

◊  Бесіда.

1. Що є предметом вивчення риторики?
2.   Чим є риторика – наукою чи мистецтвом?
3.   Яку країну вважають батьківщиною риторики?
4.   Де виступали античні ритори?
5.   Чим знамениті Демосфен і Цицерон?
6.   Чому риторика не розвивалася в середньовічні часи?
7.   У чому заслуга як ритора митрополита Київської Русі Іларіона?
8.   Як називається перший вищий навчальний заклад України?
9. Що вам відомо про підручники риторики, створені викладачами Києво-Могилянської академії?
10.         Які ознаки мовлення оратора є мірилом цінності його виступу?
11.         У чому полягає об’єктивність виступу, його образність та цілеспрямованість?
12.         Навіщо оратори вдаються до дотепів?
13.         Яка різниця між гумором та іронією?

 

ІІІ. Виконання вправ на закріплення.

 

◊ Прочитати.

 Прокоментувати зміст кожного з текстів.

 

 Найкращий оратор – той, котрий своїм словом і навчає, і дає насолоду, і справляє глибоке враження. Навчати – обов’язок оратора, давати насолоду – честь, виявлена слухачеві, здійснювати сильне враження необхідно.

                (Цицерон)

 

КРЕДО ДЕМОСФЕНА

 

  Бійся в базіки потрапити! Й так їм числа уже несть…

  Вийди на люди, немов на морське вирування безкрає.

 

  Словом, неначе кресалом, викреши правду і честь,

  Рота набивши камінням, отим, що на серце лягає.

          (А. Ботрняк)

 

IV. Повідомлення про способи перевірки здобутих знань та сформованих умінь і навичок. Інструктаж до тестування.

 

V. Проведення тематичного тестування.

 

Тестові завдання

 

1. Риторика – це:

а) відповідь, заперечення, зауваження одного з учасників діалогу   

    іншому;

б) наука про правильну вимову та наголошення слів;

в) теорія ораторського мистецтва;   V

г) емоційне ствердження або заперечення якогось факту.

 2. Батьківщиною красномовства вважають:

     а) Давній Єгипет;

     б) Стародавній Китай;

               в) античну Грецію;    V

      г) Давній Рим.

 3. Батьком риторики називають:

     а) Арістотеля;

              б) Платона;

              в) Демосфена;

     г) Цицерона.  V

 4. Видатні оратори Київської Русі – це:

     а) Демосфен та Цицерон;

              б) Іларіон та Кирило Туровський;   V

     в) Феофан Прокопович та Григорій Сковорода;

     г) Михайло Ломоносов та Георгій Кониський.

 5. Тема виступу – це:

     а) основний шлях, завдяки якому через мовлення інформація

    доходить до  слухача;

     б) роз’яснення, тлумачення, інтерпретація подій та фактів;

    в) основна галузь роздумів оратора,  у межах якої він добирає явища  

        та факти, що розглядаються  у виступі;    V

     г) уміння оратора виступати без підготовки.

 6. План лекції – це:

     а) повний письмовий виклад змісту виступу;

     б) слова та звороти, які означають поняття та явища певної галузі

         знання;

     в) узагальнюючі думки, що мають лаконічну, відточену мовну  

        форму;

     г) послідовність і взаємозв’язок тематичних частин виступу,

        зафіксований у вигляді переліку ключових понять або суджень.    V

 7. Ясність мовлення – це:

     а) насиченість виступу новими фактами, актуальними проблемами;

     б) смислова прозорість виступу, що забезпечує його зрозумілість,

         доступність у засвоєнні слухачами;   V

     в) якість мовлення, що відбиває здатність оратора спонукати

                   слухачів до творчої діяльності;

     г) якість мовлення, яка полягає в його мелодійності, плавності,

                   інтонаційній виразності.

 8. Образність мовлення оратора – це:

     а) ясність, точність, логічна переконливість публічного виступу;

     б) уміння говорити ясно, без ускладнень, надуманих образів і

                   туманних зворотів;

      в) наявність у виступі живих картин, які дають змогу не лише

                   осмислювати почуте, а ніби сприймати його всіма почуттями –  

                   бачити, чути тощо;      V

      г) якість виступу, що відбиває здатність оратора розглядати

                   конкретні факти і явища, давати їм чіткі наукові та політичні 

                   оцінки.

 9. Лаконічність мовлення відбиває:

     а) словниковий запас оратора;

     б) нормативність, літературність мовлення оратора;

     в) здатність оратора говорити стисло, залишаючись максимально

                  зрозумілим;     V

      г) емоційність, натхненність і піднесеність мовлення.

 10. Гумор – це:

       а) добродушне осміювання чиїхось вад;     V

       б) різке висміювання чогось негативного;

       в) особливо дошкульна викривальна насмішка, що виявляє

                    ненависть і презирство до зображуваного;

       г) приховане глузування, засноване на називанні супротивного,

                    коли про щось говориться ніби в позитивному плані, але підтекст

                    засвідчує протилежне.

 11. Кульмінація публічного виступу – це:

       а) частина виступу, спеціально відпрацьована оратором лексично,

                    стилістично тощо;

       б) спосіб закінчення виступу, коли кожна наступна фраза емоційно

                     підсилює попередню;     V

       в)  частина виступу, яка полягає у роз’ясненні, витлумаченні подій

            та фактів;

       г) розвивання, металізування, поглиблення раніше висловлених

                    оратором думок.

 

 

 

 12. Основні думки виступу потрібно повторювати:

       а) завжди тими самими словами;

       б) щоразу варіюючи їхнє мовне оформлення;    V

       в) пропонуючи слухачам повторити їх хором;

       г) пропонуючи слухачам їх записати.

 13. Найчастіше в публічних виступах на суспільну тему вдаються:

       а) до ораторського підстилю публіцистичного стилю;    V

       б) до науково-навчального підстилю наукового стилю;

       в) до белетристичного підстилю художнього стилю;

       г) до розмовно-побутового стилю.

 14. Зразком іронії є така фраза:

       а) Теорія, мій друже, сіра, зеленим є лиш дерево життя. (Г. Гейне.);

       б) Цитування – дослівне передавання чужого висловлювання.

           (З підручника.);

       в) Древо мислі вродило – цитати, цитати, цитати. (Л. Костенко.);  V 

       г) Молодим оратором рекомендується не топити в цитатах власні

                    думки. (З посібника.)

 

 

VI. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

 

VII. Підведення підсумків уроку.

 

 

VIІI. Домашнє завдання.

 У формі роздуму розкрити зміст афоризму «Заговори, щоб я тебе побачив» (слова, приписувані Сократові).