Урок № _____ Дата____________________
Тема: Храми та ікони. Софійський собор і Києво – Печерська лавра
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.
Мета: познайомити учнів з історико – культурними пам ятками, та їх видами; навчитися установлювати хронологічну послідовність створення зазначених пам'яток; показувати на карті місцезнаходження цих пам'яток; називати, розпізнавати та описувати пам'ятки на основі вивченого матеріалу й практичної роботи; засвоїти та пояснювати історичні поняття на основі тексту підручника та застосовувати їх під час виконання пізнавальних завдань; розвивати мислення та зорову пам ять; виховати повагу та бережливе ставлення до історико – культурних пам яток.
Обладнання: Пометун О. І. Історія України (Вступ до історії ): підручник для 5 кл. загальноосвіт. Навч. закладів / О. І. Пометун, І. А. Костюк, Ю . Б. Малієнко. — К .: Видавничий дім «Освіта», 2013 – 192 с.: іл., історична карта, портрети історичних діячів, ілюстрації храмів, ікон, роздаткові картки з завданнями.
Поняття: пам`ятка історії, фреска, ікона, мозаїка, храм, синагога, костела, мечеть
ХІД УРОКУ
І. Мотивація пізнавальної діяльності учнів. Повідомлення теми, завдянь уроку.
Запитання:
Як ви гадаєте, що таке пам`ятки історії?
Записати визначення «пам`ятки історії» - це споруди, предмети і твори мистецтва, які пов язані з історичними подіями людей, держави.
Нині в Україні налічується близько 130 тисяч історичних пам яток. Збереження історичних пам яток є нашим обо вязком, щоб наступні покоління могли «доторкнутися» до історії.
Запитання:
Які ви знаєте види історичних пам яток?
Речові, письмові, усні
Де зберігаються пам` ятки історії?
ІІ. Вивчення нового матеріалу
Серед пам яток історії та культури важливе місце належить храмам. З давніх часів для плклоніння богам та спільної молитви будували ріхного роду будівлі. У різних релігіях вони називаються по – різному: православні християни називають свій храм церквою, християни – католики – костелом; іудеї – синагогою; мусульмани – мечеттю.
Робота з візуальними джерелами, порівняння архітектури різного роду споруд
У Х – ХІ ст. в Європі та в Україні розпочинається масове церковне будівництво.
Запитання:
1. яка подія на Русі спричинила масове будівництво храмів і написання ікон?
2. Коли та за якого князя було прийнято християнство?
3. навіщо було прийнято єдину релігію на Русі?
Учитель. Після прийняття християнства на Русі розпочнеться повсюдне будівництво храмів. При церквах і монастирях виникали школи та бібліотеки, осередки, де переписували книжки, працювали літописці, художники (іконописці).
За часів Київської Русі будували церкви і собори, княжі й боярські палаци, захисні вежі та вїзні брами, використовуючи дерево, камінь і цеглу. До сьогодні збереглись храми того часу, які, хоч і зазнавали руйнувань, проте щоразу дбайливо відновлювали.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці Десятинна (Десятинна церква), зведена в 989—996 рр. на території Київського Дитинця Володимиром Великим, який на її побудову та утримання виділив десяту частину своїх прибутків — десятину (звідки і походить назва храму). Вважається першою кам'яною церквою Київської Русі. Залишки фундаменту Десятинної церкви разом із містом Володимира є памяткою національного значення.
Десятинна церква була хрестовокупольним шестистовпним кам'яним храмом. На початку XI ст. постраждала від великої пожежі. Згодом її відбудували та оточили з трьох боків галереями. Десятинну церкву оздоблювали мозаїки, фрески, різьблені мармурові та шиферні плити. Ікони, хрести та церковний посуд було привезено з Корсуня. Окрім головного престолу, церква мала ще два приділи — святих Володимира та Миколая.
У Десятинній церкві містилася княжа усипальниця, де поховано Володимира Святославича та його дружину — візантійську царівну Анну. Сюди було перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги.
В період феодальної роздробленості Русі церква часто страждала від князівських усобиць. Так, у 1169 році Десятинну церкву пограбували війська Андрія Боголюбського, а в 1203 — Рюрика Ростиславича. 6 грудня 1240 року орди хана Батия, захопивши Київ, зруйнували Десятинну церкву — останній оплот киян.
Робота з ілюстраціями
Розгляньте ілюстрації церковних споруд. Опишіть їх. Визначте спільні та відмінні ознаки
Учитель. Окрасою сучасного Києва є Софіївський собор.
Запитання:
Коли і ким було збудовано Софіївський собор?
Збудований 1037 р. київським князем Ярославом Мудрим. Зведення Софійського собору тривало упродовж 1017-1037 pp. Присвячений собор Софії – Премудрості Божій.
Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу. Загальна ширина храму — 54,6 м, довжина — 41,7 м, висота до зеніту центральної бані — 28,6 м. Увінчувала собор ступінчаста композиція з тринадцяти бань, вкритих свинцевими листами. Мури собору зводилися з природного каменю: граніту та рожевого кварциту, що межувалися з рядами плінфи.
Навколо Софійського собору — центральної споруди Ярославового міста — стояли кам'яні храми, боярські палаци, житла городян, а подвір'я митрополії було огороджено муром. До наших днів з XI століття збереглися лише собор Софія Київська і руїни Золотих воріт — парадного в'їзду до старовинного.
Збудований як головний митрополичий храм Русі, собор Софія Київська був у давнину громадським і культурним центром держави. Тут відбувалися церемонії «посадження» князів на київський престол, прийоми іноземних послів; біля стін Софійського собору збиралося київське віче, храми слугували і захисним пунктом при нападі ворогів.
При Софійському соборі велося літописання, діяла створена Ярославом Мудрим перша у Київській Русі бібліотека.
Учитель. Традиційність тогочасного образотворчого мистецтва пов'язана з його церковним характером, адже мозаїками, фресками та іконами оздоблювали храми. Здебільшого на них зображували Ісуса Христа, Богоматір, святих апостолів, мучеників, біблійні сцени тощо. Для кожного з таких зображень існували церковні приписи, виражені у певній іконографічній традиції. Адже головним завданням, поставленим тоді перед мистецтвом, було наочне розкриття мистецькими засобами провідних ідей християнської віри.
Записати визначення:
Мозаїка —зображення чи візерунок, які викладали з невеликих кольорових шматочків каменю або скла.
Показ візуального джерела
Фреска —розпис спеціальними фарбами на вологій штукатурці.
Показ візуального джерела
Ікона – (образ) мальоване або різьблене зображенння Ісуса Христа, Богородиці, святих та янголів, які притаманні християнській родині.
Показ візуального джерела
Робота з візуальними джерелами: Розгляньте ікони. Опишіть їх. Визначте спільні й відмінні ознаки.
Учитель. Перші ікони привозили на Русь із Візантії. Шанованою на Русі була ікона Вишгородської Богоматері.
2000 р. на Волині віднайшовся ще один шедевр константинопольського малярства ХІ – ХІІ ст. — Холмська ікона Богородиці. Вона написана олійними фарбами на кипарисових дошках у візантійському стилі.
Дорогобузька ікона XIII ст., що зберігається в історико – краєзнавчому музеї м. Рівного, відновлена львівськими реставраторами. Ця ікона є найвидатнішою і найхарактернішою пам'яткою малярської культури Княжої доби. Її було винайдено в середині 80 – х pp . XX ст. в Успенській церкві на Волині.
Учитель. Найпершим руським іконописцем був київський майстер Аліпій. Від нього бере свій початок славетна малярська школа Києво - Печерського монастиря.
Слава про Аліпія — іконописця печерського швидко полинула Руссю. Князі, бояри, купці мріяли мати ікони, намальовані його рукою. Сам же маляр не шукав ні слави, ні багатства: ніколи не підписував своїх творінь, ніколи не брав за них гроші. Малював, бо того прагнула його душа.
Учитель. Києво – Печерська Лавра є унікальним місцем. Києво – Печерська лавра — це видатний пам'ятник не тільки слов'янської, але й загальносвітової культури, яка входить до «Списку Всесвітньої Культурної Спадщини ЮНЕСКО».
Читання учнями уривку про заснування Києво – Печерської Лаври.
У «Повісті минулих літ» сказано, що у 1051 р. подвижник Антоній заснував у печері монастир. Повернувшись зі Святого Афону, Антоній довго ходив по монастирях рідної землі, та не знайшов для душі своєї гідного місця, тому вирішив усамітнитися у давній печері неподалік від княжого села Берестове. Аскетичний спосіб життя Антонія уславив його по всій Русі. Коло нього почали збиратися однодумці, яких Антоній і постригав в іноки. Коли кількість братії досягла 12 осіб, преподобний Антоній 1062 року переселився на сусідній пагорб і викопав там нову печеру. Так виникли печери, пізніше названі Ближніми і Дальніми. Коли кількість братії досягла 100 осіб, князь Ізяслав на прохання преподобного Антонія подарував ченцям гору над печерами, де було побудовано першу дерев'яну церкву. Так був створений монастир. Печери ж перетворилися на місце поховання».
На території Лаври (так називали найбільші та найвпливовіші монастирі) у XI ст. було започатковане літописання. 1073 року тут було закладено кам'яний Успенський собор. Монастир мав значну книгозбірню, майстерню з написання ікон. На початку XII ст. в Лаврі заснували першу лікарню Київської Русі.
З ХІІ ст. Києво – печерська лавра стала центром іконопису, а з ХVІІ ст. – друкарства.
Піднесення Лаврської друкарні пов язане з П. Могилою, в роки його діяльності видавалися книги слов янсько, латинською та польською мовами, тому друкарня стала відомою в усій Європі. П. Могила відкрив Лаврську школу, яку згодом об єднав з братською і так виник перший навчальний заклад на українських землях.
Печерський монастир став центром підготовки православного духівництва.
Запитання:
1. Хто, згідно з «Повістю минулих літ», заснував монастир?
2. Як виник монастир? Для чого були потрібні печери?
ІІІ. Узагальнення та систематизація знань
Історичний диктант
ІV. Повідомлення домашнього завдання
1. Опрацювати §____ с. ___–___ , вивчити нові поняття.
3. Підготувати повідомлення про життя та діяльність І. Федорова .