Розробка уроку- телепередачі з української літератури у 7 класі на тему "Григір Тютюнник "Климко". Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних"
ТЕМА: Григір Тютюнник "Климко". Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних.
МЕТА: через мистецтво слова осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних ,охарактеризувати образ Климка, розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, аргументувати свої твердження, виховувати почуття патріотизму, доброти, щирості, чуйності.
ТИП УРОКУ: урок - телепередача
ОБЛАДНАННЯ: гілочки калини, портрет Г. Тютюнника, ілюстрації до твору, роздатковий матеріал .
Хід уроку
Доброта повинна йти від серця. (Лілія Брік)
І. Організаційний момент
Учитель.
Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта - не тільки те,
Що обіймає тепле слово,
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.
Ось такими словами про людську доброту ми почнемо нашу з вами роботу за темою «Григір Тютюнник "Климко". Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних.» Запишіть , будь ласка ,в зошити тему уроку.
На сьогоднішньому уроці ми повинні через мистецтво слова осмислити морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних, охарактеризувати образ Климка, вчитися вміння грамотно висловлювати власні думки. А ще урок повинен виховувати у вас почуття патріотизму, щирості, чуйності, вдячної пам'яті.
Тому давайте методом чарівного трикутника прочитаємо епіграф, який допоможе розкрити нам зміст нашого уроку.
Але перш, ніж ми працюватимемо над змістом оповідання , проведемо невеличку літературну розминку.
1.«Літературна розминка»
2.Словникова робота
Пригадайте, що таке самопожертва?
Самопожертва – жертвування собою, своїми інтересами заради інших людей.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.
Учитель.. Читаючи твір Г. Тютюнника "Климко ", кожний із вас, я сподіваюсь, замислювався над тим, як складно жилося дітям під час Другої світової війни. Де своїм страшним чоботом ступала війна – там залишалися хвороби, знущання, голод, смерть, розлука з рідними. Головний герой твору Климко жив у той страшний для країни час. Ми повинні за урок сплести вінок пам’яті тим, кому довелося терпіти воєнне лихоліття. Ви принесли сьогодні у клас гілочки калини. Кожна правильна відповідь на уроці стане своєрідним атрибутом у вінку пам’яті. А сплетемо цей вінок ми за допомогою вправи «Інтелектуальний кубик» методом «незакінченого речення».
ІV. Актуалізація опорних знань.
Метод "Закінчи речення"
Події у творі відбуваються…
Дядько Кирило, в якого жив осиротілий Климко, працював на ....... .
Після смерті дядька Климко із Зульфатом жили ........ .
Його вчителька Наталя Миколаївна була на базарі, бо…. .
Климко вирішив іти по сіль, до…………., щоб ........ .
Климко три дні перебував у тітки Марини, бо ........... .
Йдучи додому, Климко мріяв, як ......... .
Причиною смерті хлопця стало…
- У творі мова йде про такі міста як Слов’янськ та Дебальцево. Скажіть, а які події там відбуваються зараз? Чи є схожі долі сучасних дітей і Климка?
V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
Оскільки ми сьогодні багато будемо говорити про добрі риси характеру, то спробуйте знайти відповідники до визначень.
1.Метод «Знайди відповідники»
Учитель. Так, вірно. Тому давайте за допомогою вправи «Криголам» спробуємо дібрати риси характеру цього хлопчини.
К – кмітливий
Л – люблячий
И –
М – милосердний, мужній
К – клопіткий
О – оптимістичний, обачний
2.Робота з підручником
Риси |
Цитати |
Добрий, турботливий, чуйний, акуратний, працьовитий, умілий, благородний |
"...Це була найбільша радість Климкова – покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитися поратися: винести миску з дьогтяною водою,...... і тихо, покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, якої сам і наварив,- гарячої та запашної..." ст.167 Не треба вам нічого промінювати, переходьте до нас жити». |
Самостійний, гордий |
"...Доглядати за собою – зварити їсти, прибрати в хаті, випрати одежину – він умів і сам. Давно вже міг..." |
Витривалий, терплячий,
цілеспрямований, рішучий |
"...Земля була холодна, від неї потерпли підошви і зробилися як дерев’яні. Коли вони мерзли, що аж пекли, і не було вже терпцю йти далі, Климко сідав просто серед дороги й одтирав їх руками..." "...Останню половину сухаря він з’їв учора зранку і відтоді не мав ані рісочки в роті..." ст.169 «Де в тебе силочка береться, он скільки пройшов голодний» «Знаєш, що я придумав, я піду по сіль». |
Товариський |
"...Він рідко коли залишався наодинці у закіптюжених стінах, бо в нього частенько,- бувало, що й до ночі,- засиджувалося шкільне хлоп’яче товариство..." ст.170, 173-174 |
Відповідальний |
"...що. що в нас картоплі є трохи та сала? Цього хоч би на два місяці хватило. А скоро зима. Зараз, поки тепло, треба йти. Харчів наміняємо по дорозі назад, молока, може..." ст.175 Я піду, тьотю,…мене там ждуть» |
Милосердний |
"...Климко видлубав із кишені одну тридцятку і поклав бабусі у пелену, а сам швидко пішов геть..." ст.181 Мені, тьотю Марино, якби хоч пляшку із собою взяти додому.» |
Кмітливий, сміливий, хоробрий |
"...Климко випустив плащ-палатку, вчепився дівчині в другу руку і закричав: "Це моя сестра! Сестра моя, пустіть її! Чуєте? Вона мені за матір!" ст.181 «Туди дядю, біжіть!- закричав він, показуючи рукою праворуч від себе – Туди! Там балка! |
Совісний, відповідальний, стійкий |
"- Треба ж роботу якусь зробити тітці, а то тільки набалакав: і те зроблю, і те..." "...В дощ він не зупинявся, щоб десь його переждати, а йшов і йшов, напнувшись надірваною плащ-палаткою, доки несли ноги...." ст.183, 185 |
Учитель. Як бачите, Г. Тютюнник втілив в цьому творі у маленькій сирітській душі свій ідеал людини . Климко носив стільки доброти, милосердя, співчуття до знедолених і стражденних. Він не боявся в 11 років вирушити в далеку дорогу по сіль. Цей маленький лицар ризикував власним життям, щоб врятувати близьку йому людину. Усе своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе.
