12 липня о 18:00Вебінар: Формування історичних уявлень учнів: практичні поради вчителю

Розробка уроку на тему «ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ КОНЦЕРТ»

Про матеріал
Мета уроку: Навчальна: поглибити знання учнів про творчість Е. Ґріґа; закріпити розуміння учнями понять концерт, сонатна форма, каденція; Розвивальна: розвивати уміння учнів інтерпретувати ліричні образи в інструментальній музиці; формувати творче ставлення до втілення емоційно-образного змісту музичного твору у процесі його виконання, вокально-хорові навички; Виховна: прищеплювати учням зацікавленість творчістю норвезького композитора Е. Ґріґа; прищеплювати учням естетичний смак, почуття інтернаціоналізму; виховувати кращі моральні якості особистості.
Перегляд файлу

УРОК № 31 ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ КОНЦЕРТ

Мета  уроку:

Навчальна: поглибити знання учнів про творчість Е. Ґріґа; закріпити розуміння учнями понять концерт, сонатна форма, каденція;

Розвивальна: розвивати уміння учнів інтерпретувати ліричні образи в інструментальній музиці; формувати творче ставлення до втілення емоційно-образного змісту музичного твору у процесі його виконання, вокально-хорові навички;

Виховна: прищеплювати учням зацікавленість творчістю норвезького композитора Е. Ґріґа; прищеплювати учням естетичний смак, почуття інтернаціоналізму; виховувати кращі моральні якості особистості.

Музичний матеріал: І частина Концерту для фортепіано в оркестром Е. Ґріґа, «Скрипалик-цвіркунець» В. Поповича, «На долині туман» Б. Буєвського.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Е. Ґріґа, Б. Буєвського; картки для ділової гри «Юний педагог».

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (Концерт для фортепіано з оркестром Е. Ґріґа).

  1. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці) Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Північна країна Норвегія, скелі, печери, фіорди, скандинавські легенди та саги про вікінгів, тролів. Серед цієї суворої казковості з'являється композитор, який підкорює серця слухачів усього світу своєю музикою, щирою і водночас ювелірно- витонченою, емоційною та глибоко ліричною. Саме з музикою цього композитора ми продовжимо знайомитися сьогодні на уроці.

Актуалізація опорних знань

Бліцоп итування

  • Які твори Е. Ґріґа ви вже знаєте?
  • Що відрізняє його творчий стиль?
  •     3 якими інструментальними концертами ви вже знайомилисяна уроках музики? Хто їх написав?
  • Що ви знаєте про жанр інструментального концерту?

 

  1.               ОСНОВНА ЧАСТИНА

Ділова гра «Юний педагог»

Учитель. Видатний російський композитор Петро Чайков- ський писав: «Слухаючи Е. Ґріґа, ми інстинктивно усвідомлюємо, що музику цю писала людина, керована надзвичайним потягом за допомогою звуків вилити наплив почуттів і настроїв глибоко по-етичної натури».

Про життя і творчість Едварда Ґріґа нам сьогодні розповіда¬тимуть наші «юні педагоги».

Методичний коментар. Учитель розподіляє між учнями матеріал для самостійного вивчення. На уроці діти виступають по черзі в якості педагогів і пояснюють решті однокласників опанований ними самостійно матеріал. Учитель спрямовує кожний виступ у потрібне русло, доповнює.

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА «БІОГРАФІЯ Е. ҐРІҐА»

Народився Ґріґ у м. Бергене. Його батько посідав на той час пост британського консула. Мати була талановитою піаністкою — вона й почала вчити музики шестирічного хлопчика, познайомивши його з творчістю Моцарта, Шопена, Мендельсона... П'ятнадцятирічний Ґріґ вступив до Лейпцизької консерваторії, яку закінчив через чо¬тири роки за класом композиції і фортепіано.

З 1866 року він жив у Хрістіанії (тепер це м. Осло), де диригував, виступав як піаніст і писав музику. Ґріґ був збирачем і хранителем культурних цінностей своєї країни. Він створив групу однодумців — музикантів, письменників, поетів, щоб професійно збирати, обробляти та зберігати досягнення норвезької культури. Він береться за створення першого в Норвегії фахового навчального закладу — Музичної академії, засновує концертне музичне суспільство. Як піаніст і диригент Ґріґ виступає в різних країнах світу.

1888 року Ґріґ знайомиться в Лейпцизі з П. Чайковським. Між видатними композиторами виникає дружба. Ґріґа обирають членом Французької академії витончених мистецтв, він здобуває міжнародне визнання, проте віддає перевагу рідній Норвегії, сільській глушині, де можна слухати народні пісні та легенди, гру сільських скрипалів. Його надихає сувора краса його країни: «Я черпав багаті скарби в наспівах моєї батьківщини і з цього досі не дослідженого джерела норвезької народної душі намагався створити національне мистецтво». 1893 року Ґріґові було присуджено почесний ступінь доктора Оксфордського університету.

Він багато подорожував з концертами по усьому світу, але найбільше любив жити у власному будиночку на березі моря. Помер Ґріґ 4 вересня 1907 року, і цього дня в Норвегії був оголошений траур. Похований композитор у своєму улюбленому Трольдґауґене, у скелі над морем.

 

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА «ТВОРЧІСТЬ Е. ҐРІҐА»

Справжнє визнання до Ґріґа прийшло після появи музики до драми Г. Ібсена «Пер Ґінт» у 1875 році. У своїй музиці компози¬тор відобразив казкові образи народного фольклору, риси реального народного побуту, картини природи. Багато епізодів цього творуотримали воістину фантастичну популярність: «У печері гірського короля», «Хода гномів», «Танець Анітри». Чудовою є також сцена повернення Пера Ґінта на батьківщину — шум вітру, буря на морі передають стан душі героя, що розтратив своє життя в мандрах. «Пісня Сольвейґ» — пісня дівчини, що усе життя прочекала на нього,— одна з кращих мелодій, створених коли-небудь.

Й до сьогодні музика Ґріґа зберегла свіжість, її часто виконують на концертних естрадах світу. Добре відомі його струнний квартет, скрипкові та віолончельні сонати, сповнені духом норвезької пісенності. Чудові також романси Ґріґа. Композитор написав також 25 норвезьких пісень і танців, 6 норвезьких гірських мелодій, де¬сять зошитів «Ліричних п'єс».

Музичні твори, з якими ми знайомимось у цьому семестрі, досить часто мають однаковий вигляд: експозиція, розробка, реприза. Це — структурасонатної форми. Образи творів, написаних у сонатній формі, дуже різні. Це підкреслює багатство життєвого змісту в музиці. Життєвий зміст означає той образ, що музика взяла з життя. Отже, зовні — це сонатна форма, тобто експозиція, розробка та реприза, а образи різні: ліричні та героїчні, жартівливі та комедійні.

Якщо музичні образи різні, то й твори неподібні один до одного, хоча композитори й звертаються до однієї форми.

Е. Ґріґа зазвичай вважають ліричним композитором, але в його музиці багато й драматичних образів. У цьому ми переконаємося, коли познайомимося з І частиною концерту для фортепіано з оркестром.

Розповідь учителя

— Концерт для фортепіано з оркестром був написаний 1868 року в Данії, де Е. Ґріґ проводив літо зі своєю родиною. Його створення 24-річним композитором знаменувало початок високої зрілості.

У цьому творі ми відчуваємо романтичну свободу, яскраво виявлені почуття, національний норвезький колорит і характерний для композитора образний зміст музики.

Концерт складається з трьох частин.