А тому зараз я пропоную написати вам невеличке висловлювання «Що захоплює мене
в образі Климка».
3.Творча робота (зачитування власних висловлень)
- Чи очікували ви такої кінцівки оповідання?
Учитель. Всі ми полюбили головного героя за те, що він завжди піклувався про інших, жертвуючи своїм життям. Але зла довкола було так багато, що воно не дало йому змоги залишитися живим. Але я бачу, що вам жаль хлопчика, і ви вирішили змінити хід подій, залишивши його живим. Чесно кажучи, мені це сподобалося. Тож давайте уявно перенесемося з вами на ток-шоу «Чекай на мене». У нашій студії зібралися люди, які шукають і чекають на повернення тільки одного хлопчика, героя повісті Г. Тютюнника, Климка, дитину війни.
Вчитель. Тому зараз настає та мить, яку ми довго чекали. Ми знайшли Климка і просимо його з нами поспілкуватися.
4.Під музику передачі «Чекай на мене» входить Климко.
Климко. Всім доброго дня!
Вчитель. Доброго дня, юначе! Як ми довго на тебе чекали… Діти, зараз ви можете задати Климкові свої запитання.
Учень. Климко, скажи, будь ласка, чи правдиво зображене твоє життя на сторінках повісті?
Климко. Так. Виріс я у бідній селянській сім’ї. Як ви знаєте, у мене рано не стало батьків. Тому й забрав мене до себе дядько Кирило на виховання.
Учень. Що найбільше ти цінував у дядькові Кирилові?
Климко. Дуже цінував я у своєму дядькові його доброту і чесність. Він до мене ставився, як до сина: похвалить, обніме, принесе гостинчик. Я з трепетом чекав його з роботи. Дуже болісно переживав його трагічну загибель. І вирішив я, як би там не було, посаджу на могилі дядька Кирила вишню, яка буде прикрашати цвинтар щопори.
Учень. Чи зустрічалися тобі ще хороші люди?
Климко. У моєму житті зустрічались ще багато хороших щирих людей. Усім їм мені хотілося віддячити.
Учень. Як ти наважився піти за сіллю, адже дорога була нелегкою?
Климко. Я знав, що похід за сіллю буде нелегким, але відповідальність за життя близьких була серйозною. Дякую доброму аптекарю, який дав мені і харчі на дорогу, і гроші, і батьківські напутні слова, як у світі жити.
Учень. Але бачив ти і не дуже щирих людей?
Климко. Так. На Бочончиху не ображаюсь за сухарі, бо не знає ця людина, що то воно голод. Бажаю усім людям бути сердечними, жити в мирі і злагоді.
Учень. Дякуємо тобі, Климку, за те, що ти зробив для людей. Нам би хотілося дуже бути схожими на тебе.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
1.Робота в парах «Асоціативне серце»
ДОБРОТА ( милосердя,допомога, чуйність,вихованість, великодушність, доброзичливість, вдячність,людяність,щедрість,довіра, дружелюбність,мудрість, чесність, щирість, співчуття, сердечність, ніжність).
ВІЙНА (біль, смерть, розруха, горе, зло, приниження, страх, жорстокість, голод, сльози, втрата домівки, неволя,небезпека, нужда, втрата, скалічені долі, сиріцтво, розчарування, знущання ,розлука з рідними).
-Як бачите, охарактеризувавши Климка, ви підтвердили думку Лілії Брік , бо доброта проявляєься саме у вчинках людей, а не всловах.
2. Розгадування кросворду «Сторінками повісті Г. Тютюнника “Климко”»
По горизонталі:
1. Прізвище діда Зульфата (Гарєєв)
2. Зброя, яка була у поліцаїв. (Карабіни)
3. Кого спасли швець і Климко на базарі під час німецької облави? (Дівчину)
4. Що запропонував Климко жінці за сіль? (Гроші)
5. Риса характеру, яка притаманна Климку і Зульфату. (Людяність)
6. Що дав Бочонок Климку в дорогу? (Сухарі)
По вертикалі:
1. Ім’я Тютюнника. (Григір)
6. Харч, за яким Климко подорожував до Слов’янська. (Сіль)
VІ. Підсумок уроку
1. Бесіда за питаннями
VІІ. Оцінювання
Учитель. От і доходить до кінця наш урок. Дорогі діти, ви всі гарно попрацювалисьогодні і отримуєте високі оцінки за свою роботу. Але, я гадаю, що все ж таки головну оцінку вам поставить життя.
Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей.
Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей.
Ми дякуємо Климкові та нашим гостям за поради. І я сподіваюсь, що ви винесли уроки моральності, які не будете забувати в подальшому житті.
VІІІ. Домашнє завдання:
А наостанок хочу сказати вам такі слова:
Пам’ятайте, любі діти,
Завжди слід добро творити,
Щохвилини і щодня,
Бо людина починається з добра.