Романтична схвильованість, світла ліричність, драматизм та ствердження вольових настроїв складають образний зміст І частини. Концерт починається міцними, енергійними акордами соліста. Головна тема експозиції складається з чітких, романтично- поривчастих вільних музичних інтонацій. Побічна тема — це ніж¬ний, піднесено-ліричний образ, який поступово перетворюється на яскравий і вольовий.

Розробка побудована на головній темі, в якій поступово відбу-вається накопичення енергії й волі. Верхівкою цього драматичного напруження стає каденція соліста.

Каденція — віртуозна імпровізація соло (найчастіше в концертах), яка звучить перед завершенням твору чи його частини.

Раніше композитори не писали каденції самі, а надавали ви-конавцям право створювати їх самостійно. Вони лише позначали ті місця, де каденція може звучати. Отже, каденція ставала імпровізацією інструмента, який виконував соло, на тему концерту чи сонати. Від часів Бетховена композитори почали записувати каденції. Це надало творам органічної завершеності.

Каденція у концерті Е. Ґріґа — це романтичний апофеоз почуттів, піднесений гімн життю.

Слухання музики

Учитель. Послухайте І частину Концерту для фортепіано Едварда Ґріґа і дайте відповідь на запитання

  •     У чому полягає контраст між головною та побічною темою І частини Концерту для фортепіано з оркестром Е. Ґріґа?

Слухання І частини Концерту для фортепіано з оркестром Едварда Ґріґа

  •     Яку картину можна уявити під час звучання каденції?
  • Яку роль відіграє динамічний розвиток у каденції?

Світлана Лєтова у книзі «Едвард Ґріґ» писала: «Рояль співав про повноту почуттів, про велику радість життя. Мелодія зростала, розширювалася, торжествувала. І переможно звучала початкова скромна тема. Вона знаходила крила, заповнювала собою всю залу, досягаючи океанського розливу. <...> Люди аплодували компози¬торові, який створив гімн Норвегії, її сильним людям, величній природі. Тут були і гуркіт океану, і світлий присмерк білих ночей, бездонність лісових озер, таємничість казок і невгамовне парадне свято...»

Вокально-хорова робота

Розспівування

Розучування пісні «На долині туман» Б. Буєвського

Робота над літературним та музичним текстом пісні (образно-художнім змістом, виразним виконанням)

Учитель. Мелодійний, веселий, жартівливий концерт ми можемо почути у виконанні маленького скрипаля — цвіркуна. Саме про такого музиканта йдеться у пісні В. Поповича «Скрипалик- цвіркунець». Послухайте її та дайте відповідь на запитання.

  •     Чому всім так подобаються мелодії чарівного музиканта?

Розучування пісні«Скрипалик- цвіркунець» В. Поповича

Робота над літературним та музичним текстом пісні (образно-художнім змістом, виразним виконанням)

3. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. Завдяки Едвардові Ґріґу на¬прикінці XIX століття увесь світ дізнався про Норвегію, сувору красу її природи, поезію її мистецтва. Саме у творчості цього норвезького композитора можна відчути всю глибину народної душі, її благородні думки, любов до рідної землі.

Спробуйте вголос вимовити, «посмакуйте» ці чудові, незвично звучні слова: фіорд... троль... Сольвейґ...

І якщо за цими словами у вашій уяві виникнуть то вишукані та ніжні, то сильні та владні мелодії Едварда Ґріґа — це означає, що й вашого серця торкнулася любов видатного норвезького компози¬тора до своєї батьківщини.

Експрес-тестування

Каденція — це віртуозна імпровізація:

а) оркестру;

б) соло (яка звучить перед завершенням твору чи його частини);

в) певної групи інструментів оркестру.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

  • «Виявляється, що...»;
  • «Сьогодні я дізнався...»;
  • «Навіть не очікував, що...»;
  • «Найцікавіше — це те, що...».

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Слухати музику за власним вибором.

Учні виходять із класу під музичний супровід (Концерт для фортепіано з оркестром Е. Ґріґа).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
30 березня 2020
Переглядів
425
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку